Січень 2007

Частина – 1

Баланс

Уся світобудова перебуває в Єдиному Законі всього Сущого – Балансі. Баланс формує всю природу всіх речей: життя-смерть, сьогодення-майбутнє, холодність-гарячність, добро-зло.

Знаходження Балансу – Вчення Іоанна Хрестителя. Баланс або нульовий цикл у системі координат – точка відліку, точка опори, яку треба завжди чути, знати, розуміти і до неї повертатися. Плюс-мінус переводять людину у внутрішнє за завісу (через плоть), у внутрішній Храм, де живе Бог: збирає обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю небес (Мк.13:27). Від краю землі – від первинної форми стосунків із Богом по Вірі – сприйняття; до краю небес – до Любові, як кінцевої фази семи ступенів Віри. Усе разом є Тіло Слова або творчий акт Трійці через позицію Сина. Тому первинна вібраційна хвиля, зовнішня її форма – завжди знаходження Балансу.

Завжди два етапи, щоб пройти у третій і отримати життєвий фактор спілкування з Причиною: проявлення і вираження Причини через себе, ближнього, дальнього, на твоїх очах, на твоїх колінах, плечах (включно з вагітністю).

Перший Баланс: нульова фаза в системі координат – Десятослів’я. Десятослів’я неможливо виконати, тому починається позиція Віри: без віри Богові догодити неможливо (Євр.11:6).Усе завзяття, усі наміри, усі видимі й невидимі прояви й думки, все потрібно віддати у конкретну позицію – Слово. Це перший рівень або проповідь Іоанна Хрестителя, який несе в собі потенціал: пагорби – понизяться, долини – підвищаться (Лк.3:4-7) Причина всього Сущого, що було, є і буде в системі координат – на початку було Слово (Ін.1:1), тому нульовий цикл або Баланс усього Сущого в твоїй особистісній природі – Слово.

Ми не знаємо, як воно звучить, ми не знаємо його Слави (таємниці), звідки воно береться і куди дівається, але приймаємо на Віру. Слово починає бути, коли воно бере на себе відповідальність і розкриває цю завісу, тобто проводить нас через матеріальний світ, через плоть, образ, вібраційну звукову хвилю, весь спектр колірної гами.

Як тільки все розкривається, ми входимо у другу фазу – стан чуттєвого рівня або народження цього Слова, яке виражається в образі, і шукаємо ще один Баланс. Друга фаза – Заповіді Блаженств. Там семеричний рівень Слави – сім печаток, сім Церков, сім космосів (Всесвітів). У кожному Всесвіті своя законодавча база, свої прояви, процеси.

Коли печатки знято, це і є той процес, який називається Тілом Життя душі живої (ще не Дух Животворящий). Тому душа оживає через зняття печаток зі Слова – Саме Слово переломлюється, і цей Хліб приносить увесь спектр, усю гаму внутрішніх проявів – почуттів, що базуються на системі Любові, абсолютно незрозумілих людині дуальної свідомості.

Коли проходимо у внутрішнє за завісу через сім рівнів, ми переходимо в третій рівень – Свободу від усього і вся. Свобода від Себе – перший рівень або система Балансу Іоанна Хрестителя, другий рівень – від Слова.

Являючи Свою Силу: явлення, знамення, зцілення, чудеса, Слово зробило свою роботу. Це Слово являється Силою Слова, тобто від Духа і вже плавно переходимо до Третього Завіту Духа – Вічності природи вираження Сили й стаємо Подобою.

За цією фазою переходимо в другу систему часового циклу – час поточний. З 24 по 25 грудня 2006 року – крокуючий час закінчився. Ми перейшли в поточний стан подій, які проявлятимуться миттєво. Будь-який вираз Духа, проявлений через homo sapiens понесе в собі шлейф наслідків (як негативних, так і позитивних), які відразу будуть активовані. Я не кажу про усіх людей. Люди класифікуються на категорії: homo erectus – людина дика; homo sapiens – людина розумна і Homo God – Боголюдина.

Результат прояву того чи іншого Вчення, яке було спущене від початку, зараз вийшло на фінішну пряму. У третій категорії часу, вираження самої Причини у Завіті Духа, все буде стабілізовано – вічність перебування з Причиною.

Частина – 2

Процес прояву Причини у світобудові

Ангелами своїми Ти твориш духів, служителями Своїми вогонь полум’яніючий. А про Сина: престол Твій, Боже, на віки віків; жезл царства Твого – жезл правоти. Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радості (Святим Духом) понад співучасників Твоїх (Євр.1:7-9). Усі, хто водиться Духом Божим – суть Сини Божі.

Отже, Синів багато. Христос, у сучасній термінології термін «віртуальний». Щодо Ісуса, який виразив Новозавітну модель, як увійти в цю систему цінностей, Він як Син – первісток із мертвих (Кол.1:18), всі інші за Ним. Але перед тим, як Він перейшов у категорію Духа, усиновив Іоанна Божій Матері.

У чому Його індивідуальність? Будь-яка форма прояву Духа, яка прославляє Отця Світла (Причину) виражається в Слові. Слово – це Син, тому усі, хто водиться Духом Божим, суть Сини Божі (Рим.8:14).

Отець народжує Сина Святим Духом, як вираження Себе Самого (Він у надрах Його), і ось це внутрішнє (начало) проявляється, і те, що проявляється і є Син. Тому народжує Отець з Матір’ю (Божа Матір, Святий Дух) дітей, Синів. Чому Сини? Новозавітна модель – завжди війна, бій не на життя, а на смерть; відбувається велике священнодійство – принесення жертв.

Слово у другій категорії переходить у фазу Престолу (Завіт Духа), але після того, як перестане бути первинна форма вираження Слова, вібраційна хвиля: якщо й знали Христа у плоті, то вже не знаємо, бо Господь є Дух; а де Дух Господній, там свобода (2Кор. 4:16; 3:17), тож якщо Син звільнить, то воістину вільні будете (Ін.8:36) – ввійдете у Завіт Правди, все повернеться до Причини. У цьому випадку, вираження Духа Отця Світла через тебе й ти, як формат свідчення, є сам вже причасником або Причиною.

Зрештою, немає відмінності (ні Отця, ні Сина), все одне ціле – це єдина, первинна і кінцева Гармонія всього Сущого від початку. Мета всього цього Вчення – досягти Гармонії. Бог і ти одне. Переможцю дам сісти зі Мною на престолі Моєму, як і Я переміг і сів поруч на престолі з Отцем Моїм Небесним (Об.3:21).

Але, тільки в Третьому Завіті Духа цей Престол починає бути: де Дух Господній, там свобода (2Кор.3:17); до свободи призвані ви, браття (Гал.5:13). Це Новозавітне призвання, тож, якщо Син звільнить – істинно вільні будете (Ін.8:36). Вібраційна звукова хвиля, яка несе в собі образи – це первинна фаза, вона має зникнути.

Господь є Дух, там немає образу: твердо тримайте в душах ваших, що ви не бачили жодного образу того дня, на горі Хориві із середовища вогню, коли говорив з вами Господь: ні чоловіка, ні жінки, ні гада повзучого, ні птаха небесного, ні риби, що у водах нижче землі…, (Втор.4:15), бо Господь є Дух.

Народжується завжди Син. Він має зв’язок з Отцем через посередника – Святий Дух. Спілкування йде між двома – третім. Спілкування двох природ, мікро і макро, безодні з безоднею: безодня багатства і премудрості і відання Божого ( Рим.11:33), дна цієї мудрості Сущого від початку немає.

Коли це спілкування відбулося, то вся твар сукупно стогне й мучиться (Рим.8:22), чекаючи Милості від Сина, тієї вібраційної хвилі, яка від переповненого серця (джерела життя) починає проявляти себе Животворчим Духом.

Так відбувається процес прояву Причини у світобудові, так формується формула Життя. Завжди, вічно й досконало. Іншої технології не передбачено, ні Вченням, ні Законом нашого виміру. Це алегорія.

Вихід із ілюзорності світу цього

Смислове навантаження термінів Отець, Син, Дух (час, простір, матерія) – це первинна вібраційна хвиля, яка несе в собі спектр Світла (Знання), прояв і її вираження в тій чи іншій енергії: від матерії до найтоншої енергії (енергія часу).

Час формується з простору, і час формує матерію в просторі (не навпаки, не можна міняти їх місцями). Усе повертається на круги своя, усе піде тією самою сходинкою, але у зворотному порядку.

Матерія (енергія) формує образ свідомості – п’ять стихій або Десятина (внутрішня і зовнішня). П’ять стихій середовища, елементи первинної природи: вогонь, вода, земля, повітря, дерево (або твар) формують образ, але цей образ завжди ілюзорний. Майя, ілюзія (санскритський термін).

Стародавні містики через медитацію (споглядання) дійшли до внутрішнього розуміння, що ж за кадром образу. З’явилась первинна форма Знання, що утворила на цій підставі світову релігію. Релігія – щось, те, що не має ні кольору, ні образу, ні смаку, ні запаху, ні заряду. Велике Ніщо або Причина.

Образні видимі проекції впливають на свідомість, приземляючи, фіксуючи її на тому чи іншому елементі природи, не даючи їй свободи. У багатьох релігіях, навіть їхні найяскравіші представники (стародавні містики) не перейшли за ілюзію, за образ. Особливо у східних релігіях (медитативні школи), там дуже складно. За всю історію одиниці пройшли. Там є зворотний зв’язок – дійшов до певної стіни, увійшов у цю вирву, а виходу з неї немає. Так і крутиться, крутиться, утворюючи, за словами одного містика, затоміси – містичні поселення, цілі міста, в яких живуть сутності, кожний на своїй вершині. Затоміси, в свою чергу, утворюють цілі країни, континенти або накопичувальну систему замкнутого циклу цього Вчення – егрегори.

Християнство – єдина цивілізаційна форма Вчення, яка дає можливість свідомості перейти зі смерті в життя. Ви самі будете досліджувати форми прояву свідомості в інших Вченнях і переконаєтеся, що так є.

Новозавітна модель дає можливість через найвужчий шлях (на ширину однієї ступні, первинна фаза Балансу, точка відліку в системі координат плюс-мінус, добро-зло) перейти в стан Духу або в Причину (Трійцю) та звершитися стати Боголюдиною. Це первинна й кінцева мета всього що було, є і буде. Іншої мети немає. Все інше – ілюзія, яка дана знову ж таки для того, щоб ця мета відбулася.

Весь світ, уся ця ілюзія розсіється в прах, усе повернеться до початку – у вогонь. Усі ці форми п’ять стихій увійдуть у тому ж порядку: (дерево або людина), вода, земля, повітря, вогонь. За вогнем, у якому живе Дух (остання форма), все повернеться на круги своя, але зникне ілюзія думок, помислів, очікування Одкровень, початку і кінця. Останній світ зберігається цьому вогню, Дух зрадіє, коли прийде і знайде ту форму, яку мав від початку – вогонь. Усьому іншому просто не пощастило, так має бути. Це макроеволюційний процес прояву Боголюдини. Це еволюція.

Вищий сенс осягнення Причини проявляється на піку усвідомлення. Це вже не тремтлива свідомість (останній рівень – заморозка). Коли все минуло: і очікування, слава, завіти, чиношанування, всі форми служіння, то пік усвідомлення – жорсткість проявлення Причини. Справедливий, безкомпромісний, абсолютно жорсткий підхід до теми – прийняття умов Життя Боголюдини, як процесу еволюції.

Ми зараз стоїмо на порозі останньої фази еволюції свідомості людини. Homo sapiens, людина розумна має взяти на себе труд просунути еволюційний процес і проявитися у фазі Боголюдини. Такий Закон, такий порядок речей, таке життя нашого виміру в декількох Галактиках відразу в режимі Променя енергопостачання з центру Всесвіту. Тому в еволюційний процесі ми плавно переходимо у фазу вогню – повертаємося в Отця, у первинну форму прояву Сина. Сформувавши плазмову свідомість – усвідомлення всього середовища, тобто відношення, розуміння існуючих процесів (тоді тільки не зашкодить) увійдемо через вогняну завісу макро-природи. Це карт-бланш, вхідний квиток. По-іншому у внутрішнє за завісу ніхто не увійде. Про Сина сказано: Він у надрах Отчого, тобто увійшовши через цей вогонь, ми почуватимемося в Причині в повній безпеці. Там вже Дома. Але й це не кінець.

Перепрограмування

Віра від слухання, а слухання від Слова Божого, що виходить із вуст Божих (Рим.10:17). Це Новозавітна модель, тому що Закон був для нас дороговказом до Христа (Гал.3:24). Новозавітна модель – це проявлення вібраційної хвилі (Слова), вираженої Духом, яка несе в собі характеристики твердості тієї чи іншої займаної особистісної позиції по відношенню до Причини і формує цією позицією життя.

Позиція, на якій ти стоїш, твердь (хай буде ваше слово твердим),– Віра. Вона приймає на себе навантаження всього, що називається тобою, вона фундамент, бо без віри Богові догодити неможливо (Евр.11:6). На цьому фундаменті Віри відбувається перепрограмування життя.

Людино, відторгни себе. Машинка є, але вона не працює: вчора я це знав і вмів – сьогодні не знаю, як підійти до цього питання, забув. Виймається «жорсткий диск» (руйнування стереотипів) і вставляється інший. Сама людина, природа її свідомості «модернізується», тобто комп’ютер переходить в інше навантаження, в інші енергії. З комп’ютера другого покоління ми можемо перейти відразу в шосте. Навряд чи, звісно, витримаємо, потрібно міняти багато всього, але спочатку змінюється жорсткий диск. Машинка залишається попередньою за формою, але змінюється зміст. Але ось ця форма, яка є видимий образ, нагадування про те, що ти – «машинка».

Тебе виготовили в такому-то цеху. Майстри, які тебе виготовили (тато, мама, дідусі, бабусі) отримали за це свою зарплату через касу заводу, іноді пільгову путівку від профспілки (у гори мало коли хто дає, як правило на море – у світ цей). Вони формують твою свідомість під цю програму – в ілюзію, у смерть. Ти гвинтик у механізмі світобудови. Деталі потрібно замінювати.

Коли жорсткий диск поміняно, відбувається парадокс свідомості: вчора – знав, сьогодні – ні, але є перспектива – завтра цю схему знати ще краще. Перехідна модель – докладання зусиль. Коли кілька поколінь (модернізацій) пройдеш (14 рівнів), то в кінцевому підсумку їздити вже не забажаєш, будеш літати. І літати не забажаєш. Будеш споглядати ці польоти в Дусі.

Вогняний світ – сім рівнів обпалювання: вогняної спокуси, що посилається вам для випробовування, не цурайтеся, як пригоди для вас дивної (1Пет.4:12). Останній рівень тварного процесу формування – се творю все нове (Об.21:5). Всі етапі творчого процесу (шести днів) передбачають переплавку або обпалювання глиняної посудини (людини).

Осоління (сльози)

Вогонь є сіль. Сіль і вода (Отець із Сином) утворюють солону рідину – сльози. Її виробляють залози бачення образу, а оскільки це вібраційна хвиля, виражена Сином, Слово зникає: якщо й знали Христа у плоті, то вже не знаємо, переходимо до суті через вогонь, осоління Слова або води живої. Переходячи за цей рівень (у Отця), завжди упокоюємося в Дусі.

Тому синтез двох елементів (вогню та води) утворюють сльози через спеціальні (цінні) рецептори, які зосереджені у баченні образу та його зникнення. Сльози відокремлені вираженням первинної фази Сина – чуттєвим рівнем, вищим його критерієм – Любові, як жертовності. І ось це зникнення: якщо знали Христа у плоті, то вже не знаємо, бо Господь є Дух, це як перехід через вогонь (сіль), і вода проходить осоління. Залишається Дух, чиста свідомість.

Ніхто з давніх містиків не міг цього пояснити. Вони знали, чули, бачили, мали, проходили, але не могли висловити.

Частина – 3

Слово: мідь, срібло, золото, камінь

30, 60 та 100-крат – це алегорія на природу людини: плоть, душа, Дух. З позиції царства мінералів, стосовно природи людини, плоть – це мідь. Якщо вона йде вниз, в стан темряви – залізо. Старозавітний Пророк каже: це є мідь і залізо, – усі вони розбещувачі, живуть наклепом (Іер.6:28).

Очищена мідь – плоть очищена. Тих хто займався постійно очисткою було мало, але за 2000 років, звичайно багато. Вони були як маленькі світильники в царстві абсолютної пітьми. Підніметься в гору, просидить там років 15, начистить себе до блиску постом та молитвами, потім спуститься згори й світиться. Очищена мідь, коли свідомість повертається на 180 градусів і проявляється в Десятослів’ї Мойсея. Очищує себе до сонячного блиску і відсвічування від цього металу радує око тих, хто споглядає цей процес.

Царство небесне силою береться (Мф.11:12). За завзяття та докладання зусиль у виконанні Заповідей, до такого блиску очищали себе, що прирівнювалися до золота. Бог від початку благоволив прирівняти їх до золота: ви – золото Моє, очищене від землі у горнилі сім разів переплавлене (Пс.11:7), тобто сім печаток знято.

Вони очищали себе у зовнішньому форматі настільки, що прирівнювалися до двох Завітів одразу і входили до Третього, абсолютно не розуміючи змісту процесів, що відбувається, але на те були свої причини. Часи і терміни виконання обітованого, Пророцтв, це поступальний процес інтегрування в це Слово. Людині потрібен видимий образ, хоча перед Богом вона перебуває в гріховній системі цінностей, бо усіх ув’язнив Бог у непослух (під гріхом), щоб усіх помилувати (Рим.11:32). Всякий образ має природу гріховного начала.

30-кратний плід, це Святі (із ікон у храмах дивляться на людей). Внаслідок цих зусиль, за крихту, маленьке Одкровення (прославили Отця Світла) вони наприкінці життя отримали нагороду – спасіння (Новозавітна модель).

Слово в Новозавітній моделі проявляється від Духа як вираз Сина. Із найдорогоцінніших металів, у колірному спектрі (жовтий), наближене до Причини, до Сонця – золото. Це третє начало людської природи, нічого там немає Божественного. Божественна природа (без металу), це Сонце – живий плазмовий цикл, життя Трійці у вогні.

Срібло має чотири прояви, своєрідний жертовник або Хрест цього Слова. Срібло, як Слово Боже – категорія найвищої проби, 1000 одиниць. Сплави мають ті чи інші домішки, вони не псують вигляду, але псують зміст. Тому контрольний пакет (50 плюс одна акція) має бути за Причиною. Це і є той фактор правильності чотирьох категорій срібла. Вища проба – Слово Боже.

Але є нижча проба – людська. Люди звикли спілкуватися один з одним, навіть у системі одкровень. На підставі Слова Божого сформували ті чи інші конфігурації прихильників Слова (Вчення, церкви).

Друга категорія – срібло, що ходить у купців (дар проповідника). Мабуть, гарний дар, але Бог дивиться на них як на купців: там купили, приїхали в інше місце – продали дорожче, на різницю живуть. Купецтво збагачується у Вавилонських торговельних кварталах, як правило у блудниці, і постачає плаваючі по морю острови (ті чи інші егрегори), тими чи іншими формами вираження Вчення. Тому перед Богом це Слово має за своєю вагою, собівартістю таку питому вагу: срібло, що ходить у купців. Так, це система вираження Вчення, але своєрідна.

Третя категорія – срібло священицьке, кого Господь оскопив, у кого свідомість перейшла в категорію служіння Причині. Тому є скопці від людей, є ті, які самі себе оскопили, а є ті, яких Бог оскопив.

Священицьке срібло (Слово) ходить у своїй Першоприроді вираження, як свідчення або служіння Дару Апостольського. Апостольський Дар – свідчення: взяв Даром – віддав Даром. Форма Священнодійства, коли Слово приносить плід у язичників (інших форм свідомостей). Тому священнодійство Слова – це тільки свідчення.

Правильне срібло дано всім, хто у категорії Бог оскопив, тобто не ви Мене обрали, а Я вас, тому кого обрав, того виправдав, кого виправдав, того прославив (Рим.8:30).

Четвертий рівень, він же первинний, як Джерело, 1000 одиниць – срібло як Слово Боже. Срібло, як Слово Боже було тричі.

Через 30 срібників (повноліття), через срібло, як Слово Боже, ми переходимо в систему усвідомлення, в категорію вищої проби – золото (найдорогоцінніший метал), й вже вогняної спокуси, що посилається вам, браття, не цурайтеся, як пригоди для вас дивної (1Пет.4:12).

Тоді посудина, яка є носієм цього Слова, починає формуватися для служіння: сім разів плавка (зняття печаток), сім рівнів Слави, переходячи зі слави в славу. І Господар Дому за своїм призволенням розставляє посудини: є посудини у почесному, а інші у низькому застосуванні (2Тим.2:20); є унітази, горщики; є гарні кришталеві вази, красива тонкостінна порцеляна, є дерев’яні, кам’яні – хто як потрудився. Але залежить не від того, хто подвизається, але від Бога Милуючого (Рим.9:16) – від того Господаря, який це робить.

Формат 100 кратного плоду – коли закінчилася перша, друга категорія срібла, і ти перейшов у третю категорію. Починати потрібно з 375 проби (алегорично), тобто наводити порядок, жовтизну. Не зовнішня форма, а внутрішній зміст. Темне, брудне (там 375 одиниць усього), але воно вже перейшло зі смерті у життя. Воно вже, десь там оцінюється в певному еквіваленті вираження Духа з дарами Його, відповідно до цього і ціна. У цій категорії ти собі не належиш.

І 999,9 – ти вже людина Божа, ти досконала: нехай буде досконалою Божа людина, до всякого доброго діла приготована (2Тим.3:17). Ти складаєш Божественне єство Трійці Тілесно – від Альфи до Омеги уся світобудова, уся твар (Ангели) сукупно.

Це Новозавітна модель. Вона самодостатня, оптимальна, жорстка і безкомпромісна у своїй природі, але Милостива. Люди цього не розуміють, але це Правда. Тільки через цю Досконалу форму перехід в останню фазу (царства мінералів) – камінь і повернення на початок. З живої природи прояву вібраційної хвилі Слова – у фазу Духа, Небесний Єрусалим. Дванадцять каменів, дванадцять основ – самодостатня природа Отця і Сина, від самого початку наповнена, зафіксована як Альфа й Омега всього Сущого змістом Духа.

Остання, початкова і нескінченна – фаза каменю. Третьозавітна модель набуває жорстких форм, безкомпромісних й Абсолютних. Найтвердіші алмазні різці (спокуси, війни, погрози, епідемії) не можуть зашкодити, навіть подряпини поставити на цьому підґрунті, на цих каменях, на цих коштовностях.

За колірною гамою мають дванадцять проявів. Вони складають загальний егрегор Життя Всесвіту – куб або 144 лікті міри людини і міри Ангела (Об.21:17). Людина у всіх трьох природах відбулася, і міра Ангела у всіх трьох природах (трьох Небес) теж відбулася. Ми переходимо в кінцеву фазу Духа, як зміст і наповнення всього – у Вічність Життя.

Частина – 4

Божество Тілесно (перший і останній Адам)

Біблійна алегорія говорить про Боже Тіло. Є тіла небесні і тіла земні; та інакша слава небесних, інакша земних. Інакша слава сонця, інакша слава місяця, інакша зірок; і зірка від зірки різниться у славі (1Кор.15:40-41). Є Слово, в перекладі – від переповнення серця говорять вуста його; із доброго скарбу серця свого виносить добре, зі злого – зле (Лк.6:45). Коли дозріло сім’я (Слово), відбувається переповнення, Духу тісно в цьому домі, і Дух виражає себе. Всякий Дух виражає себе в Сині або в Слові, сім’я, яке сіється там, де прийдеться: хто при дорозі, хто в терня, хто на Сонці, а хтось в іншу Галактику полетів й кинув декілька насінин (може проростуть), через два мільйони років перевірю.

Не духовне спочатку сіється, а душевне, потім духовне. Чому? Є два Адами – перший і останній (1Кор.15:45). Перший Адам – душевний. Новозавітна модель (душевність) – та система цінностей інформаційної хвилі, яка несе в собі образність прояву Вчення, являє гармонію картинки, як закінчене смислове навантаження. Це вираження насіння, яке посилається з конкретним завданням і це завжди прояв чуттєвого рівня (за кадром) – вібраційна хвиля (добра-зла, любові-ненависті, світла-темряви), тобто збудження потенціалу первинної природи людини (без вираження).

Останній Адам. Чому Адам? Стосовно образу в цій термінології адаптує свідомість до Причини – Адонаі (давнє юдейське слово) або Господь. У нашій свідомості цей термін – Боже Єство виражене Тілесно, тобто вібраційну хвилю – Слово, Адонаі. Прояв цієї вібраційної хвилі формує життя Адама як образ Адонаі (не подоби ще).

Ось ця алегорія прояву смислового навантаження вібраційної хвилі (Слова) формує систему життєзабезпечення як формулу Життя в останній категорії (Духа), але, коли пройдемо через образ у внутрішнє за завісу і проявимося в останньому Адамі – Дусі Животворчому (1кор.15:45). Теж саме тіло, але вже Духовне Тіло.

Це мета й завдання в системі цінностей нашого виміру: перший Адам в останній категорії отримує будь-яку владу від Причини і формує Троїстість Божого Єства Тілесно. Уже не просто Адонаі, а Яхве. Яхве – первинна Законодавча база Троїстості природи в системі образного сприйняття, без вираження. Адонаі – оживлення всього Закону формули Життя, прояв у системі вираження.

Десятослів’я – основний Закон (Конституція) цього виміру, на базі якого проявляються всі інші законодавчі акти. На підставі Конституції формуються парламентські слухання з того чи іншого питання Життя й адаптуються до повсякденного вираження, тобто формується типаж ставлення соціуму до життя як такого. Тому кодекси, починаючи від найдавнішого (кодексу честі) до сучасного (кримінального) стимулюють страх Божий у занепалих проявах (криміналітет) тих чи інших духів. У всьому цьому спектрі починається формування, впорядкування свідомості, утворюючи єдине тло або загальний егрегор. Кінцева мета – формування національної ідеї.

Коли Адонаі вже висловився, пробудив увесь термальний режим добра і зла, гармонізував його через смерть, тоді проявилося тіло життя – животворчий Дух, або останній Адам. Ось це вже – Тіло Духовне.

На цій первинній базі формуються всі решта духовних тіл, які мають не Божественний (у нашій ментальності), не причинний рівень сприйняття, а нижчий рівень. Це духи інших релігій, проміжних якихось форм проявів духовних тіл (основних, світових, у нашому розумінні).

Духовне Тіло складається із Закону світобудови. Та чи інша форма політичної метушні (програма) – це теж духовне тіло, вплив на свідомості. Ваша свідомість має бути зафіксована на найдавніших, які через сто поколінь, пропустивши через свідомість й народивши егрегор або Духовне Тіло, проявились. Вчення окультурює, культивує людину. Тому Духовне Тіло, останній Адам – Животворчий Дух. (Він може бути і не животворчим, в інших проявах, в інших формах).

З чого складається Духовне Тіло? Духовне Тіло складається з повноти проявів Трьох Завітів – Божого Єства Тілесно.

– Закону, як система цінностей Життя всієї світобудови;

– внутрішнього наповнення Закону – Життя в тій чи іншій формі вібраційної хвилі, яку дає чуттєвий рівень (душевність) або зміст.

Причина і наслідок; життя-смерть і Воскресіння; добро-зло. Немає ні того, ні іншого, ні третього – є формат руху (вперед, назад, вверх, вниз, вправо, вліво), починаючи від поділу клітини, і закінчуючи Всесвітом. Але для чого? Для того, щоб проявити свідомість у третьому рівні Сили – Дух, Причину того вічного двигуна, який приводить у рух і Закон, і його Життя, прояв природи всіх речей або категорію Слова.

Слово – є дім Духа. Це не тільки носій інформації, але ця інформація, виражена в Силі – вічному двигуні, споконвічному і нескінченному. Вона формує нову свідомість Ангелів, нових Синів, і в кінцевому підсумку переводить у стан спільності Божого Єства Тілесно. В останній фазі – Гармонія Любові Синів Світла в Єдиному, Абсолютному, початковому і кінцевому прояві Божого Єства Тілесно – первинна і кінцева формула Життя.

Є й інші сини, теж духовні тіла. Але всі духовні тіла Вчень, усіх релігій (і не тільки цієї цивілізації) формувалися на підставі цієї Першопричини – на формі Божого Єства Тілесно або Троїстості природи цього Вчення. За ними йде усвідомлення всього Сущого: трьох вимірів цінностей природи нашого буття, і після цього – Двері у четвертий вимір. На цьому Вчення можна закрити.

Єдине Духовне Тіло Світла, останнє ім’я Трійці – Сонце, переходить у наступну фазу – четвертий вимір і дає детонацію, можливість прояву в усіх надтонких, не підвладних людській свідомості, інших вимірах. Тільки в Третьому Завіті Духа це формується як елемент сприйняття і впливу на середовище, дається Сила і Влада проявити цей процес у кінцеву фазу.

Частина – 5

Початковий і кінцевий час (крокуючий, поточний, перебування)

Єдиний Абсолютний час – це категорія тисячного елементу, вираз однієї сутності Трійці (Закону). Увесь Закон вміщено у порядок часу. У Новозавітній моделі час переходить у категорію крокуючого, тобто на початку формується сам стан часу або Закон.

Крокуючий час – одна тисяча років, але туди й назад; разом – епоха або день. У дні 12 годин, але й ночі – 12. День – формат прояву Причини (першої, другої, третьої категорії). Закон святий і заповідь свята (Рим.7:12).

Виконання (другий день) – певна робота Новозавітної моделі, прояв чуттєвого рівня, співучасть у Небесному званні Ангельської природи.

Третій – це пів-часу (половинка туди й половинка назад). Було визначено конкретний час дня, повернулися до Першоджерела – Я і Отець – одне (Ін.10:30). Час закінчився.

Остання форма часу (час поточний) надана уже homo sapiens, свідомості людини розумної, яка може охопити одномоментно всі основні прояви виконання Закону.

Є такий вираз – метаісторичний погляд на процес. Береться відрізок історії 1000, 2000, 5000 років. У цій історичній епосі (поетапно) уважно вивчаються процеси народження та смерті, бо через війну (і нічого іншого) цивілізація прогресує. Людина завжди в напрузі, бо на карту поставлено сам факт існування (або ти завтра будеш, або тебе не буде, вигадуй тут і зараз як перемогти ворога). Свідомість працює на 100%. Війна тримає в напрузі всіх (одних та інших), і це завжди прогрес.

Цивілізація, що досягла свого апогею занепалості, яку ми спостерігаємо на сьогодні, з’явилася в результаті безперервної війни з моменту падіння денниці (природа людини така). Тому цей світ, у тому варіанті, який ми знаємо – приречений, тому що технології передбачають війну і смерть. На тому рівні, якого ми досягли зараз, сама думка про війну, завоювання місця під сонцем, застосовуючи ті чи інші технології, небезпечна для самої природи життя людини. Ми підійшли до краю. За цим краєм – ніщо.

Поточний час передбачає метаісторичний погляд на процес, і в цьому спостереженні – розумність підходу до самої формули Життя. Не до війни, не до антагонізму, а до миру, будь-якими засобами.

За розумністю слідує Мудрість – перебування у відпрацьованих елементах природи Духа, проєктуючи на всі низинні прояви природи: на душу, як на формулу життя, і на матерію, в яку ми вбрані. Мудрість категорія часу перебування, яка йде за станом поточності або метаісторичного погляду на процес – усвідомлення себе в середовищі й середовища в собі.

Антихрист

Усі заблукали. Одиниці з мільйонів підсвідомо розуміють, що це кінець, далі – прірва. Цивілізація в усьому підійшла до цього краю. Це вираження самої природи людини, вона завжди була такою, але падіння теж було визначено у певних термінах. Цей процес падіння (деградація) триватиме, допоки не відкриється людина гріха, син погибелі, що протистоїть і величається вище усього, так що в храмі Божому сяде він, як Бог, видаючи себе за Бога (2Фес.2:3-4).

Ось цей регрес, що людина і є той Бог, але з позиції пітьми, з позиції руйнування, морально-етичних норм і стереотипів, які притаманні самій людині в системі її гріховної занепалості, настільки пройде ті чи інші форми мутації, модернізації, що буде давати всілякі знання (зараз безліч технологій).

Але, як визначити, в цій останній фазі, правильність ситуації? Жертовність – лакмусовий папір. Якщо немає Духа Любові, як жертовності, то будь-яка інша форма Знань тільки погіршить ситуацію. На сьогоднішній день прояв цього Вчення досягло свого апогею у всіх формах, так званих «церков».

Первинний Апостольський індивідуальний підхід до теми базувався на Живому Слові, на свитках Закону. Слово передавалося з вуст в уста духовними людьми правильної орієнтації. Чому Я так кажу? Ще в Апостольські часи з’явилося багато антихристів (духів, які не померли, щоб ожити). У системі цінностей духовного світу – обманка, підробка. Ось є модель. Її сконструював конструктор, вона одна у своєму роді, але, щоб виправдати вкладені кошти, її тиражують. Тиражування містичних цінностей (вираз Вчення Новозавітної моделі) було неможливим через природу людського фактору – її занепалості.

Людино, відкинь себе. Прості, здавалося б, слова, але Я жодного не знаю зі смертних, у цій розтиражованій книжці людей-грішників, хто би пройшов цю модель у чистоті, правильно, поетапно, тобто помер – воскрес, навчився, послужив.

Дух антихриста заполонив християнство у всіх проявах, у тій чи іншій формі Вчення. Не Христа: нехай слуга Мій в слід йде за Мною, там, де Я, там і слуга Мій буде (Ін.12:26), а все з точністю навпаки.

Втішаюся Писанням, що в міру множення беззаконня, буде надзвичайна благодать на святих Його (Рим.5:20). Ніч минає, день наближається – Нова епоха. Одна система цінностей. та форма твердості, що була від початку дана Згори Небесним Словом згортається (небеса згортаються) і Нова модель – Третій Завіт Духа, поділ від низу до верху, до самої Причини. Тому давні Пророцтва, про те, що Церква прийде у свій занепад і перестане бути як Церква (у форматі Вчення вона себе вичерпала), те, що від початку було замислено, майже досягла свого апогею. Де немає Життя – немає майбутнього.

Життя дає Бог, а це завжди індивідуальний підхід. Оскільки Бог Єдиний, і Він це робить одного разу (виражає Себе), то ось ця Нова модель Третього Завіту передбачає все й одразу. Антихрист перемагається більш вищою, Чистою, Світлою і Славною технологією, наповненою Життям.

Ось ця Біблійна Новозавітна технологія, в якій відшліфована позиція духу антихриста, яка дійшла вже до свого апогею (смерті), має бути видозмінена, закрита і відкрита у моделі Третього Звіту Духа. Нова, незрівнянно славніша технологія, яка дасть імпульс до Життя Цивілізації Людини розумної, дасть майбутнє, дасть формулу Життя, де все від початку і до кінця буде просто і гранично ясно. Це те, над чим працювали і намагалися проявити свідомість усі містики і Святі за тисячі років.

Частина – 6

Замісна жертва

Христос – ця модель відбулася. Друга замісна жертва – це ти сама там, але зараз. Не треба ніякої жертви. Третій Завіт передбачає розширення свідомості до Причини. Ти сама Причина, Боголюдина, без жертви.

Він – жертва, хижак і мисливець, він же лев, він же Агнець. Він повнота всього – плюс, мінус, добро, зло. Термальний режим – мільйонні температури плюса і мінуса, твар не може чинити опір цьому процесу. Це і є Боже Єство Тілесно, Боголюдина, Трійця в Абсолюті – в одній Людині. Іншого Бога немає. Але це наприкінці всі дізнаються, коли все буде ясно.

Поки-що це дуже високо для свідомостей (навіть ваших). Ми в системі часової залежності. Наша свідомість не розширена, вона інкубаційний період проходить. Коли цей період закінчиться, свідомість може трансформувати Себе Саму в початок, який і є кінець, і, завершивши коло життя, як вона скаже Сама в Собі – так і стане. Боголюдина бачить на мільйони років назад й на тисячі вперед, зараз, одночасно, все і зразу: сказав Бог і стало так.

Частина – 7

Священик і психіатр

Є такий термін (грецький) – психогенез (психо-душа). Психіатр, якщо він отримав таке право на підставі інститутського диплома, то конкретно перейшов на служіння духам темряви.

Психіка (душа, життя), тобто внутрішня природа людини не повинна бути під контролем у ангелів темряви (психіатрів). Цей контроль потрібно зняти, чим швидше. Люциферична природа свідомості людей досягла свого апогею. Зараз найменше відхилення від норми – всі біжать до психолога чи психіатра. Не до священика, який за родом свого служіння, за покликанням, за статусом – єдиний, хто має право втручатися у внутрішню людину, в її життя, в її душу. Ні в кого немає права – тільки священик!

Священики різні, тут є якась маска лицедія, але саме Слово, вібраційна хвиля, якщо вона дається без спотворення, стабілізує психіку (життя, душу) – осолює її. Священик тільки співучасник у цьому Небесному званні. Якщо він додає особистісну мутацію (а всі люди), то буває ще гірше, але це краще, ніж психіатр.

Генетика і родовий потік

Генетика – той формат знань багатьох поколінь, генетично пов’язаних одне з одним на клітинному рівні, що переходить у стан древа – проявлення родового потоку (чаша родового прокляття). Людина останнього покоління несе в собі інформацію (що є на сьогодні), записану в книгу смерті – ДНК, і там – управління людиною.

ДНК – жорсткий диск, первинне програмування, інформація про те, з чого складається душа (психіка) людини. Зруйнувати ДНК не складно, перепрограмувати складно. Ніхто із сучасних магів, чарівників, чародіїв, містиків навіть не наблизився до цього.

Коли два елементи природи – первинний і кінцевий (добро-зло, світ-тьма) поєднані в одній цілісній програмі, в Гармонії Причини і наслідків, тільки за цих умов дається влада на оновлення світу окремо взятої людини (врятував одного, врятував світ).

У різних вченнях написані були книги мертвих (є єгипетська, є азіатська), де було враховано родове прокляття, в тій чи іншій послідовності. Останні покоління, генетично пов’язані у цьому циклі, на підставі цих записів вигадували різнопланові священнодійства щодо впливу на середовище, таких самих людей, як самі.

Коли дві системи в Гармонії будуть проявлені у формуванні Боголюдини, тільки за цих умов (у жорсткому вигляді) – у світу з’явиться шанс, інакше все перетвориться на прах.

Частина – 8

Закон – акцент на служіння

Закон, П’ятикнижжя Мойсея – молекула крові (одна з Великих Таємниць). Спочатку все було приготовлено правильно, як Закон. Закон, як дім або Тіло, є дороговказом до Христа (Син у надрах Отця). Закон проявляється вже у внутрішній людині, у другій категорії – в душевності, де проводить священнодійство Дух животворчий (останній Адам). Той самий Адам – душа жива, пройшовши сім Небес (Заповіді блаженства), стає Духом животворчим і одним цілим. Спокутування одного іншим на терезах Правди однакові.

Тому фізичний світ або людина – весь Закон Мойсея, П’ятикнижжя. Зберу народ Мій від чотирьох вітрів (Мф.24:31). Це чотири кінцівки людської природи або жертовник, п’ятий – центр, Левіти (священнодійство), та природа первинної людини, яка захована, і на неї весь акцент.

Священнодійство відбувається у внутрішньому (у п’ятому). Все інше йому служить як оснащення всього процесу діяння, виконання або служіння п’ятого. Але коли п’ятий вже осягнуто і всі чотири розіп’яті до древа (древо – внутрішня людина), тоді починається Голгофський Шлях: дщерi Єрусалимськi! не плачте за Мною, але плачте за собою та за дітьми вашими. Бо якщо з деревом, що зеленіє, це роблять, то з сухим що буде? (Лк.23:28-31).

Дерево – стабільне, воно не здатне пересуватися. Де посаджене і як посаджене від початку, там і росте, не пересувається, тобто Богові не до вподоби служіння рук людських. Яким чином людина, маючи здібності пересування, служить Богові? Благовістить, бо має Ангельський чин (странник). Іншого служіння немає. Все інше шкоду приносить – суєта суєт і тим самим томління Духа. Благовістити – роздавати Благодать. Благодать прийнята через Віру, благодать ця – Божий дар (Еф.2:8). У самому Слові закладена система цінностей Духа, його відправна точка впливу – Благодать.

Благодать, детонуючи свідомість людини, приносить їй з Неба Віру. Це вже не від природи самої людини, тому віра від слухання. Усі три прояви цього Слова, впливаючи на природу свідомості людини, збуджують у ній внутрішній потенціал первинної особистісної природи – тієї іскри Божої, що була спочатку.

Якщо не іскра, то іскорка – і загориться полум’я. У міру загоряння, на початку полум’я переходить у категорію вогонь палаючий (різні ангельські чини, зі слави в славу), і кінцевий підсумок – вогонь поядаючий. Усе має пройти через вогонь сім разів. На сьомому рівні цей вогонь не приносить шкоди.

Закон – зовнішня форма. Це завжди стабілізація свідомості, дослідження всього, що є в зовнішньому середовищі, і фіксування свідомості на внутрішній людині, на цьому древі Закону як образ, як алегорія, щоб було зрозуміло, коли побачимо Його – станемо подібними до Нього.

Це взаємозамінні речі, як позитив і негатив. Сфотографував – картинка виразилася всередині тебе, але поки ще в перевернутому вигляді, бо людська форма бачення завжди перевертає зображення з точністю навпаки.

Бог, звертаючись до Мойсея, обрав дерево, яке було у вогні (дім його у вогні, Він Дух). Вогонь огорнув дерево або Сина, який у надрах цього дерева і цьому дереву вогонь не шкодить. Тому останньому Адаму, людині, яка упокоїлася від усіх справ своїх (навіть Адаму – душі живій), пройшовши сім ступенів прояву вогнів, не шкодить стан прояву Отця Світла (вогонь поядаючий), бо в нього самого проявлена плазмова свідомість.

Писання говорять про природу людини, зовнішню і внутрішню. У Законі Мойсея міра людини, її природа була проявлена в алегорії, але кардинально перевернута (з голови на ноги) міри Ангела у виконанні Новозавітної природи.

Від одного – поширю тебе як зірок на небі, як пісок на березі морському (Бут.22:17), від однієї форми прояву – зачаття по Вірі. Аврааму не був даний Закон, йому було запропоновано – від тебе благословляться всі народи. Тільки за те, що ти повірив у неіснуюче, як в існуюче і заради цих обітниць пожертвував власним сином (Рим.4:17).

Це алегорія на Новозавітну природу людини, чим вона буде жертвувати (людино, відвернися себе). Генетична природа, яку успадкувала за образом народження свого і результат зусиль в образі світу, всі здобутки життя, мають бути принесені в жертву, тобто повне очищення всієї природи.

Це тільки перший рівень, перша фаза. Бог відведе меч, що вражає, від того, що по праву належить людині (навіть у цій суєті), щоб він був нейтральним. Але внутрішньо людина має бути готова все віддати без жалю, тоді це все залишається, але воно вже не шкодить.

Аз є Бог ревнитель! Все, що стосується людини, всієї її природи сукупно, має належати тільки Причині. Тільки для цих цілей все це робиться, на випробування. Все це береться тільки Вірою. Віра від сприйняття. Сприйняття – земля, куди сіється сім’я.

Договір (обітоване і обітниця)

Обітоване (слов’янський термін – Завіт) і обітниця (обіцянка) служити Богу доброї совісті (1Пет.3:21), договір про співпрацю. Усі взаємовигідні моменти уточнюються, розписуються по пунктах і підписуються, ставиться печатка. Печатка – завжди Слово.

Слова мають різну вагу, різні характеристики вібраційної хвилі, але всі мають значення. Будь-яке Слово має Силу. Сила або печатка, яку проставляють наприкінці договору, затверджує і дає дію тим словам, тим пунктам цього договору до реалізації. Це рушійний елемент або міра відповідальності, яку людина бере на себе у виконанні цього договору. У Бога є стандартний Договір, він виражений у Священних Писаннях, стандартний бланк, відпрацьовані технології.

Людина будує ці відносини під свою статику (індивідуальність), але згідно з текстами Писань. Їй дано таке право (вона образ і подоба Божа) моделювати договірні стосунки з Причиною, тому що до свободи покликані ви.

Індивідуальність природи свідомості, особливо останнім часом, несе в собі повноту всіх проявів тимчасових і генетичних мутацій (всіх груп і рас) людської природи. Змішання крові передбачає мутаційні форми прояву ДНК (книги мертвих) людської природи. Тому, коли все збирається воєдино і розкривається багато книг, тобто серце – джерело цього життя, природа початку і кінця, і політ свідомості цієї людини, ось тоді тільки підписується договір, ставиться печатка Духа Життя в системі цінностей Духа молекули крові.

Це четвертий пальчик, кінцевий жертовник, який відповідає за систему життєзабезпечення. На ньому перстень, влада імені або печатка – хто на престолі серця. У зовнішній формі завжди є видимий образ, який несе в собі те чи інше змістовне навантаження (одяг, зачіска, хода) вираження цієї свідомості, але це завжди Слово.

Апостол Павло каже: належить бути і різнодумству між вами, щоб відкрилися між вами мистецькі (1Кор.11:19). Масть – природа прояву граней, печаток, єлею або Духа. Мистецтво складання масті – Дари, які ти роздаєш навколо себе людям. Мистецтво складання масті – Помазання або Освячення, тобто проникнення природи Причини, в тій чи іншій її формі (Отця, Сина, Духа).

Тому вільність у складанні договірних відносин за пунктами, за правилами (П’ятикнижжя Мойсея) і, як алегорії Новозавітної природи внутрішньої людини (за сімома Небесами, Заповіді Блаженств) – угодне Богові.

Кримінальний кодекс – це каральна система, теж Євангельська, законодавча норма. Є ще демонічний світ (темний світ), який зберігається для того, щоб ти пильнувала й тверезилась, і зберігала свою свідомість у Світлі, постійному перебуванні в нормативах конституції або Євангелії. Усі ці договірні відносини, обітниці зроблені на підставі Конституції (Закону).

Тому обрання залежить не від тебе, а від Мене, від Мого бажання. Наступне обрання (у вторинній категорії), вже залежить від тебе, коли ти будеш діяти, розглядати процеси, які відбуваються навколо тебе. Не залежить від того, хто подвизається, залежить від Бога Милуючого (Рим.9:16). Тому ступінь обертання свідомості та її межі розширення, ступінь її завантаження залежить від Бога Милуючого, через того чи іншого служителя (не від тебе).

Частина – 9

Третій Завіт: Дух-Син-Отець

Вплив Духа на свідомість проходить тільки в Третьому Завіті, тобто Дух проявляє Отця через Сина, але все робить Святий Дух. Третьозавітна природа передбачає єдину форму надбання – Дух, тому зворотний зв’язок: Дух – Син – Отець. Не навпаки, як це було історично, поки Вчення трансформувалося у свідомість, і проявлялося на генетичному рівні в природі людей західної цивілізації. Була форма: Отець – Син – Дух.

Процес безчасся (стан Боголюдини) передбачає останню (третю) перевернуту (з голови на ноги) правильну свідомість – Дух, виражаючись Сином, проявляє Отця і утримує все під контролем (це твоя робота, як Бога). Це остання Правда Третього Завіту, яка була захована у всіх Писаннях від початку.

Послухнянство (характеристики падіння)

Людина укладає договір із Богом. На початку договір про наміри, потім договір про виконання. Це вже послухнянство – виконання пунктів договору, характеристики твого падіння від Бога до Авраама (не до Ноя). Цим самим Бог бере в узи непокори і показує в якій мірі занепалості перед лицем Його перебуває людина в даний період.

Від Авраама до Давида – перша обітниця. Це випробування у Вірі, процес зростання й розширення свідомості від однієї насінини. Одне Слово несе в собі палітру, цілий світ, гаму Одкровень, цілі виміри. У системі цінностей цих договірних відносин людина починає множитися сама в собі.

До Давида – до того, як з’являється здатність відвоювати свій світ (сама в собі), своє царство і стати Царем, господарем становища. Але це не кінець. Коли сказав: ми царі і священики від краю землі і до меж всесвіту – починається небезпека. Біс, коли вигнаний, ходить і шукає собі спокою, але немає його ніде, у нього немає такої специфіки і каже: піду я подивлюся у дім мій; приходить і бачить гарний, прибраний, виметений, Соломонова мудрість обставила все, з’явився спокій (Лк.11:24-26) – до Вавилона, до покарання.

Коли проаналізувала всю ситуацію, в якій опинилася, у зв’язку з тими чи іншими проблемами (стосунками зі світом, з тими чи іншими царствами, богами, вченнями), цей внутрішній аудит дав результат – руйнування Єрусалима, тих чи інших стереотипів природи твоєї влади над середовищем. І тебе введено до Вавилону – люциферизм.

Справа рук Божих, звісно, не твоїх. Тут аналіз проводить не людина, а твоя особистісна Божественна природа (первинна і кінцева). Втрачено специфіку первинної Божественної природи – Любові. Люциферична форма Знань, тієї мудрості, яку ти маєш, збагатилася всім – виявляється це блудниця Вавилонська. Обпоїла вином блуду свого всі народи; ти цар і священик, збагатилися по всьому світу (торгуючі, корабельники, що плавають по морю) від цієї розкоші, від цих знань.

Ось тут небезпечно. Бог знає твою специфіку, що ти теж Бог, Він знає всі минулі помилки і склав ще одну схему, укладає ще один договір. Слідує друга смерть – Сина Людського, природи Адамітів, виведення з Вавилону.

Поправили всі справи, помилися і серце не судить, і коли природа душевної основи (рівень Сина) твого особистісного перебування, виконання укладених домовленостей, Завітів, останній ворог знищується, смерть – Вавилон, вийди від неї народ Мій, щоб не брати участь вам у злих справах її (Одкр.18:4). Це блудниця сидить на звірі, на ветхій природі людини. Не на плоті, не на фізичному світі – ні, це інші категорії.

Злиття і стрітення

Злиття відбувається на предмет дітонародження – результату. Досліджуєш питання, як ти себе поведеш у тій чи іншій дії, і що в результаті (в синові, в доньці) відбудеться. Злиття одного тіла з конкретним тілом Божества.

Усіх ув’язнив Бог в узи непокори (Старий Завіт), щоб усіх помилувати (Новий Завіт, через перше злиття) (Рим.11:32). Виявляється, ми під гріхом – ось результат. Новозавітний варіант – прощені вам гріхи заради імені Його; кров Його на нас і на дітях наших; розіпни Його (подивимося, що буде. Взяли й прицвяхували). Прости, не відають, що творять, а вони не чують…

Чиста, Непорочна Наречена, Горній Єрусалим, що сходить із Неба, – ось тоді відбувається остання категорія – стрітення.

Стрітення – це повнота, коли сповняться всі часи і терміни (час, часи і пів часу). Ти утворена як індивідуальність. Новозавітна технологія притаманна тільки індивідуальності – Синові. Нехай будуть довершені воєдино (не тільки досконалі), як Я в Тобі, і Ти в Мені, так і вони хай будуть у Нас єдино (Ін.17:21). Ось стрітення – Єдність Духа у союзі світу. Усі три твої природи, і ти як Божество Тілесно. Це вперше в історії відбувається, до цього не було, це Правда!

Ось це стрітення Господу на хмарах (1Фес.4:17). Цей процес відбувається, коли ти утворена із трьох своїх проявів у цілісній природі – це 21 цикл (3х7). Ще належить три пройти, як індивідуальність в особистісній природі, у стані цілісності (22, 23, 24). Йдуть як три сімки, кожна в окремій Іпостасній категорії цілісної природи, переходячи у 25 – Дух. Ось стрітення.

У цьому випадку категорія Третього Завіту Духа до 36. Категорія поточного часу дає тобі прояви нижніх природ (Отця і Сина) і Духом взяти під контроль усі процеси буття. Ось така технологія Писання для тебе, як для Бога, іншої не буде. Це вперше в історії, це Правда!

До цього було злиття на предмет народження, множення синів Ізраїлева, тобто воюючих елементів особистісної природи свідомості – із усім світом, із усіма одразу, і насамперед із собою. Стрітення – кінцева фаза.

Частина – 10

Особистісний циферблат часу

36 проявів часу (12, 12, 12). Між ними відстань рівно настільки, наскільки ти досягла розуміння, маючи всі 36 підсвідомо, через початкову Божественну особистісну природу.

Своїм особистісним циферблатом повернулася на чверть – минула тисяча років, стража в ночі – пітьми твоєї свідомості, вона ще не освячена. Чверть повернулася на одну годину всього, але насправді вся Трійця виразилася в тобі Законом (трьома годинами в іншому прояві) або одна стража пильнування й тверезіння. Стража – охоронна зона або виконання обітниць.

Усе, що відбулося тут, у первинній детонації свідомості в системі інформаційного циклу – це образи. Дух, який населяє це Слово (інформацію) дає Силу впливу на нейрони головного мозку для включення цих образів.

Зовнішній образ, це мала частина того, що відбувається насправді в тобі, як Божественній особистості. Ця мала частина дає можливість, як особистості, проявиться у часі. Ти перестрибуєш по особистісному, внутрішньому циферблату твоєї душі (життя).

У ньому є три стрілки: секундна, хвилинна, годинна (час крокуючий, поточний, перебування). Але відрахувавши 60 секунд, хвилинна стрілка – бум – і знову зафіксована. І, коли відбулося ось це «бум», ти бачиш світ в іншому образі, тому що часовий континуум перейшов в іншу фазу. Ти або забігла вперед, або відстала, але отримана інформація від середовища дала тобі цей образ і перетягнула тебе в часі. Час величина відносна, багато хто живе досі в кам’яному столітті. І тільки вона перескочила – перший образ, перший сон. Чому? Категорія часу – це гармонізація твоєї сутності, твоєї особистості загальним циферблатом. Ти скрізь присутня одномоментно в третій категорії стрілок – у годинах.

Секунди вміщаються в хвилини (це їхня суть). Хвилини – метаісторичний погляд на процес прояву цих секунд. Години – поточний час прояву Духа, як цілісної природи одномоментно від Бога до Бога (це Я сама, це все моє, Я несу за це особистісну відповідальність, і ніхто більше).

Свідомість наздоганяє, робить з твоєї душі Життя або рух, але вже душевного тіла. Рух в рамках часу дає можливість перезавантаження файлів свідомості через ці образи, через секунди в цю хвилинну форму.

Коли закінчується чверть години і є стража, пильнування й тверезіння (один із проявів Божества Тілесно) – Отець, Син, Дух виразився в тобі у повноті і всі образи, які ти побачила (війни, епідемії, страхи, радощі, рай, ад) – це твій індивідуальний, особистісний світ; він тобі належить, ти сама і є Він.

Пильнування й тверезіння – охоронна зона душі (життя) у часовому циклі дає тобі мир, Покій. Мета – дотримати Баланс співвідношення з Причиною, макро в тобі, як мікро. Баланс не можна порушувати. Як тільки ти його порушуєш, одразу ж війна. Зберігати пильнування й тверезіння: перебувайте в Слові Моєму, і Слово в вас перебуватиме (Ін.15:4). Як тільки перебуваєш в іншому слові, злучилася з духом, який несе в собі іншу інформацію – війна. Знову знаходження балансу, знову мир, але до часу.

Якщо війна – це минуле, якщо мир – теперішнє, майбутнього немає. Майбутнє – нова порція інформації, якої ще не було, але, детонувавши в тобі (насіння закинуте, воно проростає), дає чергову порцію війни і знову миру.

Тому пророцтво – завжди війна, бо воно детонує і завойовує для себе царство, середовище, місце під сонцем, у тобі. І коли завоює все – знову мир.

Частина – 11

Спасіння

Усякий, хто призове ім’я Господнє, спасеться (Рим.10:13). Щоб призвати і душа мала спасіння, потрібно знати ім’я. Ім’я – це таємниця або остання Слава прояву Вчення. Якщо 50+1акція є, тоді на траві любові ти вкушаєш цей Хліб (Слово). Перша смерть відбулася – міра людини закінчилася, ти формується як індивідуальність, Ангельська природа. Докладаючи зусилля, осягаєш міру Ангела, службовий Дух. І тільки наприкінці всього, коли вже ти сама, як індивідуальність, призвеш все Вчення одномоментно на вершині свого розуміння, проявляється таємниця – Ім’я, Слава Вчення. Коли Ангел зробить усю роботу, яку повинен зробити, ось тоді є шанс, що душа через природу Ангела, проявиться в Причині, душа буде там в стрітенні Того, Кого призиваєш. Ось це спасіння.

Остання труба

Пророцтво – труба. Пророк – службовий Дух, його Ангельська природа. Останнє Пророцтво Христа, не Сина Людського, не Сина Божого. Остання труба – це Христос: затрубить і мертві воскреснуть (1Кор.15:52). Тому, коли Він затрубив – Отче, прийми Духа Мого, тіла спочилих святих увійшли у Святий град (Мф.27:52). Ось це остання труба.

Дослідження духів

Важливо знати ім’я. Тестування – на підставі Євангельських текстів. Ти спілкуєшся із бісом, і кажеш: «як твоє ім’я?» Щойно він назвався, ти знаєш таємницю його приходу до тебе, а він твоїм розумінням сам освячується. Та первинна модель його хитрості щодо тебе, завоювання тебе, спокуси тебе, перестає бути.

Біса обрізаєш від категорії його служіння, з якою він прийшов до тебе, і адаптуєш його уже під свої стандарти: хто ким переможений, той тому і раб (2Пет.2:19). Тепер він буде тобі служити, як природний житель твоєї землі, твого життя.

Частина – 12

Бачення образу

Закон один для всіх, як у мікро, так і у макро. Увесь спектр райдужної оболонки (ока) – це спектр отриманої видимої інформації, переробка і фокусування її у зворотному напрямку. На початку вона йде до очного яблука, світло поширюється до межі, потім фокусується і йде в центр, тобто в саму зіницю, і передається свідомості. Та сама схема в Галактиці – повний спектр 360 градусів.

Усе це обов’язково проходить осоління Благодаттю (Отець і Син), сльозами (водою і вогнем). В стерео-баченні цього процесу Отець і Син визначаються по секторам, як земля (душа) і діяння (Духа), що відбуваються на цій землі. Сам факт війни – вода й осоління її (вода та вогонь).

Тільки після цього відбувається усвідомлення образу і життя як бачення цього образу, який переходить у стан Духа та надає можливість споглядання. Десь далеко, на межах «всесвіту» твоєї свідомості, споглядання ступеня захищеності (або незахищеності) процесів, які відбуваються з позиції Причини; життєдіяльності, життєстійкості всього організму: однієї людини і всієї цивілізації в цілому, від початку і до кінця.

Є вираз «всевидюче око Боже» – алегорично, система Галактики, як цілісний стан свідомості. Отримана інформація бачення (образ) переходить на край Галактики і повертається (багато-багато рисок). Ця інформація йде променем, одночасно проходить кроковим варіантом (усередині і ззовні), але картинки ще немає, вона тільки на райдужній оболонці.

Простеж: ти бачиш картинку, заплющ очі – ти її не бачиш. Коли бачиш – ця картинка постійна, вона є без тебе. Свідомо, десь усередині себе (у стані спокою) ти спостерігаєш картинку. Вона далі райдужної оболонки не йде, але та команда, яка йде з глибин твоєї свідомості на побачену картинку, виробляє, в кінцевому підсумку, корекцію цієї картинки – діяння, тобто твоя реакція на процес.

Уся картинка передбачає сектори (360 градусів), вони проходять у різних часових континуумах, але водночас робота двох (Отця і Сина). І тільки через це стерео-бачення, Дух, який мешкає десь там, може з’єднати все це бачення і зробити якийсь результат – особистісну, індивідуальну траєкторію прояву Себе, корекцію контролю над середовищем (картинкою).

Але, оскільки ця картинка для тебе (Отця і Сина), то це є система навчання тебе, як Духа (Там далеко), щоб у тобі проявилася Сила твоєї особистісної, індивідуальної природи Божества Тілесно. Іншого немає і не буде.

Працюють права й ліва; одна відповідає за одне, інша за інше. Мозочок – сполучна функція, як виконання всього. Але це вже за кадром – друга внутрішня система цінностей, яка має свою законодавчу базу, як прояви твого особистісного кодексу, на підставі укладеного договору з Причиною, яку ти досягаєш в макро-картинці: через розглядання творіння ми пізнаємо Творця (Рим.1:20). У цьому випадку, всі рухові функції служать у процесі діяння.

Ти – жертовник, ти – Хрест, ти – Всесвіт, усе Вчення, Біблія – теж ти Бог усе і в усьому. Він же Бог, Він же сатана. Тому для свідомості часовий цикл у райдужній оболонці має 360 градусів (36 десятин) – вимірів картинки кроковим варіантом: туди й назад. Кожен такий вимір (туди – назад від картинки через райдужну оболонку у свідомість) і реакція (зворотний зв’язок) є цикл часу. 36 циклів перебувають у повному спектрі й працюють гармонійно. Якщо тобі ця картинка не сподобалася – ти моргнула очима, вона пройшла, ти в іншому часі. Та сама картинка, але вона інша. Вона неповторна, вона була дана один раз для тебе. Але, коли ти маєш злиття з макро, то всі ці картинки «фотографуються» тобою і переходять на обробку.

Ти переходиш у стан іншого часу, він усередині тебе – твій індивідуальний світ. Та ж сама картинка в мініатюрі, всередині тебе починає діяти, починає жити в іншому часі. Цим самим ти переходиш із 36-го часу в 35-й, потім у 34-й, потім на кордон.

Я кажу про 34-й час нашої Галактики (макропроцес). Четвертий вимір – майбутнє світу, всесвіту. Але, зараз Я говорю і про те, що зараз із тобою відбувається, на підставі Вселенських Законів. Ти частина цілого.

Тільки з центру Галактики, з пучка Світла (зіниці) відбувається передача інформації. Це Світло Божества, в тій первинній формі, яку ти маєш від початку і буде в кінці. Ти складаєшся зі Світла – Знання Духа.

Тут немає фізичних законів. Але тільки через зіницю, райдужну оболонку, через очне яблуко як образ цього всесвіту, цієї особливої індивідуальної форми Отця чи Сина (того чи іншого, вони синхронні) ти передаєш містичну (духовну) інформацію. Вона може займати частки секунди і містити в собі повноту Життя всього Всесвіту від його початку і до кінця.

Погляд людини – прояв двох часових форм (Отця і Сина), внутрішня і зовнішня якість життя як душі і Духа, але Причина всього – Дух (те, що за кадром). Це система Його вираження Себе (твоя свідомість), тому передача інформації може займати секунди. Тільки з позиції Духа все ясно. Ось тоді отримуєш владу роботи і з Отцем, і з Сином (замінюючи їх самих), контролюючи всі процеси світобудови тільки з позиції Духа.

Частина – 13

Людина – Отець Світла

Що таке життя людини? пара, що з’являється на малий час і зникає (Як.4:14). Людина – це хмара. Якщо її розщепити на молекулярному рівні й підігріти (термальний режим, система цінностей Отця Світла), то вона перетворюється на хмару, і в хмарі – глас, Слово, Син. Людина, її зовнішня форма і внутрішній зміст, уся система цих цінностей (таке різноманіття!) – Отець Світла. Це у первинній фазі розуміння, як для дітей, насправді – набагато більше.

Чуттєвий рівень – усередині цієї природи людини, починаючи від найгрубіших (нервові закінчення). Нейрони головного мозку беруть початок від Духа, свідомості, від фундаменту всього – Причини.

Ось тому, щоб зберегти Отця Світла, чуттєвий рівень (Син усередині Отця) робить усе, щоб відбулася Гармонія – щоб прославився Отець ваш Небесний. Відкриваються ті чи інші моменти, на які здатна людина (те, що за кадром), але все від Духа. Це єдиний зв’язок і Сила взаємодії одного й іншого.

Якщо немає животворящої сутності Любові, як взаємної жертовності один перед одним, взаємної опіки, контролю, взаємних позитивних зв’язків, то це «неправильні» духи. Коли «неправильні» духи завойовують природу свідомості людини, і людський Дух піддається цьому впливу, то відбувається загибель всесвіту, цілого світу – Людини. Далі ходу немає.

Перехід у четвертий вимір

Наша Цивілізації переходить у макросвіт, макропроцес четвертого прояву (летючого орла або Син Божий), тому ми перебуваємо в часовому циклі центру Галактики. Усе з центру Галактики – у свідомість (зіницю) і назад.

Кожен нейрон головного мозку людини – ціла система, тому що він образ і подоба всіх макропроцесів. Усе це макро для «мініатюрної мавпочки», для Людини, зроблено, щоб вона, зрештою, все контролювала. Це її Дім, так само як фізичне тіло (тимчасові труднощі). Насправді, це тіло дане в покарання.

Дім Духа складається зі згустку Чистої енергії, але вже плазмового стану. Він проявиться після того, як Христос Воскресне в Тілі. Плазмовий стан клітини передбачає Вічність природи, як випромінювача енергії. Вона має бути Чистою і бути в повному стрітенні (з’єднанні) з макропроцесом. Це можливо тільки в четвертому вимірі, коли свідомість скрізь і ніде, Ти все і ніщо. Твоя свідомість розпорошена, ти скрізь – у кожній точці часу, простору й матерії. Це дуже складно, і це тільки початок у системі координат тебе, як Боголюдини.

Пізнання трьох вимірів (Отця, Сина і Духа), Дому, де свідомість перебуває, дає результат летючого орла – прояв четвертого виміру, вже Боголюдина.

Те, що вкладено в тебе до трирічного віку, проявиться стереотипно у всіх змінах крові. Трирічний вік – паросток на дереві життя, але в ньому генетично вкладена вся система цінностей нашого виміру (дерева), від початку і до кінця.

Перехід у четвертий вимір – через плазмову свідомість, унаслідок якого людина звільняється від пут цього виміру, від стереотипів свідомості образу (свідомість скрізь і ніде).

Формування першого кола Життя Трійці

Коли свідомість пройшла плазмовий цикл, вона автоматично в п’ятому вимірі, і сама по собі являє вогненний світ, усе навколо Тебе один великий вогонь. Але всередині цього вогню система двох потрійних природ, внутрішніх і зовнішніх (три на небі, три на землі) – шоста модель. Первинна і кінцева Людина, все під контролем Тебе Самої, але у вогняному світі, ніхто не може зазіхнути на твої права.

Відбувається повне самовизначення й усвідомлення Себе як світобудови, як сутності первинної та кінцевої природи вогняного світу. Свідомість виражається через ту чи іншу форму картинки (знову ж таки в образах), тому що Ти сама вогонь і можеш творити все, вміщуючи цей вогонь у ту чи іншу матерію.

Тільки за цих умов, будучи внутрішньо в досконалому Покої Сьомого дня, людина набуває здатності контролю, знаючи початок і кінець усього, що тут відбувається.

Ти являєш собою первинну форму Знання всього Сущого, це все ти сама. Усе інше – по низхідній до одиниці, тобто всі шість (внутрішні й зовнішні працюють), ти сьома – у Покої всю систему тримаєш на контролі й просто спостерігаєш.

Після того, як вдруге ти з вогняного світу, індивідуально все це зробила за Отця Світла (як із тобою це зробили), ось тільки після цього переходиш у подвійну природу влади середовища (ти- мікро й макро), ти у восьмому дні Воскресіння.

Два жертовники, два Хрести, два Всесвіти, дві Галактики, Отець і Син – ви одне ціле. Це початок у системі координат, початок розльоту твоєї свідомості до меж макроприроди світобудови всього Сущого.

Ти відбулася як Людина (Десятина) і вся світобудова, весь Всесвіт від початку і до кінця – коло твого Життя. Але й цього мало – пильнуй і тверезись! Ставиш по краях елементи: 11, 12, як сторожові вежі, але всередині – сад, Рай, повне Знання всього Абсолютно. Ти як Божа Людина – відбулася. Ти ж – Отець, ти ж – Син, ти ж – Дух.

Усі, хто водиться Духом Божим, суть Сини Божі, але це Новозавітна модель, досконала, але перехідна, не кінцева. Ти – все в тій Десятині, коли у Свята Святих – у твоєму серці збираються три елементи (Отець, Син, Дух). Скрижалі Завіту – перша Десятина; жезл Аарона розквітлий – друга Десятина (символ влади); посудина з маною, десята частина ефи – ще одна Десятина. Ти – Боголюдина, перша й остання. Для всієї тварі Ти – Бог, можеш Духом творити інших духів: Ангелами Своїми Ти твориш духів і служителями Своїми полум’яніючий вогонь (Євр.1:7). Тільки після цього ти переходиш до другої фази.

Усе це береш за основу, як первинну форму Закону Життя, і переходиш у другу Десятину (внутрішній прояв) – дослідження Самого Себе, цей Закон.

Дослідила внутрішній прояв цього Закону (тебе – Бога в першій Десятині), розставила ще по два елементи на кожен, 21, 22, 23, 24 – згорнули.

Перейшли у 25. А що цим усім рухає? Іду далі в дослідження і вже знаю, бо в першому відбулося і в другому, але, якщо ще ці дві Десятини об’єднати в цілісну природу – ще одна Десятину (вже 36, бо з 24).

Відбулося перше коло Життя – Абсолютне, самодостатнє, Божественне в 36 проявах часу, простору і матерії (весь Ізраїль народився, прожив, Христос розіп’ятий, помер і Воскрес) і з’явився один Дух. Від Бога прийшло і до Бога повернулося, все відбулося.

Утворити, зробити

Ти сама собі кажеш: це зі мною так сталося, може ще з кимось так сталося. Починаєш досліджувати ще раз усередині себе і дивишся на все стереотипно, не розуміючи, що ти створюєш ще один світ, точно такий як ти.

Але це зовнішня природа твого внутрішнього змісту, твій творчий потенціал, як плюс і мінус. Дуальність присутня і на цьому рівні (Отець, Син, внутрішня і зовнішня природа). І тут розумієш, що ти знову впала в дуальність. Мойсей і Аарон делегували своїх старійшин, первинну початкову природу Закону – 72 прояви синів Ізраїлю, всі старійшини (природа кінцевого результату древа життя Ізраїлю, кожен сук окремо виступає).

Сімдесят – достатньо для твого Покою і споглядання, два – прикордонні елементи народу Божого (твоїх думок, службових духів), утворення природи ще одного світу (мікро, макро).

Як утвориш, так і буде – твій Бог, твій світ. Ти це утворила і вас уже двоє, ви в Абсолютному з’єднанні й послухнянстві у Причини – в Духа! І те має право на життя і те, тому що ти Бог, ти даєш Життя. Ти виразилася і значить Ти сама там є. Картинка сама по собі жити не може, поки Ти там не будеш. Ти робиш Себе саму знову. Утворюєш ще цілий світ, утворюєш ще один Ізраїль, ще одну Біблію, ще одну цивілізацію. Утворила і зробила.

Щоб це відбулося, існує між тобою (Богом), і тим, який є твоїм образом (Аарон і Мойсей) домовленість. Вони – вираження тебе (низ-верх, добро-зло, біле-чорне, праве-ліве), постійний контроль і стосунки один з одним. Щойно це стрітення відбулося, переходиш у Нову фазу. Ця дуальність передбачає – відповідальність, бо утворена формула Життя і вона має бути Вічною. Інакше не можна, і внутрішньо ти це розумієш. Ця відповідальність – ще один стереотип, але вже з позиції Духа, бо тільки Дух несе відповідальність.

І ось ці 72 переходять уже в іншу категорію. Був квадрат, але вони перейшли в іншу фазу – недосяжності, навіть для тебе, тому що це Святиня. Утворюють цілий Всесвіт – куб, 144 (36, 36, 36, 36) і всі виступають однією цілісною моделлю Життя. На початку все було просто – ти була з трьох одиниць Світла.

Частина – 14

Коло Життя клітини

П’ять мудростей Писання (безодня безодні говорить голосом водоспадів), система п’яти стихій – те, з чого складається Закон, П’ятикнижжя Мойсея, Людина. Коли Бог накреслив коло життя – точка відліку, це Альфа, вона й Омега. Будь-яка пряма лінія, проведена в просторі, утворює коло (це аксіома). У мініатюрі коло життя – це біологічна клітина організму, початок і кінець усьому в системі координат біоритмів, як таких. Спочатку формується коло життя – плацента, далі плазма або сфера. Так само формуються планети, зоряні системи, Галактики.

На основі однієї клітини можна прочитати усю Біблію. Біблійні Закони роблять акцент на природу людини: вникай у себе і у вчення; займайся цим постійно: бо учиняючи так, і себе спасеш, і слухаючих тебе (1Тим.4:16). Слово, моделюючи ті чи інші ситуації, впливає на кінцеву фазу – свідомість.

Чому Закон ув’язнив усіх в непокору? Тому що було втрачено специфіку контролю. В епоху Золотого віку (у Біблійній алегорії – Рай), ясність розуміння наявних процесів прояву Закону, світ спостерігався і контролювався людиною. Оскільки контроль було втрачено у старозавітній природі, була можливість прояву картинки на одній людині, на нової моделі – через Авраама. Через одну клітину, від одного – проявили формат тисяч, мільйонів. Через генетичний зв’язок, ДНК, пишеться Нова Книга.

Клітина – Закон Мойсея. Сфера – 360 градусів, уже в мініатюрі сформований весь Закон. У ньому восьмикутна зірка – два хрести, між ними розпірки, вони не дають зімкнутися. Але, оскільки Сила душі, як життя вібрує в цій клітині (хоче проявити Себе), сили гравітації у своїй пульсації, досягають смерті одна в іншій, даючи одна одній самостійність – життя, і вона ділиться на чотири частини (за цими хрестами). Так звана «роза вітрів», але не в площинному режимі свідомості, а в законодавчій об’ємності.

Четвертий вимір – об’ємність і контроль над сферою (стереотипом персонажів, які беруть участь, виражають себе). Закон – це певна Сила, Божество Тілесно. Одна сфера пульсує ра, пульсує два, мить і розлетілись. У свою чергу, інші діляться так само, так від одного, як зірок на небі (кінцева фаза). Будь-яка клітина організму, будь-яка тканина (серцева, кісткова, м’язова) несе в собі всю повноту інформації про весь Всесвіт.

У людині є механізм самознищення, так само як і самозбереження – контроль Закону всередині себе. Свідомість, вібраційна хвиля чуттєвого рівня – Син покликаний контролювати систему Закону всього організму людини на клітинному рівні.

Безліч, міріади клітин утворюють орган (печінку або нирки), це заздалегідь створена система, вона працює. У первинній природі всі клітини ідентичні. У клітині, в системі ДНК (книзі мертвих) записаний весь механізм системи. Будови ще немає, але є проєкт, щойно проставлена печатка (перше вливання), процес будівництва почався.

Ось тому молекула крові (П’ятикнижжя Мойсея) – жертовник (у вторинному сенсі) під час поділу на Отця і Сина, це Хрест або восьмикутна зірка і все спочатку. Уся Біблія зосереджена в одній клітині, весь Закон Всесвіту – в одній клітині.

Читаючи Писання і навмисно проектуючи на одну клітину (на себе, свою індивідуальність), буде ще одне Одкровення як Мудрість, що сходить Згори від Отця Світів – від усієї системи цінностей макросвіту, Всесвіту.

Частина – 15

Закон вісімки

Рівень Духа (остання, третя модель), тонкість свідомості та взаємодія ДНК, що переходить у плазму – це епіцентр у системі координат, точка відліку. Звідти по низхідній можна йти і в стан чуттєвого рівня (душа, Новозавітна модель) формувати Життя, давати Силу цьому процесу, і на підставі цього – образу Отця Світла або Закон.

Четвертий рівень – завжди свідомість об’ємна, сфера. Повне розуміння, це завжди подвійний хрест, восьмикутна зірка. Сфера, клітина – ти епіцентр, а це твій світ, але він не площинний, а об’ємний, і ти одномоментно скрізь. Ось це четвертий вимір, його перша фаза.

Коли свідомість є генетичною спадщиною Книги Життя і відбулося розуміння (восьмикутна зірка в об’ємі), ти задаєш усередині детонацію – Силу і ця вісімка починає поділ: дві четвірки, потім вони ж вісімки. Ти – Творець, ти можеш створити собі Подобу.

Тому одна клітина або сфера в плазмовому стані вже Зірка. Гравітаційні сили тяжіння (клітини до клітини, матерії до матерії) й одномоментно розширення (від їхнього тертя вони розширюються) утримують це Тіло і дають йому Життя.

Важливо знати принцип її роботи. Клітина має всередині себе Закон вісімки (П’ятикнижжя Мойсея). Тільки Син (рівень контролю), первинний потенціал Духу, який усередині, дає Силу Життя цьому Закону. У надрах цієї клітини – проекція Любові – віддача Сили або Життя на поділ. Певна Сила, не людина (вона ж людина, в кінцевому результаті).

Сфера (одна клітина), Коло Життя – первинна і кінцева Мудрість Отця Світла. Усередині Райдужна палітра (сім рівнів Слави або сім печаток Новозавітної моделі) як Сила, що впливає на цей Закон і дає йому можливість вібраційної хвилі (поділу). Отець і Син разом (у сфері) – Перший Закон (вісімка) 36 і одночасно – 24 (з двох боків по 12).

Син детонує, Він Своє Царство має, дає Силу і каже: Я і Отець – одне; як творить Отець, Я творю також, але вже без Нього; Він сам по собі, Я сам по собі. Якщо хочете мати таке Царство, ідіть за Мною.

Щойно цю схему прийнято – Життя детонує, і ця вісімка розкрутилася. Ці два Хрести перейшли на добро-зло, біле-чорне (дуальність). Знову вісімка, знову той самий Хрест – Закон діє. Площинний на початку режим, коли виконується, становиться Законом – об’єм, знову життя.

Закон – сфера з Хрестами. Ось тут епіцентр впливу – прояву Сили Духу вібраційної хвилі чуттєвого рівня Любові (Заповіді Блаженств, сім Небес).

Тільки виконавець Закону (клітини), даючи Силу до прояву Свого Царства, бере результат цього Закону, як цілісну природу первинного прояву Отця Світів, за однією Йому відомою первинною та кінцевою законодавчою схемою (сходина), усі разом – пароль, увімкнення всіх систем – Десятослів’я.

Заповіді взяті у загальному об’ємі всього Закону (клітини), виведена формула або пароль, первинна і кінцева фаза програми життя. Але хто може натиснути на ці клавіші, набрати ці Заповіді (пароль, код)? Тільки Господар Дому (Закону клітини) – прояв Святого Духа, який був на початку усього, до Отця і Сина, до початку клітини, до всього. Епіцентр, Святий Дух дав Життя всередину клітини – можливість управління. Як тільки Він набрав Десятослів’я, наприкінці каже: Аз есмь – цілий світ, Всесвіт, Життя.

Але де тут Жона, на кому він одружується? На Десятослів’ї, на кам’яних скрижалях; на правій і лівій півкулі, на добрі і злі, бо весь Закон полягає в одному: Люби ближнього твого, як самого себе – увійшов, віддав енергію, є детонація; дав Життя.

Частина – 16

Христос і Церква

У фараона, царя Єгипетського, коли вже іде множення Ізраїлю на клітинному рівні, тобто зачаття відбулося: у цей же час прийду, і в Сари буде син (Бут.18:10, Рим.9:9), у другій фазі (підключається Новозавітна модель, єгипетський полон), є такий Біблійний вираз: вона справді сестра мені, бо один у нас отець (Бут.20:12).

Дух і Душа, Христос і Церква – цілісна структура. Тільки у цій дуальності Любові може бути детонація до нового творчого акту цілого світу, як система вираження цієї Любові. Коли у сфері (клітині) починає працювати Закон (П’ятикнижжя Мойсея, восьмигранний хрест) сама плацента (оболонка) починає пульсувати. Поділ відбувається на основі Духа Життя. Це цікава система –Жона і Церква. Але на початку договірні відносини з Трійцею і первинна фаза підключення до системи.

Прийшли Три Ангели до Авраама, до його шатра. Він пригостив їх, одну чашу на всіх. У Сарри буде син. Сара, сховавшись за дерево віковічне (внутрішнє), про себе посміхалася й казала: як це може бути? Життя цього Духа (сприйняття, Віра, детонація або акцент), відбувається за Великим містичним Таїнством не від цього світу. Завжди, в усі часи це було Таїнство. Зараз воно перестає бути як таїнство (все явне Світло є). Тільки в природі троїстості – Життя.

Чому? Трійця (віртуально) утворила Собі Подобу – систему цінностей або Три Завіти одномоментно. Вони це роблять кожен окремо і всі разом одномоментно. У кожному іде акцент на ту чи іншу Іпостась (індивідуальність), але задіяні всі Три.

Авраам, у перекладі «отець усіх народів», алегорично Бог Отець. Він віддав Силу Духа Божій Матері (Саррі) або душі (Новозавітна модель), яка потім міняється місцями, як написано: в Ісаку наречеться тобі сім’я (Бут.21:12) – замість барана, що заплутався в кущах рогами (у гріхах людських), у дуальному підході до ситуації, бо спіткнулися об камінь спотикання (Рим.9:32), виконуючи Закон (П’ятикнижжя).

Потрібно розглядати будь-яку форму дуальності з акцентом уваги на епіцентр (сини Аарона) – священнодійство в Храмі (Святому), тобто первинна Святість законодавчих актів, там, де приносяться жертви.

Усе, що було у Святому (всі посудини Богослужбові), говорить про Живий Закон Життя людської природи (душевної), але вона дає можливість детонувати й оживляти систему цінностей усього що існує, всієї тварі. Тому вони були одномоментно створені і вийшли з одного дому. Дім – це первинна детонація нашого виміру, вона одномоментна і нескінченна. Ось тому, вийшли з одного дому. Та ж алегорія на Рай, як Адама і Єву – життя душі. Сама душа і є життя, і в цього життя є ще якесь додаткове життя, яке йде паралельно; як Христос і Церква паралельно.

Багатьма образами проповідувано вам Царство Боже, але ці образи потоншують свідомість, примушуючи її вібрувати в одному напрямі – розподілі процесів Духа у природі Ангела, призиває до творчого процесу, хоче того людина чи не хоче.

Частина – 17

Людина – Альфа й Омега всього Вчення

Потрібно зрозуміти декілька фундаментальних речей: тільки Писання здатне очистити свідомість. Свідомість – абсолютна категорія. Але насамперед – вибілити душу, очистити душу (життя)– думки людські, почуття.

На початку це завжди багатобожжя, у вищі сфери прориваються одиниці. Про Бога, про Трійцю, про Причину ніхто навіть не мріє, всі задовольняються молитвою від тих чи інших святих, праведників, максимум, на що народ здатен, це Божа Матір.

Двері виходу свідомості Цивілізації у вищі сери це Вчення Третього Завіту Духа, що синтезує два попередні, як два формати, внутрішнього й зовнішнього стану людини. У Вченні Третього Завіту докладна схема всіх процесів, які можна проаналізувати, розглянути і в кінцевому підсумку – розв’язати свідомість від пут, у яких перебуває людина. Все було споконвічно, нам дістався найбагатший спадок – Знання, які біли коли-небудь у історії.

Усе інше – красиво, «солоденька цукерка», але народ не наїдається цією цукеркою, постійно голодний ходить. А тут: хто буде їсти Плоть Мою (Хліб)й пити Кров Мою (вино) буде мати життя вічне; бо Плоть Моя істинно є їжа, і Кров Моя істинно є напій (Ін.6:53-55) – приносить кінцевий результат.

Людина – Альфа й Омега всього Вчення. В системі координат час, простір і матерія, причина розставляє акценти і орієнтує свідомість на природу людину (зовнішню та внутрішню).

Усі Писання – алегорія, бо до пришестя самої Причини, таємниця завжди залишалася таємницею: слави Моєї не дам інакшому (Іс.48:11). Слава – таємниця. Моделюючи людину під Себе, Причина розставила всі акценти Вчення, як зовнішньої, так і внутрішньої проекції Себе. Христос підтвердив: чи не написано у законі вашому: Я сказав: ви боги? Якщо Бог назвав богами тих, до яких було Слово Боже, то, що ви Мені можете сказати (Ін.10:34-35).

Акцент іде у двох паралелях. Два елементи, зрештою мають бути одним цілим, тоді буде принесений 100 кратний плід. 50+1 – уже достатньо, щоб ці акценти почали оживати. Вони не оживають з нуля (всі діти вампіри), тому віковий ценз прояву в Причині теж має своє значення.

Врівноваженість потенціалів починається з 50+1 (своєрідна п’ятидесятниця – формат визволення) – первинне стрітення, на підставі плазмової свідомості. Сама клітина (навіть на першому рівні) очищається до блиску золота. Наче світло наповнює людину сяйвом зсередини (Лк.11:36). Вона світиться. Тому в традиції на іконах малюють внутрішню світлу природу, коли стрітення у першому періоді вже відбулося, первина П’ятидесятниця. Всього три П’ятидесятниці за образом Трійці, самої людини.

Система контролю нашого виміру здійснюється людиною, троїстістю її природи, і як у кінцева фаза – орел відлітає в четвертий рівень, бере під контроль увесь всесвіт. Де буде труп (перший, другий, третій – у людині), там зберуться орли (Мф.24:28) – Сини Божі, і всі разом витягають цей стан, шліфують і доводять до Абсолюту.

Свідомість людини змінюється з часом. Відбувається зміна координат свідомості. Ставлення до цінностей змінюється на 180 градусів всього за п’ять поколінь. Тому, формування законодавчих процесів П’ятикнижжя Мойсея як Дому – цифровий всесвіт, адаптує Євангельські тексти до сучасної свідомості (перший рівень).

Господь, господар у Домі Його – Райдуга, палітра чи художнє оформлення інтер’єру, там живе Дух. Наповнення – Життя (не Син). Син – художнє розфарбування всього Закону і в системі цінностей – внутрішній Його прояв, як детонація Життя, вібраційна хвиля.

Коли образ у виконанні семеричного зняття печаток зі Слова проходить, то інтер’єр приготований. У цьому випадку, Сину – результату Любові до своєї Матері вже немає над чим працювати, і Він поступово зникає – Господь є Дух. Якщо й знали Його у плоті, то вже не знаємо, бо Він є Дух. Цей Дух проявляючись як своєрідна світова формула, освячує зсередини будь-яку форму, розфарбовує у кольоровій палітрі (сім рівнів Слави). Живе Його Дух. Слово минуще.

Тому кінцева фаза – Мудрість наповнює землю і наводить Баланс між несумісними проявами природи цього Духа: лев пастиметься з вівцею, дитя гратиметься біля нори аспіду (Іс.11:8). Стан плазмової свідомості, як плюс і мінус, поєднує в собі непоєднувані речі.

Господь є Дух, Він же – Дух Отця, Він же – Святий Дух – тільки в Третьому Завіті на рівні Духа все єдино. Сама Причина виступає одним цілим у колі Свого Життя – Світла, Любові, Правди – у Сонці. Спільне Ім’я виконує все в людині і все в людині уподібнюється цьому Сонцю. Природа людини стає Зіркою – позамежною величиною на небосхилі Правди.

На Небі народжується Істина, яка сходить на землю і наводить свій лад у житті (душі) людини, але це перехідна модель у Дух (у ніщо).

Правда й Істина стрітяться й облобизаються (Пс.84:11) тільки на межі вимірів, на межі світів, коли закінчується Слово і починається прояв Життя, Любові.

Але Зірки запалюються на небосхилі цієї Правди, і тільки від Правди народжується Істина. Ось тому, Дух Святий найде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе назветься Сином Божим (Лк.1:35). Це в кінцевій фазі, але народжується Істина, а не Правда. Дух Правди найде, а Істина проявляється.

В різних параметрах проявляється результат третього, тобто перша – цифровий всесвіт, друга фаза – гармоніка.

Гармоніка – райдужна палітра або музика семи нот починає правильне навчання всіх процесів (Старозавітної природи і Євангелія) безпосередньо з Причиною. Ангельська природа службового духа – і є те Слово, що виходить від Причини, третьої Сили, яка з’єднує перших дві.

Якщо дві не з’єднуються – все марно. Спасіння досягає, у першому випадку – очищення міді; у другому випадку – повне зречення і теж досягає; у третьому випадку – зберігається і те, й інше, і ти – свідок Слави Його, але третя природа – об’єднує перших два, і Отця, і Сина. Ти тільки свідок! І як тільки побачимо Його, як Він є, будемо подібні Йому (1Ин.3:2).

Природа людини від початку – природа Бога. Так було, є і буде вічно. Жертовник або Храм, або скинія, все це природа людини. Писання написано про Боголюдину Боголюдиною – первинним і кінцевим, Абсолютним Духом Людини. Вінцем прояву трьох (син прокляття, Син Людський, Син Божий) – Син Божий або Син Благословення. Четвертий рівень, останній й Досконалий – Боголюдина, Трійця або Сонце. Більше в цьому вимірі не скаже ніхто.

Час проявлятиметься в ім’я Боголюдини і служитиме їй. Простір – Промінь Правди (сьомий рівень) досягається повним стрітенням із Причиною. Причина проявлятиме Себе, щоб свідомість перетворилася на стан категорії Боголюдини.

Метаісторичний погляд на два Вчення одномоментно (зовнішню і внутрішню природу людини) має проявитися швидко й ефективно, бо це фаза безчасся. Крокуючий варіант усіх Пророцтв і Вчення завершено. Нова фаза передбачає інші Закони, інші рівні термального режиму – плазмовий стан свідомості.

Інших умов для переходу із смерті до життя для Цивілізації не передбачено, їх просто не існує.

Троїстість внутрішньої природи людини (шатро, скинія, Храм)

Перший рівень (немічний0 – рівень шатра. Немічний, не значить примітивний (неможна плутати). Це свідомість не розкрита, бо потенціал будь-якої людини сам у собі безмежний, тому – всі ви Боги. Формат шатра (затишок і комфорт) – первинне розуміння цінностей, які надані як спадок (подарунок) за правом народження. Форма шатра – це твій Покрив, у якому наводиться індивідуальний лад, розставляються акценти Вчення, властиві рівню свідомості.

Другий рівень – скинія. Цілісний еквівалент людини, внутрішнє і зовнішнє начало природи (плоть, душа, Дух). Оскільки Закон дороговказ до Христа, тут сам Бог (у хмарі – вдень або в стовпі вогню – вночі) відпрацьовує технологію плазмової свідомості.

Технологія плазмової свідомості – завжди розставляються акценти на тебе самого, на природу твого організму (внутрішнього і зовнішнього, як перехідної моделі), завжди перебуває під безпосереднім контролем Причини.

Наставництво передбачає постійний контроль і опіку – участь самої Причини у проявленні обрання свідомості (Новозавітна модель). У центрі розставлені акценти на народ Мій, Ізраїль – народ Мій, все одно Мій.

Технологія скинії – робляться первинні, слабенькі акценти на стан прояву Закону (мудрість і храм), але на початку – це матеріальні процеси. Скинія – завжди процес руху, пересування (її носять на руках). Скинія – друге вогняне коло, колесо, перехідна модель у стан Неба – мандрівництво закону людської природи в очищенні душі – Шлях, Життя.

У цьому процесі Істина звільняє людину від людини, ветхе проявлення змінюється, бо сіється душевне, повстає духовне. Акцент на чуттєвість (категорія райдужної палітри). Райдуга Завіту, алегорично, особистісна природа з п’яти почуттів, шостий рівень – інтуїтивний стан довіри. Останній сьомий рівень – індивідуальність у світловій палітрі цілісної природи, в стані Покою.

Коли цей процес стабілізувався, третій рівень – Храм. Переходимо в технологію більш жорсткої природи Віри. Пріоритети тут на стан Абсолюту. Стабілізація і фіксація свідомості на Абсолютизм самого Слова – Вічної категорії тебе, як живої сутності або каменю. Тому Храм будується з каменю, але це вже мудрість, яка є результатом Новозавітної війни, що дає право на життя.

Храм – ілюструє чоловічу природу Слова або меч і проявляє Абсолют – тисячний елемент Іпостасі жіночої природи – Богоматері. Акцент на коло Життя в тисячному елементі Отця Світла. Дочка Ізраїлю – Святий Дух. Храм – Жона Моя Наречена.

Тисячний елемент природи Абсолюту Знання Боголюдини – Храм, у якому живе Дух, система цінностей проявлення Мудрості Згори, Богоматері – жіночої природи Духа або Його внутрішнє проявлення Слави – Життєвої Сили, яка детонує до поділу, прояву на клітинному рівні.

Ось єдино правильна генетика Боголюдини – Божественної природи Духа, системи: Закону (Отця) і Святого Духа (жіночої основи, жіночої природи). Акцент іде на проявлення Любові як Життя – на Сина (третє начало, воно ж друге). Усі Батьківські акценти на прояв Третьої природи, якщо Син – то спадкоємець усього; весь суд віддав Синові. Причина любить Своє проявлення, тому що Вона в Ньому виражається Сама, будучи осторонь.

Акцент свідомості на плоди свого зусилля – законодавчого прояву Отця Світла (Дому, в якому ти живеш) з позиції Святого Духа. Троїстість природи, участь усіх елементів нашого виміру у процесі прояву природи Боголюдини в першій Іпостасній формі теж Троїста. Це період зростання, тому: шатро, скинія, Храм.

Небесний Храм – Горній Єрусалим

Ти сама – Небесний Храм, Горній Єрусалим. Образ його – стан Мудрості, перехід до природи Отця через Сина в позицію Жони – Духа. Небесний Єрусалим (Храм), що сходить Згори – це тисячний елемент природи трьох днів одразу (першого, другого й третього) у цілісному еквіваленті. Там ночі немає. Три дні – Абсолют, Вічних тисячних три дні… Там немає природи людини.

Алегорія на Єрусалимський Храм, побудований Мудрістю. Сама Мудрість, результат всіх війн Новозавітної чоловічої моделі (меча), каже: тисяча тобі, Соломон – результат миру й покою, досягнення контролю над природою усіх Царств, розширена свідомість, останній рівень розумності або Мудрість.

Остання фаза Мудрості – акцент на жіночу природу – Богоматір. Тільки в Третьому Завіті Духа свідомість вводиться в систему цінностей проявлення Причини – Боголюдина або сама Причина. Час, вже як кінцева фаза свого прояву, і в цьому випадку – Вічні цінності, базова інформація, яка переводить свідомість у стан четвертого виміру і контроль над усім, що називається Життям.

Частина – 18

Акценти Новозавітного Вчення

Чуттєвий рівень – у Райдузі Завіту. Новозавітна модель завжди акцент на душу – життя людини. Сіється душевне – виправляється саме життя, з ненависті – до Любові (крайні позиції), потім духовне. Вершини, які були досягнуті в Новозавітній моделі (гори, пагорби, інколи гори), це вівці і Агнці. Досягаються вершини тільки Вірою, тому що Новозавітна модель – позиція Віри.

Останній рівень Слави (Віра діє Любов’ю), це повнота Божества Тілесно чуттєвого рівня – Любов, яка не шукає свого. Це стан. Усі Її Божественні компоненти перемагають смерть – диявола.

Диявол – це антипод Правди, омана. З дияволом потрібно воювати з позиції Істини. Істина – це похідна Правди, завжди Слово або меч обоюдогострий, що вражає опонента (і тебе теж). У цьому випадку виправляється все й одразу. Божественна модель була від початку спланована як «рубікон», який необхідно перейти: із цього виміру в наступний, бо Завіт Духа, вимір – не від цього світу. Царство Моє не від світу сього (Ін.18:36)

Семерична позиція Віри або Райдуга Завіту (Новозавітна модель) проявляється у Заповідях Блаженств. Віра передбачає праведність – наведення ладу в Домі (Законі) душі – житті людини. Іншої праведності, окрім Віри, не існує.

У Старозавітній моделі було два прояви досягнення праведності – праведність Закону каже, що той, хто виконує його, житиме ним. Тому диявол сперечався про Мойсеєве тіло (Закон), тому що не було праведності, Віри. Віра – ген Неба. Якщо душа приймає сім’я (Слово), воно детонує і всередині проявляється, як ген. Ген Віри передбачає внутрішню детонацію – стан Любові й очищення душі.

Любов – сукупність Досконалостей. Вона не шукає свого. Вона позбавлена прояву природи дуальності, добра та зла людини. Любов несвідома у своєму прояві. Тільки в кінцевій фазі Любов усвідомлюється як стан Радості Духа.

Свідомість неосяжна розумом людським, тому супровідна грамота Віри, райдужна палітра – Заповіді Блаженств. Любов поглинає всі елементи людської природи, зло поглинається від початку (факт злиття, природа зачаття, прийняття сім’я). У духовному Тілі Трьох Завітів є всі елементи, які називаються дітородними членами – це Ангельське служіння або Слова. Ангели або Слова – особливий механізм сприйняття чуттєвого рівня Любові.

Новозавітна модель Віри увінчується повнотою, досягненням і проявом усіх 7 ступенів діянь Віри, і кінцевою фазою – Мудрістю. Любов осягається тільки Мудрістю. Іншими параметрами свідомості людини (розум, розум) – незбагненна. Тому незбагненні судьби Його і неосяжні шляхи Його (Рим.11:33).

Старозавітний пророк каже: немає нічого для мене таємного, все збагнув, усе знаю, але три речі незбагненні для мене і чотирьох не розумію: шлях орла на небі, шлях змія на скелі, шлях корабля серед моря і шлях юнака до дівиці (Пр.30:18-19).

Скеля – камінь, Віра. Змій може бути утриманий фундаментальним проявом Віри, останнім рівнем свідомості. Прийшли сини Божі предстати перед Господом; між ними прийшов і сатана (Іов1:6) – шлях змія на скелі.

Новозавітна модель – завжди чуттєвий рівень. Сіється душевне (душа – це життя). Життя, досвід життя – розумна воля чуттєвих здібностей, тобто чуттєві здібності накривають усю природу людини. Це модель судьби – суду Божого над природою життя людини. Покарання б’є по найболючішому – по почуттях, тому почуття правлять світом.

Любов і ненависть – крайні позиції почуттів. Вони завжди антагоністичні як плюс та мінус. Усе, що між ними, має зробити вибір – той чи інший напрямок. Завжди термальний режим. Уся ця палітра, уся ця гама дані людині (ветхому прояву) як покарання.

Покарання за трьома параметрами:

– родовий потік і прояв генетичної природи;

– чоловіча чи жіноча природа (у ветхому прояві вони абсолютно різні, страждає більше, звісно, жінка);

– спів-поділ або злиття із середовищем (не обов’язково фізичний рівень).

Тому збереження себе від світу – перший рівень перепочинку; відпочинок тебе від тебе і – людино, відкинь себе зовсім (це вже рівень Духа). Тому три параметри (плоть, душа, Дух).

Троїстість Божества діє в кожній моделі одночасно й одномоментно, роблячи акцент то на один, то на другий, то на третій періоди (Самого Себе), зберігаючи тим самим Його Божественну природу. Тому Новозавітна модель – чуттєвий рівень, душевність, виправлення життя або жіноча природа Богоматері. Вона в першому і другому і третьому варіанті присутня.

Коли уся модель Заповідей Блаженств відбулася в Абсолюті, на сьомому рівні Любові жіноча природа Богоматері набуває статус Жона – коло Життя замкнулося, і в цій Райдужній палітрі, дуже плавно, красиво, непомітно – Небесне Проявлення Голубки з оливковою гілкою.

Ворон, як мудрість або Закон (Старий Завіт) не приносить спасіння. П’ятикнижжя, як Дім – все мудро, гарно, але без Господаря він пустий. Тому потрібно запам’ятати декілька моментів Новозавітної моделі, як їх правильно розфарбувати, ввести в систему.

Віра, діюча Любов’ю – первинна детонація. Вона несе в собі процентне співвідношення відповідальності; по мірі зростання гена Неба – розстановка сил та пріоритетів. На кожній сходинці – вибір.

Істина – меч обоюдогострий (туди й назад). Вибір на кожній сходинці розвитку до Абсолютного проявлення сьомого рівня – Любові. Кінцева фаза – ім’я. Радійте і веселіться, бо велика ваша нагорода на небесах (Мф.5:12). Ім’я – акцент Слави: знамено Його наді мною – Любов (Пісн.2:4).

Райдуга – Заповіді Блаженств. Це механізм, який дасть змогу безперешкодно, безболісно, у м’якій формі Любові та зміцнення Віри до Абсолюту, проявитися Сином Людським – спадкоємцем усього, зайняти позицію Господаря Дому (Закону). Зумів освоїти територію, зумів освоїти Дім – це Твій світ, Твій Всесвіт, Твоє Життя.

Усе побудовано для тебе. Ти маєш усе це правильно оснастити й знати всі параметри: у Дусі пройти всі теоретичні форми цього будівництва, починаючи від проекту, закінчуючи дахом. Сам усе маєш пізнати, навчитися робити, контролювати, бо контроль над усім цим Спадком – твоя мета і завдання.

У кожному кольорі – цілий світ, безліч відтінків; музика колірної гами може грати різноманітні симфонії Життя й Радості. Радуйся, і ще раз кажу – радуйся.

Але, двигун – Віра. У кожній Заповіді райдужної палітри всі сім сходинок мають бути активовані й пройдені. Остання фаза, коли Любов вже нічим не прикрита (жодними формами, навіть тією ж таки Вірою) – Сонце, Бог все і у всьому. Це межа Досконалості.

Коли ця модель відбулася, сконструйований формат наповнюється службовими Дарами Духа. Симфонія Життя не припиняється, вона тільки набирає обертів, природа починає вібрувати у всіх нотах. Сприйняття починає бути дуже тонким.

Формула Життя – контроль. Тільки в Третьому Заповіті Духа – він Абсолютний. Контроль на початку і наприкінці, він у середині і в процесі, те, чого немає – завжди буде, і твоє право зробити, щоб воно було: сказав, і стало так, але на твій розсуд.

Свята і вавилонська блудниця

За зовнішньою формою в них однаковий одяг, порфіри та багряниці, у них однакові підвіски та система цінностей. Але, як визначити, щоб їх не переплутати? Тільки позицією Любові Новозавітної моделі.

І там і там присутня Віра, і там і там присутні Абсолютні Знання. Сатана, у вищому своєму прояві коло життя Божественної мудрості, яка утримує й наповнює усю природу дуальності (добра та зла), або людина, у ветхому своєму прояві.

Є вищі стани цієї людини, які були на початку і проявляться в кінці генетичною залежністю. Якщо є обрізання – є щеплення. Немає обрізання – є торг. Вавилонська блудниця збагачується тільки на торгах.

Торгуючі купці й корабельники їздять по всьому світу, по всіх країнах, постачають усе необхідне (те, що відбувається останнім часом). За часів Христа продавали вівців і голубів, але останнім часом іншої форми прояву духовності, як демонічної, не існує. Усі торгують усім, але ніхто не хоче обрізатися, насамперед від себе. Ти, як гілочка у своєму роду обрізаєшся від древа смерті й прищеплюєшся до Древа Життя (болісний процес, але так треба).

Церква (Старозавітна, Нова і Оновлена) Свята, бо вона заснована Богом – Її наповнює аромат Божественної природи. Але «служителі», які покликані виконувати вимоги Святого Духа, засновниці Церкви, воліють торгувати.

24 грудня 2006 року цей час пішов у пісок – сплив. Зараз інший час і його прояв – Церква, яку поставив Бог, а не людина.

Люди так розпорядилися і відповідальність на їхній совісті, на їхніх душах. Про книжників і фарисеїв Христос каже: слухати їх слухайте, за ділами ж їхніми не йдіть (Мф.23:3-5). Вони виступають як служителі закону, думають, що наймудріші та мають взірець ведення Істини (хоча заблукали, звісно). Про них сказано: ваш отець диявол (Ін.8:44).

Моделювання в Третьому Завіті

У Третьому Завіті теж є свої правила, але немає заповідей. Третій Завіт як формула або схема: людина, зі всією своєю атрибутикою та програмування Причиною свідомості Боголюдини. У Боголюдини є все, немає нічого, чим би Вона не володіла. Вона – проявлення Світла Любові в Правді – Трійця, Сонце, яке дає усьому життя; Коло Життя – немає ні початку, ні кінця, Вічне проявлення.

Заповіді потрібні були, щоб фіксувати свідомість на Причині й акцент Причини проявлявся в людині. Так свідомість долучалася до того чи іншого Вчення, осягала Істину, мудрість. Деякі Святі бачили Світло Сонця як через тьмяне скло і раділи, але це було до часу.

Тому метаісторичний погляд на процес (два Завіти, накладення одного на інший) і замкнутий цикл двох систем у третій природі утворює рух Світла Любові у Правді – Вічний цикл Життя.

Моделювання відбувається на основі загальної схеми світобудови, всього, що називається Життя або Причина. На початку визначається реакція свідомості на Причину: закон (час, простір, матерія) та чуттєвий рівень природи людини (господар дому, син). Як це досягається? Досягається двигуном Віри на машині Заповідей Блаженств. У Третьому Завіті присутні всі необхідні інструменти – Причина моделює тебе під Себе, щоб ти був Нею. Потім, знаючи базову інформацію, будеш сам моделювати, як ти забажаєш.

Частина – 19

Епоха Тихої Мудрості

У Третьому Завіті є уточнення, як на клітинному рівні відбувається детонація. Усі три виміри (час, простір, матерія) беруть участь у цій Програмі в цілісному варіанті. Ця Програма готувалася від початку світу.

На початку складається модель. Писання і всі учасники Писань – формування програми. На основі цієї моделі – множинність. Церква (Жона) – це модель, але моделюється Причина (Сама себе робить). Зробила, показала, розповіла і побачила кінцевий результат.

Модель складена, вона Досконала, адаптована, вона працює. Іншої моделі Життя, як тільки через смерть – немає. Неправду можна перемогти тільки Правдою, через Істину. Свідомість Боголюдини, як кінцевий результат належить усім, іншого шляху немає. Тут кардинально: або-або, третього не дано.

У макроприроді в нашому часовому поясі між цивілізаціями відбувається райдужна палітра: дві седмиці прояву свідомості Божественної природи (Отця і Сина), як зовнішнє й внутрішнє проявлення Променя свідомості з центру Галактики (14 проявів по 2 мільйони років кожен).

Кожен із них має свою відокремлену конфігурацію за колірною гамою (сім первинних проявів), що дало змогу зараз проявитися вищим сутностям. Люди називають інопланетянами, насправді – місцева публіка, тільки на мільйони років старша за нас.

Усі мають свій індивідуальний генетичний код і характеристики. Кожна форма свідомості досягає певної формули життя і подовжує її в нашому вимірі, володіючи ситуацією Причини (час, простір, матерія).

У Райдузі Завіту (семеричному виконанні) на кожен колір дано 2 мільйони років: від 600 до 800 тисяч; від 60 до 80 тисяч; від 6 до 8 тисяч. Це просто Закон, притаманний тільки нашому виміру (в інших інакше). Вони всі діляться за колірним кодом, тому що в кожному відрізку – свій колір (від золотого до чорного).

Жорсткість і м’якість – проявлення Причини (Вчення) у свідомості й адаптація свідомості до Причини, у кожному окремому випадку виглядає по-різному.

Зараз жорсткий підхід. Причина так себе повела: Бог Сина Свого не пощадив. Жорсткий підхід у цій конкретній формі прояву свідомості теж дає свої плоди. Дуже складно, найскладніша форма, це зараз. Дуальність передбачає цю складність. Дуальність – це Дім, Закон. Первинна і кінцева модель нашого виміру присутня у всіх семи, але розфарбовує по-різному. У всіх семи проявах (7 і 7) Вона моделює свідомість під своєрідний код.

Наш код – Світло, Любов, Правда. У них було по-іншому: Світло – є, усі все знають; Любов – це їхня норма; Правда – вона в них прапор, вони на нього генетично зорієнтовані. Це білий, первинне проявлення.

Тому зараз будемо користуватися тим, що Бог дав у цій моделі, на цьому етапі – час тихої Мудрості. Не для всіх – для вас. Усі акценти розставлено (добро, зло, Святість). Проявилася увага до процесу: схема прояву Причини в тобі і тебе в Причині.

Бог є Світло і немає в ньому ніякої темряви (1Ін.1:5) – є ясність, увесь Закон висвітлений, усе розфарбовано палітрою Заповідей Блаженств, тому Правда саме в Третій Досконалій моделі.

У нашій тривимірності дві Причини одночасно не можуть дати можливість прояву Абсолютизму твого Покою. Площинне бачення має місце бути, як система розвитку, як етапи, як прилучення, але тільки в об’ємному форматі, з третьої позиції – позиції Духа, ти не наслідок; Ти – Причина. До цього – наслідок (завітів, докладених зусиль у виконанні обітниць, у придбанні тих чи інших дарів). Наслідок закінчився, зараз тільки Причина і не менше.

Три виміри, як формат первинності тебе самої – це ти сама. Ось ця об’ємність і проникнення всього у часі, у просторі, Животворячи матерію – це цілі й завдання третього вже прояву. Тому епоха Тихої Мудрості. Ти – Бог.

Є багато богів, і господарів багато, – але для нас один Бог Отець, з Якого все, і ми для Нього, Яким все, і ми Ним (1Кор.8:5-6).

Час, як категорія нашого виміру – зупинився. Він – тече. Усе, що було до того (і боги, і біси, і ангели), зараз – результат. Богів багато різних, це частина цілого (потім Я скажу, що з цим робити). Зараз важливо, щоб ви мали схематичну інформацію. У міру просування, алегорія зніматиметься шар за шаром (як цибулина), поки дійдемо до кінцевого результату.

Сучасний і майбутній світ

Людський потенціал має Божественну природу. Він безмежний і Абсолютний, але потрібні десятки тисячоліть, щоб цей потенціал проявився через його геном.

Первинна інформаційна програма (Промінь) дається один раз на 2 мільйони років. Світло, потрапляючи у клітину людини – з’являється homo sapiens за лічені тисячоліття. Ще поки що нічого немає, все вигадує сама, починає самостійне життя, але об’єм її головного мозку (800 куб. см.) дає змогу їй швидко й ефективно створювати для себе світ, царство під себе. Потім вона починає опікуватися собою (економічна, політична, релігійна влада).

Ця схема працює, особливо в останній програмі, але наприкінці всього – руйнується все, перш ніж homo sapiens виконає першу, другу і третю програму і перейде в стан Боголюдини. Руйнується все і забирається все.

Економічна влада: сучасний світ накопичив стільки матеріальних цінностей і грошових знаків по всьому світу, що можна не працювати 50 років.

Політична (вплив на суспільство, індивід) проявлена і відшліфована (стара добра Європа) – завершена. Демократичні інститути (влада народу) – омана. Кінцевий результат – клан або групи людей, які намагаються оволодіти контролем над світом. Три, чотири, п’ять, але кінцева фаза – дві системи. Як тільки одна поглине іншу, політична формація людей – завершена. За цим слідує хаос (думок, поглядів, дій). Імперія зла зникне. Все роздрібнено, хаос. Атлантичний Альянс, починаючи й закінчуючи Америкою, яка намагається зберегти себе саму, розвалена. Його вже неможна зібрати нікому, ні зсередини, ні ззовні.

Релігійна форма. Стародавня релігійна думка (у вигляді Вчення), збережена в 50 поколіннях (тисяча років), отримує статус Канонічної й Абсолютної. Вона не обговорюється, вона має ліцензію на Істину. Вона ніколи ні з ким не домовиться, через свій статус. Тисячу років минуло з моменту поділу на схід і захід (православний і католицький обряд). Але час закінчився, і в системі цих відносин ніколи не буде кінцевого результату. Буде зовнішня якась атрибутика «прогресу», але насправді – це регрес. Чому? Тому що всі домовленості базуватимуться на політичній, амбітній формі відносин. Не на позиціях Вчення, Заповідей: нехай будуть усі єдині, як Ми єдині, як Я в Тобі, і Ти в Мені, хай будуть усі єдині (Ін.17:21). Цього ніколи не буде з позиції ветхої людини. Формат об’єднання неспроможний через те, що час самої природи Вчення завершено. Модель відбулася.

Буде Нова форма об’єднання всіх релігій світу на базі останньої моделі релігійної думки – Третього Завіту Духа (Християнство, прийнятого за основу). Інших Дверей немає. Усі містики та мудреці інших Вчень світу визнали це. Іншої Досконалої форми прояву Причини в людині і людини в Причині не існує.

Ніхто не розуміє значення слів, що Життя може проявитися у всій красі тільки через смерть. Усі Вчення світу говорять про це, але ніхто не зробив перший крок. Тому будь-яка форма радикалізму тієї чи іншої релігії переслідується з політичних мотивів конституційних норм демократичних інститутів і карається.

Коли закінчуються всі крокуючі моменти і логіка руйнується від таємниці невідомості майбутнього світу, думки набувають плинності. Усі Писання, які були споконвіку, проявляються як єдина форма думки, свідомості, в єдиній енергії природи Боголюдини. Все й одразу: останні будуть першими, перші – останніми, у єдності усіх. Тільки зараз.

На стику епох так було, є і буде, але це вже останній варіант. Христос прийшов виконати те, що написано. Зараз ми виконаємо те, що було написано і там, і там, але в цілісному еквіваленті, тому що закінчилися всі часи і терміни. Ми переходимо в Нову фазу.

Частина – 20

36 проявів Закону

Усі релігії в основі своїй передбачають орієнтацію свідомості на Причину. На базі найдавніших релігій світу проявлені ті чи інші культури. Образи Вчень, увійшовши у світ, здійснили своєрідну структуризацію свідомості – у образності. Будь-яка форма віросповідання передбачає культові обряди, що у свою чергу формує культурний прошарок населення – жрецьку касту (священники, жреці). Цей провідний лідируючий прошарок населення, який має у конкретному програмуванні ліцензію на істину, підпорядковує собі усю систему цінностей соціуму. Це тривале інформаційне напрацювання енергоресурсів людського фактору і позиція сил егрегору (надсвітова форма).

На базі всієї цієї інформації буде введена Новітня, від початку добре сплановану систему цінностей, яка переведе свідомість планетарної системи із 24-х часових континуумів в усі 36, у стан наступної моделі – Духа.

36 планет, єдині у своєму роді, рухаються навколо Сонця. У кожної існує індивідуальний час. Відрізок проходження простору – взято модель швидкості світла. Через матеріальні субстанції живих істот у образі людей формується Причинна свідомість, саме цієї планетної моделі. Ми останні із живущих в цій 24 часовій моделі й переходимо в 25-й стан – стан Духа. Попереду ще 12 проявів цієї моделі. Після цього з’являється система перебування у Абсолюті.

Зараз стан плинності (кадрів) і перебування, як перехідна модель в останню Абсолютну форму – в систему Причини або четвертий вимір, за яким уже планетарна система перестане бути. Перестане бути як категорія часова. Як тільки коло життя в 36 часових континуумах буде завершене, свідомість в Абсолютній первинній величині Причини відбудеться, у цьому разі вхід у четвертий вимір відкритий, але на базі Законів 36 проявів.

На базі цих Законів – Новий виток, але вже глобальної системи П’ятидесятниці. 150 одиниць Світла трьох П’ятидесятниць у цьому проявленні відбудуться. За цим слідують макропроцеси. Перша фаза цих макропроцесів – 36 проявлень. Так було від початку сфокусовано свідомістю, так і залишиться. На цій базі усі останні проекції макросвіту досяжні, мають місце бути. Ваша задача: все у макросвіті ввести у систему контролю. Для цього ви й призвані.

Тут, зараз до 25 стану, до прояву Отця і Сина – інкубаційний період. Третя фаза (12) – Святого Духа. На вищих планах ці образи, алегорія не мають змістовного навантаження. Алегорія перестане бути. Усе збігається в первісний єдиний сенс, який проявляється як результат. Зняття печатки з картинки алегорії, це природний енергетичний потенціал свідомості, який притаманний усім Богам від початку – Досконалій свідомості.

Досконала свідомість може бути як індивідуальна, так і колективна. Колективний розум – стан спільності, егрегор.

Індивідуальна свідомість – виділений елемент межі між світами (стан) – крайнощі між життям і смертю. Алегорично, коли Христос Воскрес, перед тим увізвав: чому залишив Мене одного? Тому індивідуальний підхід – завжди межа між світами, межа між вимірами цінностей.

Перехід у 25 стан

Механізм Закону нашого виміру ідентичний для усіх матеріальних субстанцій (зірок, планет, систем), які представлені у полі впливу Галактичних Законів. Але кожна зоряна система має свої дивіденди. Отець, Син, Дух; час, простір, матерія являють собою Закон.

Троїста природа може моделювати Саму Себе, виражаючись і проявляючись тільки в Троїстості – і це теж Закон.

30 – три десятини. У кожній Іпостасній формі час переноситься у простір і обумовлює абсолютний сенс – 10 одиниць у кожному.

24 – це прояв троїстості 8 разів. Або остання форма Воскресіння, коли все підсумовується і починається процес – остання фаза розділення.

Остання фаза поділу дивиться на Трійцю – систему троїстості природи (час, простір, матерія). Кожна з них індивідуальна, всі разом – в Абсолютній Гармонії. Кожна величина будь-якої категорії дивиться насамперед на Причину – на неподільність, безроздільність влади (у процесі та в прояві) Троїстості існуючих Законів нашого виміру.

12 проявів Троїстості – Хрест Всесвіту, сфера або куля, коло або планетарна система, формат контролю кола життя. Троїстість постає тут у формі куба (Хреста), але цей Хрест набуває форми об’єму або вісімки.

Це єдина, неподільна реальність. Усе інше – площинний режим, впливає як ілюзія, бо свідомість не може осягнути те, що за горизонтом. Усе, що не проявляється свідомістю як об’ємна інформація – це ілюзія. Ілюзія може стати реальністю тільки в системі об’єму і прояву внутрішнього наповнення її смисловим завантаженням Причини.

Тому є точка відліку в системі координат. Єдина Абсолютна Альфа (вона ж Омега), проявляючись у восьми напрямках, утворює сферу, коло Життя – Перемогу над смертю і Воскресіння. Тільки за цих умов вона може проявити Подобу.

Клітина ділиться, сфера ділиться, планетарна система може зіткнутись, й природа життя загине, але вона обов’язково проявиться на генетичному рівні. Геном Життя – Абсолютний, він був завжди і буде вічно.

Є планета біля зірки. Мільярди років вона була порожня, незаселена, і раптом через 5 мільйонів – трава з’явилася, мамонти. Хто їх завіз туди? Вірус. Вірус усюдисущий й вічний. Немає істот без вірусів, тому людина – це суцільний вірус. Вірус – це первинна розумна істота, клітина, яка несе в собі потенціал проявлення життя усього Всесвіту. Це генетичний код. Для одних він смертоносний, для інших – джерело життя.

Отже, 12 проявів Отця Світла, Старозавітна природа, Десятослів’я Мойсея; 12 проявів в Хресті наступного дня, Новозавітна природа; і 12 проявів стану Духа, єдиного сполучного елемента, що наповнює перші два. Усі Три – одне ціле, утворюють коло Життя. Вони Абсолютні. Планетна троїста система (Земля) максимально підпадає під цей Закон вдосконалення тривимірності нашої природи (Отця, Сина і Святого Духа).

Святий Дух – початковий і кінцевий. Все інше (Закон і його виконання) – Його похідні. Але рушійна Сила, яка формує одне і друге, й дає їм детонацію життя, утворюючи цілісну гармонійну природу, була споконвічно.

Тому природа Духа, наступні 12 із 36, максимально буде проявлена наприкінці Променя свідомості (34 період галактичний), і ми увійдемо в Нову епоху. У кожної релігії є погляд на процес, називають: епоха Абсолюту, епоха тисячоліття Христа, епоха Водолія. Закінчилася структуризація первинних 24 проявів матерії у часі.

Божественний геном Духа людини, який був на початку, і Він же буде наприкінці, переходить у фазу простору – об’єм, цілісність із середовищем, щоб у межах свідомості (цього простору) взяти все живе (і не живе) під контроль. На це здатна тільки свідомість Боголюдини. Тому свідомість так чи інакше розпорошиться; є маленькі Боги, є великі, але у всіх одна й та сама форма прояву – контроль Духа. Вони наповнюють і оживотворяють усе навколо, від мікро до макро. Тому ми виходимо у 25 рівень. Я назвав цю цифру– Бог Землі. Землі як планети, Землі як глобальної Світової Душі, Землі як Єви, Землі як Марії. В Писанні його назвали Саваоф. У нього багато імен.

Об’ємна та плазмова свідомість

Активність Зірки починає проявлятися на певному потенціалі магнітного поля Землі. Планета у її фізичному прояві не зовсім така, як ми її знаємо. Якщо взяти у просторовому вигляді, її межі 4,5 млн. км від іоносфери, вона знаходиться у безпосередньому контакті з найближчими планетами-сусідами. Так ось, коли активність Сонця перевищує потенціал 2,5 млн. градусів (плазмовий стан сонячного вітру) у магнітному полі Землі відбувається температурний резонанс магнетизму. Сонячний вітер, впливаючи через іоносферу на молекулу атмосфери, змінює її характеристики (своєрідне осоління).

Зараз спостерігається глобальний процес потепління, але ніхто із вчених не може спрогнозувати перспективи не далі 5-10 років. Існує версія, що це різкий скачок зміни магнітних полів Землі, і на протязі одного річного циклу відбудеться глобальне заледеніння. При зміні магнітних полюсів, магнітні полюси розтягують простір й закручує коловоротом. Земля летить у просторі і за нею шлейф, як за кометою на сотні кілометрів.

Коли магнітне поле замкнеться з іншої сторони й перейде у зворотну фазу, відбудеться зміна полюсів планети. При цьому біологічна маса планети, включаючи людину, отримає статус невагомості. У цей момент (момент Істини) зміниться мислення, воно буде кардинально протилежним, зміниться вектор свідомості. В цей момент, через підключення до ментального поля Землі, є шанс перевести людство відразу у четвертий вимір. Ментальне поле Я зараз заряджаю необхідним потенціалом. Це самий легкий, простий варіант. Людина, прокинувшись одного разу, не пам’ятатиме, що було вчора. Вона прокинеться у новому світі, де вимір цінностей буде мати інші характеристики.

Коли людина познайомиться з об’ємною свідомістю, це уже межа плазмової свідомості. Плазмова свідомість – безпосереднє підключення до Зірки. Ми поза закону цього світу, ми навіть не на цій планеті, хоча й тут. Тривимірність – завжди площинний режим свідомості. Плазмова свідомість завжди від Зірки, від Причини, від Бога, від Духа, від вогню, від нейтральності – без магнетизму, без гравітації.

Частина – 21

Найвужкий Шлях до четвертого виміру

Новозавітна програма передбачає перепрограмування свідомості людини, в акценті на кінцеву фазу – Божественну його природу. Але це Шлях переформатування душі як життя, процес зростання. Райдужна палітра (за колірною, музичною гамою) в кінці спрацьовує. Усе повертається на круги своя, до першоджерела: усе, що робилося, те й робитиметься, і нічого немає нового під сонцем (Еккл.1:9), коли ти ще не Сонце, під сонцем нічого нового немає.

Ось тому завжди присутній ступінь небезпеки того, що все повернеться на круги своя. Тому Новозавітне програмування передбачає пильнування і тверезість; безперестанно моліться; все благословляйте: бо така є до вас воля Божа у Христі Ісусі Господі нашому (1Фес.5:17-18), у перекладі: слуга Мій, за Мною услід хай йде (Ін.12:26). Тому найменше відхилення від цієї стратегії, як написано: пес повертається на свою блювотину, і вимита свиня йде валятися у грязі (2Пет.2:22).

Що стосується Закону: він печатка досконалості, повнота мудрості, вінець краси Божественної природи (Іез.28:12), тому в Законі питання про спасіння не розглядається, а якщо і розглядається, то тільки з позиції аналізу, проекції Десятослів’я на природу людини. Законом ніхто не виправдається, людині це неможливо, але не Богу, Богу все можливо.

Тому акцент іде на Новозавітне програмування, і тут пильнування і тверезість передбачає найвужчий Шлях. Тільки після цього формується свідомість Боголюдини; система цінностей прояву простору, де свідомість визначає для себе систему контролю.

У кожному Завіті акцент йде на одну Іпостась, але усі три беруть участь у цьому програмуванні. Вони нероздільні і знаходяться у Гармонії.

Завдання князя темряви – розділяти людину і володарювати. Завдання Бога – об’єднувати, збирати та гармонізувати схему Трьох Завітів. Коли система життєзабезпечення нашого виміру буде зрозуміла, ти сама являєшся Причиною і переходиш у четвертий вимір. Переможцю дам сісти на престолі Моєму, як Я переміг і сів на престол з Отцем Моїм Небесним (Одкр.3:21). Тоді буде дана всяка влада, на небі й на землі. Усяка – значить усяка: карати й милувати, знищувати й народжувати, тобто Абсолютна влада Бога.

Мета – розширення свідомості. Коли вона досягне свого апогею і розшириться настільки, що зможеш одночасно перебувати у всіх точках буття, це значить, що ти автоматично перейшла в четвертий вимір і отримала статус Боголюдини.

Еволюція свідомості

Коли з’являється інформаційний Промінь, де Причина починає животворити Собі Подобу, якщо ця програма сприймається і є результат (індивідуальний, колективний), тобто свідомість перейшла до четвертого виміру, програма спрацювала. Якщо не спрацює, то люди не перестануть бути у фізичному прояві, але вони перестають бути як люди з перспективою проявлення Бога, тому що іншої перспективи розвитку, згідно усім віровченням, не існує. Це споконвічна стратегія Причини в акценті на людину.

Процес розвитку клітини, вірусу, включно з природою людини, називається еволюцією. Еволюційний процес проявляє на клітинному рівні з позиції природи дуальності світло-темрява, у термальному режимі – холодно-гаряче. Клітина реагує тільки на ультрафіолет і цим самим формує первинну і кінцеву фазу еволюції, яка розтягнута у часі. Кінцевий результат цієї еволюції – дуальність свідомості, вже добро-зло, але це притаманне тільки природі людини.

На все це відводиться 60 млн. років. Перші 30 млн. років – абсолютний інформативний вакуум, відбувається еволюція біоритмів, самої клітини. Еволюція починається з адаптації до середовища, поки клітина не проявить у собі своєрідний генетичний код – свою систему захисту від середовища. Коли досягло апогею, виникає людина. Це рівень примата, але він має фізичні здібності, які перевершують решту високоорганізованих істот. Ще не цар природи, одна з його частин, але вищий щабель розвитку.

Коли еволюційний процес відбувся, буквально за 12 тисяч років з’являється homo sapiens (відразу, без homo erectus), почався процес прояву добра і зла (дуальність свідомості). За 12 тисяч років формується кора головного мозку і реакція центрів на внутрішній чуттєвий інформаційний смисловий режим – реакція на середовище. Смисловий – ступінь творчого акту, продовження картинки, складання плану.

30 млн. років по 2 млн. кожен (як система змінного струму) прояву інформативного завантаження у райдужному спектрі (2 рази по сім).

Homo sapiens бере свій початок у первинному усвідомленні середовища, тому перший акцент – із темряви у світло, із чорного в біле.

Друга фаза – зі світла в темряву. Ми зараз у темряві, але з цієї темряви, відшліфовані елементи свідомості перейдуть в Абсолют Світла. Це система еволюції homo sapiens у 4-му вимірі, твоя свідомість здатна осягнути усе еволюційне програмування за один день. Для клітини, як такої, цей процес розтягнутий, дається час. Те саме, що тут проявиться в часі за один день, у них – за 60 млн. років (система рівноваги). У біблійній термінології є терміни, які передбачають це смислове навантаження, алегорично – система аду, ярусів, поверхів.

Система адових проявів

Давнє значення символу Ад (яруси, поверхи аду) з’явилося недвозначно. Це система спокою для душі (життя або землі). Очищення землі завжди через вогонь, через пожежу – за умови вітру: хто сіє вітер, той пожне бурю (Ос.8:7). Буря – ламання стереотипів: усього, що є на землі, росте, рухається, побудоване. Але на початку вітер (Вчення) – закручування сюжету, і якщо сюжетна лінія контролюється свідомістю, то принесе свої плоди.

Адових прояви покою для конкретної свідомості, яка має систему фільтрації засміченості. Це ціла система життєзабезпечення (душа, це життя). Життєзабезпечення – програмування Духа Причини і влади цієї Причини у визначеній конфігурації свідомості як Боголюдина. У системі цінностей контролю над виміром, воно Законодавче й Абсолютне, аксіома. Тому були своєрідні форми алегорій, і первинна форма реакції цієї свідомості – страх Божий. Для визначення свідомості у системі Суботнього Покою, було розроблено унікальну систему семеричного прояву – сім седмиць. П’ятидесятниця, як символ проявленого кола Життя Причини – Сонце. Система завершена.

Ось тому всі Сонячні релігії світу мають замкнутий цикл прояву Вчення, і в кінцевій фазі підводять свідомість людини до Абсолюту, Причини, Бога. Чому різні назви? У кожній культурі назва формується згідно системи елементів природи навколишнього середовища, у якому знаходиться свідомість (земля, вода, повітря) та взаємозв’язку із Зіркою. В залежності від кліматичних умов формується ментальність, на основі ментальності – той чи інший формат Вчення або замкнений цикл (коло), тому вони Світлі релігії.

Чому дорівнює один день першого поверху Ада? Для усвідомлення Абсолютного Покою первинної природи homo sapiens потрібен один мільйон років. Це доба дна Ада. Тут, на 51 поверсі – мільйон років. Ось система очищення, тому усе відносно.

У кожному циклі, у кожній сфері час має свою відокремлену характеристику, відповідно до закинутого в нього типу свідомості. Свідомість формує життя. Життя складається з категорій: добро-зло; крайніх термальних характеристик холодно-гаряче; завгодно-не завгодно; друг-ворог. Тому дуальність, система наших цінностей, формує свідомість. Уся система розрахована саме із цією метою.

У міру підвищення рівня (поверховості) Ада або у системі цінностей Покою (Субота або сьомий день) підвищується резонанс реакції свідомості на середовище. Він ідентичний для всього живого. Це макропрограмування всього й одразу, починаючи з клітини, атома й закінчуючи Галактикою, тому динаміка розвитку Гармонійна. Якби була різна – був би хаос.

Макросистема еволюції свідомості

Галактична система заходить-відходить. Коли до інформаційного Променя торкаєшся, ти витрачаєш зусилля, енергію. З іншої сторони – енергія входить (через рукава), її закачують буквально. Це згусток Найчистішої енергії, аналогів у нашій системі розуміння не існує. Але це – енергія, не просто Сила Духа.

Коли йде закачування – це Найчистіший згусток енергії, що складається з Духа, Світла настільки високої частоти й концентрації, що нічого не може там бути нижче. Термальний режим такий, що жодна Зірка Галактики не має такого потенціалу, вони беруть звідти цю енергію, як похідну.

Чому так відбувається? Система циферблата передбачає частину часу (година, дві, три, чверть), окрема структура, яка має замкнутий інформаційний цикл часу. У кожному відрізку часових поясів (36 – у Галактиці, ми переходимо на 34) має місце бути весь спектр інформаційного Променя. Він повертає «механізм у годиннику», формуючи систему «змінного струму» – одночасно і скрізь, тому ми скрізь маємо місце бути. Але, в системі цінностей нашого формування свідомості, ми не можемо охопити все й одразу. За секунду ти не станеш Богом. Це еволюційний процес прояву свідомості.

Ось для цих цілей у системі дуальності добро-зло, світло-темрява, є програмування: день-ніч. На самому краю Галактики дано відрізок «відпочинку», для програмування клітини рівно 60 млн. років (весь цикл 180). Викривлення простору-часу відбувається для того, щоб цей час впливав на твою свідомість саме в тій частоті, яка притаманна тільки твоїй клітині (60 млн.). Туди – заснули, сюди – прокинулися, зарядилися, день розпочався.

Чому цикл 30 млн. років? 2 рази по 14, плюс прикордонний елемент по одному мільйону з двох боків. Це система цінностей дуальної свідомості в Абсолюті. Дуальна свідомість має свій Абсолют.

Три сімки Світла: з темряви у світло – перша, зі світла в темряву – друга, накладена (як ніч і день), щоб ти засвоїла повний спектр програмування. Тільки за цих умов, ти переходиш у стан Духа – третьої категорії, але це вже не в цьому вимірі. Для тривимірності – 24.

Зоряна система залежить від вас; ваша свідомість залежить від контролю цієї зоряної системи, починаючи з планетної (24), але весь спектр – у центрі Галактики. 150 одиниць Світла у нашому вимірі має місце бути.

Усе повернеться на круги своя. Коли плазмовий стан свідомості охопить не тільки Зірку і планетарну систему, а усю Галактику (4 по 36) – цього достатньо. Із центру Галактики пішла вниз, як згусток Чистої енергії, Чистий Дух, Чиста Абсолютна свідомість.

Частина – 22

Людина Землі і Людина Неба

Зараз формується планетарне мислення. Людина Землі і Людина Неба – два антиподи.

Шоста космічна Раса або Людина Землі вже приготована, схема ввімкнена (тому таке поєднання), і генетичний код буде вдосконалено. В егоїстичній своїй натурі, код людини Землі має внутрішній стан тяжіння, не віддачі.

Але мета – плазмовий стан свідомості та випромінювання (не прийняття, а випромінювання). Христос казав: Я вам служу, Я віддаю Себе. Він зубожів заради вас, щоб ви збагатилися Його убогістю (2Кор.8:9). Така генерація нового покоління і зараз потрібно систему цю зафіксувати – це цілі й завдання цивілізації, усіх Вчень.

Я даю первинну основу розуміння Вселенських законодавчих процесів, на підставі яких була побудована алегорія всіх Писань, усіх релігій світу (вводжу в систему).

Плазмова свідомість здатна випромінювати температури, які об’єднуватимуть усередині себе все Суще у всіх спектрах природи життя людини. Боголюдина – цілі й завдання всього того, що є, включно з цим Вченням.

Новозавітна природа покаяння: покайтеся і віруйте в Євангеліє (Мк.1:15) – в те Слово, в ті настанови, які вам даються для вашої ж користі, для вашого блага, для вашого зростання.

Частина – 23

Як створювати захист (Покров)

Насамперед, створюється тиск (добро-зло). Відрізок простору обмежуєш порядком часу. Порядок часу – биття твого серця. Оскільки ти образ Божий, то це образ тактів твого серця, тиск перейде в цей відрізок простору (плюс або мінус). Це обличчя твого духовного Тіла.

Схема: з одного боку створюєш стан темряви (дуальність тебе, як людини), з іншого – ти, як Ангел (однакові міри). Не просто добро (темрява-світло, добро-зло), а стан Святині.

У термальному режимі (холодність–гарячність) – вертикаль, тобто Сонце – Місяць. І те, і те світло, але одне світило відбиває, а інше випромінює. У цьому разі два твоїх серця (праве і ліве) працюють синхронно.

Усі параметри концентруються в одній точці, але водночас розпорошуєшся на два ці «табори» і створюєш різницю температур (хрестом). Коли ланцюг у тобі замкнувся, процес починається: різниця потенціалу починає вирівнюватися, вся природа всіх речей, включно з тобою.

Працює на Законі рівноваги або Балансу. Баланс Духа має зберегтися (не термальний режим, не режим тиску), а Баланс захисту або Покою – Суботнього стану, Слави (Одкровення) або Чистої енергії у цьому відрізку простору, у цьому часі, у цій конкретній клітині.

Ти даєш Свій захист, але ти пам’ятаєш, що це Твоя плоть і кров і Твоє серце, Твоє Життя, Твій Рай – і це Твій спадок , ти сама. Можеш робити локально (індивідуально), регіонально, планетарно (багаторівнева схема), але вчитися треба локально.

Важливо навчитися контролювати себе. Істина від землі, Правда з небес, вони стрітяться і облобизаються. Сам факт стрітення і цілування, злиття – одна цілісна формація. Господь є Дух, якщо й знали Його у плоті, то тепер не знаємо. Він є Дух і цей Дух називається Святий. Отець і Син – Його прояви. Вони не можуть один без одного. Ось ця троїста модель Духа – система цінностей нашого виміру. Немає інших Богів. Твоє завдання в цьому вимірі навчитися брати все під контроль, згідно із Законом.

Наука – це магія. Звідки вона з’явилася? Із Вчення про Бога. Але вони не захотіли бути Богами – відмовитися від своїх амбіцій, зійти з позиції дуальності. Вони взяли тільки матеріальне середовище, і з позиції дуальної свідомості (добро-зло), займатися магічними формами. Закон один для всіх. Але тільки тривимірна свідомість має владу так чинити. Вони її не мають і це карається.

Оскільки Бог поза часом, всі часи і терміни були поміщені в одну сферу з прояву свідомості Боголюдини. Цей процес уже був, зараз він тільки проявляється. Час даний для виконання завдання з вирощування Богів. Немає іншого завдання у часу.

Все інше – картинка, щоб ти навчилася в цій картинці правильно малювати свої картинки (стирати, знову малювати), поки з тебе художник не виросте. Картинка для тебе – ти еволюціонуєш, і на підставі того, що ти еволюціонуєш, картинка сама еволюціонує за тими ж самими законами. Еволюція відбувається на генетичному рівні в кожній людині. Сотні поколінь минуло, щоб ти, остання, стала першою і засвоїла порядок усіх речей і цінностей на рівні Бога.

Біблія – це програмування, все інше – втручання, вірус. Як у Старому Завіті було багато лжепророків, так і у вас буде багато лжевчителів. Це вірус, тобто дуальна свідомість людини, позбавлена Божественної природи.

Система адаптації та енергообміну (донори, вампіри)

Земля (тектонічні плити) плаває по океану магми. Там бурхливі шторми теж бувають, сотні тисяч років, землетруси, цунамі, а взагалі тихе плавання. Тут задіяні найближчий і дальній космос, усі системи живої природи. Усе разом називається енергообмін.

У людині беруться два параметри: особистісна природа прояву душі як життя (до14 разів); і зовнішня атрибутика цього прояву у генофонді (родова чаша). Це своєрідний Хрест життя або душі. Система особистісних проявів (до 14 разів) у різних часових континуумах, у різних проявах культур, не обов’язково у західному варіанті, як правило вони завжди змінюються, ходять колесом. У кожному такому прояві душа має життєву силу. Це її еволюційний процес і здатність до адаптації в середовищі в цьому конкретному часі та культурі.

Система адаптації – прояв внутрішніх якостей сил душі, тобто життєздатність у системі енергообміну з середовищем. Це завжди відбувається інтуїтивно – процес самоосвіти, люди називають шостим чуттям. Насправді ти формуєшся як збірник законів життя, як книга душі. Особистісна природа (формування індивідуальності), це твоя система адаптації, ти пишеш для себе систему цінностей. У кожної людини, у кожного індивіда в дуальній свідомості, вона особлива (як відбитки пальців).

Система енергообміну. Якщо сьоме втілення проявилося в середовищі, де існує вища свідомість (на два-три прояви), ти приймаєш статус учня й адаптуєшся до цієї ролі: усьому вчишся, бо це тобі знадобиться і доведеться самому інших навчати.

У перших 5 рівнях (світ вогненний) – проявлення дуальності в системі руйнування. У свідомість цієї істоти не має нічого іншого, як забрати, вбити й погубити.

Після 7 рівня – ти вже сам даєш. У тебе намагаються забрати, а ти пропонуєш: запитай, я сам тобі дам, у мене багато, піди і візьми. Цим самим ти подаєш приклад і виховуєш людину, щоб вона подумала. Тому система енергообміну: коли в тебе багато – ти даєш, коли в тебе мало – ти отримуєш. Так з’явилися терміни – вампіри і донори.

Донор – сутність тоншої свідомості і завжди задовольняється малим. Він знає систему цінностей, скільки йому необхідно, причому стільки, скільки потрібно на сьогодні. Завтра і так буде, він знає де взяти.

У вампіра – всього багато, але йому завжди мало, бо він не впевнений у завтрашньому дні, він завжди перебуває у стані небезпеки, а ти його пожалів (прийди завтра, я тобі ще дам). Якщо ти йому тричі даси, на четвертий він прийде і запропонує тобі сам – він перейшов на інший рівень. Ти маєш статус – дороговказ сліпих, а якщо навчив – світло і просвітництво язичників. Це процес еволюції (з темряви у світло).

Баланс – це внутрішнє напрацювання, система генерації. Ти генеруєш усередині себе і заповнюєш цей Баланс – єлей у діжці не закінчується. Скільки роздав, стільки ж і залишилося – система генерації.

Система координат Хреста

Три виміри: час, простір, матерія. Система координат – нульовий цикл, точка. Четвертий вимір, де точка вже не є точкою, а сферою, раптом одночасно, повне коло. П’ятий. Ти живеш у вогні. Усе це вогонь або потенціал того, що ти можеш проявити в системі цінностей як Творець і Утворювач. П’ятий рівень – вогняний світ.

Шостий рівень. Тут має бути все збалансовано в колі життя, від точки до точки, і зафіксовано як цикл народження і смерті – Вічний двигун Життя.

Кожна людина перебуває у своїй конкретній системі цінностей. Ти – в її минулому, теперішньому і майбутньому (і не тільки цього життя) – одномоментно.

Свідомість людини – книга, і ти, як Творець, включаєш у систему (даєш людині Новий Завіт) і звертаєш увагу на неї в Райдузі. Це її початкова і кінцева точка життя, усіх втілень у системі координат. Якими тонкощами прояву ти її наділиш, так і поводитиметься.

Райдуга (сім кольорів) обов’язково має впиратися в крайніх точках його прояву. У системі координат ти вибираєш серединні і найвищу точку, на рівні життя і смерті. У цій палітрі точка відліку – межа життя і смерті.

Оскільки в нас в останньому варіанті зі світла в темряву, то в даному випадку, щоб був баланс людини – (Боголюдини), цей баланс змінюється, тобто вона йде зі смерті в життя. На початку всі блага цивілізації осягаються (зі світла в темряву йде). Проявилася на семи рівнях світла – йде в темну частину, але несе із собою весь вантаж «подарунків», які їй дала система цінностей індивідуальності.

Здавалося б, усе добре, усе налагоджується і раптом усе гірше й гірше, і ось тут точка відліку – Баланс, усе перевертається з точністю навпаки. До цього віна убивала, грабувала, поїдала собі подібних. У цьому разі, щойно у неї на генетичному рівні відбулася перемога, в інших проявах будуть виховані характеристики жертовності (мінімальні, примітивні, вона буде любити, вона всіляко уникатиме конфронтації).

У спільнотах з’явилася така форма життєдіяльності, як система домовленості. Тому в кожній людині (після сьомого втілення) існує своєрідна генерація свідомості, яка заснована на дипломатії. Він знає, що ти задумав, тому що всяка людина лжець і зло велике, і ти для нього єдина, найреальніша небезпека на сьогоднішній день. Ти йому ще нічого не зробив, але він зробить усе так, щоб ти його боявся.

Чим вище свідомість, людина починає думати про речі, які не тут і не зараз. Їй тут уже не цікаво (вона все знає, у неї все було). Починається система контролю над собою, аналіз природних явищ, але насамперед – усередині себе. Інтуїтивно підходить до останньої законодавчої межі – вічних цінностей, які мають Божественну характеристику.

Ти – Бог, у тебе з’явилася думка. Це точка відліку. Для того, щоб цю думку реалізувати, потрібен час, ти його задаєш у системі координат. Ця думка починає прогресувати й займає рівно стільки простору, скільки потрібно людям. Тому вакууму не існує.

Частина – 24

Усвідомлення особистісної Голгофи

Закон діє незалежно від людини, він просто є і все. Завдання: адаптувати свідомість під Закон – узаконити людину і дати їй можливість контролю над Законом і самій стати Законодавцем.

Тому сім рівнів Слави (Новозавітна модель). У цій схемі життєзабезпечення, Віра діє Любов’ю, розфарбовування внутрішньої людини (Заповіді Блаженств). Останній сьомий рівень (сукупність усіх семи) – душевне Тіло Світла, проявлене в категорії Жони, осяяної Сонцем.

Щоб так просто сказати, потрібно багато разів померти і воскреснути – з Любові, просто так. Любов – сукупність досконалості. Коли це відбудеться, ти сама будеш знати все всередині себе.

Містик завжди бачить крайню позицію, що межує зі смертю, і крайню позицію, що межує з Джерелом Життя. Смерть і Воскресіння. На цій базі заснована вся система Вчення.

Христос казав: пронеси повз Мене чашу сію, втім, для цього моменту Я й прийшов. Усе інше – мимохідь, роз’яснення, тому улюбив своїх сущих у світі, явив ділом, тобто для цих цілей Я прийшов.

Розіпни Його, розіпни; Кров Його на нас і на дітях наших, і Він одразу ж їх нейтралізує – Господи, пробач їм, бо не відають, що творять. Він Баланс зберіг, зумів віднайти в собі Силу, тому що мова про смерть генетики і Воскресіння генетики Себе Самого.

Коли увійдеш у стан крайньої позиції однієї й іншої, усвідомлення своєї особистісної Голгофи, свого особистісного Хреста – це і є той Баланс.

У кожної свідомості свій період обертання. У містика завжди метаісторичний погляд на процес, на його крайні точки (життя-смерть). Усе те, що відбувається в процесі – вже збалансовано; у нього все буде добре, щоб не відбувалося, бо він знає, що за все вже сплачено. Валюта ходить тільки одна – життя-смерть, усе інше – від лукавого.

Райдуга проявлення – серединна точка (з чорного в біле і з білого в чорне). Перехід у верхньому періоді завжди яскравіше висвічується. У цій позиції яскравість тебе вбиває, і ти Воскресаєш.

Ніхто не пам’ятає, але підсвідомість жалю до жертви, десь далеко, всередині сидить. Візьми це за основу і пройди ще далі, ще одну сходинку, ту седмицю (не внутрішню, а зовнішню – Закон), перейди цей поріг і побачиш, що звір – це ти. Все у тобі є в повному спектрі, всі якості твоєї тваринної природи.

Основа цивілізації, це все ж таки мобільність. Так само, як і свідомість – система обертання, варіацій, ріст (або ні). Мобільність, як зовнішня форма прояву має місце бути: зараз на літаках літають, раніше – літали самі. У іншому варіанті – це стан нейтралізації. Нейтралізація до знебарвлення у відправній точці відліку системи координат – усі сім рівнів, дві райдуги Завіту, які є формат проявлення природи самої людини. Людина зникала з виду, як картинка зникала, тому що вона померла і воскресла, але вона воскресла й померла знову ( така аналогія). Якщо ви будете правильно давати таку оцінку, вам буде це властиво: сидів і з’явився у тому чи іншому місці.

Влада над часом дана Тільки Синам Світла, тому що початкова фаза у системі координат має закінчене коло життя. Влада над простором, розглядай, але в нашій тривимірності, ступінь покарання – обмеження пересування у просторі. Вони подолали цей бар’єр і таким чином дійшли до своєї крайньої позиції – плазмової свідомості. Свідомість набуває планетарні характеристики і виходить за межі.

Те, що ми зараз переживаємо (технократизм, залізний вік) це властиво тільки нам, з позиції темної природи останнього райдужного циклу. Є притча: одні прийшли вранці, інші по обіді, треті – у полудень, четверті – надвечір, але нагороду отримали усі. Нагороду роздали з останнього (Мф.20:13)

У всьому є свій Баланс, на всіх рівнях. Баланс – Закон Всесвіту, Закон Життя У тривимірності Баланс – основа основ. Це Субота або Покій – точка відліку, система виходу і входу. Все інше – проміжне.

100% свідомість працює у двох випадках: коли отримуєш енергію смерті, вбиваючи сам (убити складно). Отримуєш енергію, повний спектр виміру. Другий раз– отримуєш теж саме, коли це роблять із тобою. Це формула.

Система контролю

Будь-яка маніакальна залежність (депресія або підвищена активність) – парадокс природи, свідомість, що випала із системи, немає контрольного стану. Контрольний стан – це перебування свідомості в системі. Система – Закон Життя, Закон світобудови. Система, первинна вібраційна форма усвідомлення – страх Божий, початок мудрості.

Увесь світ живе в страху, усі всього завжди бояться. Це піраміда смерті, на вершині сидить сатана (він же перший, він же останній). Книга мертвих – страх. Цей страх розділяє людину до глибини і показує тільки одне – особистісну недосконалість. Є усвідомлення, акцент розставлено – одразу поводишся скромніше. Чому? Якщо зробиш зло – тобі зроблять зло, зробив зло мільйонам – прийде найлютіший тебе, обов’язково знайдеться найлютіший тебе.

У першому варіанті райдужного циклу – просто законодавча норма; у другому варіанті, коли тебе вже вбивають ще раз, загострюється все. Коли спіймаєш цей перехід між двома вимірами твоєї особистісної природи свідомості, ось ця перехідна модель називається момент Істини.

До неї – син прокляття, після неї – Син Благословення, тому що вираз твого Слова несе в собі мир (про що б ти не говорила, ти несеш Благодать).

Момент Істини – смерть і воскресіння, по-іншому – суд, але суд Милості.

Тому будь-яка маніакальна форма, чи то депресивна, чи то занадто активна (у будь-якому форматі) – людина поза законом.

Система контролю над середовищем – завжди жорсткі правила (м’які, але жорсткі). Ти говориш м’яко, тихо, але голосом, що не терпить заперечення (коментувати – не можна), але м’яко, щоб краще засвоїлося, правильно лягло і закарбувалося.

Бог вдунув дихання життя – дає тобі Знання від Причини. Він поміщає тебе до Раю, дає куштування від Древа Життя (Христос), від Вчення. Увесь Дім, стан, який у тобі є, ти маєш проявити згідно зі своїми особистісними стандартами (усьому дати своє ім’я) – уся система тобою має бути контрольована, тобто розуміння тебе, як індивідуальності має бути відпрацьована. Бог туди не втручається, тому що ти проявляєшся, як природа цього дихання життя (тільки потрібно встояти). Але в другому циклі – ти це будеш робити законно.

Система заохочення і покарання – Закон і він Абсолютний. У нашій системі виміру дуальності: Рай, покарання – вийшли з Раю, знову ввійшли в Рай через смерть (покаяння, розп’яття, усвідомлення), але ввійшли вже з владою і точно знаємо, що робимо.

У вторинному Раю, це вже як тимчасові труднощі. Тому вторинний цикл (індивідуальність, як формат прояву перестала бути) – плазмовий стан Зірки вже сходить до Отця. Ось це та таємниця, яка була за сімома печатками в усі часи, у всіх релігіях.

Частина – 25

Ум, розум, Мудрість

Преображайтеся духом ума вашого (Рим.12:2). Бідна я людина! хто позбавить мене від цього тіла гріха і смерті? Благословляю Бога Мого, Ісусом Христом, Господом нашим. Той самий я умом моїм служу закону Божому (Рим.7:24-25) – перша фаза, перший рівень. Закону Божому – шлях гріха, перше обрізання. Заклик до віртуального Богомислення (образність мислення), передбачає трансформацію картинки й проявлення суті цієї картинки.

Багатьма образами проповідувано вам Царство Боже. Трансформація картинки образу – Знання, первинна фаза Одкровення, преображається духом ума, кінцеву фазу, де душевна людина не розуміє того, що від Духа Божого, і взиває то безумством. Але духовна про все судить, а про неї судити ніхто не може. Бо, хто пізнав результат дослідження картинки, щоб про неї судити, а ми маємо ум Христовий, що преобразився (1Кор.2:14-16). Це остання фаза дослідження Завіту.

Тому все Писання – притчі й образи, але вони Богодухновенні й корисні (вже є досвід життя – розумна воля чуттєвих здібностей).

Життя – це душа. Досвід отримуєш після сьомого рівня втілення, коли маєш досвід смерті та воскресіння. У всіх є такий досвід, особливо після останніх війн, коли загинули сотні мільйонів. Якби його не було, світ би вже зник.

Тому досвід життя – розумність, але вона має категорію душевності, ще не духовності. Це життєві цикли, і чим вище рівень втілення, тим розумніша людина.

Отже, Мудрість ми вже проповідуємо. Це суть речей, суть Закону. Не мудрість світу цього, але Мудрість, що сходить Згори від Отця Світла (Як.3:17) Мудрість проповідуємо між досконалими (1Кор.2:5) – хто пройшов Новозавітну технологію чуттєвого рівня: в кого вже чуття навичкою привчені до розпізнавання добра та зла (Евр.5:14). Це перша фаза досконалості природи людини.

Людиною, яка сприйняла та випромінює вищу категорію чуттєвого рівня – Любов. Вона має надсвітову характеристику, виходить за межу картинки, за межу світобудови, за межу того, що притаманне свідомості на сьогоднішній день. Це називається проповідь, тому Мудрість проповідується. Щойно мудрість проявила себе – виправдана Мати наша.

Усі розставлені там акценти розподіляють свідомість людини по секторах. Проповідь – це ноу-хау. Все інше – свідчення того, що було. Коли це відбулося, настає остання фаза досконалості, але вже Божественної – проявлене Слово, виражене Святим Духом. Кінцева фаза Істини, коло завершено.

Частина – 26

Самоконтроль

Людина Божа повинна позбавляти себе (подумки) категорії добра та зла. Ці категорії, зрештою, повертаються, але коли є плазмова свідомість, тоді вона каже Істину в останній інстанції, в чому б вона не виражалася. До цього моменту – права рука не знає, що робить ліва. (Мф.6:3)

Перше, що сказав Христос: не судіть, да не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете судимі (Мф.7:1). Це показник Балансу – відповідальності, в перекладі, права рука не повинна знати, що робить ліва, тоді суд твій буде праведний – від Духа, без твого розуміння, без твоєї участі.

Коли весь спектр буде проявлений, тоді буде Баланс – нейтральна позиція (немає добра, немає зла). Як Христос сказав: Я нікого не суджу, а якщо суджу, то суд Мій – Істина (Ін.8:15-16). Істина в останній інстанції – ліва рука не знатиме, що робить права і навпаки, будь-який твій суд буде Істина.

Є дві категорії: життя-смерть. Усе, що між ними – процес. У зовнішньому форматі – суєта суєт і томління Духу, але у внутрішньому форматі – зростання і зниження, пильнування й тверезість. Крайні позиції – перехід у духовну природу.

Емоції: від любові до ненависті, їхні появи в різних конфігураціях, це процес. Коли доходиш до їхнього апогею (життя-смерть), переходиш у іншу якість – дивишся на все це з позиції Духа. І ось ця якість, перехідна модель: життя-смерть, іде в Мудрість, третю категорію.

З позиції Третього Завіту Духа існують тільки дві категорії, вони формують стан кола Життя Мудрості. Вона є Покровом (ти помилки не зробиш, Дух не дозволить тобі, для тебе ж самої).

Самоконтроль – реакція на середовище. Контролюєш не себе (тебе немає), а середовище. Є формула життя, є процес, а ти – Джерело цього процесу. Самоконтроль – контроль усього, що відбувається навколо тебе. Себе ти ніяк не судиш, ні за що. Ти живеш категоріями, тому самоконтроль – це середовище твого проживання, і там, де ти, там завжди буде мир.

Уперше в історії Цивілізації пролунала Правда про систему Життя Закону Всесвіту або Людини, Галактики і планетарної системи, клітини та її наповнення. Це не алегорія, це перший крок до освоєння території – плазмова свідомість Боголюдини, Сонця.

Процес містичної, духовної еволюції відбувся – отримано владу над проявами нашого виміру від початку і до кінця: часом, простором і матерією. Просто Життя – тихе, мирне, сповнене милосердя, добрих плодів.

Усі інші рівні свідомості, автоматично, хочеш ти того чи не хочеш, будуть тобі підпорядковані (раптом, чомусь).

Один день – тисяча років. Увесь день розподілений по секторам: одні прийшли вранці, інші – пообідді, треті – ввечері. Різні прояви, але якщо в першому випадку, тебе відправляють ще раз ( це не правильна схема). Особливо це в Індуїзмі відбувається. Якщо егрегор сильний, він постійно знаходиться у контакті з останніми листями (поколіннями цього дерева). Іноді буває парадокс: людина пам’ятає останнє своє перебування (знає вулицю, дім, місто), а якщо смерть було насильницька, відбиток залишається. Це виключення із правил. Взагалі людина ніколи нічого не пам’ятає.

Церква – сім’я

Древні містики узяли за основу бджолиний вулик – одна сім’я (Церква, зібрання свідомостей). Це найвдаліша модель. Бджола, одна з найдавніших комах. Бджоли пережили повне коло (180 млн. років), тому в них механізм життя повністю відпрацьований.

Безліч маленьких сонць мають Життя одного Сонця. Збільшується Сила, причому в геометричній прогресії. Коли загальна Сила поля (егрегор) зростає і перетворюється на плазмовий стан, тоді сама Сила стає каменем. Дух – це камінь, монументальність. Відбувається з кожною свідомістю окремо і кожен є гранню цього каменю.

Гармонія – Абсолют, Абсолют – Гармонія. Вищий ступінь Гармонії – самодостатність – плазмовий стан свідомості. Ночі немає, Сонце – завжди (сам – Сонце, самодостатність). Плазмова свідомість, маючи потенціал Життя і смерті, завжди йде від війни за місце під сонцем.

Якщо в період зростання потрібно ухилятися від зла (не потрібно з ним воювати), то з позиції Мудрості немає причини йти, ухилятися, воювати, тому що там де ти – там мир.

Це твоя Божественна влада над середовищем. Як ти скажеш – так і буде, сказав Бог і стало так. Ти – скрізь і одномоментно, і ось ця одномоментність – скрізь, ти – Всюдисуща. Ти на свій розсуд формуєш те майбутнє, до якого ти йдеш (сама), і воно так буде, бо в тебе плазмова свідомість, що домінує над іншими.

На вашому рівні розуміння, Церква повинна мати таку характеристику, яка включає в себе формулу Життя, усю природу всіх речей. Це не вузькоспрямований інститут. Це мета.

Частина – 27

Життя Духа

Душа – життя Духа. Буває так, що життя не реалізувало свій потенціал і дух залишився сам по собі. Оскільки Дух безсмертний, йому дають можливість послужити на нижчих планах (деревом, скелею, каменем). Увесь Всесвіт – одна людина. Натуральність природного циклу, це оптимальний варіант життя для людини. Усе, що вигадала людина у технократичній цивілізації, її згубить, це її смерть.

Людський Дух вже входить у стан програмування, і душа проявляється заново (від Нього, із Нього). Він огортає себе оболонкою і преображається, новітня форма, але її енергія (життя, всі втілення) освячуються (епіцентр життя – смерть). Ось у цьому проміжку між смертю і життям (у цій перехідній моделі) вони перепрограмуються.

Термін надсвітова усипальня (зараз він втрачений) – той підпростір, де стоп-кадр у часі. Там навіть снів немає, там просто заморозка, тобто позачасовий цикл, перехідна модель.

Страждання приносить Духу (не душі) тільки формат руху (біле-чорне, добро-зло), тобто дуальність. Коли є стоп-кадр у часі, дуальність не працює, немає такого закону. Підпростір – стоп-кадр у часі, він усвідомлює тільки сам себе.

Молитва за душу

Літургія – це супровід у Рай душ, які постраждали за Христа, за Віру. Молитва – на служіння, а також, як Павло каже: моліться за мене, браття, щоб я більше послужив Богові в вас, і за молитвами вашими я буду дарований вам (Флн.1:22).

Будь-яка молитва за душу, спрямована тільки в одному значенні – послужити службовому Духу. Ось ти просиш у Бога (дай мені щось). Щось може дати тобі службовий Дух. Він може бути Ангелом у плоті (Священик). Поки ти у фізичному тілі – це діє, тому що ти отримуєш цю вібраційну хвилю.

За померлу душу (прокляту) молитва не діє. Душа не може усвідомити цю форму хвилі (молитву), хто б що не робив, її не існує.

9 днів молитовний супровід за умови, коли душа була близька до прояву службового Духу. Це може бути: скуплення (дружина священика); служіння, виконуючи послух (при храмі, в монастирі); або гонитва за віру і летальний наслідок (у в’язниці вбили). У цьому випадку молитва діє, бо йдеться про службовий Дух (маленький, великий – не важливо), душа при житті служила Богові. 9 днів – десятина здійснена; міра виконання цього Закону в системі Благодаті, об’єм плазмової свідомості, що залишився, він ввійде в Закон буття нашого виміру і виправдається.

40 днів – душа зникне безслідно, або піде в надсвітову усипальницю і наступні форми втілення тільки після перепрограмування, тобто не в Першому Завіті, а в райдужному.

У Третьому Завіті можуть бути присутніми ті й інші, особливо другі (перші – це яскраві особистості). З Другого Завіту, якщо в них було за життя Одкровення, бо Дух чує вібраційну форму прояву душі, як службового Духа (вона єдина з Духом). Наприклад, Серафим Саровський – Одкровення внутрішньої природи душі (душа і Дух разом). Щойно настане момент Істини – повернеться, проявиться. Святі – відходять світлою хмаринкою, кожен окремо.

Темні – максимум три дні і зникають із поля. Уся біда всіх християн – система підходу до процесу: зібрання і кодування в цих зібраннях свідомості з позиції дуальності. Вони всі намагнічені одним проявом і йдуть вниз, складають цілі хмари, тому що кодування передбачає систему.

Язичники в серці своєму самі собі закон, бо за природою законне роблять (Рим.2:14). Він вписується в інтер’єр середовища на людському рівні; його потенціал у плюсовому режимі до ближнього, дальнього, тварин, до природи; у язичника своя система цінностей, це хороша людина, але він нічого спільного з Богом не має, тому йде в надсвітову усипальницю.

Частина – 28

Процес творіння. Четвертий після Трійці

Ти знаходився в Едемі, в саду Божому; твої вбрання були прикрашені усіляким дорогоцінним камінням (перераховуються закладини Небесного Єрусалиму). Ти був помазаним херувимом, щоби осіняти, і Я поставив тебе на те (осіняти – завжди Дух, Покров), ходив серед вогнистих каменів. Дух – камінь; вогнистий камінь – це Ангел, Архангел, складові частини Небесного Єрусалиму, вбрання Мудрості. До Адама всі Духи були виражені Причиною. Не було дуальності, Дух заповнив собою все; Причина виразилася троїстістю природи Себе Самої, повнота мудрості, вінець краси (Іез.28:12-14).

Побачив Бог все, що Він утворив, і ось, добре вельми. І був вечір, і був ранок: шостий день (Бут.1:31). Ось це добре вельми – сатана, печатка – вінець краси і межа досконалості самої Трійці, але Дух.

Так як Причина, це вечір і ранок, прикордонні елементи 11 і 12, Перший і Останній, то усе, що перебуває в спектрі прояву Мудрості Причини – це його цілі та завдання. У цьому спектрі кожен Херувим, Серафим і Престол має свою окрему частину, наповнюючи все.

Що відбувається з душею? Людський Дух: створив Бог людину, чоловіка і жінку, за образом та подобою Своїм. Первинна людина – Дух (Отець і Дух в одному) утворив собі образ, але наприкінці всього, коли приготував увесь Дім і створив повний затишок і Досконалість (те, у що ви входите зараз, систему Раю, душевність ми вже пройшли), тобто все було створено для людини.

Творчий потенціал – це вираження Сил, але завжди із однією метою – Син. Святий Дух проявляється, входить у контакт з Отцем, якого ще немає. Взагалі нічого немає.

На початку Бог створив небо й землю (Отця Світла); небо – Престол, земля – підніжжя Його, але все створив для Сина. Син – це наповнення, розфарбовування, Райдуга. Народжений наприкінці всього, коли все є як початкова і кінцева фаза усіх процесів. Якщо Син, то спадкоємець усього – контролюючий орган усієї природи, все заради Нього.

Усе було виражено Любов’ю Святого Духа до Себе Самого як до конструктивної (алегорія) форми прояву Себе (або Отця). З цією конструктивною формою проявилося настільки сильне злиття, вираження Себе як Творця, що те, що називалося Творцем, увійшло в стан самої конструкції і стало самим Отцем, щоб моделювати Себе безмежно (дана була окрема Іпостасна форма). Усе, що є, було і буде після – було Його Причиною і Наслідком – Отцем (але це все один і той самий Дух).

Потім, коли Святий Дух, носячись над водою, подивився на цю конструкцію зсередини, як первинна форма вираження Себе, то ось цей стан входження/виходу Духа Святого в Отця – це система вираження творчого потенціалу.

Святий Дух виразився у творчому потенціалі Себе Самого в Отці. Вони настільки були Єдині (один з одного входить і виходить), що ось цей стан Любові детонував у ЩОСЬ, схоже на стан первинного і кінцевого них обох – стану Любові, тієї первинної форми детонації Життя (Отець і Мати).

Мати завжди первинна (як образ у людській природі), Вона ж Дочка, Наречена, Жона. Тому Божа Матір – є Святий Дух.

Так Причина відбулася як Причина, тому Син Народжений, а не створений, Народжений між Отцем і Матір’ю. Він не творився. Це результат їхнього особистісного стрітення. Напочатку вираження одного в іншому, а потім стрітення, як дихання виразилося і проявилося: Отець став усім, Дух наповнив у Ньому все і з’явилося Сонце – Джерело Енергії. Певна Альфа й Омега їх самих разом, одного й того ж процесу –детонація Життя (на тих рівнях немає назви).

Коли духовний світ відбувся – Ангели, Архангели і Початки, Панування, Начальства і Горні влади, Серафими, Херувими і Престоли (три виміри цінностей), відбулася тривимірність як Причина всього Сущого. Це зовсім інший спектр (не фізичний, не енергетичні субстанції), чисте Світло.

Дух, у початковій і кінцевій фазі – це Світло, причому Світло Абсолютного стану Знання Любові, Життя усього сущого одномоментно.

Для того щоб був образ цього стану, була придумана картинка – дзеркало, щоби Трійця змогла дивитися в це дзеркало, у цей образ. Щоб створити це дзеркало вже від надлишку цього Світла, енергії всередині цієї Трійці, – Вони створили Себе – Людину, чоловіка і жінку. Син не брав участі в процесі. Вони створили первинну природу Самих Себе, без Сина (Син спостерігав увесь цей процес), але Він усередині їх, як цілісна природа обох, бо Він покликаний до їхнього чуттєвого рівня духовних стосунків. Він – сам рівень цих чуттєвих стосунків, Він – цілісна структура внутрішньої Сили детонації цих стосунків.

Ось цей образ первинної природи – Рай. У цьому Раю Адам – душа (не Дух), Адам як життя Адонаі (проекція на Його Самого) і Господь – Адонаі (Син тільки). Адонаі розмовляв (Магдалина думала, що садівник – ні). Не Батько і не Мати (ті чи інші настанови).

Утворив Бог людину з праху земного, і вдунув в лице її подих життя, і стала людина душею живою (Бут.2:7). На початку утворюється сама концепція, ідея – Людина, образ (не подоба), голографічна (комп’ютерна) програма. І потім, на самому початку життя (бо Сонце сходить на сході й заходить на заході) райдужна палітра виміру цінностей, внутрішній прояв, тобто цикл, коло життя.

І насадив Бог рай у Едемі на сході – систему цінностей або Знання Самого Себе в Адамі, на самому початку його шляху, на сході. Рай – прояви Себе як Світла, тільки в образі Знання. Ра – Сонце, це Абсолютне Світло, безпосередня Причина як вираз Отця й Матері, ще й у формі їхнього стану повного стрітення (вони все вклали, самі зубожіли) – дали дихання, Знання, насадили весь спектр, дали все, що є в природі цього Духа.

Тому насадив Бог Рай в Едемі на сході, і помістив там людину. Для чого? Щоб, застосовуючи ці Знання, культивувала Саму себе, бо Адам як Бог – Його образ (не подоба), голограма, життя Сина Божого в Адамі. Але, оскільки це Його образ, дав йому повну свободу, оснастив усім (це Його життя) спектром Світобудови, все, що було можливо і не можливо.

Але, оскільки Адаму складно самовиражатися (він тільки образ), йому складно без подоби. Це коли Образ і Подоба, тоді він Сам у Собі. Тому самій Подобі (життю, цілісній природі), потрібна була системність, у якій би Він виражав Себе (тобто жона).

Потрібна була концепція самовизначення, самовираження і самовдосконалення. І Він створив для Нього систему Життя. Система життя називалася Мудрістю.

Ребро, яке прокололи Христу – один із херувимів або сатана. Це все він – четвертий після Трійці. Я кажу четвертий не безпідставно.

Адонаі бачить, що Адам самовиразився як душа жива, все ожило, кожному дав ім’я, налагодив усю програму. Це його рай, це він сам, це його світ, його всесвіт, усе під контролем. Ім’я – це Слава або початкова й кінцева фаза програми. Адонаі подивився, подумав і навів на Адама глибокий сон. Від переповнення цієї енергії Любові, від переповнення Сили Духа як подиху (вже трьох, вирішив їх скопіювати) – Адаму утворив життя (як Отцю і Сину), утворив нового Бога без себе самого, але себе самого в первинній природі себе самого.

Одне ребро, містичний херувим, що осіняє (сатана), повнота мудрості (контроль над усім творінням Трійці). Сатана має в собі жону – мудрість. Мудрість каже, коли Бог накреслив коло життя, мудрість була художницею (Прем.6:21) і це його жона (не Божа), хоча й Божа, бо Він створив (як Авраам і Сарра, в нас один Отець, ми з одного дому). На тих рівнях розділяти природу неможливо.

Щоб зрозуміти Божественну природу або хоча б доторкнутися до концепції та специфіки стосунків Отця, Сина і Святого Духа, Він дав заповідь: усякий, хто порушить одну із заповідей цих найменших, і навчить так людей, той найменшим буде названий у Царстві Небесному (Мф.5:19). Вони настільки нероздільні, монолітні й Абсолютні, і Живі одномоментно й вічно, що хто спробує туди проникнути (це умова), той зрозуміє Нас і наречеться у нашому Царстві.

Частина – 29

Адонаі, Адам, Ад, Єва

Адонаі – нескінченність одномоментності стрітення Отця й Матері, процес найвищої жагучості проявлення Самого Себе (Мати на початку, Отець наприкінці, Вона ж Його Донька). Момент Абсолютизму злиття народжує результат, перший і кінцевий результат усіх процесів одного й іншого, до початку їхнього і до кінця їхнього. Звучало протяжно Адонаі-і-і-і-і. «І» – шлейф, життя, процес насолоди Світлом Покою Любові як Абсолютного Життя Правди в солодощі Світла одномоментного і нескінченного.

Адам – обмежувальна форма вираження цієї Любові, поміщена в коло життя – системність. Але ця системність підключена і відключена одночасно до цієї форми. Системність вираження – це його образ, не подоба. Душа – це образ або програма, яку завжди можна активувати і поспостерігати цей процес, і ще раз пережити цей стан, оскільки все вже було.

Є Новозавітна алегорія: той, кому Я, обмокнувши шматок хліба , подам (Ін.13:26). Плоть і Кров – стан життя, стан самовираження (акцент), частина цілого й усе ціле, але після цього шматка треба було – заради цього Я прийшов – одразу ж після цього шматка ввійшов у нього сатана.

До цього моменту середовище було збережене, утримуване. Вийшов, утримуючий із середовища – той, кому Я від Себе дам прощення, шматок хліба подам, обмокнувши в єлей, олію. Я – Хліб Життя (Слово), олія – це Святий, тобто Я і Мати, але сама конфігурація цього процесу, системність – це Отець. Той, кому Я (Отець, Син і Дух) зробив це, і тут же увійшов у нього сатана. До цього – ні. Той, хто утримує середовище дав такий дозвіл, щоб закрити цю тему.

Єва – це цикл або те ребро, або той сатана, той шматок з єлеєм, херувим, що осіняє, або сам диявол; або мудрість, або перехідна модель, або збій програми (вірус), або первинна й кінцева форма самовираження у вібраційній хвилі, яка йде ще нижче, створює ще одну умову життя, створює ще один світ, але створює абсолютно іншу конфігурацію.

Є Рай – уся програма працює, але є ще деякі моменти Адонаі у вигляді Ада (без «м») як програми. Ад – у чистому вигляді концепція початкової і кінцевої фази вираження Адонаі, тобто епіцентр процесу самовираження Суті Життя – Життя перемагає смерть. Це доказова база цього процесу: людині неможливо – Богу можливо. Це ще одна Мудрість, Наймудріша з Мудрих.

Життя душі живої, яка є образ Адонаі жіночої природи, жіночої іпостасі, предмет проявлення, з нею доводиться одружуватися, бо діти – результат зусилля виконання тієї чи іншої програми.

Результат генетичний – твоя плоть і кров, ти там є. Тому генетичний код – це проєкція на ті Небесні моменти прояву Адонаі, які були від початку.

Єва, як життя душі живої – програма, але Єва як клітина (яйцеклітина) отримала самостійну вібраційну форму – первинний формат мудрості образу Адонаі. Ні Отця, ні Матері, ні Духа, а Сина – результат прояву Отця і Матері, системність до цих двох природ прояву людини – Закон (Отець) і Син, який є результатом прояву Матері. Тому Матір Божа і Святий Дух у Новозавітній природі у тіні.

Тому диявол – він первинна Божественна мудрість, вінець краси, межа досконалості Божественної природи, ось цієї концепції прояву себе в Трійці як Себе Самого. Закон нашої тривимірності такий самий, як і там, але все з точністю навпаки – видозмінена Причина.

Частина – 30

Диявол, сатана, люцифер, денниця

Ось ця четвірка, яка формується із мудрості, з Єви (жона, що сидить на звірі) (Одкр.17:3) з позиції беззаконня виглядає: сатана – спротив; диявол – наклеп; люцифер – знання без життя. Машинка, комп’ютер – «досконалий», зі своїм штучним інтелектом, але він не має життя, він не людина – біоробот. Четвертий – денниця, вища категорія цього стану. Беззаконня виступає як розділяй і володарюй. Він намагається розділити ту первинну Божественну мудрість, вираження Самого Себе в Любові, Абсолютну нероздільну Трійцю. Денниця – це один день (одна іпостась), другий день, третій день.

Трійця – одномоментна. Там немає днів, там усе єдине, там є тільки одне – Субота. Субота – стан Абсолюту, первинна і кінцева фаза вираження Трійці. Перед Сонцем – світло семи днів, вони не відрізняються нічим, вони одне, все присутнє як первинна і кінцева форма вираження Самого Себе.

Диявол сперечався з Михаїлом. Михаїл – це вогонь, Дім, у якому живе Причина. У Причину нічого не ввійде, крім самої Причини, тобто вираження Самого Себе в Чистому вигляді. Усі контролюючі моменти мудрості віка цього і світу цього, всі стереотипи життя мають бути зламані. Ти оголений перед Богом.

Щирість (внутрішня)

Щирість – це тільки шанс, це не білет, але плата купити вхідний квиток у тебе вже є. Межа щирості – полюби щирого свого, як Самого Себе. Межа – оголеність внутрішньої природи людини. Квиток у цій щирості, як формат самопожертви – абсолютне послухнянство. Ти входиш у систему взаємовідносин Любові на основі щирості.

Щирість, це плата, але сам квиток, за яким ти входиш у систему взаємин із Причиною (один з одним усередині себе), – ти сама, за умови абсолютної гармонізації твоїх взаємин із Причиною, Я і Отець – одне. Ось це і є та Слава. Славу Свою принесу до Престолу.

Слава, як таємниця твого щирого підходу – відчиню двері серця і ввійду в кімнату, і помолюся Отцеві, який у таємниці для всього (навіть для тебе). Це первинна форма вираження щирості.

Свідомість розпорошується на метушню (на ближніх, дальніх), ти генетично пов’язана із середовищем, це всередині тебе.

Увійшовши у дім (в усьому цьому вимірі, цьому світі), в окрему кімнату і щільно зачинивши двері кімнати серця (в одній із чотирьох), мовчки (без виразу) помолися Отцю твоєму (системності Закону цілісної природи, яка для тебе ще таємниця). Але звернися до Нього мовчки (ти ще не маєш там голосу), і ось це звернення – мовчки – вже твоя таємниця, твоя Слава, твоє первинне завзяття серця.

Серце – модель Духа як жертовника: Закон і в ньому є душа, кров, яка дає силу. Цей закон дієвий.

Душа, як Життя – велика Слава (таємниця) і я це визнаю: Бог – це велика таємниця (Слава). У мене є маленька своя слава (таємниця) робити це мовчки, бо я стільки згрішила устами своїми, що в таємниці, закрившись від усього, зроблю це мовчки, не висловлюючи нічого. Я одна в кімнаті, в порожнечі і в убогості Духу.

Є квадратна кімната – жертовник, але це порожнеча. Перша творчість – на початку Бог створив небо і землю, земля ж була безвидна та пуста, пітьма над безоднею (незрозумілість), Дух Божий усередині носиться над цим словом, воно ще не виражене, Дух носиться (новий творчий акт або процес), тому в таємниці.

…і Отець, що бачить твою таємницю – віддасть тобі явно. Що значить явно? Первинна детонація – сказав Бог: нехай буде світло (перше Одкровення), і стало світло, і відокремив Бог світло від пітьми. Світло – це Я в тобі, все інше, що в тобі є – пітьма. Відокрем Мене (Перше Одкровення), перше наше спілкування від усього, що з тобою пов’язано, бо те, що ти розумієш – це пітьма. Усі твої картинки й образи позбавлені суті, позбавлені життя – Мене, Я це не освятив, Я це не вітаю. Ось ти просиш Мене зробити щось. Ти думаєш, що Я такий самий як ти? Ні. Спочатку втрать себе, помри, і Я з Любові Воскрешу тебе (можливо).

Не можна думати про Єву, як про жінку або про Адама як про чоловіка. Сам хід думки не правильний. Не душа згрішила (душа – це образ Божий), а життя її згрішило, щоб у Адонаі була доказова база цієї Слави. Щоб уся твар сукупно, усі Архангели, найсильніші Духи, що формують Галактичні Закони, – знали, вірили, розуміли, бачили, що Причина завжди є Причина; Його особистісна конструкція Його Самого і прояв Його Самого на всіх рівнях від нижніх до вишніх. Він творить Себе. Все інше тільки служить.

Йде творчий процес: ось Адам став як один із нас, знаючи добро і зло – роби, ти Боголюдина, але знай, що за все доведеться відповідати, кінцевий результат – Баланс. Роби, якщо це служить Закону Життя, Він прославляється в таємниці серця, це навіть вітається. Усе робиться, щоб прославився Отець ваш Небесний. Якщо в таємниці серця ти знаєш, що прославляється Отець твій Небесний, а весь світ скаже, що ти така-сяка, то весь світ буде винний, а ти будеш виправдана.

Людська свідомість інертна, вона миттєва, і, якщо за її міркуванням про праведність і не праведність вона буде всіляко давати поради, а ти мовчки, усередині себе: Господи, пробач їм, бо не відають, що творять, це твоє особистісне виправдання. Плоди (результат) йдуть нагору.