Травень 2005

Істина – суд світу

Епоха Третього Завіту Духа – це симбіоз Першого та Другого Завітів на семи рівнях Слави Божої. Біблія – Книга за сімома печатками. У Вченні Третього Завіту Духа будуть пояснені всі позиції природи Божества Тілесно. Причина проявить Себе у всьому творінні, а так як людина образ і подоба Божа, то вона теж проявиться на всіх цих рівнях. Іншого виходу з матерії немає.

Чому з матерії? Усі прадавні релігії в один голос говорять: матеріальний світ – це ілюзія, те, чого не існує. Дуальна свідомість не може сприймати цінності, які мають надсвітові характеристики. Але, принаймні, людині дано час, щоб проявити інтерес до речей, позамежних її свідомості. Скільки людей, стільки думок, і кожен думає, що він істина в останній інстанції, але насправді – Істина існує сама в собі. Як її побачити, зрозуміти? Відторгни себе, людино (Мф.16:24), але це дуже складно, і кому це вдається, тоді Істина проявляється.

Істина – це суд світу. Христос сказав: на суд прийшов Я у світ цей; Я – шлях, істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене (Ін.9:39; 14:6). Тому Божественний суд – це суд Милості. Звісно, страшно впасти в руки Бога живаго (Євр.10:31), але це якщо за гріхи, а якщо приймається чисто, у відторгненні всіх своїх амбіцій, посипавши голову попелом, то у цьому випадку Істина виступає в ролі Милості. Більше того, всякий суд без милості Бог не виправдовує, і милість, у цьому випадку, підносить над судом (Як.2:3). Сама Милість має особливу характеристику. Слідуючи Канонам (правилам) Божественної природи, Істина виправдовує саму людину як образ Божий, роблячи її подобою. Процес вічний, постійний й незмінний, як Бог.

Вплив нових енергій

Гряде епоха серйозних змін у всьому творінні і це відобразиться на нашій планеті. Все приготовано, ми максимально наблизилися до Сили, яка має характеристики Сонця. Господь Бог ваш є сонце і щит всім, хто уповає на Нього (Пс.83:12), так Писання говорить, але це алегорія. Сонце – джерело Світла, тепла, Любові, Мудрості, Життя, це аспект Животворчого Духа. Випромінюючись у простір-час, у природу видимого образу, якщо гідна ємність, він її обпалює, тому що Бог наш є вогонь поядаючий (Євр.12:29). Якщо обпалення відбулося, це Вавилон, не Єгипет. Єгипет – це як Радісні Таїнства, Ізраїль у Єгипті примножився (Бут.47:27). Треба бути гарною глиняною посудиною (природа людини). Глина, мінерал, який має властивості утримувати воду. Якщо обпалити цю посудину, то можна наливати в неї олію, вино, містичні мудрості. Але якщо посудина, вже обпалена, що перебуває у вжитку, неправильно себе поводить, то посудину розбивають і черепки викидають. Тому, що кажу вам, кажу всім: пильнуйте (Мт.13:37). Епоха Третього Завіту Духа, це розкриття таємниць – та Слава, яка була провіщена прадавніми Святими Пророками.

В чому зміни? Зміни, насамперед, починаються в проявленні Духа по низхідній: Дух, душа, плоть. Плоть, фізичне тіло, як тимчасові труднощі, теж зазнає певних мутацій. Правильні Духи, що населяють посудини, проявляться у вигляді Світла, людина буде світитися: як нібито хтось зсередини запалив свічку (Мф.5:14). Неправильні духи теж будуть світитися, але тільки іншим світлом. Коли зійдуть нові енергії, фізичні тіла людей будуть набувати характеристики внутрішнього змісту, вираз тих духів, які населяють цю посудину. Люди будуть споглядати середовище свого буття і чітко розуміти, хто поряд.

Нові енергії, щоб останніх, суть невіруючих, придбати (1Кор.9:21), щоб люди слухали Слово вираження Сили Духа. Не просто приймали як легенду, як ту чи іншу абстрактну форму, а бачили явно прояв Слова, у цьому випадку, без слів були набуті (1Пет.3:1).

Це те, що чекає все Людство – Вихід, загальнопланетарна Пасха. Що означає помазати одвірки дверей кров’ю Агнця? (Вих.12:7,22-23). У цьому випадку, ангел смерті, дивлячись на уста людини, помазані Кров’ю Агнця через причастя Одкровення, пройде повз.

Епоха, в яку ми увійшли, вимагає певної внутрішньої підготовки. Насамперед, треба знати законодавчі норми існуючих процесів, прописні Істини формули Життя. Всякий процес, який людина не в змозі пояснити, сприймає як диво. Див немає, усе відбувається природним шляхом, просто людина втратила свій статус і контроль над середовищем. Людина від початку була утворена для контролю, як образ і подоба Божа.

Рай, давньоєгипетський термін – Сонце. Рай – це місце перебування первинного Божественного Знання про все. Утворений Адам був поміщений в Едемі (Син перебуває у недрі Отчому), але під контролем Адонаі (давній термін – Господь). Бог передбачив, утворюючи душу живу, щоб вона гнучко підходила до проявів категорій Божественної природи. Бог помістив Адама в Рай для обробітку і контролю над середовищем цих Знань. Контроль базується на категоріях Духа – пильнування та тверезіння.

Пильність – це стан денниці (сина зорі), плід одкровення, плід образного або внутрішнього дослідження тих чи інших питань. Тверезіння – образ постійного містичного діяння, піст і молитва. Тверезіння передбачає миттєву реакцію на процес – контроль над процесом, який має місце у середовищі перебування цього Духа.

Але пильнування і тверезіння дало збій, і щоб все повернути на круги своя, Богу треба було пройти це порочне коло смерті, і опинившись у кінці, який є початком, прийти до свого логічного завершення – увійти знову в Життя. Це Воскресіння Христа; останній Адам – Животворящий Дух. Адам, як душа жива, це категорія образу Адонаі.

Що таке душа жива? І утворив Господь Бог людину із праху земного, і подув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою (Бут.2:7). Подих Духа, Бог є Дух. Душа жива – це жіночий животворчий аспект Духа. Дух має первинну природу Трійці, як чоловічої основи, тому що Бог народжує Сина. Не творить, а народжує. Чому чоловіче начало, хоча у Царстві Небесному немає ні чоловіка, ні жінки? Син – це спадкоємець. Душа – жіночий аспект Духа або життя. Перший Адам – душа жива, а останній Адам – Дух животворящий (1Кор.15:45).

Десятослів’я Мойсея – це позиція діяння добра, те, що Богу до вподоби. Це вогонь, який осолює людину. Заповіді, Слово є вираження певної Сили, і якщо ця сила культивується, то вогонь, обпалюючи посудину, осолює душу, її внутрішню природу, тому що зло розтліває людину.

Є Біблійний образ жони Лота: вона оглянулася на палаючий Содом і стала соляним стовпом (Бут.19:26). Здавалося б, Бог заборонив це робити: не оглядайтеся, і всі засуджують цю жону Лота, а вона проявила внутрішній стан добра. Тому добро як форма жалю, жаль Мені народу Мого, – говорить Христос (Мф.15:32), форма внутрішньої співучасті, бо всякий вогнем осолиться, всяка жертва сіллю осолиться (Мк.9:49). Жона Лота – замінна жертва для жителів цього міста, і Бог залишив цю жертву заради них. Тому Христос, коли оголошував суд Капернауму, казав: якщо б у Тирі і Сидоні явлені були сили, явлені в вас, то давно б вони у вереті і попелу покаялись, але кажу вам, що землі Содомській буде відрада в день суду (Мф.11:24).

Єгипет

Термінологія, що дійшла із глибини віків, потребує пояснення. Усі Писання написані одним автором – Святим Духом. Бо ніколи пророцтво не було промовлене за волею людською, але прорікали його святі Божі люди, будучи рухомі Духом Святим (2Пет.1:21). Усі Пророки складали Писання в віршованій формі, вони були поети. Біблія дійшла до нашого покоління у п’яти перекладах.

Мойсей опинився в гущавині всіх подій того часу, тієї епохи. Богу потрібно було вивести народ з Єгипту, дати їм нову законодавчу норму, щоб через цей народ проявитися в цьому світі; щоб люди культивували цінності не миттєві, які продиктовані інстинктами, а більш високих характеристик.

Вони мали за 40 днів буквально перелетіти в землю обітовану (сучасна Палестина), але ходили пустелею 40 років, поки нащадки Якова, якому Бог дав ім’я Ізраїль, не загинули в пустелі. І лише їхні діти, які не знали рабства єгипетського, увійшли в Землю, яку Бог їм заповідав. Ці образи говорять про вплив Духа Причини на внутрішню природу людину.

Мойсей виніс всю мудрість Єгипту. Він був сином дочки фараона, претендент на Царський престол, хоча і не за генетичною лінією, але вважав: краще бути з народом Божим, ніж жити в шатрах нечестя (Пс.83:11). Скарби єгипетські попирав і виявився вірним Пророцтвам своїх предків: Авраама, Ісака, Якова, Патріархів цілої етнічної групи.

Єгипет у той час уже досяг апогею у містичному прояві впливу на образ людини, на образ фізичного світу, не без допомоги, звісно, ззовні. Мойсей більшість термінів залишив без змін, роблячи деякі пояснення цих термінів, маючи базові знання, тому що він був вихований у чітких законодавчих нормах. Єгипетські жреці були неймовірно здивовані його позиції.

Перероблені норми єгипетського права, єгипетських законів, вчення про середовище буття, про Всесвіт, інші форми життя були добре засвоєні Мойсеєм. Новий імпульс у розвитку природи людини, перехід у інші норми життя. Модель, як перспектива цього розвитку, була сформована в одному народі – серед синів Ізраїлевих. Виправдана модель, тому що ті законодавчі акти, які були продиктовані Згори (Бог вогнем накреслив на кам’яних скрижалях), максимально відповідали цій перспективі. Була створена база знань прояву зовнішнього образу. Уся ця база знань була винесена за межі Єгипту, і в новій формулі адаптована до загальнопланетарного, вселенського мислення, до майбутнього процесу проявлення і розширення свідомості homo sapiens, людини розумної.

Язичницькі норми в різних культурах теж були максимально наближені до характеристик Закону, який Бог дав Мойсею. На той час еллінська ментальність була насаджувана по всій Ойкумені. Еллінську міфологію з олімпійським пантеоном богів знали всі. Тому Біблійні законодавчі норми вписалися в інші культури, а її вплив приніс імпульс до розвитку, якісно інший рівень сприйняття. Але це, знову ж таки, зовнішній образ. Внутрішній зміст цього Слова, цих Заповідей проявлення Причини, було приховано від свідомості тих поколінь.

Новозавітний формат, як виконання цих процесів, це генеральна репетиція Істинної Пасхи (Вихід). Не тільки Вихід із єгипетського полону рабства синів Хама. Єгипет – це острівець знань; єдина базова інформація, яка залишилася від прадавнього світу, допотопної цивілізації. Алегорія Писання каже, що Хам відкрив наготу отця свого (Бут.9:22), базові знання про Причину, про цей Всесвіт. Христос каже: Я в Отці і Отець у Мені; хто бачить Мене бачив Отця (Ів.12:45).

Єгипет виявився тією моделлю майбутнього прояву, який впливає на хід історії, і у певному сенсі має деякий цикл розширення свідомості до сприйняття нової базової інформації, як приготування до входження на рівень мислення, який має вселенські характеристики.

Базові знання Єгипту були адаптовані до якісно нової моделі. Так може тільки Бог, тому що мова ж йде про образ і подобу Божу. Що може Творець і Утворювач дати своїм дітям? Проявити їх настільки, щоб Він міг спілкуватися з ними на рівних. Тому Він дав максимально адаптовану нову модель до Божественної свідомості, яка буде проявлена через тисячі років, через сотні поколінь. Якби так не було, а були б якісь поступальні впливи на природу свідомості людини, був би другий Вавилон – розсіяння свідомості.

Але, Нова модель мала характеристики Абсолютної Законодавчої норми, як епіцентр проявлення свідомості на всі віки й часи. Вчителі, що приходять Згори від Отця Світів, підправляли цю модель, навіть у Новозавітну епоху як у східному, так і в західному обряді. Якщо ми будемо дивитися на всі ці процеси метаісторичним поглядом, то побачимо, що найманці, які працюють у цьому винограднику, не завжди справлялися зі своїм завданням.

І все ж, Сад приносив плоди споконвіку. Піднесені свідомості, духи праведників, що досягли тієї чи іншої досконалості (досконалий лише Бог), утворили надсвітовий егрегор, який служить людині. Небесний Єрусалим вільний: він – матір усім нам (Гал.4:26). Духи праведників, які досягли досконалості (Евр.12:23) утворили певну Живу Животворящу сутність, Сила, яка зростає із року в рік, із віку в вік, із тисячоліття в тисячоліття. І коли ця Сила досягає свого апогею, Вона сама, без участі Причини, спроможна вирішувати ті чи інші глобальні загальнолюдські проблеми. Ця Сила духів праведників, що досягли досконалості, в Небесному Єрусалимі досягла повноти на сьогоднішній день.

Зараз має бути генеральний бій, Біблійна алегорія звучить як Армагеддон. Ми будемо переходити в Нову законодавчу норму і, якщо подивимося метаісторичним поглядом на процеси, які були в якості підготовчої робота, то двох думок бути не може: на нас чекають великі зміни.

Людина на сьогоднішній день не розуміє процесів, що відбуваються. Вона може тільки спостерігати, констатувати навіть, але робити з цим нічого не може. Інертність свідомості не дозволяє їй якимось чином абстрагуватися від середовища і поміркувати. Але, щоб була правильна орієнтація свідомості, потрібна нова форма впливу, тобто вектор мислення має бути заздалегідь визначений і вивірений не тільки до градуса, але й до хвилини, секунди. Найменше коливання або кривизна стратегії можуть призвести до незворотних наслідків.

Наша Зірка і Сіріус (подвійна зірка) за мірками макрокосмосу знаходяться поряд. Передача інформації (Промінь свідомості) проходить, формуючи простір-час. Більш високі свідомості, розширені до певних законодавчих образів, створюють нормативні бази, які потім культивуються іншими свідомостями, душами (життями) цих духів у прояві природи матерії. Всесвіт – це один великий розум, свідомість.

У новій моделі, яку Бог прорікав через Мойсея, цей світ має перейти в іншу якість. Завдяки законодавчим нормам, які продиктовані через Мойсея і виконані Христом, правильно відпрацьований вектор свідомості: Я шлях, істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене; хто Мені служить. Мені хай слідує (Ів.14:6;12:26). Ця модель має характеристики, які розширюють категорію єгипетської свідомості міжзоряних проявлень.

Як ця свідомість формує простір-час? Від зірки до зірки із центру Галактики (Причини). Трансформація цієї свідомості проходить мільярди років. Єгипетська система все-таки передала послання, завдяки ментальності образу Божого (не подоби). Інформація завжди йде від Причини, як певної відправної точка.

Завжди треба вдивлятися в суть, в Причину, в Першоджерело, тоді наслідок буде проявлено, і його можна потім оживити.

Біблійне Слово універсальне, і воно має Силу впливу на причину. Не на образ, а на причину, подобу – людський Дух. Слово проходить через місячне викривлення. Господь Бог є Сонце, але наша свідомість, первинний Дух не спроможний прямо бачити Сонце (Бога). Тому через Місяць, через пітьму цієї свідомості ми маємо доступ до Сонця – Божественної природи випромінювання Любові, цієї Правди через характеристики Істини.

Єдина Правда – це Бог. Усе інше – викривлення цієї Правди. Через Істину, через Місяць, через стан образу Бог (Сонце) може впливати на подобу – Дух людський. У цьому випадку вмикається нова модель. Стан вічності матерії як оселі духа, який формує образ, має місце в єгипетських варіантах, але надіслана інформація із центру Галактики, проходячи від зірки до зірки, вже викривлена. Ми на краю Галактики, тому інформація, яка до нас дійшла із Першоджерела, зазнала безліч мутацій. Єгипетські знання про матерію, ми теж отримали в дещо викривленому вигляді.

Але це тільки Єгипет, первинний стан розширення свідомості образу Божого. Подоба, людський Дух не може бути без його життя, без його стратегії, без його життєво важливих категорій. Тому на базі первинної єгипетської форми знань, законодавча норма буквально адаптувалася і дала абсолютно нову формацію розширення цієї свідомості – преображення цієї душі.

Життя Духа – це душа, Єва. Проявлення життя Духа формує його свідомість. Усе, що можна виміряти категоріями свідомості, що має замкнутий цикл і свої характеристики, називається виміром. Свідомість може бути проявлена тільки через Силу людського Духа, який має бути приготований. Законодавча база – це Священні Писання, Заповіді.

Вища категорія Життя – Любов, яка є Єдина Правда, прямий Промінь Світла Знання. Цей Промінь має бути проявлений через свідомість образу і подоби Божої у невикривленому вигляді. Будь-яке спотворення, будь-яка кривизна Причини нашкодить людині. Бог з Любові до людини не дає можливості проявити Себе через викривлену свідомість, щоб людина не стала свинею і не попрала ногами це все. Усе можна, але не все корисно, тому потрібна мудрість.

Старозавітна, Новозавітна нормативна законодавча база, продиктована Богом, максимально підготовлює свідомість до сприйняття прямого Променя і переходу в стан кінетики або Покою. Прийдіть до Мене, всі тружденні й обтяжені, і Я заспокою вас; знайдете покій душам вашим (Мф.11:28). Стан покою – це первинна, базова характеристика Божественної природи свідомості.

Тому Десятослів’я, Заповіді Блаженств максимально підводять свідомість цивілізації homo sapiens до нових характеристик, до інтеграції у більш високий рівень: Вселенську сім’ю дітей Світла, дітей Правди, дітей Любові.

Тому єгипетська модель – це всього лише вкрадений «з пологового будинку ембріон», образ. Дуальність: біле-чорне, добро-зло, світло-пітьма, розділяй і володарюй, почала служити homo sapiens. Знання зовнішньої форми, голографічного всесвіту, яке може сприймати наша свідомість, через Єгипет розширює свідомість до певної категорії. Хам, що відкрив наготу Отця, це той вкрадений, певними силами, ембріон. Зараз настав час повернення вкраденого.

Частина – 1

Царський Шлях

Процес вмирання, воскресіння, вознесіння в єгипетському варіанті знань присутній, але це вкрадений образ. У знаннях Єгипту немає Божественного Життя.

Багатобожжя, як систему вірувань й всіляких поклонінь люди назвали язичницькою релігією. У Єгипті ця система поклонінь була до Ехнатона. Фараон, буквальний переклад – Син Бога Сонця. ФА – Син, РА – Сонце, ОН – Бог або Первинний Дух. Язичницька форма поклоніння в Єгипті – це передвістя до об’єднання нації як одного єдиного організму під керівництвом головуючого Духа (Царя, Імператора). Як тільки це об’єднання відбулося, і система запрацювала, відбувається певна форма еволюції свідомості.

Шість днів творіння, вони усі взаємопов’язані. Коло – найдосконаліша геометрична форма у всесвіті; друга – куб, квадрат. Це прообраз Небесного Єрусалиму, де зосереджені всі первинні джерела Знань: світильник його – Агнець (Причина) (Одкр.21:23); світильник із чистого золота (Вих.25:31); ви – золото, очищене від землі у горнилі, сім разів переплавлене (Пс.11:7); ріка життя (Слово, Вчення), прозора як кристал; по ту і іншу сторони ріки, древо Життя, що 12 разів приносить плоди (Одкр.22:1-2). 12 – це Хрест системи цінностей нашого виміру.

Алегорично в тих чи інших образах Бог показав проявлення Себе, Єдиної законодавчої сутності, яка контролює всі процеси життєдіяльності людини як образу і подоби. Єдине, що потрібно людині – Віра, діюча Любов’ю (Гал.5:6); щоб ви мали віру і уповали на Бога (1Пет.1:21); Господь – уповання моє (Пс.90:9). Абсолютно все треба віддати цьому контролю: від А до Я, від Альфи до Омеги. У цьому випадку, всі блага надає Животворча сутність або Причина. Люди Богом називають, в різних релігіях по-різному звучить, але через розглядання творінь (образів) ми пізнаємо Творця – Причину всього Сущого (Рим.1:20).

Кожна клітина людського організму несе в собі повну інформацію про весь Всесвіт. Найдавніший Дух (Причина) вдихнув життя і це життя почало бути. Воно набуло форми замкненого кола, самодостатності. Кожний вимір має свою відокремлену природу, і в цьому Його Слава (таємниця). Слава Бога – оповивати таємницею справу, слава царів – досліджувати цю справу (Притч.25:2). Досліджуйте Писання, бо через них ви думаєте мати життя вічне, а вони свідчать про Мене (Ін.5:39). Тому царський шлях – це відторгнення себе і ходіння за Христом.

Перехід у третій вимір

Сакральна геометрія – це природа крадіжки, викривлена вібраційна хвиля, що впливає на дуальну природу свідомості, яка перебуває в двовимірності. Що таке двовимірність? Ми можемо виміряти крайність зла крайність добра. Єгипет відпрацював інформацію про систему цінностей, притаманну лише нашому темному Всесвіту. Інформацію третього виміру, початку природи Причини у нашому матеріальному Всесвіті, за якими принципами він існує. Ця вкрадена інформація має бути повернена на своє місце.

Є багато сил, які впливаючи цією дуальною інформацією на свідомість, намагаються вкрасти саме життя або душу образу Божого. Нехай занепалу душу, але це інформативне завантаження із третього виміру, третього рівня свідомості намагається вкрасти третю категорію – життя образу. Не кажу подоби, тому що подоба – це вже проявлення Духа.

Що означає при переході в третій вимір? Свідомість, яка має серединну формацію, якщо не покою, то хоча б немовлячий стан. Третя природа – серединна природа між крайнощами добра та зла. Вічно війна тривати не може, хоча з часів падіння денниці війна не припинялася. Як тільки вона припиниться, дух пітьми втратить силу, дух добра теж втратить силу. Тому останнім часом вплив набув характеристики тотального зомбування природи свідомості людини.

Завдання третьої природи – максимально абстрагуватися від добра і зла, прибрати крайності. Яким чином вони прибираються? Є модель, образ Христа, який виконав Закон в його крайніх природах. Крайня природа зла, коли Ісус заволав з останніх сил: чому залишив Мене? Ісус, як людина зустрівся один на один з первинною природою зла, з князем пітьми (біси розривали Його на шматки), але знайшов у Собі сили і сказав: Отче, прости їм, бо не відають, що творять. Ось крайня природа добра. Не любові, любов – це більш висока форма.

Добро і зло – категорії-антиподи, які перебувають у постійній дисгармонії і вносять дисбаланс у саму формулу життя, руйнують її. Тому Церква традиційно називає добро, як і зло, абсолютно абстрактними, відносними категоріями. Ніхто не може судити, не знаючи Причини їх виникнення. Люди судять лише про проекцію проявлення цих духів, але у цьому випадку суд їх не є істина. Тому благими намірами шлях до аду устелений – позиція, яку займає Церква.

Людина сама не може абстрагуватися від середовища, не може упокоїтися у своєму внутрішньому змісті. Тому перше, що сказав Христос: не судіть, да не судимі будете, бо яким судом судите таким і будете судимі (Мф.7:1-2). Це як бумеранг, зворотний зв’язок. Всяке Слово має силу. Воно накреслює своє коло життя або коло смерті і приходить до своєї причини, до джерела. Будь-яка пряма лінія, проведена в просторі, утворює коло (давня містична істина). Прадавні мали своєрідне судження і обережність у підході до життя, міркуючи про ті чи інші містичні цінності: коло життя, замкнувшись, принесе плоди. Христос це підтвердив: якщо зерно, що впало в землю, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів (Ів.12:24). Це законодавча норма.

Крайні позицій добра і зла можна пізнати тільки з позиції третього рівня свідомості, Закону Життя – Десятослів’я. Людина сама є десятиною Богу. Від усіх трудів людських, якими трудиться людина під сонцем – десятина Богу. Десятина, це сама людина.

У нашому вимірі дев’ять паралельних світів. Людина у своїй матричній первозданній природі проявляється в цьому вимірі у своїй послідовності, і займає дев’ять паралелей, крім тієї, де вона присутня як причина. Причина, яка знає замкнене коло цього виміру, збирає інформацію і контролює законодавчу систему, а цінності приносять плоди – перехід у четверту фазу свідомості або четвертий вимір.

Людина вимірює ті цінності, які найбільше імпонує її свідомості, її розвитку в даному проміжку простору – часу, моделюючи свою сутність у тому чи іншому образі. У нашому вимірі називається генофонд. Цим законом пронизується вся природа: тваринний і рослинний світ. Так звана боротьба видів, харчова піраміда, де виживає найсильніший – це закон смерті. Весь цей «прекрасний світ» – смерть. Тут в’язниця, красива золота клітка.

Частина – 2

Третя природа

Є три природи в нашому вимірі. Базова інформація про стан добра і зла диктується з третьої категорії – Покою. Принцип, сенс Новозавітних Писань виражається в одному слові – Покій.

Покій від крайностей: добра, хоча воно і до вподоби Богу, але найважливіше, покій від зла. Старозавітний пророк сказав: Люблячі Господа, ухиляйтеся від зла! (Пс.96:10). Воно присутнє, але завдання: берегти себе. По всіх Новозавітних Посланнях червоною лінією проходить стан Покою, як норма виконання Заповідей.

Усе Вчення можна виразити одним Словом: досягнення стану Покою або третє начало. Христос поставив дитину посеред учнів і сказав: якщо не будете, як це дитя, не ввійдете в Царство Небесне (Мт.18:3). Звеличення або зневага, це теж крайності. Діти! бережіть себе від світу; і говорить; слово Боже перебуває у вас, і ви перемогли лукавого (1Ін.2:13).

Лукавий – це образ світу цього. Немає інших лукавих. Тому збереження себе від світу або від лукавого – це стан перебування в упованні (надії) на Небесних Батьків. Небесні Батьки – Божа Матір і Бог Отець. Божа Матір – образ Святого Духа, Бог Отець – первинна природа всього Сущого.

Третє начало – природа немовля, свій внутрішній індивідуальний світ; люблячим Господа, покликаним за Його волею, все сприяє до блага (Рим.8:28).

Як досягається стан третього виміру, внутрішній світ правильного співвідношення сил добра і зла? Законодавчі умови прописані в Євангелії. При двох або трьох свідках всяке Слово буде мати Божественну Силу, твердість або стан Неба (Небо – це твердь).

У цьому випадку свідомість входить у стан Істинного суду. Істинний суд над світом всякої людини, над її орієнтацією в цьому середовищі. Два або три свідчення формують певний образ, закінчену форму і дають можливість переглянути ці позиції з різних боків.

Отже, зовнішня форма – обрізання: хто не зненавидить батька свого і матері, і жони і дітей, і братів і сестер, той не може бути Моїм учнем (Лк.14:26). Другий свідок: вороги людині – домашні її (Мф.10:36). Люди з дуальним мисленням неправильно ставляться до цієї Заповіді. Свідомість завжди намагається вигадати якісь викривлені форми сприйняття. Люди вдавалися до крайніх заходів і, в буквальному сенсі слова, розривали дружні, родинні зв’язки, обрізалися від зовнішнього середовища: йшли в монастирі, печери, де немає впливу ззовні на природу їх свідомості. Зовнішнє обрізання не складне, а ось внутрішнє обрізання складніше.

Друга фаза – очищення душі. Всякий хто душі (життя) своєї не зненавидить у світі цьому лукавому і перелюбному, той негідний Мене, не може йти за Мною і бути Моїм учнем (Лк.14:26). Другий свідок: хто втратить душу в світі цьому заради Мене і Євангелія, той збереже її для життя вічного, хто збереже в цьому світі, той втратить її для життя вічного (Мф.10:39).

Ось ця базова інформація проста, але складна до виконання, практично ніхто не може її виконати, через причину своєї особистісної неспроможності – гордості, заблудження і, як результат – відходить від Милості, яку Бог їй надав. Виконати можна тільки за Вірою, якщо хтось наважився на цей подвиг душі.

Третій аспект – вплив Слова вже на Дух, щоб уся єство людської природи, зовнішнє і внутрішнє, було надані Богу. Писання Духу людському говорить: відторгни себе, людино.

Відторгни себе, усього, що ще залишилося – Дух. У цьому випадку, душа, як Марія зачинає від Святого Духа і Йосип – свідок Слави Божої.

Проявиться первинна інформаційна завантаженість, підуть у Єгипет. Знання, вкрадені в свій час, проявляться у свідомості людини, і Ізраїль, як воїн Духа, зросте. Буде мудрим, і врешті-решт, повернеться на круги своя – в Причину. Як написано: погублю мудрість мудреців і розум розумних відкину (1Кор.1:19), тому уповання моє – Господь. Усе буде надано в руки Бога, і у цьому випадку, перейде в землю обітовану, в Рай – Причину захопленого Знання Світла. Тільки в цьому випадку ця душа жива.

Коли душа жива подивиться на Хрест цього Життя, то бачить 12 проявлень. У 12-літньому віці в цьому первинному образному Хресті вже Світу, коли первинні законодавчі норми впливу Духа відбулися, Мудрість наповнює землю – душу і вже при храмі Божому починає гратися з маленьким Сином Божим. Ця Мудрість, як Мама, водить до Джерел містичних вод.

Так триває до повного проявлення Божества Тілесно – розквітлого Логосу. Рослина з корінням на дні проходить усі товщі води (образ світу, всі мудрості), і коли з’являється в Новий світ, в Нове середовище Небесних містичних світовідчувань – розквітає. Слово приймає на себе тягар служіння: сідає на свого ослика, на якого ніхто з людей не сідав, і їде (Лк.19:30). Коли Логос, Життя Любові Даруючи (дар Бога творінню, дар Себе Самого) розквітає, як у всякій формулі життя, Він народжує собі подобу. Насіння квітки починає розкидатися, щоб дати життя іншим, Себе Самого. Він сам себе присуджує до смерті, і вмирає. Але, так як це містична квітка, образ і Дух, який населяє цей дім, сподобався Богу, то незнаюча меж Божественна Любов уся Животворча, животворить і цей дім. Душа вмирає, але завдяки первинній природі Духа, Причині, ця Душа Воскресає – енергетична, голографічна форма тіла наповнюється Новою формою Життя, яка притаманна їй споконвіку.

Закони третього виміру

Закони третього виміру притаманні людині як образу Божому. Під цифрою 25, алегорично, існує Бог Землі. Бог Землі – це загальнопланетарна форма впливу Слова. Але, як поєднується ця природа з Небесним началом? Потрібна друга половинка, така ж проявлена форми, але в іншій природі. 24 хромосоми однієї природи проявляться в повноті Закону всього Сущого, внутрішнього і зовнішнього змісту. Воскресіння Христа було неминучим, тому що виконано Закон 48-ми проявлень нашого виміру: Законів Місяця і Сонця, ночі і дня, світла і тьми, добра і зла в їх крайніх позиціях.

24 – закон Землі. Закони часу, простору і матерії перебувають під цифрою 24. Зовнішня природа, яка впливає на цей Закон, подвоєна інформативна завантаженість (така ж, тільки дзеркальне відображення) – Закон 48-ми.

48 – закон Місяця або стан передвістя Сонця або Світла. Не можна людині у своїй природі дивитися на Бога. Тільки через законодавчу природу, через 48 законів Місяця, тому що не витримає людина Закону Сонця.

Сонце перебуває в 96-ти законодавчих нормах. Це подвійна природа Місяця: не тільки світить, але й гріє. 100-кратний плід або плід Духа – стан Хреста Сонця, Хрест Бога, Хрест Сина Божого – Образу і Подоби. Хрест або куб (стан чоловічої основи), виконання всіх законодавчих норм і ще додаткові чотири одиниці: 97, 98, 99, 100. Ці чотири цифри відповідають нормам Життя або Хрест Синів Божих.

Вкрадені знання

Все-таки розберемо стан викрадених знань: Хам відкрив наготу отця свого (Бут.9:22). Ханаан – син Хама. Небесний Ханаан – це повернений Рай або земля обітована. Чому народ Божий розмножився в Єгипті і знову пішов у стан Небесного Ханаану ? Земний Ханаан, це проекція. Це найдавніша містична мудрість про падіння людського Духа, зовнішнього енергетичного аспекту людської природи. Усі ми діти одного Отця, тому Хам мав народити Ханаана, образ того, що всі ми діти Хама – діти зовнішнього знання, наша свідомість реагує на інформацію, яку ми отримуємо із середовища. Ця інформація, як правило, впливає на тонкі тіла (ментальні) і формує психологічну втому. Це той Хам, який відкрив наготу отця. Тому технократичний шлях розвитку Людства приведе до повного знищення життя як такого.

Після потопу збереглися вісім душ (не сказано людей): Ной, Сим, Хам, Яфет та їхні жони (Бут.7:13). Вісім душ, як символ воскресіння природи дуальної свідомості людини, створеної з пороху земного. Треба було зорієнтувати свідомість на нову законодавчу норму сприйняття, дати нову вібраційну хвилю самим образом – потопом і спасінням восьми душ.

Ім’я Ной, буквальний переклад: він прославить нас у ділі рук наших при обробленні землі (Бут.5:29). Мова йдеться про культивування законодавчих норм життя у новому світі, нове інформативне завантаження Вишньої природи. Земля, як душа (життя) отримала новий імпульс до розширення свідомості. Ной явився тим епіцентром впливу на це середовище, що догодив Богу.

Побудови Ковчега має характеристики нашого тривимірного буття, через цю схему можна розглянути всю людину. Повна завантаженість всіх файлів або процес творіння: усякої тварі по парі, чистих по сім (Бут.7:2). Це навмисна завантаженість свідомості людини, як базова інформація впливу на середовище (важелі управління).

Смерть, воскресіння, вознесіння

Смерть, воскресіння, вознесіння свідомості, адаптованого до дуальної природи фізичного світу, у Єгипетському варіанті теж має місце. При виведенні народу з полону рабства поразив усякого первістка (первинні знання) в Єгипті, початки сил у шатрах Хамових (Пс.77:51). Поразив усякого первістка у землі Єгипетській (Вих.13:12) для створення Нової містичної моделі майбутнього світу, для спасіння цивілізації і переходу в інший стан свідомості.

Воскресіння – це восьмий день. Шість днів творіння, але є певний Сьомий день, який Бог відокремив для Себе особисто. Сьомий день – Субота. Що є субота, 58-ма глава Ісаї (усім вчити напам’ять), бо уста Господні промовили це. Бо, хто увійшов у покій Його, той і сам заспокоївся від усіх справ своїх, як і Бог від Своїх, переходить у суботу, покій Божий (Євр.4:10). Субота для людини, а не людина для суботи (Мк.2:27). Перебуваючи в Суботі, Абсолютному Покої, дивлячись на Славу Божу: переходячи зі слави в славу, ми зростаємо повним віком Христовим. Це певна форма Освячення всіх первинних форм знання людини про Бога. Бог надає Себе для Освячення людини і людина, Віруючи Богу, Освячується Ним, тобто повне злиття.

У цьому випадку, вся мудрість, всі ці абсолютні знання залишаються. Відбувається певне зміщення полюсів свідомості або преображення. Нова формула Життя, наступний цикл, Воскресіння або повернення до Першоджерела. Альфа і Омега, коло Життя, початок і кінець, Перший і Останній. Людина набуває природу Першопричини і надихаючись образом, уподібнюється Синові Божому. У цьому випадку вона підноситься до гори, входить у саму Причину і відходить за межі свідомості душі живої. Піднесення – кінцевий етап. Тому модель смерті, Воскресіння, Вознесіння прямо вказується у Біблійних текстах.

Смерть (не фізична) – обов’язково. Смерть – це стан. Смерть – це обрізання, абстрагування від середовища і проявлення в нових законодавчих формах. Де буде труп (плоть, душа, дух), там зберуться орли (Мф.24:28). Орли – Сини Божі або образи Священних Писань, сто сорок чотири тисячі захоплених Знань Раю.

Фізичний світ, це ілюзія. Бог не вважав за потрібне на цьому акцентувати увагу. У Писанні мова йде про душу і про Дух. Про душу, як про життя Духа і про Дух, який має повернутися до Причини. Усе повинно бути в Бозі.

Тому відторгни себе, людино, візьми свій хрест і слідуй за Мною (Мт.16:24). Зовнішнє обрізання, внутрішнє обрізання, тотальне відторгнення в Дусі: три трупа, збираються орли; починається навчання і несення Хреста світу у 12 проявах. На початку додавання або П’ятидесятниця, місячне проявлення законодавчої бази 48; 96 – Сонця, як кінцевий результат розширення цієї свідомості, і у цьому випадку – Воскресіння, стан Раю захоплених Знань.

Перший Адам – душа жива, був утворений із пороху земного (Бут.2:7). Він був утворений для контролю над середовищем Раю, над захопленим Світлом Знання як Садівник. Все повернулося на круги своя після Воскресіння Христа. Вхід до Раю був відкритий через це Воскресіння душі живої. Коли Марія Магдалина побачила Христа, вона подумала, що це садівник, але, Христос сказав: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого (Ін.20:15-17).

Вознесіння – це інша законодавча норма, проявлення інших процесів, не властивих свідомості людей. Завдяки цій моделі і замісній жертві Христа, така свідомість досягається тільки Вірою. Тому смерть, Воскресіння і Вознесіння притаманне людській свідомості, перебуваючи у фізичному тілі. Ця модель працює безвідмовно, але треба дотримуватися всіх норм Євангелія, в простоті серця, не відхиляючись від простоти Христової (2Кор.11:3). У цьому випадку, перший Адам – душа жива возноситься і стає Духом Животворящим, останній Адам (1Кор.15:45).

Число звіра – 666

Хто має ум, той злічи число звіра, бо це число людське; число його шістсот шістдесят шість (Одкр.13:18). 666 – зовнішня природа людини без Бога, без Причини, абсолютно замкнена модель смерті. Зовнішня форма, шість одиниць – фізичне тіло людини; внутрішній зміст – шість десятків, душа, як Десятина Богу, бо спасіння душі, одна з природ проявлення Духа; шість сотень – спасіння Духа, за кінцевим результатом. Це Абсолютне проявлення Причини всього Сущого у тварному світі цього Всесвіту.

У нашій Галактиці 36 часових поясів. Троїстість природи нашого виміру має місце в категорії смерті та воскресіння, як продовження життя в природі самовідтворення, притаманних людині на генетичному рівні.

Наша Зірка перебуває, по відношенню до центру Галактики, на межі між 35 і 34 часовим континуумом. Ці часи і строки в межах мислення людини.

Чому наш час перебуває в 36 галактичних континуумах? Це наша тривимірність, наша свідомість (3 по 12): 12 – плоть, 12 – душі і 12 – Духа, або коло життя 360 градусів. Замкнений цикл народження і смерті – число звіра. У Бозі всі живі вічно (Лк.20:38), а тут – є смерть, є народження, тобто суєта суєт.

Коли ми дійдемо до межі простору-часу, стану нульового циклу, станеться дещо. Згідно Новозавітної моделі розширення свідомості, у нас є шанс пройти непомітно й красиво.

Частина – 3

Преображення

Образ тривимірної свідомості людини – це піраміда: квадрат та чотири рівнобедрені трикутники. Тривимірна свідомість, абстрагована з вершини на всі чотири сторони, але в тривимірності. Це дозволяє свідомості акумулювати свою сутність, своє я до певного апогею усвідомлення – моменту Істини, до меж своєї досконалості, притаманної тільки особистісній, індивідуальній тривимірній природі. Вона не отримує, не віддає. Вона все містить у тій первозданній нормативній базі, як її сумі. Це тільки образ.

Наші емоції забруднюють середовище. 153 абсолютно однакові камені: одне огранювання, однакова форма, але 152 – підробка (скло), і лише один алмаз. Знаючи, що він там є, ти розіб’єш молотком усі, щоб його знайти. Тому єдиному не пошкодить, усі інші – перестануть бути. Як ти думаєш, тобі буде їх шкода? Це алегорія.

На Землі завжди присутні сім сутностей з іншого виміру (Боги, у нашому розумінні). Ці сутності завжди намагалися народити собі подобу і це зростало в геометричній прогресії, накопичено духовний енергопотенціал всіляких егрегорів. Прояв цього законодавчого впливу на свідомість природи людини підходить до свого завершення. Утворені всі позиції, розставлені всі сили, розведені по краях і достатньо іскри, щоб все спалахнуло.

Що залишиться? Залишиться один алмаз. Так як живе лише Дух, то дотикання і абсолютна гармонізація граней цих каменів, насичує тією ж структурною енергією, тим же Духом, тією ж силою всі інші. І від одного – 153 стали алмазами. Хвилина минула, настав епіцентр, апогей енергозалежності – один Єдиний промінь, який пронизує все Суще, весь об’єм. Одна й та сама інформативна завантаженість, але зміна цінностей навіть до кристалічної решітки, посилення усіх позицій – повне преображення. Преображення світу, як модель Воскресіння, діє. Це означає, що преображення 152 скляних камінців в алмази працює. Свідомості космічних ілюзій купола аду також будуть задіяні у цю карусель причинно-наслідкових зв’язків війни тьми і світла (за колірною гамою), з усіма проміжними варіантами проявлень.

Модель преображення у позачасовій формації Причини була апробована. Усе було! Те, що ви зараз тут є, так було завжди. Секунда у позачасовій зоні має вічність. Ця модель більш досконала і більш адаптована до образу Божого, вона максимально підходить до знищення цієї свідомості і підключення до Причини. Знищення – це стан колапсу або смерті, стан кінетики, Покою. Єдино правильне співвідношення Причини і наслідку, тварі з Творцем, образу з подобою – Освячення.

Усякий, хто призиває ім’я Господнє, спасеться (Рим.10:13). Ніхто не знає Його імені, тварі неможливо знати, навіть Ангели не знають. Коли побачимо як Він є, будемо подібні Йому (1Ін.362) – дзеркальне відображення одного в другому, повне злиття. Всі ресурси природи образу будуть задіяні. Після абстрагування від енергозалежності, буде стрітення, злиття і уподібнення, тобто входження в структурну позицію: три свідчать на небі, три свідчать на землі, зірка Давида (1Ін.5:7-8); Істина виникне від землі, Правда припаде з Небес; Правда й Істина стрітяться і облобизаються (Пс.84:11-12) – кінцевий результат.

Діаграма внутрішньої природи людини

Природа людини споконвіку в тривимірності. У діаграмі внутрішньої природи людини присутні три хвилі. Вони різні за своїм спектром, впливом на свідомість людини.

Фізична хвиля розрахована на 23 дні. Період низ-верх – 11,6 діб. Нейтральна зона – 11,5–11,6. Фізична модель як стан первинної форми абсолютної гармонії з середовищем, з біоритмами природи всіх речей під сонцем (наш світ, біосфера). 23 – набір хромосом, ми в залежності від цього числа. той самий. Серединний прояв має подвійну природу: чоловіча та жіноча основи.

Емоційна хвиля має 28 діб. Її протяжність законодавча. Емоційне тіло формує виключно генетика. Будь-яке злиття крові, у тому числі інших етносів, впливає виключно на один аспект природи людини – емоційне тіло. Спектр впливу – рівно 28 діб. Її періодика 14 днів (2 по 7): плюс-мінус, добро-зло, біле-чорне, але вже нагорі.

Інтелектуальна – 33 дні або 16,6. Це Воскресіння, входження у четвертий вимір, розширення ментального поля людини. 2 по 8, плюс-мінус. Це своєрідний Хрест двох півкуль, як дзеркальне відображення першого на друге, незалежно вже в якому середовищі, в якому вимірі, в якому віці (те, що переходить з результатом). Результат має два крила: дуальність людського мислення або природи добра і зла. Серединне начало – природа проявлення результату Духа самої Причини, яка йде туди, звідки прийшла з плодом, Сином.

Свідомість

Свідомість людини не залежить від впливу середовища, вона чиста сама по собі. Свідомість формують три аспекти.

Перша категорія (зовнішня) – генетична природа. Друга категорія (процеси внутрішнього наповнення) – пам’ять життя (душі, сутності або монади), яка є симбіозом, сполучною ланкою між двома протиборчими енергетичними субстанціями: певною силою чи Духом і проявленням в енергетичному сенсі фізичного тіла.

Пам’ять: дві паралелі. Перша – генетика, друга – реінкарнація (санскритський термін, перевтілення). Це пам’ять образів, як вбрання: чоловічої та жіночої природи, проявлених у цьому вимірі. Вони мають бути збалансовані: половина чоловічої, половина жіночої природи. Все відносно, система протилежностей. Істина – між двома крайнощами, в епіцентрі. Це відправна точка.

Співвідношення свідомостей завжди базується на природі двох основ: інь-ян, чоловічої та жіночої природи, але у Новій епосі базуватиметься на природі спорідненості сприйняття середовища. Комунікабельність людей повинна базуватися на вічних цінностях – Єдина Святиня, перед якою тьмяніє свідомість усякої людини. Усі її причинно-наслідкові проявлення, сама її природа, вся її сутність не може встояти й замовкає перед Святинею, перед чимось піднесеним. Тільки ця третя величина, як Єдиний Абсолютний аспект, може зрівняти всю людську природу, об’єднати й створити певну структуру примирення.

Тому релігійна думка в усіх культурах завжди була Святинею, консолідуючим аспектом впливу на свідомість етносу. Якби цього не було, людина ніколи не отримала би статус homo sapiens – людина розумна, вона була б homo erectus, людина дика. Релігія, як інститут, притаманна усякій культурі, усякій спільноті. Культура, латинський термін, – обробляти, тому релігія, як і культура визначає стратегію розвитку свідомості людей, норми поведінки до ближнього, дальнього. Але це перша фаза підключення до Причини.

За інститутом релігії слідує проявлення Дару Віри. Віра це вже якість проявлення Духа, що має індивідуальну характеристику. Віра – від сприйняття, сприйняття – від слова Божого, що виходить з вуст Божих (Рим.10:17). Слово, яке є вираженням певної Сили, несе в собі ген Неба (Віру) і збудження первинної внутрішньої людської природи до повернення в Причину. Вникай у себе і у вчення; займайся цим постійно; бо так вчиняючи і себе спасеш і весь дім твій (1Тим.4:16) – усі твої дев’ять проекцій у нашому вимірі, дев’ять паралельних світів. Це перша фаза, називається Народження Згори.

Коли матрична формула твого его, твоєї сутності зібрана воєдино, відбувається певне преображення – Нова формація Життя, нове мислення і вся ця голографічна образність осипається як лушпиння. Перша фаза – воскресіння, Народження Згори, первинна форма – образ Божий. Друга фаза – піднесення цього образу (внутрішній зміст) і входження в Причину, в океан Любові. Ти – океан Любові; Ти – Бог і сатана, Ти – все і ніщо. Це остання фаза.

Свідомість має три фаза: ум, розум, мудрість. Нейрони головного мозку, це лише інструмент, токарний верстат, а токар – Дух ума, миттєва реакція на середовище: гаряче-холодне, добре-недобре. Це перша фаза свідомості.

Друга фаза – розумний підхід до життєвих категорій. Не тільки добре чи погано, а з якої причини це погано чи добре, тобто категорії. Різний рівень, різна проникливість.

Третя фаза – мудрість, коли всі категорії перестають бути, замикається коло життя і певна абстракція набуває своєї абсолютної індивідуальної характеристики. Ти моделюєш форму або образ, знаючи проявлення Духа.

Частина – 4

Видимий всесвіт – всесвіт пітьми

Земля – певна голографічна формація, яка має замкнений ланцюг причин і наслідків, проявлених у часі та просторі. Цей ланцюг причин і наслідків моделює свідомості у вигляді тих чи інших живих сутностей. Особливо це присутнє в біосфері.

Двовимірна природа свідомості тут була утворена як база для майбутнього впливу розширених свідомостей, засланих з інших уже вимірів «землян». Справжніх землян дуже мало, усі заслані. Галактика «кишить» життям, свідомістю різних рівнів. Фізичні тіла у даному вимірі, це одна з моделей, не перша й не остання. На планеті проявлення моделі галактичної свідомості, що має свої замкнені цикли, але поки що у ембріональній фазі.

Моделювання свідомості присутнє у всьому видимому всесвіті, але це тільки побудова схеми, базової системи, яка має бути заповнена життєвою енергією. Життєва енергія завжди з вищих рівнів, з чистіших вібраційних хвиль свідомості.

Наш видимий Всесвіт – всесвіт пітьми. Але в ньому завжди поруч присутня природа, яка несе Життєву Силу, ресурс, яким ця модель користується як своєю.

Земля – це молода цивілізована форма свідомості, дівчина, яка намагається бути нареченою, сподобатися вищим сутностям. Насильство над свідомістю заборонено законодавчо в усьому Всесвіті. Це злочин, який не прощається. Він може бути виправлений: обрізання демонічних форм і прищеплення до Причини, Абсолюту; від багатобожжя до Єдності думок, до єдиного стану мислення.

У всьому всесвіті пітьми завжди йде боротьба крайнощів дуальної свідомості – боротьба за місце під сонцем. Та сама проекція на харчову піраміду від планктону до людини: боротьба видів, вид поїдає вид.

5,5 млн. років тому на землі була цивілізація, яка досягла свого апогею. Їхня свідомість була вища і чистіша, але боротьба крайнощів і технології знищили цивілізацію. Планета багато разів переходила у стан кінетики, покою. Свідомість імпортувалась по усій галактиці, з одного стану в інший. Так само як і ДНК, на клітинному рівні: коли потрапляє у поживне середовище, вона адаптується і починає вібрувати. Знання від Сиріуса мало подвійну характеристику, ось тому бази, які вони тут облаштували, внесли своєрідний хаос у свідомість планетарної системи. Але життя настільки гнучко підходить до тематики, що на базі Єгипту утворена нова модель, Логос, загальнопланетарна модель нашої Зірки. Схема адаптувалась і проявилась у новій моделі: і буде Ізраїль як Бог. Якщо подивитися на Ізраїль, то ці проекції законодавчі – Закон, Логос і планетарній Дух. Задача інформації від Сіріуса: ввести свої корективи і адаптувати свідомість до подвійної категорії, енергетичної залежності. Природа людини залежить від Зірки. Якщо свідомість звільняється від Зірки, вона переходить у стан покою, у іншу якість і зникає у іншому вимірі. Людська природа дуальної свідомості перестає бути.

Епоха – це стан свідомості, яка адаптована до нового проявлення Духа, вираженого Слова або Вчення. Наша епоха 2000 років, тому планетарна свідомість адаптована до Вчення Новозавітних Писань.

Усе залежить від чистоти сприйняття нового інформаційного завантаження та впливу сили Духа через Слово на цю свідомість. Учень – Учитель. Коли учень став Учителем, це епоха, сторінку можна перевернути. Досить для учня, щоб він був як учитель його (Мф.10:25). Потрудившись, вдосконалившись, буде як Учитель його. І так, переходячи від слави в славу, від таємниці одного Вчення в таємницю іншого Вчення, відбуваються епохальні форми розширення свідомості. Це може бути швидко, може бути повільно. Все відносно.

У тривимірності береться у розрахунок, як категорія часу, секунда – миттєва реакція свідомості всіх трьох тіл людської природи, мить. Як тільки секунда, як категорія часу фіксована свідомістю: фокус, форма, зміст, можна сказати, що ти перейшла у вічність, бо секунда формує Причину вічності. Коли ти зможеш відтворити з глибин пам’яті усі миттєвості життя, ти перейшла у вічність.

Частина – 5

Сфінкс

Єгипетська культура була заснована на культі Духа, вираження його в середовищі свідомостей. Сфінкс – символ релігії Єгипту, як орієнтир кінцевого результату. Вираження наслідків цієї культури, інформація у вигляді Закону Мойсея (Мойсей виніс усю мудрість Єгипту) у західній культурі була проявлена небезпідставно. Новозавітній Пророк явно описує сфінкса, Херувима або людину.

І ось я був у дусі; двері відчинені на небі; престол стояв на небі, і на престолі був Сидячий; і Цей Сидячий видом був подібний каменю яспису і сардису; і райдуга навколо престолу, видом подібна смарагду. І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я сидячих двадцятьох чотирьох старців, які зодягнені були в білі одежі й мали на головах своїх золоті вінці. І від престолу виходили блискавки і громи, і гласи, і сім світильників вогняних горіли перед престолом, які суть сім духів Божих; і перед престолом море скляне, подібне кристалу; і посеред престолу, і навколо престолу чотири тварин, сповнених очей спереду і ззаду. І перша тварина була подібна леву, і друга тварина подібна теляти, і третя тварина мала лице, як людина, і четверта тварина, подібна орлу, що летить (Одкр.4:1-7).

Перша тварина подібна леву, друга тварина подібна теляти, третя тварина мала лице як людина, створена за образом і подобою, третя – Дух людський (плоть, душа, дух). Четверта тварина подібна орлу, що летить – крила двох Завітів, крила всього Вчення. Як написано: Ти посів на Херувимах і понісся на крилах вітру (Пс.17:11), Син Божий – орел, що летить. Це Херувим або людина в первинній і кінцевій фазі творіння.

Тому форма проявленої інформації законодавчих норм усього Всесвіту, людини та її значущості – та крадіжка Хамом (це збірний образ) або відкриття наготи Отця Небесного. Людина – Причина всього Сущого. Піраміда – це образ вираження або інфраструктура. Причина, що виражає кінцевий результат усього Вчення в єгипетському варіанті – сфінкс, все інше – наслідок.

Троїстість проявлення Святого Духа

Усі довіряють Писанням, досліджують і мають плоди. Писання каже: Господь Бог ваш є Сонце (Пс.83:12). Божа Матір у всіх пророцтвах останніх століть (понад 500 явлень по усьому світу) каже, що остання Церква Моя називатиметься Церквою Сонця.

Старозавітні Пророки прозрівали кінцеву формулу життя: прийде час, і Господь звершить на землі дещо нове (не притаманне вашій свідомості) – Жона спасе Мужа (Єр.31:32). Давні євреї, не те, щоб не розуміли, вони не хотіли ні розуміти, ні приймати, тому що були інші стратегія норми життя.

Жона, осяяна Сонцем, місяць під стопами Її, і на голові Її вінець із дванадцяти зірок (Одкр.12:1). Будь-яке Слово – це образ того, що насправді відбувається у Бога чи в людині як образі Божому, щоб вона стяжала подобу. У всіх Писаннях від початку й до кінця простежується стратегія проявлення Божої Матері, Святого Духа, Який культивує природу жіночого начала.

Сонце – Джерело Світла, Тепла, Любові, Правди має Силу до дітонародження; до зачаття через землю (душу) і виростає зелень; усяке сім’я сіється за родом своїм; всяку рослину, яку не Отець Мій Небесний насадив, викоріниться (Мф.15:13).

Як можна об’єднати усі три природи Божества Тілесно? Світло, Любов, Правда, прояв в Гармонії – Сонце. Шлях до Сонця – це шлях Трьох Завітів. Хто ця, блискавична як зоря, прекрасна як місяць, світла як сонце (Пісн.6:10) – Мелхиседекова Первосвящениця, Жива Скинія Небесна, Горній Єрусалим. Усе поетапно; формується Її Лоно, Її місце перебування.

Троїстість проявлення Святого Духа починається із зорі. Син зорі – денниця (процес падіння). Коли проявиться денниця, буде внутрішнє осяяння ясності розуміння Писань, усе будеш чути, розуміти, такий потенціал, який притаманний тільки Богам, але тут, без замісної жертви Агнця, є небезпека: зміни вектору, напрямку руху, і денниця йде вліво. Наступний етап падіння – люциферизм, форма Абсолютного Знання без Причини, без Любові; потім диявол, потім сатана. Денниця, люцифер, диявол, сатана – чотири проекції системи пітьми.

Блискавична як зоря – це душа. Денниця і його відображення (зоря), оскільки є небезпека, Я внутрішньо контролюю цей процес, щоб вчасно втрутитися й на руках понести над цією безоднею життя і смерті, причому в єдиному цілому стані. Це відправна точка відліку усього і вся — все і ніщо. Це дуже складно, людині це неможливо.

Блискавична як зоря – блискавка, яку буває видно від сходу до заходу (Мф.24:27) або Слава – ясність всіх існуючих процесів творення, але з позиції Причини. Прекрасна як місяць – інформація, яка несе в собі блискучість зорі, проявляється у свідомості людини, але це ще не Сонце. Це відображення цього Сонця.

Свідомість людини – завжди пітьма. Тому картинки, які проявляються у свідомості: містичні одкровення, усе освітлено в ночі цього розуміння, але матрична форма (місяць) затінює всі інші процеси. Місяць як душа або як матриця, яка має сонячну повноту, але дуже плавно, м’яко відображає Світло Причини. Кінцевий результат – Сонце; Жона, осяяна Сонцем; Я і Отець – одне (Ін.10:30).

Фаворське преображення Господнє, де Петро, Іоанн та Яків бачили Його лице, сяюче як Сонце, одежі Його зробилися білими, як світло (Мф.17:2). Явилися їм Мойсей та Ілля. Мойсей – Закон, Ілля – Пророк; первинна й кінцева форма вираження цього Закону. Закон – це камінь, який має бути оброблений і стає діамантом. Тому Ілля та Хреститель, як перший і кінцевий результат обробки законодавчих норм Писань або прикраса дому. Закон – це світобудова, Дім. Прикраса Дому – проявлення Логосу в процесі цього творіння. Тому були взяті, як образ, елементи цього відтворення. Про що бесіда була? Про Вихід Його.

Людина – мікро-всесвіт. Є макро-Всесвіт. Для того щоб оперувати тими чи іншими енергіями у макросвіті, потрібно збудити Причину всередині себе і по низхідній (дух, душа, плоть) Вона в кінцевій свідомості. Це не сила думки, це не концентрація свідомості в тій чи іншій точці, ні.

Ми перейдемо в стан збудження в собі потенціалу Сина Божого, творчого процесу прояву Божества Тілесно, Сонця. Троїстість Божества виражена в Сині (Слово) у Трьох Завітах. Слово, як вираження свідомості, це перша немічна форма. Вираження Духа, як творчого потенціалу, це завершальна фаза – Причина. Це вже творіння, утворення форм, образів і наповнення Життям всього Сущого.

Підключення до Ангельського світу. Первинний світ – Херувими, вираження Слова. Потім стан творчого потенціалу вогню, Серафими, вираження вогняного світу – утвердження цього Слова. Кінцевий результат – тиха форма внутрішньої ємності Життя вогню. Вогонь – дім Чистого Духа, який у тихому віянні вітерця. І у цьому разі, все починає оживати.

Частина – 6

Три етапи підключення до Причини

Кінцевий результат розвитку природи образу Божого – набуття подоби Причини, Сонцю, Трійці, первинній і кінцевій, досконалій формулі Життя.

Космічне сонце – це алегоричний символ, який говорить про містичне (духовне) Сонце, про Причину. Коли побачимо як Він є, станемо подібними Йому (1Ін.3:2). Подоба завжди має бачити і чути – бути Живою. Для того щоб це Сонце освітлювало тебе Своїми Променями, проходило наскрізь і акумулювалося в тобі, потрібно навчитися берегти Себе у Світлі Сонця, у кінцевій і початковій формулі Життя Трійці, яка має всю природу Божества Тілесно. Бути не тільки Образом Сонця, але вже й Подобою. Кінцевий результат проявлення Світла Знання (Слова), Його Життя, функціональні проекції, що впливають на свідомість, на середовище, на всю природу людини – це Животворчий Дух.

Є певні норми проявлення Божественної природи: етапи пізнання, посвяти, зростання. Шлях – Альфа й Омега.

Перший етап – вираження гена Неба або Віри. Віра від сприйняття, сприйняття від Слова Божого, що виходить з уст Божих (Рим.10:17). Слово несе в собі енергію, Світло і порядок проявлених технологічних процесів містичного (духовного) Всесвіту. Слово набуває наповнення трьома рівнями: Дух, душа, плоть (не навпаки). Дух – звільнення; душа – звільнення; плоть – звільнення. Три потоки вогню у вібраційній звуковій хвилі Слова всіх проявлень проходять поетапно (Дух, душа, плоть) – Сонце, місяць, зоря. Усі інші проявлення мають характеристики пітьми, характеристики неспроможності співвідношень з Богом, з Причиною. Сама Причина входить у людину на всіх трьох рівнях одномоментно.

Бог прийшов звільнити людину. Зміна координат системи цінностей має бути від початку правильно визначена, мати характеристики з позиції Трійці одномоментно – коло життя або Сонце. У цьому випадку, ген Неба проявляється і відбувається трансформація по всіх тілах людської природи. Ген Неба проявляється в певних результатах. Результат – стан паралельної природи, паралельного світу.

Отже, у тебе є вибір: між життям твого єства і певною Силою, яку ти ще не знаєш, вона тільки показала себе. Ти нічого не можеш із цим зробити, тому що Вона впливає на твою сутність зсередини і активує у тобі міркування про себе. Усього іншого немає, а це є. Якщо ти хочеш це здобути, додати і примножити, виконати всі законодавчі норми, то зрештою отримаєш над ними владу. Виявляється: ти – Бог, але ти цього ще не знаєш. Для цього потрібно померти (плоть, душа, дух), і де буде труп, там зберуться орли. Херувими, Серафими, Престоли – три трупи. Кожен із них має сім проявлень, разом – 21 труп.

Тому перший етап – обітниця, укладання договору з Причиною, через посередника. Людина за 50 днів проходить освітню програму, що дорівнює 6 тисячам років. Другий етап: внутрішнє та зовнішнє навчання. Потрібні проявлення цього інформативного завантаження в образі, набуття певного Ангельського чину, служіння. Інформація має служити, вона має бути проявлена. Слово – носій Духа, вираження певної Сили, що ретранслюється через призму цієї свідомості.

У міру вираження, інформація шліфує свідомість, шліфує вібраційну хвилю, тембр. Інформація, передана з виразом, підключає емоційну природу. Зрештою, ця інформація стає природним проявленням людини: вона не пам’ятає себе іншою. Коли є усвідомлення, що Слово, інформація – сутність природи цієї людини, то в цьому випадку, останній етап – ця інформація має бути Освячена Силою Духа, вона має бути Живою. Інформація має текти як Річка. Слово – це вода.

І щойно інформація, Слово, ця вода оживає, людина стає свідком Слави, тобто таємниці Життя цієї інформації, цього Слова. Інформація існує Сама по собі. Кінцевий результат періоду Освячення – Освячується не тільки інформація, але й джерело цієї інформації; інформація і людина нероздільні. У цьому випадку, вона стає Джерелом Світла і має законне право подвизатися підключати інші свідомості до Причини, до Сонця.

Тому три етапи: послухнянство, первинна інтеграція свідомості – Суд Милості, проявлення Істини. Посвячення – місяць. Освячення – це Сонце.

Трансляція в середовище Сонця, Світла – Живого Знання Божества Тілесно, це і є Вища містична форма мудрості, прийнята Мойсеєм у Єгипті, яку він перевів у нову формацію. Вона має перспективу проявлення в усіх законодавчих формах Життя Всесвіту. Тому ретрансляція Сонця в несвідоме середовище і є проявлення Сина Божого. Вона дієва тільки з позиції Освячення або особистісного підключення до Причини, Істинного Сонця або Бога, Трійці.

Усе інше – етапи збудження цієї енергетичної субстанції зсередини, але тільки з позиції Причини – Духа; Слова або душі. Фізичне тіло виконує роль посередника між середовищем, тому що людина бачить тільки образ, без змісту.

Тому підключення має три етапи, три рівні, але воно приносить плоди впливу на середовище тільки в його завершальній фазі.

Коли Трійця в Єдиній Гармонійній формулі Тіла Світла або Сонця, Божества Тілесно, тоді трансляція цих Знань, цього Життя, цієї Любові Животворчого Духа в цій секунді вічно, досконало і одномоментно у минулому, сьогоденні і майбутньому. Творчий потенціал Божества проявиться в усьому. Це формула преображення всієї цивілізованої статики Людства.

Частина – 7

Сонячний аспект Божества Тілесно

Сонячний аспект Божества Тілесно – це епіцентр Біблійного Вчення. Коли побачимо, як Він є, станемо подібними Йому (1Ін.3:2). Коли Сонце або Бог у тілесному вигляді проявляється в людині, вона стає Подібною Йому.

У християнській традиції є такий термін – преподобний. Преподобний старець отримав Одкровення на підставі Світла. Одкровення має бути тільки Біблійним, усе інше – люциферизм. Христос уподібнився цьому Одкровенню, отримавши дар Духа. Усі ми знаємо частково, а все – у Бога. Бог є повнота Того, Хто Наповнює все в усьому (Еф.1:23). Надбання Подоби – Подоби Сина, Христа, у тому чи іншому проявленні Його як частини. Уподібнення Сину Божому і є той статус перебування людини у світі.

Сонячний аспект Божества Тілесно – первинний і кінцевий результат усього Вчення, Біблійних Пророцтв, Одкровень. Коли душа пройде всі аспекти Літургійної Пісні, Вона Подібна до Сонця – об’єднана форма зливається і проникає все Суще Сонцем.

Жона, осяяна Сонцем – природа Єдності, здатність до дітонародження, проявлення Сина Божого. Душа освячується через підключення до цього Сонця; проявлення: коли побачимо як Він є, станемо подібні Йому. У цьому випадку , Тіло Світла одвічне і безкрайнє в будь-якому часовому континуумі, у будь-якій точці простору-часу, і вплив Його безмежний на будь-яку матеріальну структуру, на будь-яку свідомість. Ось це найдосконаліша модель первинної і кінцевої природи Людини.

Остання 14-та цивілізація

Євангельські тексти несуть багаторівневу інформацію. Один із рівнів інформації – планетарна система нашої Зірки та її взаємодія у складі Галактичних Законів простору-часу. Уся цифрова матриця в Євангелії присутня.

Ми мандрівники на цій Землі, гості. Коли гості поводяться, м’яко кажучи, неадекватно щодо господарів, то виникають парадоксальні моменти: землетруси, цунамі, повені, потопи, льодовикові періоди. Господарі ввічливо просять піти. Останні платять за рахунками на цьому банкеті життя.

Планета Земля як космічне утворення проявилася 4-4,5 млрд. років тому. Земля – це біоритми, біосинтез. Фотосинтез (поділ клітини) прийнято за основу проявлення живої матерії. Але через анти-цивілізований підхід homo sapiens, сама формула життя тваринного і рослинного світу зазнає великої шкоди, зникають цілі види.

570-580 млн. років тому на планеті з’явилася високоорганізована форма життя – людина в тому вигляді, в якому ми її знаємо. Оскільки це образ і подоба Божа, то вся інфраструктура планети, цього саду була утворена для проявлення свідомості людини. Це природний еволюційний процес: розширення свідомості образу Божого і формування Подоби – виділення Чистого Духа Любові.

Матерія, як форма, певною мірою служить проявленню людської природи, але вона недосконала, небезпечна, не має тієї гнучкості, яку мають вищі сутності, тонкі тіла природи людини. Тому процес падіння або регрес у планетарному тілі свідомості має місце в достатньому обсязі.

Життя на планеті 13 разів досягало свого апогею з позиції людини розумної: впливу на середовище і контролю над цим середовищем, але як правило, закінчувалося перемогою середовища над розумністю.

Одна клітина людського організму несе повну інформацію про весь всесвіт. Тому проявлення свідомості природи людини в цьому вимірі мало місце 13 разів, поки Дух не сформував сучасну форму.

Образ Божий безсмертний. Він може піддаватися деяким мутаціям, корекції, але він вічний, як вічний Бог. Він складений із води і водою, зроблений з глини (фізичне тіло), яка може бути обпалена, як в єгипетському варіанті отримати статус тимчасової вічності. Образ Божий – Дзеркало Правди у всьому Всесвіті, епіцентр усіх подій, Альфа і Омега всіх причин і наслідків, формула Життя.

Наша цивілізація 14-та і остання. Чому остання? Сонячна система переходить в інші галактичні енергетичні рівні. Момент переходу близький, але основна маса людей не розуміє суті процесів, що відбуваються.

Образ Божий на всіх планах буття, у всіх вимірах ідентичний. Різниця тільки в розмірах. Розміри образу Божого формуються завдяки гравітаційному полю планети. На підставі гравітаційного поля відбувається фотосинтез або поділ клітини, швидкість росту. Коли гравітаційне поле слабшає, а це відбувається через зміну координат відносно найближчих зірок, до центру Галактики і температурного режиму (зміна полюсів), у цьому випадку є деяка вібрація, деякі стрибки, але вони незначні.

Що означає перехід в інший вимір? Вимір диктує умови прояву природи людини, її максимальну здатність впливати на середовище. Насамперед гравітація; друге – кліматична зона й атмосферний тиск; і третє – вплив Зірки, фотонів сонячного вітру, що бомбардують клітину й дають їй енергію поділу. Розмір образу Божого завжди максимально адаптований до середовища існування, до середовища вираження його свідомості, до життєдіяльності в цьому вимірі. Усі можливі форми підготовки до цього переходу передбачені в Євангельських текстах.

Хвильова природа Всесвіту має величезний спектр і різноманітні характеристики. Загальнопланетарна система завжди «прив’язана» до Зірки, а Зірка «прив’язана» до центру Галактики. Тому це загальнопланетарний перехід, потужна вібраційна хвиля.

Момент переходу настільки важливий, наскільки важливе відчуття своєї свідомості й себе на тому боці. Ось це важливо! Момент переходу – завжди смерть. Євангельські тексти – це смерть і Воскресіння. Алегорія Писань говорить саме про цей перехід: зі смерті в життя, з образу в подобу. І коли є симбіоз першого і другого, тоді свідомість може перебувати в будь-якому вимірі будь-якого світу, там, де тобі хочеться бути.

Завдання – зрозуміти, що за межею. Христос навів притчу: помер багач, помер вбогий. Багач потрапив у гідне місце, і будучи в муках, побачив Лазаря на лоні Авраама, каже: отче Аврааме! Пошли мені Лазаря, щоб умочив кінець перста свого у воді й прохолодив язик мій, бо я мучуся в полум’ї цьому. Але Авраам сказав: ти одержав уже добре твоє в житті своїм, а Лазар – зле; тому він тепер тішиться, а ти страждаєш; і понад усе те (тут акцент) – між нами й вами затверджена велика прірва, через яку ні ви до нас, ні ми до вас перейти не можемо (Лк.16:19-25).

Так от, велика прірва (не проста прірва, а велика) – рівень життя і смерті. Вона проходить червоною лінією по життю всієї людини, по всіх її тілах, по всіх вимірах усіх її цінностей (первинний рівень дуальності добра і зла). Потім деякий симбіоз, як проекція трьох його проявлень образу і можливість подивитися, що є Подоба. Коли критична маса свідомості не дає спокою і Дух, втрачаючи нижні шари природи людини, проявляється, перелетівши через цю прірву. Але є місток – Христос, як алегорія, як образ. Перелетіти через цю прірву – це опинитися на іншому березі, в іншій законодавчій базі.

Частина – 8

Праведний і неправедний суд

Пульсація нашої Зірки буде настільки інтенсивною і настільки ефективною, аж до зміни клімату. Цивілізація підійшла до свого граничного критичного рівня, тому потрібно змінювати всю систему життєзабезпечення. Всесвіт – це одна людина, все абсолютно ідентично, але це тільки в нашому вимірі. В інших вимірах все інакше.

Першопричина, Чистий Дух створив Свій образ, Себе Самого і назвав його Сином, і став Ним, таким же; зробив із двох одне, цим же самим Духом. Тому людина на всіх планах буття – Бог, і іншого Бога немає. Ви – боги, і сини Всевишнього – всі ви; але ви помрете, як люди (Пс.81:6) через неправедний суд.

Що означає неправедний суд? Всяке слово людини, вібраційна хвиля – це суд. Оскільки всі боги, то будь-яке слово – це вирок. Будь-яке слово – це цілий світ.

Праведний суд – це Одкровення, культивування Божественних споконвічних й безкінечних цінностей. Людина повинна відповідати Божественному статусу, нормативній формі вираження, для якої вона створена.

Ось тому міркування людини з того чи іншого приводу в акценті на тимчасові категорії долинної (занепалої) природи – неправедний суд.

Бог повинен народжувати, ростити і проявляти Себе Самого – Життя, Любов. Він повинен створювати форми й образи, творити і культивувати множення Любові, докладання і множення Життя, причому Життя вічного, безначального і безкінечного, як Він Сам.

Душа

Життя має багаторівневу природу і не може згаснути, якщо є середовище. Воно переходить з одного стану в інший. Як же ви кажете душі моїй: «лети на гору вашу, як птиця»? (Пс.10:1). Душа – це птиця, біблійний образ. Що є життя людини (душа, Єва)? Днів літ наших – сімдесят літ, а при більшій міцності – вісімдесят літ; минають швидко, і ми летимо (Пс.89:10).

Птах відлітає, іноді в оперенні, іноді з перетинчастими крилами, але в будь-якому випадку відлітає. Причому, летить у заздалегідь визначене на терезах Правди місце: рівно наскільки вона проявилася тут, рівно настільки туди відлітає. І там, переходячи від слави в славу, від ярусу до ярусу, повертається у надсвітову усипальницю до суду всіх часів усіх її десяти проявлень у цьому вимірі. Коли всі десять зіллються і стануть єдиною формою (своєрідна багаторівнева програма), тоді буде суд усіх часових проявлень цієї душі як життя, у всіх десяти паралелях. Уже наприкінці всіх часів (надсвітова усипальниця), засурмить Ангел, і приготована єдина абсолютна формація, це життя увійде у Славу Жениха, і будуть одне ціле: Дух Господній і душа.

Життя не однієї конкретно взятої людини. Це життя всіх часів, у всіх проекціях проявів, у всіх системах координат, повне інформативне завантаження у різних часових континуумах. Це називається суд часів. Шостий рівень. Це про душу. Є ще Дух.

Надсвітова усипальниця – це місце збору всіх голографічних програм в одне ціле, в істинну первинну матричну форму. Це єдина збірна команда всіх часів, строків.

Народження згори – Єдина, Абсолютна, первинне твоє життя або душа. Коли вона Єдина, коли вона оточена станом трьох причин Мудрості, трьох своїх проявлень по 14 разів, настає суд часів: вона (Тіло Світла) приготована коханому Жениху – Причині.

Душа – це життя, земля, Єва, місяць, зоря, у кінцевій проекції – Сонце, Святий Дух. Так само, як і Бог – Абсолютний і Всюдисущий, так і життя людини, тому що людина і є той Бог. І це тільки в тривимірності. У нашому вимірі свідомість ембріональна. На інших рівнях усе набагато серйозніше.

Психополе людини, як магнітофонна плівка несе в собі голографічну пам’ять усіх існуючих процесів у колірній гамі, у цифровому варіанті, світловій палітрі та вібраційній, голосовій. Так і планета несе в собі інформацію за 4,5 мільярда років, кожну мить усього, що тут було: від планктону до людини, і всі їхні думки. Серйозна матриця.

Є певна кількість індивідуальних втілень (реінкарнацій), але є певна кількість сутностей, які експортуються з однієї часової програми в іншу (7 по 7). Не тому, що це стільки разів втілень тільки в одному технологічному ланцюжку (це тричі 7 по 7), але у макро-проявленні, як Древо Життя цивілізації – 49 мільярдів. Тільки один мільярд – п’ятдесятий. Заради цієї мети все це і проявляється. П’ятидесятниця, останній момент Істини проявляється в сьомому вимірі. Усі ці виміри перебувають у зв’язку постійно. Вид свідомості контролює інший вид свідомості (в образі людей) – завжди.

Частина – 9

Дух

Дух – первинна і кінцева категорія проявлення всієї природи людини, Альфа і Омега всіх процесів у Всесвіті, подоба Бога. Все інше в людині – це подоба Духа і образ Причини. Дух – певна сила, яка не має ні початку, ні кінця, ні образу, але в ньому є одна специфіка – самовираження, як проекція променя, відображення голографічних форм. Алегорично, телевізор: екран великий, точок багато, але промінь один створює картинку, рухомі образи.

Швидкість проявлення Духа не вміщається у свідомість людської природи нашого виміру. Швидкість світла ніщо, порівняно з тим, як реагує Дух на процеси. Дух – це Альфа і Омега, Причина і наслідок усьому, що є в природі всіх вимірів, категорій, усього, що є видимого і невидимого; проявленого і те, що знаходиться в оперативній пам’яті не проявлених всесвітів, минулого і майбутнього; поза часовими формами, поза просторовими, поза образними. Всюдисуща монада, яка формує собі самовираження; Абсолютна Сила, Абсолютне Божество, Абсолютна Причина, межа наслідку; все і ніщо, скрізь і ніде, є і не існує.

Так і Дух людський зі своєю структурою, формуванням усіх полів, усіх енергій, світла – пітьми, усього спектра видимого і невидимого. У людському образі Дух проявляється в трьох природах самовираження. Перше: вібраційна звукова хвиля. Тут Дух виражається в Слові, тоді Слово саме набуває Сили. Сила цього Слова формує властивий тільки йому особливий світ, самодостатній світ вираження себе, але вже без Духа, без Причини. Друга стратегічна форма самовираження – контроль. Усе тотально, видиме і невидиме, всі категорії цього виміру і наступних тримає під контролем. Контроль і миттєва реакція вираження себе як Сили (в різних проекціях). І третя – формування всілякого одягу самовираження, проявлення, образ. Вони самодостатні і є його їжею, яку він потім поглинає в себе.

Дух – єдина природа у всьому Сущому, яка не має форми, але Дух проявляє форму, населяє і поглинає форму, будучи формою, не маючи її. Тому це єдина сутність (Причина), яка не має форми у своїй природі. Але цих форм міріади.

Частина – 10

Вавилон. Ідол

Другий етап виходу обраної душі із полону рабства – Вавилон або Ассирія. Вавилон – це місто або дух, який знаходиться в землі (душі) Ассирія. Другий етап або Новозавітна форма проявлення Слова і формування позиції відносин з Причиною (з Богом), і на цьому етапі Причина виглядає як ідол.

У П’ятикнижжі Мойсея, в Законі є цілий розділ на предмет ідолопоклонства, більше того, пряма Заповідь: не створи собі кумира (Вих.20:4). Але, на жаль, у наш час все навпаки: повна бездуховність і дисбаланс. Що є ідол? На містичній мові – це внутрішній стан духа перелюбу. У Новозавітних Посланнях Апостол прямо каже: перелюб, який є ідолослужіння (Кол.3:5).

Вавилон – це вже внутрішні процеси душі занепалої природи, але яку Бог прикликав і виправдовує, бо кого Він обрав, тих і призвав, а кого призвав, тих виправдав; а кого виправдав, тих і прославив (Рим.8:30). Виправдовує повчанням: ілюстрація, що це так виглядає у тебе, людино, але так робити не можна, і пояснює, чому так робити не можна.

Отже, ідол, його композиційні форми: золота голова, срібні груди й плечі, мідний торс і глиняні ноги (Дан.2:32-33).

Глиняні ноги. Відношення Бога до людини формується тільки на взаємодії з позиції Любові. Людина складається з глини (плоть). Бог створив все з води і водою, а людину створив за образом і подобою Своєю. Глина, як мінерал добре тримає воду, і те Слово, вода, яку наливає Бог у людину, зберігається в початковому вигляді.

Коли Бог сказав: і нехай поклоняться Йому всі Ангели Божі (Євр.1:6), найдосконаліший Архангел, повнота мудрості і вінець краси, межа досконалості (Єз.28:12-19) – люцифер прямо заявив: я з вогню, а вона з глини, не поклонюся. Одна з категорій незгоди з Причиною, все-таки людина.

Вогонь у третьому аспекті Вавилона: коли халдей (маг) розпалить піч спокус, спокушаючи найвищими елементами мудрості (людської), тоді посудина в цій печі буде загартована вогнем. Вона буде придатною до різного Божественного вжитку, у ній можна зберігати гарні речі. До цього – ідол, тобто формування відносин людини з Причиною.

Золота голова – це усвідомлення, що Бог найдорогоцінніша форма спілкування через Писання, Пророцтва, видіння. Роздуми про діалог Бога з людиною відпрацьовують елемент золота. Ви золото, очищене від землі в горнилі, сім разів переплавлене (Пс.11:7).

Чисті думки можуть народитися у свідомості людини завдяки райдужній плавці через зняття семи печаток із цього Слова і прямого спілкування. Це вищий критерій помазання, це праведність, одежі чисті і світлі (вісон, порфіра, багряниця). Це оперування містичними цінностями на предмет оцінки всього, що відбувається в Писанні (коні і колісниці, тіла і навіть душі людські), тобто повний спектр проявлення Божества Тілесно.

Срібні груди й плечі – це стан чистого служіння Слова, проявлення Божественного дихання (Одкровення) в людині. Дихання Всесвіту – дихання законодавчих норм має бути рівним, гармонійним.

Чому в храмі при служінні Богу по чину Аарона, жреці розділяли жертви згідно Закону і праве плече жертви діставалося священнику? Це Слово або замісна жертва.

Срібло (містичне значення). Бог каже Слово Моє – Моя душа, це Моє срібло; слово ваше, це ваше срібло – душа ваша.

Чотири собівартості Слова, як срібла, мають індивідуальну характеристику.

– Срібло як Слово Боже – найвища проба, найчистіша вібраційна хвиля має свою містичну питому вагу собівартості.

– Священицьке срібло – певна форма наставлянь або Богослужбова термінологія в правильній обробці.

– Срібло, яке ходить у купців: як глашатаїв правди, пророків, купців, як сутності, яка здобуває за Слово єдину цінність у Всесвіті, у всій світобудові – людську душу. Усе інше – не має значення, не має ціни, прах.

– Срібло, як слово людське – найдешевше за собівартістю. Слово людське – слово Адама (не як слово людей, не можна плутати).

Три роди синів перед Богом: син прокляття, Син Людський та Син Божий. Син Людський або син Адама, тому що перша людина Адам – душа жива, остання людина Адам – Дух животворящий (1Кор.15:45). Так ось, рід Адамітів або рід Синів Людських– живих душ, які набувають через семикратні вогні новітню специфіку животворящого Духа. Третій рід – Синів Благословення, Синів Світла, Синів Божих. Слово Сина Людського має свою ціну перед Богом, свою вагу. Усе інше – не має ціни.

Мідний торс. Мідь теж кольоровий метал – найнижча проекція людського слова або Слова Божого в смиренності свого служіння.

Мідь і залізо (містично) – суть омана і розбещення. Давній Пророк при піднесенні Духа висловився прямо, кажучи про сутності, які хотіли б мати відносини з Богом, але не дотримуються норм: ці є мідь і залізо, всі вони розбещувачі, живуть обмовою (Єр.6:28). Мідь і залізо різні в питомій вазі, за своєю собівартістю вони однакові.

Залізо – слово спротиву – сатана. Мідь – наклеп – диявол. Ці є диявол і сатана, і говорючий в них дух пітьми.

Ісус учням Своїм говорив: на Мойсеєвому сідалищі сіли книжники і фарисеї; все, що вони кажуть вам додержуватися, додержуйтесь і робіть, але за ділами ж їхніми не учиняйте (Мф.23:1-3). Він їх викривав і говорив прямо: ви називаєтеся і показуєтеся праведними перед людьми, але Бог знає серця ваші. У відповідь: отець наш Авраам, ми не від любодіяння народжені. Він каже їм: ваш отець диявол, тому що діла ваші злі. Ви робите діла отця вашого. Він був людиновбивця від початку і не встояв в істині, бо немає в ньому істини. Коли говорить він неправду, говорить своє, бо він лжець і отець неправди (Ін. 8:37- 44).

Мідь – неправда, наклеп. Залізо – вперте стояння у гріху, як спотвореній формі особистісних, продиктованих гордістю амбіціях.

Глиняні ноги ідола – ходіння людини у фізичному світі, але Бог любить цю людину, Сам, зійшовши у світ проявився у фізичному світі, прийняв образ раба, зробився подібний людям і по виду став як людина (Флп.2:7). Бог завжди стоїть на землі, у людській душі, в цій глиняній посудині.

Небо – престол Божий, земля – підніжжя ніг Його, Вишній Єрусалим – місто Великого Царя (Мф.5:34-35). Земля – підніжжя ніг Його. Глиняні ноги або став подібний нам раб – ходіння фізичної людини природньо шляхами Заповіді але потрібен був прецедент, аналог. Ось тому сам Бог, зійшовши у світ, прибрався в глиняну посудину: І Слово стало плоттю, і жило з нами, повне благодаті та істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця (Ін.1:14).

Людина, у своєму занепалому проявленні на шляху відношень із Творцем, чим вище вона піднімається по своїм властивостям прояву у цьому Слові, знімаючи печатку за печаткою, тим мудрованішою і проблематичнішою стає; сама форма дорожчає, збільшуються витрати, множаться ресурси. Одна справа людський аспект, фізичний світ, глина, земне сприйняття заповіді. Так, Бог, змирився до такої міри, проходячи людину, по глиняній посудині каже: «друже, Я такий самий як ти, Я нічим не кривджу тебе». З’явився інтерес, цікавість: «Бог такий самий, як я? Я сам так думав».

Процес діалогу має кілька рівнів і у міру підняття градусу цього діалогу з’являється форма оцінки. На кожному рівні відбувається своєрідна ревізія прожитого (пройденого) Шляху: сумарна вартість витрачених сил і отриманого Одкровення, тієї Радості від цього спілкування. Перед тим як зійти на нову сходинку, набути новий формат відношень, як нове дихання, відбувається своєрідний аудит. Коли схема замкнутого циклу проявлення Заповіді в людині відбулася, то результат цих відносин образа з Подобою, Причини зі своїм дзеркальним відображенням (людиною) набуває Нових характеристик.

Зворотний процес: коли Бог зійшов у людину, у цю глиняну посудину, притягуючи невидимими (містичними) Досконалими Силами цю сутність, Він проявляється в ній Самим Собою, дивлячись у неї, як у дзеркало. І повільно, але впевнено людина стає Ним, думаючи: у неї все добре, вона «тримає Бога за бороду, у них дружні відносини»; щось принесло дивіденди, вона стала мудрою, вчитель невігласів, який знає і розуміє суть речей, що має в законі зразок ведення і істини (Рим.2:20). Але це тільки ідол – ще одна форма принади або зваблення, через первинне гріхопадіння або гордість.

Я завжди кажу: не зваблюйтеся, до Бога прийде тільки Бог! Ніщо нечисте не увійде на Небо (Одкр.21:7); згублю мудрість мудреців і розум розумних відкину (1Кор.1:19). Трон, на якому сидить людина (Мойсеєве сідалище – форма відношення) має фарисейські характеристики. Форма вираження Слова законодавчих норм, продиктованих Причиною, повністю спотворені за своєю природою, за своєю суттю (мідь і залізо). Тому Христос сказав: отець ваш диявол.

Що є любов людини до Причини, яка має дзеркальне вираження в ідолі? Переходячи зі слави в славу, ми зростаємо повним віком Христовим (2Кор.3:18), але ніяким іншим. Переходячи від рівня до рівня, з глиняних посудин у золоті потоки мудрості, як вищого проявлення Одкровення, це все ідол.

Де Дух Господній, там свобода (2Кор.3:17). Там все і ніщо, світло й пітьма, там немає нічого і є все.

Частина – 11

Вогняні випробування

Ідол у світі ніщо (1Кор.8:4). Це потребує певних уточнень: ідол у світі Горнім ніщо. У Царстві Небесному, у природі самої людини, у світі її Небес (в перекладі: у світі праведних судів, тому що Небо – це престол Божий, на престолі Сидячий і той, хто Судить), будь-яка люциферична програма, всяка мудрість світу цього – там вона ніщо.

Щойно ти щось у цьому долинному світі ідеалізуєш, ти воюєш проти Бога. Не просто ігноруєш, але вже почала війну, нехай тиху, холодну, але війну Не повинно бути жодної прив’язки. Ти маєш бути вільна.

Отже, третій Вавилонський рівень – піч. Седрах, Мисах, Авденаго – це єврейські діти, які були взяті Вавилонським царем на виховання. Вавилон у тогочасному світі був епіцентром, столицею світу. Потрібна була сильна влада і мудре управління всіма народами і царствами. При імператорському дворі була школа з підготовки управлінців із дітей народів, які були колонізовані, для того щоб вміло, мудро управляти світом.

Серед усіх дітей ці хлопчики не вписувалися в загальний формат виховання, тому що Бог їхніх предків законодавчо забороняв оперувати тими чи іншими речами, які відводять свідомість від реальності. Система цінностей цієї релігії була шанованою. Єврейський Бог Єгова, Яхве, Саваоф (Вседержитель) був шанований не тільки в Іудеї, але й у всіх народах, знайомих з цією культурою, мудрістю їхніх вчителів.

Коли хлопчики виросли і ті вільності, які були їм дозволені на підставі їхніх релігійних світоглядів, принесли свої плоди: єврейський Бог зрівняв серця їхніх наставників, вчителів, вихователів, царя, при якому ця система працювала. Це образ для майбутніх поколінь, ілюстрація ставлення до цієї культури молитовного заступання і урок про те, що загальна глобальна схема світопорядку ґрунтується на більш високих цінностях, а культивування цих цінностей приносить плоди.

Отже, сталося те, що сталося. Через єврейських хлопчиків єврейський Бог впливав на культуру, спосіб мислення, на безліч державних рішень того часу, які впливали на хід історії. Коли заходила мова про самий статус імперії, про форму правління, тоді вся увага була прикута до представників цієї культури. Імперія, це множинність у цілому, злиття багатьох культур і акцент був на відпрацювання вірувань на державному рівні.

Але, коли царі, васали дивилися на те, що відбувається на їхніх очах: молоді люди, представники цієї культури входять у розжарені вогнем печі і не згорають, вогонь не шкодить їм, і вид четвертого подібний сину Божому (Дан.3:91-92). Чи мислимо побачити таке диво: у величезній печі, у полум’ї ходять люди, виспівуючи Бога і благословляючи Господа (Дан.3:24). Притча, яку багато разів розповідають, не так впливає на свідомість людини, як один раз побачене. Можна, звичайно, подумки провести аналогію з Великоднім вогнем в Єрусалимі, який не обпікає. Є речі, які не піддаються аналізу людською свідомістю. У це потрібно просто Вірити.

Цей випадок кардинально змінив ставлення імператора до цього колонізованого народу. У результаті народ отримав ті блага і почесті, яких він гідний, тому що цей народ вірить у такого Всесильного Бога. Це вплинуло на багато поколінь народів, що оточували Ізраїль, додало трепетного ставлення до народу, насамперед до Бога, Якому вони вірять.

У чому тут суть? Подумайте про себе, як може бути випробувана ваша Віра; яким вогнем спокус, зваби, вогнем прокляття піддавалися давні Святі і як вогняної спокуси, що посилається вам, браття, не цурайтеся, ніби пригоди для вас дивної, бо випробувана віра ваша принесе мирний плід праведності (1Пет.4:12).

У нинішньому світі усі темні сили консолідовані на знищення людини, як такої, не фізичної. Завдання темних сил: відібрати в Бога людську душу. У Бога – це у людського Духа, який є Його образ, який через душу має стати Подобою. Так ось, щоб він не став подобою, завдання темних сил впливати її життя (душу) – єдину у Всесвіті цінність. Форм, методів, схем впливу безліч. Починаючи з того, що є для людини предметом жадоби (матеріальні блага, грошові кошти), закінчуючи найпотужнішими «далекобійними знаряддями»: чаклунством, чародійство. Відкрита війна проти Сил Світла усілякими таємними орденами, що сповідують культ сатани, вчення темних релігій або лівої руки (місяця). Це і розвиток усіляких технологій, останнє покоління занурилось у віртуальний світ, але це не таке страшне. Набагато гірше – це абсолютний відхід від релігій Світла, релігій правої руки, які культивують загальнолюдські цінності.

Світ у пітьмі. Прадавні були богобоязні, незрівнянно світлішими й чистішими, але як написано: у міру множення беззаконня, буде рясніти благодать на святих Його (Рим.5:20). Розстановка позицій сил доходить до свого завершального кінця.

Халдейська піч працює на культивування цінностей релігії «лівої руки». Релігії, латинський термін, у перекладі – возз’єднання. Так ось, союзи або клубні відносини за інтересами, на сьогоднішній день повсюдно. Язичництво пронизує весь спектр соціуму, свідомості людей всіх рівнів.

Увесь світ живе в кредит і Сили Світла сподіваються, що ми правильно розпорядимося цим кредитом. Не тільки кредитом довіри, але й кредитом тих сил, тих енергій Святого Духа, які сходять у світ. Наступає Нова епоха и вона проявиться, щоби активувати той потенціал Світла, Любові, Правди; що Знання, отримані через Одкровення примножити і проявити у сприйнятті, у повітрях наповнити об’єм макросвіту. Потрібно не тільки акумулювати, але й генерувати, пропустивши через живе праве серце.

Сучасні маги і чарівники, чародії і чаклуни теж активізувались і їхній вплив на свідомість мас набуло масштаб загальнопланетарної трагедії, своєрідної екологічної психо-катастрофи.

Характеристика сучасних чародіїв: будь-яка форма впливу на свідомість (програмування), яке не несе у собі (не культивує) проявлених Біблійних істин, тобто всякий, хто не сповідує ім’я Господнє, не є від Бога (1Ін.4:3), джерело цієї інформації – бог пітьми. Якою б не була ця інформація, які б блага вона не обіцяла, які б технології не проявлялись, але це вплив на свідомість, на психополе, зрештою на душу, уводячи її від Причини, від початку цього інформаційного коридору (за кадром) на троні сидить лукавий.

Усі люди заблукали, тому що є ті, хто навмисно впливають на свідомість через масмедіа, телевізійні канали, запрошуючи ворожок, відьом, чаклунів. Це відкрита, нічим не прикрита форма, вони не приховують своєї сутності. Але є інша категорія людей, які впливають на свідомість, на психіку, на душу у більш тонких сферах і витончених формах. Перш за все це наука і культура, сфери відповідальні за виховання свідомості людини, як такої.

Таємна світова влада, їх багато, але одна з них – масонська ложа. Ніхто не знає історію розвитку цього ордену, звідки вони почалися, де був детонатор. Поглянемо Євангельські тексти. Коли розіп’яли Христа і поклали Його в гроб, представники первосвященика попросили Пілата про послугу, щоб він звернув увагу і прийняв рішення, тому що загроза державному устрою не минула. Це була політична інтрижка того часу. Вони попросили його запечатати гроб і приставити охорону. Пілат, знаючи цих інтриганів, їхню систему зсередини, відповів: маєте охорону, ідіть і охороняйте (Мф.27:65), це ваші внутрішні релігійні проблеми. Це була перша фаза війни сил тьми проти Новонароджених Сил Світла, проти чистоти сприйняття Божества у тому образі, в якому Він був проявленим і став як Цар світу, Цар Світла, чистота Любові, довершене уявлення про музику Життя.

Все це збільшило без того нестійке положення цих людей, бо стереотипи «національної ідеї» глибоко сиділи у їхній свідомості. Це був таємний союз, таємна змова мудреців Синедріону, старійшин Ізраїля, про яких Христос казав прямо, чого вони коштують і хто їхній істинний отець: отець ваш диявол (Ів.8:41). Ця печатка, яку Він поставив, до сих пір не знята. Хоча Він пророче і дав майбутню надію в образі смоківниці: коли вона вже розпускається, то знайте, що наближається визволення ваше (Лк.21:28-31). Сучасний світ західної ментальності, який культивує цінності Біблійних характеристик і Євангельські печатки, відреагував – на карті світу з’явилася держава Ізраїль, якої не було цілу епоху.

Таємна змова єврейських мудреців отримав свій статус, змістовне навантаження, визначене як права і обов’язки війни із Духом Христа. І церква розтлівається цим духом зсередини – духом перекрученого фарисейства. Тому масони, як організація, завжди таємна. І таких таємних союзів, дуже сильних і міцних, що мають усі інструменти впливу на природу людини, на усі інститути влади і навіть церкви, у цьому світі багато. Це ілюстрація на халдейську піч, де випробовується народ Божий, і Віра має бути досконалою.

Вавилон – полон обраної душі в образі світу, у магічних тонкощах, які не видно неозброєним оком. Це люциферична програма. Вавилон – це інструментарій адекватного реагування на зовнішні процеси. Це життя усіх святих у всі часи. Це ілюстрація або образ того, що відбувається сьогодні, зараз. Біблійна тематика була актуальною у всі часи, цінності, які перебувають вічно. Тому той інструментарій, який дає Святий Дух через Священні Писання, ти можеш узяти задарма як захист: пройдеш долиною смерті, але й волосина із голови вашої не пропаде (Лк.21:18), навчитися, він виховує мудрість і доброчесність; і, зрештою, застосовувати у служінні.

Вавилон – інструмент впливу на духів тьми, страховий поліс, який дав Бог своїм обраним. Розкриваються певні причини внутрішніх і зовнішніх впливів на людину у війні сил тьми і Сили Світла за душі обраних. Єгипет, там інші технології. Вавилон – це вже внутрішнє співвідношення обраної душі із Богом. Оскільки ми живемо в тривимірності (час, простір, матерія), то троїстість цього Божества має набути замкнутого циклу, тобто Тілесної природи – злитої, Абсолютної і Досконалої.