Травень 2006

Частина – 1

Спасіння душі

Біблія має дві частини: збірник Книг Старого й Нового Завіту, в яких алегорично проявляються Слово як Вчення. Вчення – входження свідомості в системність Знання, тому що Знання – це Життя Вічне. Іншого Вічного Життя не існує. Знання в першу чергу це системність усієї вібраційної хвилі Життя Вічних цінностей, яка проявлена тут і зараз.

Багатьма образами проповідувано Царство Боже. Царство Боже є в Дусі й Силі Духа (1Кор.4:20, Фес.1:5). Але як Його побачити, як пізнати або проявити? Через Образ: зовнішній (Старозавітний) і внутрішній (Новозавітний), тобто Тіло Його.

У притчі про сіяча: один приносить плід у сто крат, інший у шістдесят, а інший у тридцять (Мф.13:23). Тридцятикратний плід (Старозавітна модель) – Слово пророче; шістдесят кратний (Новозавітна модель), первинна форма зачаття – Слово сироти. Душа – відображення Сонця (луна) або вдова, тому що Бог однозначно залишає, але плід (сирота, Син) обов’язково буде.

Що це за місто (Дух)? Єрусалим, у перекладі – місто великого ієрея, столиця Духа Господнього. Старозавітна модель – Єрусалим нинішній (земний, людський), тому що він з дітьми своїми в рабстві, і означає гору Синай у Аравії; а вишній Єрусалим вільний: він – Матір усім нам (Гал.4:25-26). Новозавітна модель Єрусалиму – небесний (вишній) Єрусалим. Хто туди приходить? Тільки Син – спасіння і слава, і честь, і сила Господу нашому (Одкр.19:1), приходить саме той сирота.

Як спасається душа? Після П’ятидесятниці (звільнення), душа приносить себе як Десятину і створює Тіло (сироту). Посіяне зерно-Слово проросло, зійшло, дозріло, дало плід, але душа дуже слабка, немічна, постійно відчуває себе полишеною Богом. Тіло є, але диявол ходить (слід у слід), як рикаючий лев, шукаючи кого поглинути (1Пет.5:8), і перебуваючи у світі, об’єднуючи земне та Небесне, завжди є небезпека залишитися без руки чи ноги у цьому Тілі.

60-кратний плід – первинний формат Десятини, Тіло (шестидесятниця) – Син, хоча й сирота (за живих батьків), проте – Син. Що потрібно зробити душі (вдові)? Докласти зусилля, бо Царство Небесне силою береться, і ті, що докладають зусилля підносять його (Мф.11:12); берегти себе тільки заради сироти, щоб у кінцевому підсумку Син пішов до Отця, і вона мала спасіння через народження дитя. Докласти зусилля увійти у Суботу (семидесятниця). У цьому випадку виконується Закон.

Мойсей обрав 70 старійшин Ізраїлевих, усі прийшли до скинії, і Бог зійшов, тобто Тіло Ізраїлю із Ангелів або Одкровення всіх Писань. Прийшли начальники родів, а двоє забарилися в стані, але й вони почали пророкувати.

Слово пророче тільки тоді працює і не відчуває себе сиротою (у постійному зв’язку з Отцем), коли душа відокремилася від тварного світу і увійшла в седмицю – Покій або в Сонце, у коло Життя Трійці. Хто мені на небі? і з Тобою нічого не хочу на землі – упокоїлася від усього (Пс.72:25). Це єдине, у чому душі потрібно докласти зусилля. У цьому випадку, та первинна природа Слова, яка була посіяна в нульовому циклі (Вчення Хрестителя), була прийнята Вірою, засвоїлася (вмерла), проросла і дала плід – ось це Тіло буде піднесене до Бога.

Коли семидесятниця відбулася, душа входить у Воскресіння –восьмидесятниця, яка має об’ємний формат: Воскресіння Слави (таємниці): слави Моєї не дам іншому (Іс.48:11); Воскресіння удови через плід; Воскресіння души через сироту, який вже не сирота. Він вже не блудний син, він вже не в образі світу. Він повернувся до Отця, і в цьому випадку отримує перстень на руку, одяг, взуття і повну владу над статком.

90 – стан примноження статку (розширення свідомості), Абсолютні Знання про все і влада над цим.

100-кратний плід – образ воцаріння на Царство або Дух. З цього моменту – третя природа, третє начало – Дух Господній все і в усьому.

Народження Згори

Троїчність – від покаяння, від нульового циклу. Народилася людина у світ на 51 поверсі аду, але на якому поверсі аду її психо-поле, невідомо. Світ, в якому ми живемо, різноманітний. Тривимірність передбачає три категорії: час, простір і матерія. Час – категорія прояву світла. Свідомість (швидкість обертання думки) залежить від давнини Духа і проявляється через генетику. З одного сперматозоїда й однієї яйцеклітини виходить така досконала істота як біологічна людина з хромосомним набором 23 пари. 24 пари – винятковість, це дуже древній Дух і це від Причини. Додаткова хромосома – прояв безчасся або одного дня добового циклу (2000 років). 25 – сама Причина (під цифрою 25 живе Бог Землі). Увесь хромосомний ряд містить в собі геном Цивілізації (усі від Єдиного). Усі знання, накопичені Цивілізацією, у кожної людини присутні підсвідомо.

Підсвідомість – потенціал внутрішнього змісту. Підсвідомість розкривається завжди на рівні життя і смерті, коли вщухає тимчасовість або суєта., Адреналін, збудивши клітину (біоритми), збудивши психіку (виразившись), вирівнявши все в людині (втрачати уже начебто нема чого), і коли стан небезпеки пройдено, ость тут настає момент Істини (нульовий цикл) – первинне Одкровення особистісної природи Десятини. Біоритми виразили себе.

10 паралельних світів свідомості людини – підсвідомий елемент, який бере початок із праведності (100 крат), образу і подоби Божої, бо Бог від початку створив людину правою, але люди пустилися до багатьох помислів (Еккл.7:29) – долішню природу свідомості, суєту світу цього. 2000 років тому нам було надано шанс повернутися туди, звідки прийшли, проявитися у Причині.

Увесь набір десятин, це ті паралелі, які існують у тривимірній природі людини, образі й подобі Божій (30, 60, 100).

30 – плоть, зовнішня форма прояву природи Слова. Алегорично в Писанні: мідь – плоть, але очищена мідь прирівнюється до золота. Мідь і залізо приблизно однакові, залізо – наполегливе стояння у гріху, але, якщо плоть (вона раб) у служить внутрішньому Господареві беззаперечно на рівні «так і Амінь», вона очищається. Раб, якщо він перебуває в послуху, щоб він не робив – на ньому немає гріха, він служить Богові.

Важливо, щоб людина була в балансі, який формує в ній психо-поле – покій. Тільки в цьому випадку клітина не вражається чорною енергією через психо-поле. Будь-які психологічні форми збудження (емоції), продиктовані амбіціями, збуджують духи темряви, що живуть у людині (їх до 6 000). Це внутрішній і зовнішній вміст занепалих духів.

У семидесятниці вони вже не мають влади. Головне – створити очищене Тіло зовнішнє і внутрішнє. Як7 через первинні 30 (Старий Завіт) зовнішній прояв чистоти; з 30 до 60 –внутрішній зміст (Новий Завіт) або Одкровення з зовнішнього до внутрішнього змісту, створити Тіло шестидесятниці і освятити через П’ятидесятницю – звільнити зовнішнього і внутрішнього. У цьому випадку, сатана, який вкрав усе із Покою (із семидесятниці) і впав, не матиме влади.

Усе разом – називається Народженням Згори. Народження Згори – Десятина, 100 кратний плід або Син Божий. Народження Згори – Народження Христа у Віфлеємі, Сама Трійця проявляється Тілом. Це стократний плід, Людина як Образ і Подоба Божа, маленький Син Божий, Тіло Світла, Трійця сукупно.

Старий Завіт, Закон – Десятина, людина. Прояв її природи у Покої формує послух. Немає інших Десятин. Усі Десять Заповідей – Слово. На кожну Заповідь можна поставити тире і в кінці написати – Слово. Йому немає імені.

Народження Згори – принесення стократного плоду. Чудес не буває, все справедливо. Монополія на справедливість тільки у Причини, Трійці, стану первинності Духу, який формує і утримує наш вимір, включно з людиною, як модель вираження Себе. Народитися Згори – стати цією моделлю, принести стократний плід або десять підсвідомих паралелей, прибравши суєту цього життя до ембріона, до зачаття.

Переробляється схема в глобальному стані всієї Цивілізації, тому що усі від Єдиного, цілісна величина. Прибравши одну ланку – ланцюжок руйнується.

Скасовується час, життя з усіма гріхами, розуміннями і нерозуміннями. Життя або душа отримує первинний, одній їй відомий потенціал – Силу свого самовираження. Ця Сила впливає на кров, заряджає її плюсовим потенціалом – своєю природною Силою, особистісною, абсолютно індивідуальною потенційною групою, яка в неї в підсвідомості. Це впливає на всю природу людини, на всі органи й людина одужує. Можна збудити імунітет, джерело хвороби, але це локальний цикл, який зрештою дає збій в інших місцях. Потрібен комплексний підхід – людина, цілісна величина.

Новий Завіт дає первинному образу (син прокляття) модель для наслідування: залиш усе, візьми хрест і йди за Мною (Мф.16:24) – Син Людський, який приносить Себе в жертву і проявляється Сином Божим (100 кратний плід).

Зберігання себе

Інформація, що надходить ззовні (вібраційна хвиля) поглинає свідомість при занурюванні у це інформаційне поле, тому що дух, який усередині (причина її виникнення) з’єднується з твоїм духом і починає в тобі жити. Допомагає тільки одне: пильнуйте і тверезіть у всякий час Духом (піст і молитва). У цьому випадку, дух інформацію дав, але сили впливу на тебе позбавлений (дух є сила). Інформацію отримав, але ніби збоку, як фільм подивився й забув, тому що увійшов в існуючу реальність, яка з тобою тут і зараз.

Зберігання себе – пильнування і тверезість (піст і молитва). Що кажу вам, кажу всім – пильнуйте і моліться у всякий час Духом. Інформація, як образ отримана і зафіксована, оброблена тобою індивідуально, але дух або сила, яка б хотіла впливати на тебе, не матиме влади, бо ти вільна, ти в пості й молитві.

Інформація обробляється за індивідуальною шкалою цінностей: цінності генетичні, виховні, загальноприйняті або вічні цінності. Шкала цінностей формує людину на даний момент життя – віддаленість від Причини або наближеність до Причини.

Людина, будучи вільною від усіх, всім присвячує себе, згідно шкали цінностей того чи іншого інформаційного завантаження. Будучи вільною, однозначно, інакше не працює: до свободи покликані ви, браття (Гал.5:13).

Віддаленість від Причини – віддаленість від Себе Самого. Народжений Згори (100 кратний плід) – Ти Сам у своїй Першоприроді, створений за Образом і Подобою Бога. Тоді Слово Писання ви – боги і сини Всевишнього – всі ви (Пс.81:6) вже не алегорія, а відбулася по факту.

Нульовий цикл

Шкала цінностей – гармоніка, високі й низькі частоти. Зараз відбувається хвильовий перехід: із сина прокляття, через категорію Синів Людських у категорію Синів Світла. Усе створено Словом: і небо, і земля, і все, що у водах, і що нижче землі. Людина дасть звіт у день суду, бо від слів своїх виправдаєшся, і від слів своїх матимеш осуд (Мф.12:37).

Люди кажуть покаявся, Я перекладаю – помер! Тільки з нульового циклу або смерті – покаяння. Все інше – від лукавого. Із нульової зони починається цикл несення Хреста, підняття власних гріхів (дуальне мислення, добро – зло), шлях на ширину однієї ступні. Входьте вузькою брамою, бо широка брама і широка дорога, що ведуть на погибель, і багато хто йде ними (Мф.7:13). Богу потрібно все (ти сам, і все, що з тобою пов’язано) або нічого. Тоді з нульового циклу ти зможеш злетіти: раптом все знаю і розумію, а інформація, що надходить, – музика, гармоніка.

У нульовому циклі усе починається з нового чистого аркуша, з червоного рядка пишеться твоя особиста Книга Життя. Твоя душа – книга. На суді віків (алегорія) відкриються багато книжок (душі, які туди прийшли), і одна з них розкрита, яка є Книга Життя (Одкр.20:12). У тебе не одне життя, але вони в підсвідомості, вся все є в тобі. Книга Життя – та первинна природа, яку ти втратив. Вона посеред Раю, первинного Знання про все, всередині кожного. Кожна клітина людини несе повну інформацію про весь Всесвіт.

Вгору-вниз, туди-сюди, так буває щодня. Бажано нижче допустимої межі не опускатися, вибиратися важко. Але, якщо впав – піднімайся знову в нульовий цикл, свідомо – згадай хто ти, звідки ти і куди ти прямуєш.

Частина – 2

Чотири випробування людини (син прокляття)

Свідомість, орієнтована на долішню природу світу цього – син прокляття, бо всі думки і помисли серця їхні суть зло у всякий час (Бут.6:5). Перед Богом – усяка людина брехня і зло велике. Усяка! Піднятися з цієї мінусової програми до нульового циклу можливо тільки через Благословення! По-іншому ніхто, ніколи не зможе зробити, людині це не можливо. Амінь! Тільки в умовах системи, яку люди називають Церквою (зібрання). Це аксіома. У прояві Вчення – Канон або правило.

Шкала цінностей сина прокляття має нижні чотири категорії. У ментальності ветхої людини ці категорії визначаються «верхівками» пізнання себе, але, коли свідомість виходить на нульову позицію (Хрест) – це не «вершини», а впадини, прірва.

Мислення людини, образ її поведінки, характеристики стосунків із ближніми й далекими, із самою собою, і насамперед із Причиною, формують інстинкти. Інстинкти – проявлена форма генетичної природи, яка базується на престолах чотирьох проявів Хреста (сина прокляття): денниця, люцифер, диявол і сатана.

Чотири категорії потрібно пройти людині, щоб наблизившись до нульового циклу, усвідомити свій ступінь падіння перед Богом. Не ступінь піднесення над середовищем, над собі подібними, а ступінь падіння. Що це за ями? мудрість світу цього; душевне, якщо воно земне, воно бісівське, усе тотально. Люди, не розуміючи, починають вигадувати безліч схем, проявляти причино-наслідкові методики, але кінцевий результат – завжди погано!

Людина, пройшовши хоча б три «верхівки» (впадини) і вилізши із них, приходить до усвідомлення нульового циклу. Усе з нуля – смерть і Воскресіння, але в іншому, перетвореному форматі Духа, який формує із ветхої Єви Нову Єву – Нову сторінку життя (душі), новий порядок цінностей свідомості. Прояви ветхої Єви (душі сина прокляття) і Нової Єви (душі Сина Людського) – абсолютно різні схеми, протилежні одна одній. Базова форма вираження природи ветхої Єви – інстинкти.

Перший найбільший гріх по Писанню – сріблолюбство, бо корінь усякого зла є сріблолюбство (Тим.6:10). Система збагачення цінностями, які її оточують, посилені інстинктами природи біоритмів, формують цю природу бажання – жадібність до збагачення. Кожен крок цієї людини, кожне слово, кожна думка – все спрямоване на брехню, обман собі подібного, будь-якими засобами відібрати та поділити. Не додати і примножити, а відібрати і поділити, тому найбільший гріх – гріх сріблолюбства. Жадібна природа людини формується цим інстинктом.

Корінь цього зла – дух відокремлення себе, влада над собі подібними (я особливий, і в мене має бути все краще й більше, ніж в інших).

У Синів Людських навпаки: нехай хвалиться брат принижений висотою своєю, а багатий – приниженням своїм (Як.1:9). Отже, перше – гроші.

Друге. Коли є гроші, з ними приходить внутрішній осуд душі й вихід із спокою: немає відчуття внутрішнього балансу, коли серце не судить, він втрачений назавжди і людина це розуміє. Цей ланцюжок породжують «нову верхівку» ховання голови у пісок (наркотики, вино) – тимчасовий відхід від реальності в ілюзорну систему спокою (душа просить). Кошти йдуть на досягнення ілюзорного спокою – друга яма. Кінцевий результат – або алкоголізм, ще гірше наркоманія: через душу уражається кров, усі органи, імунітет виснажується, хвороби, зрештою – смерть.

Третій рівень – влада. Найсильніший наркотик з усіх, який тінню ходить за людиною – влада над середовищем. Завжди спокушає, на кожному кроці. У системі цього світу розроблено все – від садочка до серйозних академічних знань. Що вище по сходинах ієрархії, то більше влади над середовищем. Диплом, це вже гарантія, що ти, нехай маленький, але начальник. На вершині набуття цих знань відбувається певний поділ: адміністративна робота або здобуття через аспірантуру наукового ступеня і наука. Влада передбачає політику, а політика – завжди стан повної і тотальної залежності, обману, ілюзії відповідальності за собі подібних. Кінцевий результат – смерть. Амінь.

Останній найважчий, ніхто не пройшов. З першим справляються, якщо є поруч хтось – підкаже; з другим – абияк, командно-адміністративним методом батога та пряника; з третім – якщо є Покров, усе буде добре Із четвертим ще ніхто не впорався. Жоден.

Співвідношення статі. Жінка гірше смерті. Давній пророк досліджував це питання і дійшов висновку, що гірше смерті жінка (Еккл.7:26) Ніхто, навіть Соломон, наймудріша людина свого часу, і він потрапив. Не Адам згрішив, а Єва, павши у злочин (злиття зі змієм) ввела його в оману. Тому, якщо береш над нею владу приготуйся померти, інакше не бери. Ось тут проходили одиниці в історії, усі інші падали, як сатана і ніхто не зміг піднятися.

Кожна жінка дивиться на чоловіка як на об’єкт, і оцінює його, насамперед, з позиції майбутнього потомства. Потім все інше. Єдина небезпека для неї – ще одна жінка. Будь- яка жінка дивиться на іншу жінку, як на суперницю (перша реакція, інстинкт, підсвідомість). Для того, щоб перемогти (і себе і її, і в цьому випадку себе), вона має стати такою самою.

Це єдиний її виправданий елемент перед оточенням, перед собою та перед тим чоловіком, з яким вона буде. Давні люди були мудрішими. В античні часи дівчат з семирічного віку та до заміжжя виховували у храмах Ісіди. Вона була досконалістю, сама скромність, вся жіноча природа була максимально активована. Нині це вчення втрачено. Стародавні користувалися внутрішніми відчуттями, оскільки природа була чиста і зсередини вони були чисті: язичники у серці своєму самі собі закон, якщо за природою (єством) законне роблять, немає на них гріха. Роблять те, що було продиктовано циклами природи та внутрішніми ресурсами (генетикою), які були максимально розкриті у храмах, де культивувалися ці вчення. Єдине, що залишилося до цього часу (на сході), це філософська доктрина Даосизм. Все інше – втрачено.

Отже, чотири рівня: гроші, вино, влада, жінка треба пройти ветхій людині, щоб перемогти. Перемогти – упокоїтися. Упокоїтися – виснажитися (не відмовитися). Інстинкти – базовий формат, на якому існують усі прояви природи людини (спілкування з ближнім, далеким, собі подібним) до того часу, доки не буде розкритим потенціал підсвідомості природи людини. Не самої людини (перше враження завжди оманливе). Перше враження: виховний елемент, прояв людини у даний проміжок макро-історії, історія її життя та елемент цієї історії – вона сама.

Доки не розкриється підсвідомість і не проявиться генофонд (плюс-мінус, в усіх проявах), інстинкти будуть завжди, за бідь-яких обставин. Не допомагають кодування, а ні ворожки, ні святі, ні Ангели – генетика завжди буде перемагати. Коли проявиться цей формат підсвідомості, виразившись (виснажившись) у 100% еквіваленті, ось тоді, через Благословення і входження в систему, буде спроможна проявитися у нульовому циклі.

Син Людський

Про природу Синів Людських будемо говорити просторо й об’єктивно розглядати окремо кожен аспект, щоб склалося Тіло – стан седмиці (стан суботи), але в Тілі: нехай будуть все Єдино як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть у Нас єдино (Ін.17:21). Ось це Тіло Сина Людського, не Сина Божого (не можна міняти їх місцями). Тіло Сина Божого утворюється після Народження Згори.

Син Людський у процесі розробки, яка йде постійно. Формат прояву цінностей підвищується у своєму потенціалі постійно, ні на хвилину не припиняється, вдень та вночі проходить розробка. Посіяне Слово вмирає. Людина спить, встає і не знає, що земля (життя) сама собою виробляє зелень, потім колос, потім повне зерно в колосі (Мк.4:28).

Одного разу сказав Бог, і двічі чув я це – той, хто сіє та той хто жне разом радіють (Пс.61:12;Ін.4:36). Радість Альфи і Омеги, Першого і Останнього, але той, хто насаджує й поливає є ніщо (1Кор.3:7). Син Божий, під контролем якого перебуває все, що є у людині, у світі, до нього та після нього – ось Він робить все.

Згідно з Євангельським образом, є три рівні розвитку Сина Людського: послух, посвячення та Освячення. Але це тільки образ, насправді все серйозніше. На кожному рівні є ще три підпункти. У загальному форматі – Десятина (ціла система). Там же Древо Життя виростає, декілька паралельних форм розвитку.

Свідомість Сина Людського – спостереження, констатація та розставляння акцентів, тобто. пріоритет вибору форм прояву Себе Самого. У цьому його функція закінчується. Решта всіх характеристик – для інших форм людської природи.

Розставлення акцентів насамперед: Дух – на стан прояву Сил майбутнього віку; душа – міра пильнування та тверезості, і постійний формат очищення. Це постійний процес, ніколи ні на хвилину не слабшає. Будьте в слові Моєму, і слово Моє у вас перебуватиме (Ін.15:4); ви омиті банею водною за допомогою слова (Єф.5:26). Слово – Альфа і Омега, початок і кінець, Перший і останній, каже: амінь, початок створення Божого.

Син Людський – ось та музична шкала. Він завжди – нульовий цикл, в перекладі – безперервний процес смерті. Не приниження, у жодному разі. Багато хто, спокусившись на Святі Євангельські тексти, пихатістю плотського свого розуму, втручаються у природу світлих Духів (Ангелів), без перемоги чотирьох ветхих проявів, в яких загрузли.

Для природи Сина Людського завжди цвяхом програми стоїть текст Писання: сповідуй усе близьке до смерті. Сповідати – висловлювати, проявляти той чи інший формат перемоги над системою синів прокляття. Люди називають гріхом, це неправильно. Гріх – невіра. Все що не за вірою і всяка неправда є гріх.

Первинна та кінцева форма прояву свідомості – сповідуй усе близьке до смерті. Прямо, чітко, не двозначно, легко запам’ятати. Все – означає все! Немає нічого, що неможливо було б всередині та ззовні не сповідувати близько до смерті. Не байдужість, не відречення – до смерті!

На цій підставі починається «резинка». Резинка розтягується – руйнуються бар’єри між паралельними світами особистісної підсвідомості і стан часу переходить до інших категорій (крокуючий, поточний, перебування). Не складно простежити у крокуючому часі (первинне спостереження) за історичними циклами прояву самої природи людини. Коли метаісторичний погляд на процес оживить Адама (всіх людей, які коли-небудь жили до нас), то за інерцією (свідомість людини інертна), пройшовши повз себе (спостерігача за процесом) людина перейде у майбутнє.

Розглядати ці процеси потрібно з позиції створеного Адама, якого Бог поселив у Рай (Одкровення, Слово). Шлях Сина Людського (від першого до останнього Адама) – 77 ступенів розвитку програми життя. Душа переходить із позиції на позицію та виростає як Древо. Це цикл, Ліствиця (у Літургії Іпостасні імена Марії).

Будь-яка інформація, що надходить ззовні – це програмування свідомості людини, завжди. Людина – це програма. Про це Я буду говорити багато: будемо розглядати різні мікро-макропрограми; програми націй, народів, етносів, цивілізацій; що таке людина космосу і людина Неба; що таке древо життя і древо пізнання добра та зла. Усе просто, але з позиції душі живої, з позиції души мертвої – неможливо.

Частина – 3

Спасіння від Іудеїв

Отже, 30 – Старий Завіт, 60 – Новий Завіт, 100 – Третій Завіт Духа; плоть, душа, Дух. Це категорії розвитку свідомості Синів Людських або програмування, яке має дві категорії: сіяння (сім’я, Слово) або омивання та жнива. Душа жива – первинна природа прояву Раю (Знання), сприйняття Слова (сівач сім’я, жнець наприкінці). Сіяння та жнива відбуваються 12 разів. 11 і 12 – граничні елементи, сіяння та жнива, Альфа та Омега або смерть та Життя. Все що у проміжку – людина або Десятина. У третьому Завіті Духа Сина Людський – проявлення духа животворчого, 100 одиниць Світла.

Закон єдиний для мікро і макро, як для окремо взятої людини, так і для групи людей (Церкви), незалежно від етнічної приналежності. Розвиток залежить від місця перебування людини, тому що середовище заряджає його свідомість потенціалом, який проявляється або в плюс, або в мінус. Існує давня антична мудрість: буття визначає свідомість. У Синів Людських – свідомість, продиктована проявленням Вчення Святого Духа, визначає структуру їхнього кола життя або буття.

Отже, від усіх трудів людини, які вона робить під сонцем – десятина Богу (Еккл.1:3). Десятина – Десятослів’я Мойсея – Слово, бо від слів своїх будеш виправданий, і від слів своїх будеш засуджений (Мф.12:37). Слів своїх, не чиїх більше.

Чому спасіння від Іудеїв? Христос каже жінці із Самарії: настане час, коли й не на горі цій, і не в Єрусалимі будете поклонятися Отцю. Ви не знаєте, чому кланяєтеся, а ми знаємо, бо спасіння від Іудеїв. Але настане час і настав уже, коли істинні прихильники поклонятимуться Отцеві в дусі та істині, бо таких прихильників Отець шукає Собі по усьому лицю землі і береже як зіницю ока (Ів.4:21-23,Пс.16:8).

Троїста природа Ізраїлю (воїнство Небесне), три Неба або формат прояву Ангельської природи: Самарія, Галілея, Іудея (плоть, душа, дух). Іудея – формат Духа буття: Віфлеєм – первинна природа, Єрусалим – кінцева природа. І ті й інші ізраїльтяни, але у старозавітній природі – Іудеї та Самаряни не спілкуються (Ів.4:9)

У Біблії нічого немає зайвого: ні крапки, ні коми, ні риски, ні йоти. Риски та йоти, винесені з Єгипту, на той час було ноу-хау. Адаптувавши модель ієрогліфів, давні євреї сформували писемність. Це консолідувало націю, дало можливість проявитися серед інших народів. Національна ідея (Закон Мойсея, П’ятикнижжя) проявилося не лише серед євреїв, але у Новозавітну епоху охопило пів світу. Все залежить від національної ідеї. Інформація – це код, програмування свідомості. Не нейронів, не центрів головного мозку, вони реагують на ті чи інші образи (звукові, світлові), а свідомості – Дух ума, який орієнтований на розширення кола життя свого впливу.

Беззаконня та падіння

Ворога треба знати в лице, хоча у нас немає ворогів. Останній же ворог знищиться – смерть (1Кор.15:26). Ви це пройшли, тому ні зовнішніх, ні внутрішніх ворогів не існує. У Завіті Духа тільки Формула Життя.

На що слід поставити акцент.

Перший елемент: як упав ти з неба, денниця, син зорі! (Іс.14:12)

Другий елемент: ти повнота мудрості, вінець краси та межа досконалості (Єзек.28:12)

Третій елемент: ти перебував у Едемі в саду Божому, ходив посеред огнистого каміння, твоє убрання було прикрашене усякими дорогоцінними каміннями: рубін, топаз і алмаз, хризоліт, онікс, яспис, сапфір, карбункул і смарагд, і золото, усе майстерно усаджене в тебе у гніздечка. Перелічується основа Небесного Єрусалиму:. 12 каменів – одягу Первосвященика. Ти був помазаним херувимом щоби осявати, і Я поставив тебе на те, допоки не знайшлося в тобі беззаконня – останній акцент (Єз.28:13-15)

Ти повнота мудрості, вінець краси та межа досконалості Божественної природи – четвертий після Трійці, досконалий Херувим.

Ти перебував у Едемі. Адонаі, Едем, Адам, Ад – єдиний корінь єдиносущної природи – голос, внутрішній зміст Новозавітної природи. Едем в саду Божому: одяг, прикраса одягу, кольоровий одяг (Яків, Самарія). Основа Небесного Єрусалиму – камені, імена, Сини Світла, повернуті Ангели; четвертий – Причина. Четвертий елемент зв’язку: ти був призваний, щоби осявати, і Я поставив тебе на те, допоки не знайшлося у тобі беззаконня. Частково усі це проходять. Це є Альфа та Омега четвертого рівня, що переводить у сьомий. У Духа Животворчого все під контролем. Всі елементи життя збираються разом, Дух дає всьому Життя. Всі інші елементи можуть його тільки прийняти.

Дві волі, дві Заповіді, два служіння

Закон, цілісна природа Єдиної Абсолютної структури – Шлях Блаженств Господніх – послухнянство. Непослух чи дуальність – беззаконня.

Природі Синів Людських надано дві волі, дві Заповіді, два служіння. Вільна воля – вибір: так-ні, життя-смерть. Добра воля – бути у послухнянстві на рівні Ангелів; добра воля виховує здатність не грішити. Перша воля – вибір між Ангелом і людиною; друга – для Ангелів (не для людей), тому що той, хто має робити добро і не робить його, тому гріх (Рим. 7:19-20).

Гріх – невіра, на підставі невіри – непослух, на підставі непослуху – падіння у прірву хаосу. Хаос – терня й будяки, чагарник – немає стовбура, немає єдності, послухнянства, немає цілеспрямованості.

Чому людина надана самій собі? Людина має індивідуальну незалежність та рівна Ангелу, будучи Сином Воскресіння, восьмого дня (роза вітрів, влада над всесвітом). Коли у правильному контексті відбулися дві волі – це як два крила одного орла (Син Божий), два елементи рівні за своєю природою і структурою. Перше – епіцентр Старого Завіту (перша та остання Заповідь): Слухай Ізраїль, Я Господь, Бог твій. Нехай не буде в тебе перед лицем Моїм інших богів. Отже, возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, всією душею твоєю, усіма силами твоїми, всією міццю твоєю, усім розумінням твоїм. Друга Заповідь рівна їй: возлюби ближнього твого – Христа Твого, як самого себе – Христа Твого (Вих.20; Мк.12-29-31). Мікро та макро об’єднуються і стають цілісною величиною.

Служіння також два. Це єдина правильна форма виразу, все, що понад те – від лукавого. Служіння Богу і служіння ближньому і все це Третьому – Єдиному і неподільному Духу Людському. Не плоті, не душі, а Духу – Образу і Подобі, – троїстому елементу Животворіння Життя – Людині. Не ангелам Бог приготував майбутній всесвіт, але сім’ю Авраама – плодам Віри, Любові, Адонаі, формулі Життя – людському Духу, образу і подобі. Ангели – це суть службові духи.

Не вари козеня в молоці матері його (Вих.23:19)

Розділю народ Мій на вівців та козлів. Вівці Мої стануть одесную Мене, козли ошую (слов’янські слова: праворуч і ліворуч). Праведники підуть у життя вічне, а грішники у муки вічні (Мф.25:31-46). Гріх – невірство, сумнів, хаос. Праведність – цілеспрямованість, зібраність, єднання, Абсолют, Причина.

Два роги у козлів – дуальність мислення людської природи, розділеної на критерії добра і зла. Молоко – слово, яким виховується людина, продукт народження у первородному гріху. Молоко – слово, яким годують немовля.

Велика Милість Божа, яка забороняє вражати свідомість грішника, акцентуючи на неправильному вихованні та покрові батьків. Усі люди, так звані християни, в цьому грішать. Виховання ненависті до себе подібних, до батьків генетичної лінії суперечить Євангельським текстам (навіть якщо ти їх не розумієш). Любіть ворогів ваших! Перші вороги – домашні.

Частина – 4

Алегорія: ловці людей

Петро каже: йду ловити рибу. Інші: і ми з тобою. Тієї години увійшли в човен і не спіймали тієї ночі нічого. А вранці Ісус стояв на березі, й питає: діти є у вас яка їжа? У човні міркують між собою, хто до них звертається, і один з них каже: це Господь. Петро, почувши, що це Господь, підперезався одежею, – бо він був оголений, – і кинувся в море (Ін.21:3-7).

Що означає йду ловити рибу? Море є світ, риба – це мудрість, але не світу цього. Риба (або Ангели, або Одкровення) – мудрість Згори, яка живе у світі і дає йому формат Життя.

Так як Він Воскрес і не перебував з ними, а тільки являвся, вони стереотипно повертаються туди, звідки вийшли. Писання дозволяє: кожен перебувай у тому, в чому покликаний (2Тим.3:14, 1Кор.7:24) – йду ловити рибу, не просто рибу, а Одкровення, те, до чого покликаний Згори. На той час вони були рибалками, коли Він їм сказав: йдіть зі Мною, Я зроблю вас ловцями людей (Мф.4:18-19). Тут невелика Мудрість, акцент – людей. Не будь-яких, а людей, створених за образом і подобою Божою. Що це означає? Ви зійдете на висоту, полоните полон і роздаватимете дари Духа людям (Єф.4:8) – Новий формат Життя, повернення до того, що було від початку.

Одкровення (риба), мудрість, що сходить від Отця, завжди перебуває у світі, але немає системи. У нинішньому віці роз’єднаного християнства є ті чи інші думки просто людей на рівні язичницьких релігій, бо втрачено суть Писань. Залишився образ, але немає Небесного змісту. Через внутрішню свою потребу у здобутті мудрості (риби), скарб, який можна вживати у житті (в їжу), спонукає їх йти до вчителів різних Вчень.

Вчення має цілісну величину. Воно всеосяжне і самодостатнє; відповідає на всі існуючі виклики життя людини і дає перспективу розвитку – введення свідомості до системи: змісту та проявлення цієї мудрості.

Старозавітна система допомогла цілому народу вижити і проявитися в образі світу, як найвищому інтелектуальному потенціалу. Волхви (мудреці), які фактично правили язичницьким світом, йшли до Єрусалиму на поклоніння та пораду до наймудріших представників людського роду того часу. Мудріше Сіонських мудреців не було нікого. Старійшини Ізраїлю, служителі Синедріону, відрізнялися від інших людей надто високим потенціалом.

Якщо подивитися із космосу на сучасну карту Ізраїлю – це образ людини. Генісаретське озеро (раніше називали море) – голова, свідомість людей. Йордан – спинний мозок, хребет, на якому все стоїть, від якого розходяться всі дороги (нерви). Єрусалим – на рівні серця. Мертве море (Солене море), де стояли п’ять міст, Содом та Гоморра, яких Бог буквально спалив. Згідно Вчення, це той вогонь, який проходять усі. Образ Вчення був показаний у вигляді такого географічного розташування.

Риба, яку ловили в Генісаретському озері – та сума образних умовиводів, які через почуте надходять людині у вигляді того чи іншого інформаційного завантаження (риба, що водиться у цьому світі).

Будеш ловцями людей – створених за образом і подобою Божою. Не формат особистісних умовиводів образів (навіть ангелів), а обраних на служіння – проявлення Отця Світла у вигляді цілісного народу як системи. Бог утворив в особі Ізраїлю системний підхід та показав формат життя всіх рас цивілізації від Єдиного кореня – первинний та кінцевий аспект прояву Людського роду.

Щеплення до цієї Лози завжди болісне для свідомості тих чи інших язичницьких релігій, які проявляються через генетику, кров та серце людини. Потрібно п’ять поколінь (сто років), щоб свідомість була направлена на вічні цінності, тоді у народженого у шостому поколінні утворюється тіло – генетична форма (генетика спрацює на 51%). У 20 років середньостатистична людина може народити собі подібне; 5 – прояв вогню, плазмовий стан вираження себе (велике таїнство народження та смерті першого рівня життя), тому формат Духа (Вчення) проявляється генетично через п’ять поколінь або сто років.

Саме так утворюється ментальність нації, національна ідея. В цьому морі духовне Тіло у вигляді риби (Мудрість, Вчення). Ментальність нації пронизує все Тіло через центральну нервову систему: керує всіма органами (політикою, економікою), консолідує націю, дає їй формат та динаміку розвитку. Це Старозавітна природа Вчення.

Новозавітна природа Вчення (ловці людей) – людина, образ і подоба Божа; внутрішня (Небесна) людина – Образ Божий. При цьому, твердо тримайте в душах, що ви не бачили жодного образу у той день, коли говорив до вас Господь на горі Хориві з-поміж вогню: ні чоловіка, ні жінки, ні гада повзучого, ні птаха крилатого, ні риби, що у водах нижче землі, бо Господь ваш є Дух, вогонь поядаючий, Бог ревнитель (Повт.зак.4:15:24).

Образ Божий – Ізраїль (та карта), людина, динаміка розвитку від Єдиного та спадщина, як внутрішній зміст (душі) життя народу Ізраїльського через покоління. Але в метаісторичному погляді на процес розвитку законодавчої норми (Десятослів’я) у житті цих людей, у їхніх стандартах ставлення до середовища, до народів, що оточують цю землю, це образ – і буде Ізраїль як Бог.

Ісус прийшов наприкінці всіх часів. Коли ментальність вже не допомагає, і період енергетичної незахищеності досяг свого апогею (очікування поколіннями Месії у прояві всіх Пророцтв), національна концентрація Духу і Сила Думки пробила всі сфери, природу всього Всесвіту. Пророцтва справдилися, прийшла Подоба. Епіцентр сподівань всього народу, те, що було в образі скинія, яка називається «Святе-святих», куди раз на рік входить тільки первосвященик, не без крові, яку приносить за себе і гріхи невідання народу (Євр.9:3-7).

Епіцентр, сама Причина, концентрована форма, виражена в енергії цілої нації через сотні поколінь. Бог передбачив проявлення цієї консолідації у вигляді Єдиної Безначальної та Нескінченної Чистої природи Образу, але зберіг все одно Таємницю, останній акорд Слави залишив Собі. І цей акорд Слави на Найчистішій, Первинній, Найтихішій ноті проявив Симфонію Життя, показавши, що є Людина у своїй Першоприроді. Переможцю дам сісти зі Мною на престолі Моєму, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм Небесним на престолі Його. Я є Шлях, і Істина, і Життя (Одкр.3:21; Ів.14:6). Тільки в цьому випадку (не раніше), ви будете ловцями людей, створених за Образом Янголів і Подобою Духа Божого.

Псалми – Вчення про образ Божий та акцент на народ. Новозавітна програма – акцент на внутрішній людині, на душу, якою Бог її хоче бачити. Це Ангельська програма для служіння. «Дзвінок Петра до Небесної канцелярії», як оповідання, ілюстрація формату життя в Богові. Це Новозавітна програма – перший крок.

Програма Третього Завіту Духа – недосяжна висота навіть для Ангелів, стовідсоткова робота свідомості при проявленні Духа. Там немає нічого, немає ні минулого, ні майбутнього, ні дальнього, ні ближнього. Там все і у всьому Світло. Там зовсім інший формат Життя, який був до початку і буде після кінця (навіть цього).

Служіння Апостольського Духа Петра – ключі від Царства Небесного. Коли Христос вручав ключі Петру, Він вручив Духа. Дух – ось ключ Тільки так відчиняються Двері Вічного Життя.

Ніхто не сходив на небо, як тільки Син Людський, що зійшов з Небес, Сущий на небесах (Ів.3:13). Небо – твердь, Слово: хай буде ваше слово твердим. Камінь, твердиня, Слово, ним створено все: небо і земля, і все військо їх.

Друга іпостась – зовнішня форма Слова, Адонаі. Внутрішній формі Слова немає імені Для того, щоб дати якийсь орієнтир, недосяжність і зберегти Святість, Бог сказав: Я Той, хто Я є (Яхве). Внутрішньому проявленню немає меж, його не можна осягнути свідомістю, не можна оцінити, не можна наблизитися. Небеса тікають від лиця Слави Його та навіть Ангели найсвітліші ховають обличчя свої під крила, бо є якась форма, образ, тварний процес, який має свою завершальну фазу, цикл.

Єдиним сполучним елементом між внутрішнім і зовнішнім виразом Себе (Яхве та Адонаі) є Дух – формат вираження Причини, яка називається Правдою. Адонаі і Яхве можуть проявлятися в Правді вираження внутрішнього Свого єства – Духа, проявляючи Себе, виражати Себе в Слові Духом. Слово минуще. Коли Яхве все підкорить Адонаі і покладе все під ноги Його, сам Адонаі, внутрішній прояв Слова, підкориться Отцю – Яхве і буде Дух усе і в усьому – первинний і кінцевий, Єдиний формат Життєвої Сили. Формула Життя, виражена в стані Любові – Животворчий Дух. Тільки Животворчий Дух пронизує усі сфери всього буття і переводить Життя на вищий рівень, в інші виміри. Тільки за цієї первинної базової форми проявлення свідомості, воно може розвиватися динамічно до стовідсоткового рівня. Коли стократний плід принесений, він з’єднується з Причиною: да буде Бог все у всьому – тисячна форма. Наступний відлік тисячних елементів буде проявлено у нескінченності Життя. Нині це навіть не початок, якась слабка форма відчуття природи життя, але ще не життя.

Правда – Дух, Абсолютний і єдиний елемент проникнення всього Сущого від початку до кінця. І як тільки все у всьому буде Правда, все буде освітлено. Тільки за цієї умови можна проявитися в інших вимірах. Раніше ніяк.

Частина – 5

Образ не є Істина

Без Віри догодити Богові неможливо (Євр.11:6). Вектор свідомості має бути визначений у напрямку Віри. Віра – Кров Неба, яка постачає корисні елементи в організм Духовного Тіла і надає йому ріст, сполуки й зв’язки. Кінцевий результат Віри – Любов, найвищий ступінь прояву Духа Причини, первинна та кінцева формули Життя.

Інтелект людини, з одного боку – допомагає, з іншого боку – шкодить. Допомагає, якщо є сприйняття Духа (через слухання) Вірою, тоді швидка обробка інформації, і в цьому випадку – результат, Одкровення. За повільної обробці інформації (низький інтелект) ціль буде досягнута, але потенціал Зірки буде мати інший показник. Тому Віра в системі містичних (духовних) цінностей має свою початкову та кінцеву величину. Місток переходу з цього виміру, з цього світу до наступного – це Віра.

Віра це впевненість у невидимому та здійснення очікуваного (Євр.11:1). Дух Слова – невидимий (Слово його дім). Слово, закінчена форма думки вираження суті того, що відбувається, формує образ і надає свідомості проекцію на Суть. Акцент усякого образу Писання – Дух, тому образ, як наслідок має звернутися, все має бути направлене до Причини. Свідомість має бути гнучкою у тій чи іншій ситуації, у тому чи іншому образі. Збір двох чи трьох образів, як свідків, дає свідомості акцент на Дух, на Суть, і в кінцевому підсумку – Одкровення. Кривизни випрямляються, нерівні шляхи стають гладкими, і в цьому випадку уздрить всяка плоть спасіння Боже (Лк.3:5-6). Одкровення – це підключення до системи цінностей іншого виміру. Воно властиве людині, але у багатобожжі, у суєті своїх думок свідомість опустилася у дуальну природу лукавого світу цього.

Образ навіть Писання – не є істина. Істина – вібраційна хвиля, енергетична форма. яка. Дух, який там живе пронизує наш вимір і дає йому Силу, додаючи та примножуючи життя. Якщо ця вібраційна хвиля через образи досягає свідомості, у цьому випадку життя проявляється у природі образу Божого як формат подібності Причини.

Дуальність не дозволяє людині зорієнтуватися у прямолінійності прагнення свідомості до Причини. Первинна оцінка отримуваної інформації на рівні добре-погано – це капкан, який ловить мудрих у їхньому лукавстві (1Кор.3:19) і вабить у формат перелюбства.

Що означає перелюбство? Душа, як жона Духа, дає Слово Причині сприймати процеси, що відбуваються, образи, ту чи іншу інформацію в Єдиному форматі виразу Причини. Якщо на рівні добре-погано, у цьому випадку душа прелюбодіє з дуальністю.

Не перелюбствувати із дуальністю – не оцінювати образу, ситуації, вираження думки. У цьому випадку, душа має можливість (по Милості Божої) проявитися через Одкровення в Причині, Єдиному цілісному форматі – Святості. Це стан Абсолютного Покою від себе, де немає правих-лівих елементів дуальності, і душа досягає усвідомленням, що Бог її приглянув і Любить. Одкровення Любові – Істинне Одкровення. Одкровення, пропущене ментальним полем людини – люциферизм (без Любові).

Небесна Мудрість і мудрість світу цього

Мудрість Згори від Отця Світів, по перше, тиха, лагідна, смиренна, послухняна, сповнена милосердя і добрих плодів (Як.3:17). Мудрість Згори, перш за все – тиша Причини (П’ятидесятниця). Світ Мій даю вам; не як світ дає, Я даю вам (Ів.14:27) – свідомість проявляється у іншого вимірі цінностей; інша законодавча база. Первинна та Кінцева форма Єдності з Причиною – послухнянство, тому Мудрість послухняна.

Адам з Євою були вислані з Раю лише за непослух, за сумніви, бо той, хто сумнівається подібний до морської хвилі, що вітром піднімається і розвівається. Хай не думає така людина отримати щось від Господа (Як.1:6-7).

Добрі плоди відсипаються в лоно мірою доброю, утрушеною і переповненою (Лк.6:38) рівно настільки, наскільки ця душа може вмістити, але навіть більше того, бо не мірою Бог дає Духа (Ів.3:34). Бог не має міри. Він – Океан Духа Любові, безмежність Сил, Одкровень, Дарів.

Міру (повноту) визначає свідомість людини. Коли інтелектуальна форма захисту, продиктована ветхою природою свідомості, відключається, відбувається об’єднання з Причиною та звільнення. Пірнання в цей Океан Небесних Одкровень абсолютно безпечне і настільки славне, що захоплює Дух – повна Свобода. Той шлях Віри, що діє Любов’ю, отримує свою віддяку – Праведність. Тільки у цьому випадку буде цей результат, який є початок. Іншої технології не існує.

Отже, ветха людина або син прокляття має подолати в собі 3-4 форми приваби та спокуси лукавим – образом світу цього. На четвертій – обов’язкове падіння. Сутність цієї природи сидить глибоко в людині, передається генетично та формує у свідомості, як правило, захисну реакцію на середовище. Війна за «місце під сонцем» серед собі подібних на 51 поверсі аду триває тисячі років. Усі нещастя всіх людей лише з цієї причини. Триголовий змій (люди з дуальною свідомістю четверту голову не бачать) і боротьба з ним притаманна будь-якій свідомості природи людини.

Повинен бути обов’язково меч, він глибоко всередині (у підсвідомості) є, тому що Бог створив людину правою, а люди пустилися в багато помислів (Еккл.7:29) і змій має владу над ними завжди. Здатний до цієї брані тільки Іван-дурень (він же Іван- Сонце). Інтелектуальна оболонка робить людині захист в хитрощах, вигадливості, в так званій «мудрості», і водночас з цим не дає можливості стрибнути «у вир із головою», бо для неї це самогубство. Ця інтелектуальна оболонка заважає людині проявити щирість, віру; її складно прорвати, пробити (як шкаралупу). Ось тому мудрість цього світу, яка проявляється через інтелектуальний потенціал свідомості людської природи – є безумство перед Богом. Якщо хто із вас думає бути мудрим, той будь безумним (1Кор.3:18-19). Іншої технології теж немає і не буде.

Вивчити Біблію не складно, набрати не хліба, а каміння, але зуби всі зламали, тому що розгризти це каміння інтелектом чи лукавою мудрістю світу цього, неможливо. Тільки в безумстві – зречення власних сил, від власного потенціалу «мудрості» (інтелекту), Небесна Віра, що діє Любов’ю, наказує цьому камінню стати хлібом. Мудрість Згори, яка тиха, лагідна, смиренна, сповнена милосердя і добрих плодів, підсвідомо каже душі: відпускай хліб свій по водах (поділися); і по закінченню небагатьох днів Бог завершить коло життя твого виховання, і хліб твій повернеться до тебе; задарма отримали – даром давайте (Еккл.11:1, Мф.10:8).

Вчення Хрестителя.

Христос сказав: Я є Шлях, Істина і Життя (Ів.14:6). Початок шляху – Хреститель. Він посланий перед Ним, щоб приготувати людину до сприйняття цінностей, які мають характеристики, непритаманні дуальній свідомості – Шлях Віри, Шлях Єдності. Тому Хреститель каже: підготуйте шлях Господу: пагорби – знизяться, долини – підвищаться. Ніхто із народжених жонами не повставав більший від Йоана Хрестителя, але менший у Царстві Небесному більше його (Мф.11:11). Менший у Царстві – нульовий цикл, від якого починається Шлях у Небо.

Людина, як корабель пливе морем життя: свобода людей завжди обмежена дурістю, скупістю, жадібністю, жагою крові, озлобленістю на весь навколишній світ. Але трапляється аварія (шторм життя) і вона або зовсім потопає у морі (світі), або намагаючись вижити все-таки допливає до пристані, в тиху гавань (Церква) – гавань Покою, Віри, Покрова.

Пагорби – все, що високе перед людьми, то мерзота перед Богом (Лк.16:15), завжди від гордості. Гордість – середовище, з якого виростають гріхи людини, тому пагорби (горді погляди на процеси, обставини, себе самого, ближнього, далекого) повинні знизитися.

Долини (западини, ями) – низинні характеристики людської природи повинні підвищитися. Низинні – форма прояву природи інстинктів.

Життя суспільства визначає Закон (Конституція), який ґрунтується на заповідях Вчення, і всі громадяни зобов’язані дотримуватися цієї законодавчої бази. Каральний меч (закон) завжди висить над головою, і людина за будь-яких обставин не вільна. Навіть якщо досягла вершин ієрархічних сходів у цьому суспільстві і може впливати на закони, у будь-якому випадку людина стає заручником своїх амбіцій. Вихід тільки один – вічні цінності (Вчення), на яких базується цивілізація.

Прагнути потрібно не до тимчасових цінностей, не до образу життя, яке стимулює людину адаптуватися до оточення. Прагнути потрібно до внутрішнього звільнення свідомості від системи особистісної природи дуальності. Ось це єдино правильно, тому що Бог від початку і навіки Той Самий (Євр.13:8). Прямий Шлях – смерть і Воскресіння, життя і Вознесіння. У цьому випадку весь Всесвіт тобі служить. Плата за Життя – смерть. Третього не дано. Варто зважитися один раз, відключити свідомість і сказати: відійди від мене сатана, бо думаєш не про те, що Боже, але що людське (Мф.16:23). У будь-якій формі, у будь-якому виразі, будь-якому образі Писань – відійди від мене сатана; не протився нічому, Бог так сказав: Ангелам Своїм заповідає про Тебе, на руках понесуть Тебе, не спіткнешся об камінь ногою Твоєю (Мф.4:6) і я Йому Вірю, це необхідний обов’язок мій.

Є безліч невідомих героїв Віри, які зараз дивляться з висоти Небес, і допомагають (дають сили) тим, які в серці своєму наважуються на цей подвиг Віри. Це завжди вчинок на межі безумства, тому що мудрість цього світу є безумством перед Богом Потрібно тільки наважитися. Іншого Християнства не існує, все інше – від лукавого.

Важливо усвідомити – Господь Святий і святе ім’я Його! і я бажаю всім серцем у Ньому проявитися; душа моя впорається і буде жити вічно. Ось це усвідомлення – момент Істини. Решта – шлях смирення і випалювання вогнем: стверджуй (сповідуй) усе близьке до смерті (Одкр.3:2). Поступово, одразу людині – неможливо, вона помре. Якщо будете прощати людям їхні провини, то пробачить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не прощаєте людям їхні провини, то й Бог вам не простить ваші провини (Мф.6:14-15). З милостивим Ти чиниш милостиво, з лукавим – за лукавством його (Пс.17:26-27). Поводишся за образом свого дуалізму (лукавства) – помираєш там; помираєш тут для дуальності – проявляєшся там. Третього не дано.

Бог є Любов, це формула Життя. Перше, що сказав Христос учням: не судіть, і не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете осуджені (Мф.7:1) – не розмірковуйте, що відбувається навколо вас. Дуальність вашої свідомості заважає проявитися Вірі і поєднатися з Богом, прийняти енергію Неба. Енергію пітьми демонічних сил, проявлені через інстинкти людської природи (особистий генофонд), треба сповідати як близьке до смерті. Мертва людина не судить нікого: добре чи погано, йому все одно.

Розширення свідомості

Всесвіт (грецький термін) – космос. Про макрокосмос наші знання обмежені, ми можемо припустити, але не знати. Людський мозок працює на 3-4-5%. 120 років життя та 12% активного мозку, дані людині як образу і подобі Божественної природи, як спадок було втрачено. Людина в метушні втратила зв’язок із Причиною і сама себе обмежила.

Крила (політ думки) були підрізані, і вона стала керованою, домашньою пташкою у дворі диявола. Так, гуляючи двором, вона дивиться в Небо на вільних птахів: Ангелів, Праведників, які досягли досконалості (польоту Духа); їхня свідомість споглядає і розуміє широту природи всіх речей, а вона у цьому вузькому дворику знає лише свою годівницю. Тарган, який повзе по стінці – це його світ, його всесвіт. Птаха, направляючись у місця гніздування перетинає континенти – це її світ, її всесвіт. Гнучка свідомість завжди прагне до чогось незвіданого, надприродного, понад те, що вона знає, розуміє та вміє.

Вчення спущено Згори тільки з однією метою – розширити свідомість людини і підключити до природи всього Сущого від початку. Інакше Вчення просто не було б. Людина, наділена потенціалом як образ Божий (мікрокосмос) у цьому форматі життя здатна охопити весь навколишній світ, весь Всесвіт, ще до кінця не вивчений, але, тим не менш, таку можливість вона має. Кожен у серці своєму розуміє, що це не кінець і що його знання обмежують політ думки. Тільки чиста свідомість може пронизувати усі виміри, усі світи, усі форми та образи. Чиста свідомість, розширюючись поглинає в себе всю Суть речей усього творіння.

Яким чином цього досягти? Спочатку потрібно увійти в Причину, помінявши 3-4% на 100%. Гарний обмін: відмовитись від трьох, прийнявши сто у мікро, але оскільки Закон Єдиний як у мікро, так і в макро, то ти стаєш 100 кратним плодом у макро – і немає нічого неможливого. Твоя свідомість проявлена в самій Причині, а Причина є утворення та контроль, що завершує цикл усього, що є у природі всіх речей. Ця унікальна можливість дана лише Людині.

Частина – 6

Сатана і люцифер

Вибір є чи його немає? Немає, але все що залежить від людини – це завзяття серця, ступінь відповідальності за себе, за послухнянство. Людина не виконує своєї волі. Добру волю мають тільки Ангели. Від людини нічого не залежить – вона поле битви.

Бог, коли створив людину, сказав: і нехай вклоняться їй всі Ангели Божі. Усі Ангели вклонилися, і лише сатана: не вклонюся; я з вогню, а ця твар з глини, я досконалий, я вічний, а в ній є вади. Ця алегорія передає ступінь вираження Духа.

Глина – мінерал, в якому можна зберігати рідину. Гончар ліпить глиняні ємності: одні у почесному, а інші у низькому вжитку (2Тим.2:20). Ємності (різні люди), навіть у необпаленому вигляді здатні утримувати ті чи інші цінності, починаючи від води і закінчуючи бензином. Ємність, обпалена у вогні випробувань і спокус лукавого: ви золото Моє, сім разів переплавлене в горнилі, очищене від землі (Пс.11:7). Краще бути цінною ємністю, зробленою з правильним містичним орнаментом, де нанесені всі елементи творення тих чи інших причинно-наслідкових методів прояву Слова на Небесах, тоді буде ємністю в честі (2Тим.2:21).

Сатана – супротивник, що звеличується перед Творцем, формат спротиву, сама людина. Тому війна за людину – вічна, але вона від початку, і вона кінцева. Все визначається категоріями. Вічність – категорія часу. Все створене має форму, образ, своє вираження у часі, все на своєму місці. Закон всесвіту – це механізм, і він працює.

Хто замість сатани? Останній ворог винищиться – смерть, тоді все буде Життя (1Кор.15:26-28). Бог передбачив усі можливі варіанти. Це не є версія, яка припускає, що цивілізація має характеристики експерименту певних сил. Контроль над цивілізацією здійснюється постійно і цей контроль останнім часом дуже помітний, але це не є експеримент. Це програма, яку настільки продумати у всьому, у кожній деталі могла лише всеосяжна свідомість.

Люцифер (світліший) – це повнота мудрості і вінець краси, межа досконалості Божественної природи, Абсолютної природи Трійці або Причини всього Сущого (Єз.28:12), чому він сам, без посередників, дає абсолютну характеристику. Йому є чому поступитися. Але Причина, знаючи кінцеву мету, врахувала всі недоліки, всі можливі варіанти прояву. Писання каже, що все вже було.

Це не просто Слово, це формат констатації на рівні аксіоми – все було. Ви сиділи в цій залі мільйони років тому і сидітимете вічно. Ця секунда вічна. Це завжди було. Час як категорія надана для прояву Духа. Причина є контролюючим органом нашого виміру. Все під контролем.

Сили небесні похитнуться

Споконвіку люди мріють про вічний двигун. Містично він існує, але по відношенню до Причини він не вічний. Тюрма, система покарань і нагород присутнє, як у людей, але й це не вічне. Енергія випромінюється, вона мутує. Центр впливу – випромінення. Як тільки Дух зруйнує дім, елементи таблиці Менделєєва, повний розпад атомарної решітки, все перетвориться в прах. Я кажу про біоритми. 5 млрд років по відношенню до вічності, багато це чи мало? Незрозуміло. Через 4,5 млрд. років нашої планетної системи не буде. Сонце, ядерний реактор великої потужності, згорівши зсередини, перетвориться у білого карлика. Надто багато пройде циклів життя, променів свідомості із центру Галактики і сформують нові елементи життя.

Куди підуть люди? Вся суть у тім, що усі ми мандрівники і прибульці, наша батьківщина не тут. Місцевих – одиниці. Їхній імунітет настільки послаблений за 14 проявлень, що вони навряд чи будуть здатні на інший формат життя. У Нову зоряну систему увійдуть ті, у кому є відторгнення від середовища. Коли світ відторгає – Бог приймає. Імунітет відторгнення від середовища користується цим. Лише одна чверть населення планеті повернеться туди, звідки прийшла. Це період входження в епоху Духа. Як? Економічно. Рівень життя, розвиток свідомості, яке дозволяє правильно орієнтувати у системі цінностей, надаючи усьому оцінку. 5 млрд – країни, що розвиваються. Рівень життя – економічна незалежність.

Релігійна думка – краєугольний камінь, Альфа і Омега розвитку. Релігійна думка – духовність. Але люди настільки мутували у своєму сприйняті цих цінностей, що поп- культуру вони називають духовністю. Це шлях в нікуди. Релігійна думка – це карт-бланш, який дає право мати імунітет, іншу якість свідомості, бо хто ким переможений, той тому і раб (2Пет.2:19).

Чотири тварини: перша тварина була подібна леву, і друга тварина подібна тельцю; і третя тварина мало лице, як людина, и четверта тварина подібна орлу, що летить (Одкр.4:7) – характеристика людської природи. Лев – плоть; телець – народ; як людина – Дух. Четверта – Син Божий, результат. Ось це та чверть. Все решта – частини циклів. Зараз мова йде про третій цикл – як людина. Адаптація – це гормональний сплеск проявлення сил, смерть і покарання. Це перша фаза.

Вирішується питання закрити цю тему: цивілізація, динаміка і форма її проявлення; і одну чверть перевести в інший вимір. Сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зорі спадуть з неба, і сили небесні похитнуться (Мф.24:29). І будете мати скорботу днів десять (Одкр.2:10). Днів десять – це алегорія, десятинна форма принесення жертви. Відчиняються усі паралельні проявлення людської природи (у самій людині). Люди здихатимуть від страху і очікування бідування, що грядуть на всесвітність (Лк.21:26). Це мазок до картини. Все згорнеться у нуль і одномоментно. І якщо Господь не скоротить тих днів, не спасеться ніяка плоть (Мк.13:20). Спасіння Богу нашому (Одкр.7:10), ось це – так і амінь.

Адепти Сонячних релігій, які сповідують категорії цінностей Неба, аду, хоча ніхто не знає ні того, ні іншого. Існує безліч інтерпретацій цих Вчень, і вони, зазвичай не підводять свідомість до суті. Суть – тільки у Християнському Вченні. Християнство – це релігія, яка стосується внутрішньої природи людини. Не зовнішньої, як у людей, а виключно внутрішньої. Зовнішній формат цього Вчення – достатньо одного життя, щоби свідомість проявилася. 30 кратний плід, очищена мідь, що прирівнюється до золота першої категорії – стан проявлення Отця Світла в обраній душі.

Частина – 7

Створити обитель

Рівень семи Небес (рівень зняття печаток зі Слова) – сім смертей, завжди відмова від усього, що маєш: від стереотипів, від усіх Одкровень, одразу від всього. Кінцевий результат: хто мені на небі і з Тобою нічого не хочу на землі (Пс.72:25). І на небі також нікого немає. Це завжди смерть і Воскресіння, тому що наступна печать – все Писання спочатку, і все по-іншому.

Се, стою біля дверей і стукаю (Одкр.3:20); і Ми (Отець, Син, Дух) прийдемо до нього і створимо у ньому обитель; у домі Отця Мого обителей вдосталь (Ів.14:23; 2). Він один, а обителей у нього багато. Як він може розділитися на множинність обителей? Але так є, людина – це образ і подоба Його. Нова творча ініціатива Сина – створити цю обитель: Він проявляє Отця Духом Святим у людині. Все Вчення виконується в одній людині, але при цьому каже: се, творю все нове – нове небо і нову землю, давнє минуло, тепер все нове (Откр.21:1-5; 2 Кор.5:17). Все спочатку, тотально все. І це називається Народженням, але вже Згори – від вищих проявів, в іншій законодавчій базі. Людина – епіцентр всього, що є у Всесвіті. Причина всього і вся – людина, все інше – ніщо, картинка.

Спасіння Богу

– Мета – спасіння цивілізації?

Накопичений генофонд сотень поколінь служитиме у наступному вимірі, тому все, що тут відбулося дуже важливо. Це первинна форма програмування, жорсткий диск. Якщо він не збережеться, це призведе до втрати пам’яті, генофонду, проявів реінкарнацій багатьох поколінь – все дарма. Спасінням це не називається (термін спасіння нікому незрозумілий). Спасіння – Богу. Потрібно завжди пам’ятати: спасіння і слава, і честь і сила Господу нашому (Одкр.19:1)

Всі Народжені Згори пройдуть цикл очищення, тому що підключення (силова лінія) і напрацювання цінностей інших вимірювань вже є (50+1 акція). Стократний плід буде принесений у процесі проходження.

Всім іншим не пощастило, підуть у «переробку». За наступні 2,5 млрд. років на цій планеті цикл повторюватиметься не один раз. Але уже через 60 мільйонів років (час відносний) в наступній вібраційній хвилі Променю Галактики, яка сіятиме це насіння, ви будете контролюючим органом або Богами. Інших Богів у них не буде, тому що ви адаптовані до цього виміру в Абсолюті. Ось ця та важливість, про яку Я кажу: зберегти цикл, ланцюжок причин та наслідків, співвідношення сил цього виміру. Ось це важливо! Нічого не виникає з нізвідки і не зникає нікуди. Ти майбутній Бог тут через 60 мільйонів років.

В одному мільйоні є три цикли: 700-800 тисяч років, із них центральний – 60-70 тисяч та 6-7 тисяч – яскравий спалах, те, що ми переживаємо в останній цивілізації. Ці цикли – один і той же Промінь програмування свідомості в одній і тій же цивілізації. Ми живемо в критичній зоні, причому 14 проявів одночасно всього й одразу. Занадто великий потенціал, його потрібно зберегти за будь яку ціну і це надто важливо!

Коли зніметься блок із програми і розкриється потенціал (накопичувач) на клітинному рівні, тобі буде соромно за свої вчинки. Ти знатимеш і бачитимеш, як і наскільки збережено. Нейрони головного мозку, це зовсім інша характеристика. Але в будь якому випадку цей процес відбувається, тому що програма вимагає обробки та модернізації у Новій формі програмування: інший період обертання свідомості, Нові Закони.

Коли буде розблоковано інформацію про життя (душі) Духа, багатьом буде соромно, за те, як вони поводилися до того, як з’явився цей Всесвіт, до створення світу. Нескінченність природи Духа – аксіома, а людина – образ і подоба Його. Образ ми маємо, у всякому разі прагнемо мати, але Подібність – не завжди. І ось ці темні шорсткості будуть відкриті і постануть на суд часів для кожного окремо (не за усіх разом).

Буття – світ духів

Ти полюбив Мене перш буття світу (Ів.17:24). Яка Іпостась із Трьох підходить під термін буття? Друга Іпостась. Буття – Господь. Не Отець, не Дух. Двоє з них побічно приймають участь. Середній, проявляючись через Третього Духом, заряджаючи все, являє Життя – Словом створене все.

Все буття, яке розглядається з позиції Причини, говорить виключно про Духів і ні про що матеріальне. З позиції людини – нерозуміння, тому що вона звикла мислити картинками, образами, матеріальними речами.

Книга Буття – це мовлення Єдиного Неподільного Бога, як Він проявляє Себе у Дусі та серед Духів. Все творіння, вся твар і буття цієї тварі, під керівництвом Господаря Дому – це виключно світ духів, поза матеріального світу. Це на рівні аксіоми – так й амінь!

За часів Христа так було, потім ці знання швидко прикрили, втратили і зараз ніхто з «християн» так не думає. Усе перетворюється на матеріальні речі: живі, неживі, дерева, птахів, землю, але не душу, як землю обітовану, в яку входять Ангели і Трійця творить у ній обитель – прояв всього Учення (Три Завіту) у конкретній людині. Ні, у людей все інакше, все зовсім втрачено.

Все творіння – світ духів, тому що Царство Бога, в якого «вірують» – не від цього світу. Те світорозуміння, яке людина має і світ, про який говорить Біблія – зовсім різні світи. Світи з’єднуються шляхом «чудесних» дій Причини з іншого світу у вигляді Мойсея, Пророків, пришестя Христа. Читаємо, але не розуміємо, як вони (починаючи і закінчуючи Христом) роблять ці маніпуляції. Але вони це зробили, і ми маємо нову форму розуміння цих процесів через ознайомлення із іншими законами Життя (вже не закони світу цього).

Так як вони, пізнавши Бога, не прославили Його, як Бога, але заметушилися у мудруванні своїм, і славу нетлінного Бога змінили у образ, подібний тлінній людині, і птицям, і чотириногим, і плазунам, то і віддав їх Бог неправдивому уму – робити непотребство. Вони замінили істину Божу неправдою, і вклонялись, і служили тварі замість Творця (Рим.1:18-32). Бог не має образу. 4 Розділ Повторення Закону говорить чітко і ясно: твердо тримайте в душах ваших (твердь – небо, так і амінь; у душах – у життях ваших), що ви не бачили жодного образу на горі Хориві із середовища вогню, коли говорив з вами Господь: ні чоловіка, ні жінки, ні звіра, ні птаха пернатого, ні гада повзучого, ні риби, що у водах нижче землі, бо Господь Бог ваш є Дух.

Отже, Господь є Дух і все буття Його, яке Він проявляє через Любов до Сина, і Син через Любов проявляє це в Отці, формуючи Його буття Духом Святим (у постійній нараді), це Духи і нічого більше.

Буття – структурність, гармонізація і формат життєустрою Неба, те, що невидимо, те, що в кожній людині є по праву його народження. Але вона втратила і була вислана за межі цього Неба в матерію, у фізичне тіло. Усередині існує її особистісний Всесвіт, але паралельний з нею. Доступу немає, перекрито, він висланий з цього Неба – розуміння існуючих процесів життя в Причині як образ та подоба. Всі Ангели, всі тварі в людині є, але вони «звільнені», тому що людина пішла від них у матеріальний світ.

На брамі Раю Херувим з вогненним мечем, що обертається праворуч і ліворуч, охороняє шлях до древа життя (Бут.3:24). Коли є єдиний формат (без дуальності), Херувим не зможе зашкодити тобі; він зашкодить тобі, якщо ти маєш стереотипи свідомості матеріального світу: Дух опирається плоті, плоть опирається духу, вони один одному чинять спротив (Гал.5:17). Входячи у світ духів і вічних цінностей, людина повинна відмовитися від матеріального світу, від світу фізичних проявів і відношень, всього, що пов’язане з цим життям.

Отже, буття складається з духів, виражених вібраційною хвилею Світла Любові, Сином. Не енергією, не можна плутати. Непорочне зачаття (наріжний камінь Християнства) приймати потрібно тільки Вірою. У світі духів немає образу, немає матерії, немає тієї вібраційної хвилі, що складається з енергії, яку ми знаємо. Енергія у будь-якому прояві – є матерія.

Там – Світло. Світло чого? Світло прояву думки Духа. Ніхто не знає, яка думка у Духа. Отже, Дух може мислити. Люди кажуть: думка матеріальна. Так, у світі плоті, у світі матерії думка справді матеріальна. Це наш творчий потенціал, вкрадений бісами і даний нам у розробку, але Писання говорить ясно: ніхто не знає, яка думка у Духа (у Бога). Дух поза часом, поза простором, поза матерією, поза законодавчої бази цього виміру, в якому ми можемо оперувати своєю свідомістю, даючи ту чи іншу оцінку. Це означає, що ця думка без початку і без кінця, як Бог. Ця думка є виразом Світла Знання.

Виражена Ним думка, є сукупна модель цілого світу, тому що Він Бог і в Нього надто об’ємна думка. Наші думки та Його думки не можна порівнювати. Ми можемо думати, як посадити картоплю, а Він думає, як створити цілий світ, цілий вимір, від початку його до кінця, відразу в деталях весь цикл в Абсолюті, у всіх варіантах. Так як ця думка проявляється у всіх Трьох Іпостасях відразу і кожен вносить свої елементи, то завжди існує три варіанти розвитку подій. Кожен варіант самодостатній та має закінчену форму. Усі три можуть бути одночасно або окремо, змінюючись положеннями (так буває у нашому вимірі).

Як читати Біблію

На початку Бог створив небо і землю. Не я, а Бог, але десь чув, читав, що Царство Небесне всередині вас є. Отже, усередині мене. На початку Бог, який у мені, створив небо та землю. Земля була безвидна і пуста. Земля обітована – суть, яка чує Слово Боже і виконує його. Напевно все це в мені є, і обіцянка, яку Він мені дає у вигляді цієї Книги, що Він населятиме цю землю, і Він житиме в моєму житті, у моїй душі, але зараз вона безвидна і порожня. Подивився, точно нічого немає. І темрява над безоднею. Безодня, де вона? Притча про багатія і Лазаря, розмова Авраама з багатієм. Отче Аврааме, скажи Лазарю, щоб він омочив у воді перст і охолодив язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому. Відповідає: ти вже отримав своє добре в житті твоїм, а Лазар – зло, тому він тепер втішається, а ти страждаєш. Отче Аврааме, у мене є п’ять братів, скажи Лазарю, щоб він засвідчив їм, щоб вони змінили ставлення до життя, до Бога, щоб і вони не прийшли до цього місця муки. Не можу, у них є Мойсей і пророки, хай слухають їх. Навіть якщо мертві воскреснуть – не повірять. Більше того, між нами і вами Бог провів велику прірву, тому не ви до нас, ні ми до вас перейти не можемо (Лк.16:19-31).

Де ця прірва, де ця безодня? Місце, що не має дна (відро без дна), вода ллється й виливається. Але є безодня Премудрості та Благодаті Божої – безодня безодні говорить голосом водоспадів. Дві прірви виявляється, не одна, і одна одній каже голосом. Скільки галасу! Водоспад Вікторія та Ніагара, зробили між ними зв’язок, вони посилюють один одного і вивели в ефір третє: шум водоспаду. Одного чи двох? З одного динаміка два водоспади. Чи можна їх відрізнити?

Частина – 8

Містичні характеристики образів

Усі шість днів творіння слід розглядати лише з містичного погляду (сфера прояву свідомості у Дусі). На початку Бог створив небо та землю. Небо, де воно, ми його не знаємо, але Царство Небесне всередині вас є (Лк.17:21). Небо – престол Божий, земля – підніжжя ніг Його (Діян.7:49). Його – не мої, але в мені, оскільки мова йде про людину.

Церква розглядається як Діва, Наречена або образ Божої Матері. Але в останні дні Господь зробить щось дивне, Жона спасе Мужа – Церква. Коли буде вилучений від середовища той, хто утримує тепер (2Фес.2:7), тоді все перетвориться на прах, залишиться тільки Чиста Діва Світів у вигляді духовних осіб і будуть піднесені на хмарі у стрітення Господу (1Фес.4:17). Хмара Слави – форма Одкровення, що складається з не тварного Світла.

Все Дух, про Духа, в ім’я Духа і Духом. Жодного додаткового джерела інформації немає. Думка тільки у Духа про Духа. Людина тут може лише спостерігати, фіксувати ті чи інші процеси, але зрозуміти зможе не своїм умом, а здобуваючи ум Христа. Тоді завдяки зміненому уму у стані первинного кола Життя свідомість проявиться до шостого рівня – мудрості, що сходить від Отця Світла.

Створив Бог людину шостого дня, чоловіка і жінку створив їх. І сказав їм Бог: плодіться, і розмножуйтесь, і наповнюйте землю, пануйте над рибами морськими і над птахами небесними, … і зелень травна буде вам за їжу (Бут.1:26-28). Зелень травна – дні життя людини, проведені на пасовищі Любові, якою користується людина.

Високі Ангели контролюють народи (ангелів). Тільці – народи. Вівці – Слова Христа, вібраційна хвиля, більш досконалі Ангели, ніж були проявлені Ним у Тілі Його, те, що вийшло вже з Тіла. Він вийшов із Себе для Бога – процес після піднесення.

Воли (дванадцять волів, що тримають на спині мідне море) – образ 12 колін Ізраїлевих (море є світ), які стоять по краях спиною один до одного та обличчям дивляться за межі цього моря, – своєрідне зодіакальне коло.

Завіса – плоть Христа, яке відокремлює Святе та Святе Святих. Храм, стіни, підстави, богослужбові посудини, біблійні грошові одиниці – все має свій містичний зміст, символ і називається духовним світом.

Вся територія Ізраїлю, все, що розділене, кожне коліно, кожне місто – Дух того чи іншого прояву Ангела, який населяє цю землю обітовану завжди був у людині, завжди мав місце як у своєрідному всесвіті. Так як все від Єдиного і кожен у мікро має цілісний формат і структуру, що існує від початку і до кінця, а людина є прообразом всього, то земля обітована теж у людині. Все є в людині! Але людині необхідно вийти за межі образу язичницьких форм багатобожжя – поклоніння стереотипам, як законодавчій базі. Сідаю в автобус і вірю водієві, що він мене довезе. Це його робота, незалежно від твоєї віри. Сідаю в літак, літак повинен долетіти (конструктори літака знали свою справу), вірю пілоту. Ось це багатобожжя настільки розпорошує свідомість образу і подоби Божої, єдиного цілісного елемента вираження Причини, що для самої Причини не залишається місця.

Щоб мати владу над автобусом і над літаком, потрібно відкинути себе (стереотипне мислення старої природи), бути з Причиною – прийняти Причину через це Вчення в Чистому вигляді, в Абсолюті Її проявлення, але почати потрібно з головного. У людей все починається з плоті і закінчується духом. Щоб проявитись у Причині одного життя не вистачає і не вистачить ніколи, бо людині це неможливо.

Починати потрібно з Духа, повернутися в душу, і потім повернутися у фізичний світ, увійдете й вийдете, і пасовище знайдете. Коли є спочатку правильна позиція прояву Віри, набуття Знань і правильне співвідношення, тоді праведник у всьому, що він не робить, встигне (Пс.1:3)– все буде гаразд і тут, і там.

Тому все творіння шести днів: і зірки небесні, і зелень травна, і земля, і небо, і всі тварини, і вся рослинність – це все духи. Те, що було від початку називалося духовним всесвітом, але духами темряви у природі свідомості людини духовний всесвіт був виражений у абсолютно протиприродному форматі, у матеріальних формах.

Беручи в руки Біблію, завжди треба пам’ятати: все Писання богодухновенне і корисне для навчення, для виявлення, для напоумлення, для наставляння у праведності, хай буде досконала Божа людина, до усілякої доброї справи приготована (2Тим.3:16-17). Всі Писання без винятку, Пророцтва говорять лише про Христа. Інших пророцтв у Біблії немає.

Дух Христа є Дух пророчий. Політ Старозавітної Думки Духа, переходячи в політ Новозавітної думки, отримує додаткову Силу, навантаження, очищення, проявлення – Писання богодухновенне і говорять про Христа. Христос – Месія або Цар. Цар (епіцентр, Древо Життя) бере відповідальність за все, що відбувається в людині та з людиною. Бере егіду над усією людиною у вигляді воцаріння на Престол свідомості цієї людини. Все, що є в цій людині – Його вірнопіддані: хто Мені служить, Мені хай слідує; і де Я, там і слуга Мій буде (Ів.12:26), які присягнули на вірність цьому Престолу, цій Конституції, саме цій нормі Життя та іншої немає.

Так як Царство Його не від цього світу, то всі богодухновенні Писання будуть проявляти Його Царство, яке формує в людині образ Нового Духовного Всесвіту. Епіцентр цього світу, цієї обителі – Трійця, три прояви як одне цілісне. Третій Завіт Духа (останній) –– Сонце, Світло Знання, все і у всьому Бог.

У Духовному світі розглядаються всі деталі і немає штампів. Є ті чи інші рекомендації Писань, як діяти в тому чи іншому випадку, але керівництво тільки одне – Духом. Тільки Дух знає яка Думка у Бога, тому що розглядається цілий спектр у множинності всього. Зі ста варіантів вибирається єдино правильний. Від людини потрібно тільки одне: людино, відмовся себе. Швидкість обертання свідомості у відмові від себе завжди різна, тому зірка від зірки різниться у своїй славі (1Кор.15:41). Немає однакових відбитків пальців, немає двох однакових людей.

Завжди керуватися Духом – із багатьох вибирається один правильний варіант шляху. Біблійні рекомендації – це правила, їх Дух моделює. Сподівання моє – Господь. Ти тримаєш мене за праву руку мою, і там, де відпустиш мене, там я помру (Пс.72:23), до чого б ти не приклав серця свого.

Жив цар Ізраїлю, правив і помер, і приклався до народу свого. Другий цар жив, помер і не приклався до народу свого. Серце царя – у руці Божій (Пр.21:1). Як тільки ти приклав серце до людини, ситуації, процесу, світу, всесвіту, приклав серце, від якого джерело твого життя, яке сховане зі Христом у Богові, то автоматично ця ситуація – ти сам, вона під охороною. Хочеш ти того чи ні, але ти приклав серце. Там цього достатньо, вона увійшла до списку об’єктів, що охороняються.

Чому Христос прокляв смоківницю? Смоківниця – образ Старозавітного Ізраїлю; Новозавітний Ізраїль – виноградна лоза. Коли Він прийшов, не знайшов плоду і сказав: хай не буде ж надалі від тебе плоду довіку (Мф.21:19). Смоківниця засохла до кореня – до Адама. Тому фарисеям Він сказав: батько ваш – диявол, ви не впізнали дня навідування свого, Єрусалим буде зруйнований – стара форма поклоніння. Давнє минуло, тепер все нове (1Кор.5:17).

Старий Завіт проявився у зовнішньому форматі, стимулював усі сфери життя і дав можливість Ізраїлю проіснувати, зміцнитися та мати владу над іншими. Новий Завіт – акцент на внутрішній людині, на душу. Незалежно прийняли чи ні, засвоїли чи ні, проявили чи ні, незалежно ні від чого – нині час Третього проявлення – Духа, вищого критерію. Те, що досягали древні Святі, покладаючи своє життя, ви досягаєте за лічені навіть не роки, а дні і йдете далі.

Незнання Закону не звільняє від відповідальності. Система програмування від Завіту до Завіту працює незалежно, як і ким вона буде засвоєна. Це глобальне програмування. Завжди є три варіанта розвитку подій, кожну секунду все може змінитися кардинально. Ось тому від Синів Божих вимагається тотальне пильнування та тверезість, тотальний контроль над усією світобудовою та миттєва реакція на процес.

– Чому буде соромно, за те, що людина робила раніше творіння?

І третя тварина мала обличчя, як людина – це твій Дух, це ти сама. Все інше – прояви чи одяг Духа, ті чи інші тіла. Він, у дні плоті Своєї, з сильним вигуком і зі сльозами приніс молитви і моління, Здатному спасти Його від смерті; і почутий був за [своє] благоговіння. Ангелами Своїми Ти твориш духів і служителями Своїми полум’яніючий вогонь. А про Сина: престол Твій, Боже у вік віку: жезл царства Твого – жезл правоти. Спочатку Ти, Господи, заснував небо та землю, і небеса – діло рук Твоїх. Всі вони зносяться, як риза, і як одежу згорнеш їх, і зміняться (Евр.5:7;1:7-12). Це ланки одного ланцюга.

Дух знає, яка думка у Бога. Ще нічого немає, але Думка у Бога, а твій Дух знає. У Раю починається Життя (душа), коли ти отримуєш інформативне завантаження – насаджуються Дерева, Знання і ти бачиш Сонце. Воно проявляється через тебе, у тобі; ти сама є Славою Божою і ця Слава у стрітенні з Тим, Хто її дав. Зрештою, Сяйвом цієї Слави буде Дух животворчий.

Дух знає (до всього) яка Думка у Бога. Він її ще не виразив, але Син проявляється у Нього всередині, твій Дух, і це ти сама. Переможцю дам сісти на престолі Моєму, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його (Окр.3:21). Отже, Отець, Син, Дух і ти на одному рівні, у злитті Трьох, ти їхня обитель, яка була до всього. Нема інших Богів.

Поки мислиш образами або з позиції світла цього світу, складно твоєму Духу знати, яка думка у Бога, тому що Бога не бачив ніхто ніколи; Єдинородний Син, який у надрах тебе, Він бачив Його і знає Його, і, якщо скаже, що не знає, буде подібний до вас брехун (Ів.1:18; 8:55).

Все вже було, хай збуваються Писання, кістка Його да не скрушиться (Ів.19:36). Все було і пішло в нікуди, в ніщо, і ти повернулася на круги своя – на початок, який є твій кінець. Ти і є той Бог. І тільки Дух твій знає яка Думка у Бога про тебе. Приміряючи цю Думку на себе, ти кажеш: «навіщо мені це потрібно»? І коли це все станеться, тобі буде соромно.

Адам – це душа жива. Це не Дух, створений за образом і подобою. Адам (душа жива) окрема величина, проміжний елемент, Альфа і Омега, наріжний камінь всього. Адам – проявлення цього Духа, і це та Наречена, яка виходить за нього заміж.

Людина, всі її члени також мають містичну характеристику, по Писанню: зовнішня, внутрішня людина (права і ліва сторона, так само як і два серця). Своєрідний біологічний Хрест – руки, ноги.

Ноги (ступні до щиколотки) – Мойсей, скинь взуття твоє, бо ця земля свята; Я негідний розв’язати ремінь у взуття Його; як прекрасні ноги, що благовістять мир, благовістять благе! (Вих.3:5; Ів.1:27; Рим.10:15). На переході з одного виміру до іншого, з цього світу в наступний – перевзування, містична характеристика.

Міра людини така сама, як міра Ангела – Старий Завіт і Новий Завіт розглядаються у Єдиному варіанті. Коліно – народження Сина на коліна, за кількістю колін Ізраїлю. Це перша зовнішня форма.

Руки. У первинній фазі є п’ять рівнів (пальці правої і лівої руки), шостий рівень, концентрований (долоня) – так звана доля, творення людини за образом і подобою. Це плацдарм поля бою, кожна лінія має своє смислове навантаження, але ліва і права різняться у своїй славі – внутрішнє та зовнішнє.

Новий Завіт, внутрішнє і зовнішнє – дві променеві кістки від зап’ястя до ліктя. Третій Завіт – м’яз Господній (від ліктя до передпліччя). На ногах – стегно, яке формує у людині систему духовної природи; Яків був поранений у стегно і став Ізраїлем (воїнство вже Небесне), тобто Духом оновленим, був прийнятий на службу Ангелом до Бога.

Голова – окремий елемент. Розглядається лише система фізіології. Отже, підійшли до землі обітованої. Плече – жертва священика (є міра людини і є міра священика), плече стрясання: бо уста священика повинні зберігати відання, і Закону Божого шукають від уст його, тому що він вісник Господа Саваофа (Мал.2:7). Шукають відання. Сукупно всі три – відання. Не первинна природа ознайомлення та сприйняття, не оновлена природа цього сприйняття та Знання, а посилена особистісним проявом (зв’язку мікро та макро) тебе вже як Бога. Ця жертва Причині – стрясання Духа, вібраційна хвиля приймається.

Тому на стародавніх іконах зображували на плечах з одного боку біса, з іншого Ангела, і той і другий шепоче на вушко. На плечах – на жертві священнодійства (життя після смерті). Усі тварні духи, ангели, демони – все служить природі людини. Епіцентр – Людина, її Божественна природа.

Небеса, у східному варіанті чакри – енергетичні центри, де є вихід у середовище (сім, тринадцять). Земля, куди сіється сім’я. Вода – дозрівання плоду, зростання. Сонячне сплетіння – чакра вогню, епіцентр. Серцева чакра – перехід з одного виміру до іншого виміру – четвертий, той водорозділ, який називається Хрест. Щитовидна залоза – Трон або місце, де сидить той, хто виражає себе. Там формуються голосові зв’язки і вираження Волі Того, хто живе в Ньому або Син. Хто живе в Ньому – Дароносиця. Від серця до серця, Дароносиця і вихід, тобто. пірамідальна форма. Тут же соски –живлять молоком, те, що виходить зсередини. Вище щитовидної залози – прана – стан вогню. Акаша чи третє око – внутрішнє розуміння чи бачення – ментальність. Інформація, що отримується із середовища, ззовні, обробляється і після обробки проявляється кінцевий результат того, що відбувається – картинка, ціле кіно і людина вже знає, що буде після цього. Корона – свідомість перебуває вище всього (дві півкулі), яка диктує свою волю, всі низинні прояви тримає під контролем.

Восьмий рівень – той зв’язок усіх семи центрів, що діють по колу як ходіння думки духу чи енергії. Людина самодостатня, вона автономна від середовища, якщо правильно поводиться. Енергії, яка збуджує її внутрішнє єство, достатньо для життєдіяльності. Якщо правильно всьому дати характеристику, її клітина розрахована працювати 120 земних років.

Дев’ятий рівень – енергія, яка направляє елементи чотирьох кінцівок, зв’язок із середовищем, з макросвітом. Десятий – Єдність у цілісності мікро і макро. Єдність як загальний формат Життя, ти не розділений із середовищем, повне злиття. Завдяки інформації у Біблійному варіанті про фізичний прояв людської природи, насправді виходить з абсолютно протилежної сторони: дається акцент уваги того, що є у духовній людині. Розглядаючи духовну людину, як творіння, ми пізнаємо Творця, Його Самого, яким є справжній Бог. Маючи хмари свідків: хто бачить Мене, бачив Отця, Я і Отець – єдино, духовна людина, проводячи аналогію, беручи Вірою, починає досліджувати всі процеси Писань у деталях. Зрештою, проявляється та духовна субстанція – третя тварина, що має лице як у людини. Все Писання проявляється в ній, всі частини, внутрішні і зовнішні, не так як у фізичному світі, але аналогія завжди присутня.

Ребро. І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я тих, що сиділи, двадцять чотири старці, які були зодягнені в біле вбрання і мали на головах своїх золоті вінці…і ні вдень, ні вночі не мають спокою, вигукуючи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде (Одкр.4:6-8).

Так ось, дванадцять і дванадцять горніх ієрархій, тьми тем і тисячі тисяч одноклітинних безтілесних чинів Ангельських і всі волають до Неба. Один із 12 Херувимів (одне ребро) сказав: не вклонюся життю цього Духа людського; що це за Адам такий, що сам Бог, Причина виникнення всього і мене самого, вдмухнув в його особу подих життя і став чолом всього творіння – душею живою?

І це ребро відпало. Душа жива вирішила цей процес виправити (в принципі, була готова), і Бог навіяв на Адама глибокий сон, в Раю, тобто позбавив його того знання, в якому він перебував, і дав йому новий формат проявлення цього знання в його особистому житті, душі живої.

Душа – життя. Душа сама по собі – Адам, життя – саме по собі, але разом – цілісна величина. І ось те ребро як стереотип падіння, того, що є усередині. Що всередині? Ковчег Завіту. У Ковчезі – посудина з манною, гомор (десята частина ефи); скрижалі Завіту (Десятослів’я Мойсея) і жезл Аарона розквітлий (мигдальний) і над ним Херувими Слави, крилами осіняє цей Ковчег.

Один Херувим, одне ребро каже: не вклонюсь, бо все, що за межами цього Свята Святих (Святе, язичницький двір, весь Єрусалим, Ізраїль) – від лукавого, мені і тут добре.

Тому Адам – душа жива (прообраз), середній рівень, рівень Логосу, Другої Іпостасі. Господній рівень останній Адам – Дух Животворчий проявлений як показовий виступ та замінник того, що було у духовному Всесвіті. Адонаі замінник люцифера. Все трапилося на трьох рівнях. Третій Новозавітний рівень – Юда, те, що було від початку, і увійшов у нього сатана – ще одне ребро; ще один сатана (другий рівень) – Єва у Новозавітному форматі у душі живій, у Раю, тобто. у тих чи інших алегоричних, але правильно оформлених знаннях.

Отже, три рівні – плоть, душа, дух, всі три повторюють один і той самий процес. Я детальніше буду розповідати за кожен рівень. Все має містичні характеристики.

Частина – 9

Приготування Шляху

Образи Писання, пропущені через свідомість, формують у людині деякий Образ Божества Тілесно (як мікро, так і макро). Все міняється місцями, причому кардинально, з точністю до навпаки: серединний процес, початковий, кінцевий процес, всі Іпостасі міняються місцями, співвідношення сил, ступінь Одкровення, і коли прийнятий найдосконаліший Дар – Дар Любові, все стає на своє місце: те, що було на початку, буде наприкінці.

Але, навіщо ця Книга написана, причому у такому алегоричному форматі? Яка переслідується мета? Він сказав: Слави Моєї не дам іншому (Іс.38:11). Слава – таємниця, жорсткий формат алегорії, куди ніщо нечисте не може проникнути. Апостол Павло каже: вглядайся у себе і у Вчення, бо так чинячи, і себе спасеш, і тих, хто слухає тебе, весь твій дім (1Тим.4:16) – Єдність усієї природи людини без дуальності. Єдність може бути сформована у виконанні канонічних норм Писання. Вимоги однозначні, прості і людина починає це розуміти. Прості – живі та дієві, але дуже складно виконати всю цю простоту.

Що Бог хотів сказати у всьому Писанні про Себе, кого Він являє Собою чи замість Себе? Три виміри: час, простір, матерія – наш формат життя, це і є Бог все і в усьому Він на початку і наприкінці, Він – Причина всього, що існує, створено, було, є і буде – Причина і наслідок.

Від початку Бог створив людину правою, але люди пустилися у багато помислів (Еккл.7:29). Щоб людина здобула Єдину Абсолютну форму, яку мала від початку, вимоги однозначні и вони актуальні на усьому Шляху проходження – цих помислів не повинно бути. Пильнування і тверезість полягає саме в цьому. Консолідація всіх її параметрів має бути спрямоване на цілісний формат Єдності у троїстому прояві як людини, так і Божества. Акцент на Причину, на Дух.

Вийти за межі цієї законодавчої норми і увійти в іншу законодавчу базу життя, іншу сферу обертання свідомості. Занадто багато є шорсткості, ям, перешкод. Перше, на чому люди спотикаються при знайомстві з Євангелієм, це Вчення Хрестителя: приготуйте шлях Господу; прямими зробіть стезі Йому; усяка долина наповниться, і усяка гора і пагорб знизяться, кривизни вирівняються і нерівні шляхи зробляться гладкими (Лк.3:5), тобто дуальність скасовується.

Як вирівняти шлях? Христос розставляє акценти: ви чули, що сказано давнім: не вбивай, хто ж уб’є, підлягає суду. А Я кажу вам, що кожен, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; хто ж скаже братові своєму: «рака», підлягає синедріону; а хто скаже «безтямний», підлягає гієні вогняній. Тому не судіть, да не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете судимі (Мф.5:21-22;7:1-2).

Людська природа реагує на процеси, що відбуваються з тієї чи іншої позиції дуальності, але у світі Ангелів на це дивляться як на регрес – девальвація психіки, девальвація стосунків із Богом; кредит часу, який було надано на придбання надмірних цінностей, вичерпується.

Не осудження, це перше, що потрібно запам’ятати. Немає добре чи погано. Кожна людина має своє базове інформаційне завантаження, яке допомагає проявитися її генетиці у тій чи іншій формі життя і дозволяє людині міркувати. Після міркувань (плюс-мінус) виголошується результат роздумів: вирок або вчинок. Це все від лукавого.

Уповання моє Господь – еквівалент, міркування тієї ж людини, але в мірі Ангела. Бог дав мені мудрість: подивитися на аналогію з Писання. Такий-то Цар Ізраїлю або Пророк у такому випадку вчинив так. Розміркував, і я поступлю за його прикладом. Тому, якщо є дороговказ, наставник – порадься: у мене є послух, але я спіткнувся, підходжу до цього послуху як людина.

Будь-яка форма осуду, будь-яка форма міркування – міра людини. На міру людини завжди існує альтернатива – міра Ангела. Завдання (на кожному кроці): визначитися, кого призиваєш на служіння: світ занепалих духів – міра людини; світ Світлих Духів – міра Ангела.

В Біблії для міри Ангела надані усі інструкції по відношенню із ближніми, дальніми, з тією чи іншою програмою життя, нічого нового під сонцем немає, все було. Інструкції прості у запам’ятовуванні, прості у вжитку – початок усякому проявленню міри Ангела або Християнина. На Небі Християни – це Сини Божі, других християн там немає. Все, що поверх цього – від лукавого.

Підкреслюю, це не просте Вчення. Це Вчення про Вічне Життя. На Небі – Трійця, Світлі Духи, духи праведників, які досягли досконалості; всі прояви природи буття щодо людини, тому що людина – основний аргумент війни. Все розглядається серйозно.

Так як ніщо нечисте не ввійде на Небо (акцент Писань, Одкр.21:27), а всяка людина – неправда і зло велике (теж акцент Писань), то міра людини (ступінь гріховної чаші) не ввійде на Небо. Доки міра людини не вичерпається і не проявиться міра Ангела, Неба не побачить ніхто і ніколи. Там з цим не шуткують. Богу необхідно все або нічого, Він максималіст. Половинчасті варіанти, якійсь компроміси, м’яко кажучи, недоречні.

Є образ у Писанні – ефа (гомор – десята частина ефи) або міра людини. Два Ангели кидають у прірву цю ефу, блудницю (прокляту душу) і запечатують свинцевою печаткою. Два Ангели, два Завіти або служителі, зовнішній формат, прикордонні елементи цього Вчення. З цієї ефи береться Десятина – та первинна природа розкриття потенціалу підсвідомості (всіх паралельних світів людської природи) і починає множитися на себе саме. Кожна одиниця вміщує цілісну природу всієї Десятини. Загальний формат – 100, початковий та кінцевий плід.

Народження Згори і кінцевий елемент прояву душі живої – Дух Животворчий, Жона, осяяна Сонцем, це є початок – перший акорд Вічного Життя у Симфонії Любові. Лише перший акорд, на що витрачали життя всі Святі, які були до вас від створення світу. Досягти першого акорду, проходячи дві смерті одразу, першу та другу.

Дві смерті – два хрещення

Після усікновення глави Хрестителя, хто продовжив хрестити? Хреститель почав, але не закінчив. Сам Христос не хрестив, а учні Його; Хреститель був посланий, щоби Він був явлений Ізраїлеві; ся радість його сповнилася, він друг нареченого (Ів.4:2;1:31;3:29). Вчення Хрестителя: пагорби – знизяться, долини – підвищаться. Перше хрещення (в Йордані) – вода, вираз самого Вчення. Можна це для себе порівняти з хрещенням у смерть? Учні хрестили у смерть Христа, а Хреститель у чиє ім’я хрестив? Я хрещу вас у воді у покаяння, але, Той хто йде за мною сильніший за мене; Який став попереду мене, бо був перш за мене (Мф.3:11; Ів.1:27). Хрещу тільки з однією метою: зрівняйте шлях Господу, прямими зробіть стезі Йому. Отже, перша смерть, перше Хрещення у покаяння для прощення гріхів.

На Іоанні Хрестителі закінчується Старий Завіт. З усіх народжених жонами не повставав більший Іоанна Хрестителя; але менший у Царстві Небесному більше його. І, якщо хочете прийняти, він є Ілля, якому має прийти (Мф.11:11-14). Він був захоплений вихором на вогняній колісниці у Небо (Сир.48:9).

Хрещення (грецький термін) – занурення. Занурення в інформацію – потонув. Занурення через свідомість всього, що є в людині – ось Істинне Хрещення. Водне хрещення у людей, це лише образ, нічого спільного немає з Істиною.

Друге Хрещення, друга смерть після усікновення глави Іоанна Хрестителя. Гріхи прощені. Тепер глава всьому Христос. Усвідомлення Хрестителя (у покаянні) відбулося, трансформована свідомість проявилася. Тепер наступне хрещення. Учні хрестили у Вчення Христа – інша вода, інше Вчення. Мойсей теж хрестив у своє Вчення. П’ятикнижжя або Закон – формат хрещення, і всі хрестилися в Мойсея в хмарі та в морі (1Кор.10:2), виконання – у хмарі та в морі.

Отже, Хрещення – занурення і стан виразу цього Слова: одного разу сказав Бог, і двічі чув я це. Перше занурення – почув, друге – проявив. Ось Хрещення (хрещення від слова Хрест). Почув, прийняв, помер для минулого життя і поринув у Нову законодавчу базу Життя, все змінилося. Помер в одному та народився в іншому. Помер той, ким ти був учора, зовсім помер, не частково.

Скільки Вчень, стільки Хрещень. Вчення необхідно не тільки почути, а й проявити: блаженні ті, хто слухає слово Боже і виконує його, говорить Христос (Лк.11:28). Одне Хрещення на всі Заповіді, поринаєш у всі відразу, одномоментно.

Тому перша смерть – Вчення Іоанна Хрестителя, воно завершує весь цикл Старого Завіту. Померли в Хрестителі, пагорби знизилися, долини зросли, увійшли в стан балансу, суботи або тиші. Все, що було проявлено у старозавітній природі (заповідей, пророцтв, псалмів) тільки воно перебуває у стані балансу. У перекладі: нічого особистого, я ніяк про це не суджу, я для всього помер. Бог живе Вічно, і все, що Він мені дав у цьому Завіті в мені є, але моєї природи дуальності свідомості в цьому не буде. Все, що залишилося понад це – гріх: моє судження про Закон, про Пророків, про Вчення: мої досягнення (висота пізнання моїм плотським умом цього Закону, Пророцтв); моя виховна шкала цінностей ставлення до тієї чи іншої Заповіді, Пророка чи Закону загалом; мій низинний прояв – невиконання цих заповідей, пряма війна з Богом, бо дружба зі світом суть ворожнеча проти Бога (Як.4:4).

Свідомість балансується, виходить у нуль – є тільки Бог і Його Воля. Мого суду немає, моєї дуальності немає, я ніяк не суджу – Бог Святий і святе ім’я Його. В цьому все Вчення Хрестителя.

Друге хрещення (Новозавітне) – внутрішнє, хрещення душі в Слово, Царство Якого вже не від цього світу – Новий формат життя і занурення в цей стан. У цьому випадку, відразу для всього – смерть.

Тому Павло застерігає: безглуздих же змагань, і суперечок і чвар про закон віддаляйся, бо вони марні і суєтні (Тит.3:9). Акцентує увагу на вірі, милосерді, братолюбстві – вічних цінностях Ангельського світу, природі іншого виміру життя, іншої законодавчої бази – внутрішньої людини. Акцентував не на свідомість людини, а на форму її виразу Любові.

Я хочу, щоб ви відпрацювати своєрідні стандарти підходу до Вчення як такого. Новий формат Духа у канонічних формах прояву Божества Тілесного – Єдиний Абсолютний варіант правильного судження, тому що духовний судить про все, а про нього судити ніхто не може, ані ангели, ані біси (1Кор.2:15).

Людина ускладнює все. Писання говорить ясно: будьте мудрі, як змії і прості, як голуби (Мф.10:16) – дуальність має бути розкрита, зрозуміла і ручна (триголовий змій на повідці). Причина всіх нещасть всіх людей – гордість (середовище дуальності). Щоб виглядати в очах ближніх і далеких чимось значущим, гордість не дозволяє пробитися в Причину, в Єдність у множинності. Тим більше у Вченні, так званий «служитель», освоївши двадцять шість предметів семінарського курсу, надувши щоки, дивиться на все з висоти своєї пихатості. Ось тому: будьте мудрі, як змії і прості, як голуби. Все що понад те – від лукавого.

Єдність у множинності – Причина всього Сущого або Божество сформувало коло Життя, назвавши його алегорично Сонцем, тому що Сонце (космічне) дає всьому життя. Бог назвав Себе Сонцем, щоб людина не сумнівалася, що Бог для неї все; Господь Бог є Сонце та щит (Пс.83:12).

Але Сонце одне, а Бог троїстий. Містичне Сонце ще раз підкреслює свою Єдність у множинності, як цілісний формат Вчення проявлення Себе у трьох особах – Єдине, Неподільне та Абсолютне. Всі Писання Богодухновенні – Бог є Дух і все що написано, написано Духом про Духа і про духів, і для Духа людини. Не для фізичного тіла, а для Духа, який, приймаючи цю Думку на себе, проявляє як Життя своє. Тому ніхто не знає, що в людині, крім духу людського, що живе в ньому. Так і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого (1Кор.2:11). У цього випадку, Життя цього Духа, душа жива проявляється і осявається в Сонце – Нова Єва, Нове Життя, новий формат, Наречена Господня. Спочатку Наречена Господня – Слово, потім вони становляться одним. Вищий критерій, кінцевий результат прояву всіх Писань і Пророцтв, останній акорд – Божа Матір – Святий Дух. Святий Дух один і в кінці Він один залишиться. Все що Він проявив, освятив і дав усьому Життя, до Нього повернеться і стане Єдиним Духом, бо усі, ведені Духом Божим, суть Сини Божі (Рим.8:14). Все стане Єдиним цілим. В кінцевому рахунку, залишуся Я один.

Троїстість Божества Тілесно

Отже, проведемо аналогію єдності у множинності – Троїстість Божества, бо усі Писання саме про це. Єгипет, Вавилон (Ассирія), Ізраїль. Давній Пророк сказав: настане день, коли благословення буде посеред землі і скаже Господь Бог: благословенний народ Мій – Єгиптяни, і діло рук Моїх – Ассиріяни, і спадщина Моя – Ізраїль (Іс.19:24). Перший троїстий макроелемент – спадщина Моя Ізраїль або Дух.

Ханаан – син Хама. Вразив всякого первістка в Єгипті, початки сил у наметах Хамових (Пс.77:51); Хам відкрив наготу Отця (Бут.9:22) – зворотний зв’язок. Ной, буквальний переклад імені – він прославить нас у справі рук наших при культивуванні землі (Бут.5:29). Перше хрещення – потоп; Ханаан (син Хама) – проявлене падіння духу. Це перший макроелемент.

Другий макроелемент, вже в Ізраїлі: розставляються акценти, свідомість звужується та фіксується на головному – на Причині. Такий формат Вчення. Одні й ті ж самі проекції, але вони концентруються (свідомість блокується) і зводяться в цілісну єдину природу.

Ізраїль – 12 колін, розподіл землі. Був план проходження з Єгипту через пустелю до Ізраїлю за 40 днів. Пройшли за 40 років (як варіант). Ізраїль – три діви, три формати прояву Писань (Ангелів) у людині:

Самарія – зовнішній формат (тіло, буква); Галілея – Новозавітний формат, тіло, літера; Іудея – зовнішній формат, але спасіння від Юдеїв, через цей образ (Ів.4):

Самарянка біля колодязя: батько наш Яків залишив нам цей колодязь, сам із нього пив, і діти його, і худоба його. Вчення Якова або Самарія – стан зворотного зв’язку, зовнішній формат, Самарія – у внутрішньому, тіло. Хто питиме із цього колодязя зажадає знову. Не із джерела, а колодязя, який він вирив: внутрішній вміст землі (життя), внутрішній вміст колодязя, внутрішній вміст прояву Волі згори щодо цієї проекції на долю перед Богом. Решта надбання: діти, худоба користуються від цього Вчення і мають повну завершальну форму Знання про конкретний прояв Божества тілесного, тобто спадщина.

Якби ти знала, Хто просить у тебе пити, то сама просила б у Нього води і Я дав би тобі воду живу, бо хто п’є з цієї криниці (від слів Якова, від вчення Якова, від спадщини Якова), зажадає знову. Хто питиме воду, яку Я дам, не буде жадати ніколи, але вода зробиться в ньому Джерелом води Живої, що тече в Життя Вічне.

Поклич чоловіка свого, тому що в тебе було п’ять мужів, і той якого маєш нині, не чоловік тобі – Тіло, Слово, проходячи п’ятьма рівнями природи долі людини (Дух), п’ятий (останній) – вогненний світ не проявлений. Вогонь, вода, повітря, земля, дерево – людина, шосте тіло, як загальна форма творіння. Не правильне Вчення, не правильний Дух, Яків дав вам цей колодязь, це його внутрішній світ. Так, славний, так, за обітницею, спадщина, але це лише сходинка. Настане час і настав вже, що не на горі сій (на горі Якова, на його вченні), не в Єрусалимі (Він проходить далі через час – Єрусалим не пізнає дня відвідування свого). Зовнішній Єрусалим – Старий Завіт і означає гору Синай в Аравії, Вищий Єрусалим – вільний, він Матір усім нам. Не на горі сій, не в Єрусалимі, будете поклонятися Отцю Моєму в Дусі (акцент) та Істині (будете промовляти праведний Суд Милості).

У Дусі – Я йду від вас, але краще, щоб Я пішов; тому що, якщо Я не піду, Утішитель не прийде, а коли піду, то пошлю його вам (як? схема: умолю Отця Мого, від Себе візьму і дам вам Духа Істини, і Він прийшовши виявить світ про гріх, що не вірують в Мене (перший акцент служіння цього Духа – війна), про правду, що до Отця Мого йду (другий акцент – весь шлях до Отця, ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене; правда, Дух Святий – єдиний зв’язок Отця з Сином) і вже не побачите Мене; і про суд, що князь світу цього осуджений (дуальність, проявлення пітьми, неправедний суд людини).

Отже, криниця Якова – не та вода. Формат преображення – Ізраїль (воїнство Небесне), який із другої фази проявлення Ханаану (Якова) проявився мірою Ангела, знехтував міру людини. Ізраїль не став рити душевні, земні, бісівські форми прояву Божества і ставити акцент на свою долю (навіть за обітницею). Ізраїль проявився як воїн Неба: Дух протидіє плоті, плоть протидіє Духу, вони один одному протидіють. Ангельська природа замінила міру людини, заполонила всі три категорії: Самарію, із якої вийшла – зовнішні форми служіння людської природи, Галілею – внутрішній зміст і оселився в Юдеї – Дусі, і почав служіння Духу, Причині.

Отже, акцент Нового формату – Ізраїль і три його прояви Божества у людині: зовнішня форма – Самарія, душевна форма – Галілея, духовна форма – Іудея, людина Неба. Ще не духовна людина, але вже не людина гріха і смерті, не син прокляття. Обраність проявлена, акценти розставлені. Фокус свідомості переходить у іншу якість – Храм, в Дух, бо спасіння від Юдеїв.

Перше, друге і третє – Дух. У третій фазі Дух розставляє правильні акценти і формує схему служіння цьому Духу.

Єрусалим, місто великого Ієрея (усякий Дух людський – місто укріплене). Ієрей – священик, Салім – мир. Місто Миру або Дух людський (створив Бог людину – людський Дух, який був перш всього). Столиця Миру – первинна і кінцева форма, зразок проникнення свідомості, зразок наслідування для Ангелів і демонів, для Синів Людських.

Не буває пророк, побиваний поза брамою Єрусалима. Пророк – Слово, Єрусалим – Дух. Слово перейде, пророцтва припиняться, язики замовкнуть – Дух Любові проявиться в Єрусалимі, у місті Миру; усі Пророки загинуть – Слово перейде.

У Єрусалимі – Храм Мудрості Соломона, власне першого Царя. Місто Миру – місто проявленої Мудрості Божественної природи першої та останньої людини, Божества Тілесно у його містичній духовній сутності. Програмування полягає у кожному камінчику цього Храму, побудови Духовної Особи – Образу Божого. Слава Храму – Подоба Його, таємниця вираження цього Духа.

Троїсті елементи: язичницький двір, Святе, Свята Святих.

Язичницький двір – фізичне тіло людини. Язичницький двір – весь фізичний світ як цілісна природа.

Святе – душевне переживання, очищення та оберігання себе, приношення жертв, священнодійство та проявлення Слова. Всі жертвоприношення, кожна ємність богослужбова має свої містичні характеристики; духовний інструмент – проекція на Ангельську природу служіння – Свята Святих, людський Дух.

Отже, перейдемо у Причину – у Дух, Свята Святих. Херувими Слави, що осіняють Ковчег Завіту. Усередині Ковчега Завіту три речі – епіцентр всього, що було; Абсолютно Єдина і неподільна Святиня, що говорить про троїстість Божества Тілесно, одного формату (Ковчега): гомор з манною (у першому прояві – десята частина ефи) – Десятина, 100 кратний плід, Син Божий; Десять Заповідей на скрижалях – ще одна Десятина; мигдальний Жезл Аарона, що розквітнув (прояв Влади Слова, вираз Духа) – ще одна Десятина як проекція на всю природу всіх речей, що керує усім, що є в людині.

Отже, фокус свідомості був проявлений у всьому Вченні. Трійця явила Себе як у мікро, так і у макро. Всі Три прояви живуть одне в одному, кожен замінює одне другим і третім, і всі три про одне.

Про містичні змістові навантаження будемо говорити постійно, щоб усі знали: у існуючому Ангельському світі, якщо прибрати (стягнути) звукову хвилю і образ, який вона несе, лише тоді проявиться Правда чи Дух.

Частина – 10

Політ над світом

Хочу налаштувати вас на новий камертон, підвищити якість отриманої інформації. Вірш мислителя, філософа Рабіндраната Тагора вдало ілюструє цю тему (прочитати можна на сторінці сайту російською мовою).

Син Людський, Людина Ісус, прозваний Христом, був прославлений Сином Божим і пішов на інший бік, на інший берег, переміг смерть Любов’ю. Любить тих, кого обрав від початку світу, тих що на іншому березі.

Що э Любов? Є такий музичний твір «Прощання» (полонез Огінського). Ви уважно слухали цю музику? Біда в тому, що люди проходять повз істинні цінності, суєта поглинає їх, немає розставлених пріоритетів і акцентів свідомості, немає правильно збудованої схеми, а все вже було. Весь необхідний інструментарій для цього у світі є, для того щоби завжди мати внутрішнє відчуття польоту. Ніколи не можна втрачати зв’язку з Богом – легкості та свободи. Енергія цього руху – Любов (внутрішній зміст, Мудрість). Мудрість: золото, ладан та смирна.

Політ Любові від Причини до Причини; сама Причина – Воскреслий Логос променистий над світом голубом парує. Політ буває тільки в Тиші, тоді він змістовний. Тиша – категорія Покою, відірваності від середовища, Надмірна форма Життя. Це характеристика Суботи, Світла, Сонця, Трійці, перебування в Причині та політ над світом (стан кола Життя, трьох Мудростей), тому ця Тиша завжди змістовна. Це музика, це симфонія.

Нова якість, новий камертон розуміння процесу, це об’єктивна необхідність, інакше в інші сфери не пройти, бо є небезпека люциферизму: знання надимає, а Любов повчає (1Кор.8:1). Симфонія Любові у Тиші покою Світла (не тварного світла) формує стан польоту. Це постійний процес, він ніколи не закінчується. Летимо, але в Дусі голубом і над світом. Не в світі, не в метушні. Хто це летить, як хмари, і як голуби – до голубників своїх? (Іс.60:8)

Розмножу тебе як зірки на небі і як пісок на березі моря (Бут.22:17). Кожна Зірка висить ні на чому (у польоті) і творитиме свій Промінь, але всі зірки Галактики спілкуються, вони всі грані одного каменю. Зірки – це Святі, і збере обраних Своїх від чотирьох вітрів, від краю землі до краю небес (Мк.13:27). Бог всіх їх називає Ім’ям – Сяйво Слави, проявлення таємниці внутрішньої природи Любові. Зірка – Слава або Жона, а Дух, що виражає Себе і живе в Ній, є Сяйво цієї Слави, таємниця проявлення Любові, внутрішньої природи.

Що є щастя? Є Галактики, паралельні світи, інші виміри, інші цінності, де немає часу, немає простору, немає матерії. Є Світло, яке випромінюється Любов’ю і все животворить, проявляючи формулу Життя у Самому Собі. Воно не має ні початку, ні кінця. Я не кажу, що там щаслива публіка живе. Використовуючи цей термін відносно людей, там – безмежне, безкрає щастя, але для них це норма. Людина, перебуваючи в ілюзії, називає ті чи інші характеристики життя щастям (виграв лотерейний білет, ось щастя привалило). У кожного свій політ думки, свій період обертання свідомості, своя висота усвідомлення середовища і себе у цьому світу. Усвідомлення крайнощів складають щастя, але тільки частину, визначену свідомості саме цій людині. Все значно більше. Для таргана стіна, якою він повзає, у його розумінні це великий світ, цілий всесвіт.

Найбільше щастя, яке може собі дозволити людина у фізичному тілі – перебувати у постійному польоті і відчутті близькості Причини, повноти всього, цілого (Бог все і в усьому). Зовнішньо бути в цьому вимірі, внутрішньо – в наступному. Це максимум, що може дозволити собі людина у цьому вимірі. Споконвіку умова тільки одна і виражається у Слові – послухнянство, бо тільки у послуху немає гріха. Щоб ти не робив – серце тебе не судить, отже немає гріха, ти не належиш собі. Чи повзаєш ти на череві, чи плаваєш у водах нижче землі, ти у послухнянстві і відчуття польоту не закінчиться. Віддалення від середовища постійно збільшується. Розрив: часовий, ментальний, чуттєвий, фізичний, за всіма параметрами життєдіяльності природи людини. Коли станеться повний розрив, ти матимеш здатність літати.

Спочатку відкладається яйце. Вилуплюється пташеня. На момент, коли його викинуть із гнізда, воно вже обросло пір’ям, подорослішало і йому потрібно лише докласти зусилля, зробити вчинок – розправити крила і полетіти. До цього часу була лише підготовка.

Зоря – на землі, між землею та небом. Зоря – межа дня та ночі. Місяць – на небі та вночі. Це різні параметри. Зараз бачимо, як би через тьмяне скло, здогадуючись, коли зійде Сонце побачимо Його як Він є.

Родова програма

Родова програма – терня й будяччя, будь яка зла форма прояву людини. Всяке дерево, яке не приносить доброго плоду, зрубують і кидають у вогонь (Мф.7:19). Обрізання відбулося, але залишається пеньок і корінь занадто глибоко сидить у душі. У майбутньому, коли з’явиться благодатне середовище, імовірна поросль, тому на викорчовування або хрещення вогнем, другу фазу цього процесу, відведено деякий час. Цей процес затяжний, іноді болісний, але треба приготувати, очистити поле, твій світ (поле є світ). У цьому процесі свої особливості: підкопування, докладання зусиль (натискати на важіль, щоб відірвати); іноді треба все підірвати (швидко та ефективно). Рани заростуть, земля вирівняється, але там нічого поганого уже не зростатиме. Варіанти завжди потрібно розглядати індивідуально, але робити це необхідно. Повинен бути насаджений правильний Сад з деревами, які приносять добрі плоди у свій час, і бути там Садівником.

Тепер перебувають три: віра, надія, любов (1Кор.13:13). Є первинний формат, який формує прагнення, завзяття серця та Шлях Віри. Віра формує перспективу та надію на результат. Він невидимий, але є надія. Як тільки позначилися якісь горизонти і їх видно, ось ці краї є плодами Любові, кінцевим результатом. На початку нічого немає, Писання говорить недвозначно, прямо: не бачило того око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог тим, хто любить Його (1Кор.2:9). Тому є три: віра, надія, Любов.

Поклади надії свої на Бога, бо Він – покладання моє; не залиш мене і не покинь мене, бо я на Тебе покладаюсь (Пс.90:9;26:9;70). А надія, коли бачить, не є надія; бо якщо хто бачить, то чого йому надіятися? нащо нам вірити? Віра є впевненість у невидимому та здійснення очікуваного (Рим.8:24;Євр.11:1).

Свобода

Господь є Дух; а де Дух Господній, там свобода. Якщо Син звільнить, то істинно вільними будете; пізнай істину, і істина зробить тебе вільним (2Кор.3:17; Ів.8:36; 8:32). Свобода від себе, від старої твоєї природи. Іншої свободи цей Дух не дає.

Дух осуджує все Милістю, вводить тебе в Покій (поза власним судом) і повертає на круги свої – в Тишу; проявляє всі твої параметри, консолідує і Гармонізує Тебе Самого. Це є Свобода. Робить тебе Сином або Божеством і приводить тебе туди, звідки ти пішов – до Отця. Це його робота. Тому свобода твоя – від тебе. Іншої немає. Поки ти є (ветхий), ти не вільний. Всякий дух від Бога вийшов і до Бога повернеться. Твій Дух людський (не ти), це Його природа.

Форми перебування цього Духа різні. У фізичному тілі ти був жінкою і був чоловіком (до 14 проявлень). Як правило, це крокуючий варіант: чоловік-жінка, чоловік-жінка, щоби був внутрішній Баланс, а наприкінці утворити Гармонію. У Царстві Небесному немає ні чоловіка, ні жінки; а ні женяться, ні заміж не виходять (Лк.20:35). Крокуючий варіант, щоб ті знав обидві природи: Ісус не потребував, щоб хто свідчив про людину, бо Він знав, що є в людині (Ів.2:25).

Параметри різні, але в останньому варіанті будуть обидві одразу. Тебе ніхто вже не примусить, сам будеш обирати що досконаліше послужить. Ти – єдина природа, Абсолютна Гармонія. Створив Бог людину, за образом та подобою Своєю, чоловіка і жінку створив їх – єдиний формат, Єдність у множинності. Назореї не стригли і ростили волосся як жінки: якщо чоловік ростить волосся, то це безчестя для нього; але, якщо жінка ростить волосся, для неї це честь, так як волосся надані їй замість покривала (1Кор.11:14). Тут є невелика мудрість: чоловік, коли ростить волосся, для нього це безчестя, Назореї – повинні ростити, вони з дитинства не стриглися. У Христа було дуже довге волосся.

Частина – 11

Денниця

Шість днів творіння. Розглянемо один день творіння в деталях, в акценті на Священні Писання та Священні Придання, щоб було розуміння містичних процесів, як це відбувається. Пророк каже: Господь чекає деякий час, довготерпеливо, допоки не зобразиться (не відобразиться) у вас денниця.

Денниця – син Зорі. Чорний хрест цього всесвіту, хрест духів темряви. Це формат знання, тому що дуальність природи добра і зла в єдиному відтворенні – єдине древо. Древо – це знання. Чагарник – хаос і незнання, терня та будяки. Древо, як знання добра і зла, знаходиться у Раю. Рай – це Світло, Знання.

Як відбувається падіння денниці? Він перебуває на небі. Прийшли сини Божі предстати перед Господом; між ними прийшов і сатана (Іов.1:6). Теж син, твар, звісно, влади не має, але спокушати може. У древа пізнання добра і зла є корінь, від нього все живлення. Певний горизонт, але ще й баланс: важка вода або дуальність за інерцією тисне донизу, дерево росте корінням догори. Але в чому його хитрість?

Лукавий каже людям: «цей світ альфа і омега всього вашого життя, кінцевий результат всіх ваших зусиль, сподівань, надій, тобто останній цикл і ви останні герої. Покажіть, хто на що здатний, не соромтеся, що встигнеш – те твоє і спадкується у ваших дітях (символ воскресіння)». Щоб люди не думали, що це регрес і шлях назад, лукавий усе це перевертає і каже: це прогрес, шлях уперед. Виходить закрут або вісімка.

Денниця, це вершина хреста. Денниця, диявол, сатана (противник) – падіння. Але в чому його хрест? Диявол та Люцифер. Диявол – наклепник братів наших (Одкр.12:10); люцифер – пресвітлий, заміна ставлення чуттєвого рівня прагненням до знань; люцифер – гірше не буває. Але початковий і кінцевий результат усього, – відображення цього древа (те, що в самому низу, або в самому верху) –преобразується, причому дуже швидко, кардинально або денниця. Все разом – один день.

Ось це ніч. У цьому перевертні потрібно розуміти, що ця цивілізація не прогресує, а рухається назад (регрес). Ріка людей йде долиною життя, і що наприкінці ніхто не знає. Але там прірва і всі туди падають із знаменами, прапорами, політичними гаслами, хто з чим.

Стоп-машина – людина, відкинь себе, візьми свій хрест, слідуй за Мною, і – переворот свідомості навиворіт, навпаки. Коли розвернулася, каже сама собі: всі дружньою течією йдуть повз мене (протистійте твердою вірою і втече від вас); став каменем (Віра – камінь) і пішов на дно. Щоб спливати, треба полегшуватись. Але спливати теж неможна, понесе інформаційний потік, енергетика егрегору – величезна сила. Сил немає, протистояння не можливе. Міркує сама собі: я сховаюся від них на дні і почекаю. І ось ця кам’яна плита над нею. Шторки закрила як у раковині і сама себе починає потихеньку обробляти зсередини, чекає і виходить перлина.

Пливуть на кораблі збирачі скарбів і знаходять цю раковину з перлиною. Розмірковують між собою: ми збагатимося серйозними містичними цінностями, бо для нас це дорога до Раю, двері до Знань. Вона зберегла себе від усіх штормів, що над нею (політичних, економічних, релігійних), усіх бур, всіх амбіцій, усіх емоцій, бісів. Вона має імунітет до середовища, зберегла ті первинні крихти Чистого Знання, без домішок, без природи дуальності. Це те, що нам потрібне. А людина думає: я ще й двері для цих торговців перлами? Але саме підняття з моря цього світу і постановка цих позицій, повертає все на круги своя. Виявляється, спротив цього духу у самому корені цього древа. Не в усіх проявах древа, не в плодах, а саме в корені.

У чому корінь зла? У розділенні. Римське правило: розділяй і володарюй. Немає єдності, немає єдиної мети, стратегії, яка всю твою природу тримає під замком. Повинна бути одна Святиня. Вона може бути одна, але дивляться на неї з різних позицій (наприклад, католики та православні, протестанти). Святиня одна: Священні Писання, Священні Придання, Господь, у якого всі нібито вірують, але і біси вірують і тремтять (Як.2:19).

Отже, Святиня і одне канонічне правило прагнення до цього процесу (без відхилень), тоді спільний шлях двох приведе до їх єдності, наприкінці. Відійдуть усі вікові категорії, вирази своїх власних «цінностей» і усе меншовартісне, тому що все минає, вічний лише Бог. Коли Єдність відбулася у Святині, все інше можна. Але перед цією Святинею кожен із вас дасть обітницю: щоб не відбувалося з вами, Святиня – це єдина форма вашого союзу, єдиний формат думки. Пройдуть долиною смерті, але й волосина з голови вашої не пропаде (Пс.2264; Лк.21:18). Тінь смертна – це фізичний прояв людської природи; волосся голови – те проявлення єднання Духа із Причиною. Завжди потрібно дивитися в корінь, на суть речей.

Отже, корінь цього дерева – розділення: так і ні. Крокуючий варіант (один, два) також має місце бути, але є три, а не два. Дуальність – завжди площинний (горизонтальний) режим, немає об’ємності. Тільки у площинному режимі є протиріччя, є суєта, немає об’єму. Причина протиріч втрачається, немає механізму її знаходження та усунення. У цьому корінь усіх лих людської природи – дуалізм.

Отже, денниця Визначається один день, повний цикл або коло, чи не дванадцять годин у дні? (Ів.11:9). Полудень – 500 років (п’ять мудрих, п’ять нерозумних); епоха (добовий цикл) – 2 тисячі років. Між циклами дня та ночі – зоря або денниця, син зорі, допоки не відобразиться кінцевий продукт. Ось день, ось ніч, кінцевий продукт – денниця. До тих пір, поки не буде об’ємного формату бачення (верх–низ), нічого не вийде. Новий день, піднімається сонце зі сходу, опівдні – все ясно і зрозуміло.

Церква до 1054 року була Єдиною, неподільною, Абсолютною, всім було все зрозуміло. Безліч Святих як на сході, так і на заході. Був єдиний егрегор – Церква Христова, Апостольська Християнська Церква. 1054 рік – денниця, процес падіння. У Візантії обурилися: «Римський єпископ має два голоси (за себе і за Петра, у Раді праведних та в Зборах), за яким правом, хто йому дав ці два голоси? Петро віддав йому ключі. Де ці ключі?» Все – задавила жадібність.

Допоки не відобразиться денниця, ось ця перехідна модель розуміння, дуальність не закінчується вночі. Від неї всі біси, хрестові походи, середньовічна інквізиція, ніч, морок, пітьма тисячі років. Церква – це стовп і ствердження Істини. Все не так. У ХХ столітті понад 3000 проявів цього Вчення у різних так званих «церквах». Це не просто шизофренія.

Закінчилась тисяча років, ранок Нового дня. Зараз новий формат, Світло дня приходить зі сходу. Святі, Мудреці (волхви) йдуть у Землю Обітовану: ми бачили зірку Його на сході (Мф.2:2) і прийшли за нею. Куди? У Віфлеєм, у Причину, на гумно Орни Ієвусеянина (2Цар.24.16-25), де вперше проявився Ангел від Бога, коли Давид завоював цю землю вогнем і мечем. Безкомпромісно, але зробив помилку: порахував народ Божий. Ангел зійшов і опустив меч над Ізраїлем – суд почнеться з дому Божого, над призваними Ангелами, які повинні праведно дотримуватись законодавчих норм, Волі Неба, але не змогли.

На стику всіх епох, з кожним днем, суд починається з Дому Божого. Коли Зірка сходить на сході, наймудріші, найнаполегливіші і вірні, які не з’єдналися з жонами («церквами») і зберегли вірність Агнцю (зберігали себе в чистоті) йдуть річкою, і у цьому випадку – осушується ріка у Вавилоні.

Частина – 12

Денниця – кінець і початок усьому

Отже, усім зрозуміло, чому повинен відобразитися денниця, причому обов’язково? Допоки не відобразиться, ціла епоха, цілий день, вся боротьба зі спротивом (сатаною), вся боротьба з наклепом (дияволом) будуть даремні. Здавалось би, отримані правильні знання, хто має всі дари, всі знання, всю віру, гори може переставляти але, якщо немає головного – цілісної природи Шляху (єдності у множині), Божественної природи Любові, яка поєднує все, то він – ніщо (1Кор.13:1-2). Люциферизм приносить лише шкоду. Але те ж Світло Знання, що базується на Гармонії, Животворчій Любові принесе завжди користь.

Денниця – первинний та кінцевий елемент, перехідна модель з одного дня в інший, ранкова та вечірня зоря. Ранкова зоря – початок епохи (назад 2000 років і зараз). Вечірня зоря – середина епохи, коли день закінчується і переходить у ніч (через тисячу років). Якщо денниця не відобразиться у серцях, модель руйнується.

Денниця – термін множинності в цілому, характеристика чи ім’я категорії, що завжди, день у день проявляється одним і тим самим критерієм – так-ні, є головне чи немає головного – результат, кінець і початок усьому; завершальний елемент та первинна форма. Завершення кола життя (день) або кола смерті. (ночі).

Денниця – множина шести днів у 12 проявах. Добовий цикл характеризує два його прояви: ранок-вечір, день один. З Богом – день, без Бога – ніч. Тому характеристика творіння – акцент на день, якщо з Богом. Цикл прояву Знання Неба від Бога – 1000 років, це день, 12 годин. Всього 24, є ще така сама категорія, противага, що має прояви іншого духу – ніч. Христос, коли у Гефсиманії Його брали, сказав начальникам храму й старійшинам: зараз ніч, ваш час і влада пітьми ваша влада. Хто ходить вдень, той не спотикається, тому що бачить світло світу цього (Лк.22:53; Ін.11:9).

Тому денниця (це категорія) – підсумок, Альфа і Омега всього кола життя (або кола смерті). Таких 12 у шести днях. Денниця – це категорія початку і кінця, неминучість, так само як вранці сходить Сонце і увечері воно заходить за горизонт.

День – завжди Сонце, Трійця, Єдність у цілісності. День – завжди без дуальності. Сплячі (немає пильнування і тверезіння) сплять вночі і ті, що впиваються, впиваються вночі (1Фес.5:6-7), уся нечисть (сили темряви) ходить уночі (це як показник). Тому вночі пильнують і тверезяться (у Дусі не сплять), зберігають себе від середовища Вірою. Коли душа приходить до підсумку, гріхи, які вона здійснила протягом дня, увечері прощаються. Щоб не відбувалося, кінець – завжди результат.

Деякий господар дому вийшов рано-вранці найняти працівників у виноградник свій, домовившись про плату по динарію на день. Динарій – містична плата денної праці. Потім вийшов в обід, по обіді, увечері, усім пообіцяв по динарію.

Отже, вечір, час плати (денниця). Каже управителю своєму, сплати працівникам за їхню роботу, розпочавши з останніх до перших. Останні будуть першими, перші останніми, бо останні завжди при тобі. Перші надто захопилися й інертність їхньої свідомості ще в роботі, вона ще десь зранку, в обід, після обіду, а ті, що ввечері, вони з тобою, вони зараз. Ті, що прийшли останніми отримали по динарію, ті, які прийшли першими теж отримали по динарію і обурилися на господаря: ось ми працювали в тебе весь день, у спеку, ми втомилися, і ти останніх зрівняв з нами. Його відповідь: чи не за динарій ти домовився зі мною? візьми своє і піди; хіба я не владний у своєму робити, що хочу? чи око твоє заздрісне від того, що я добрий? Так будуть останні першими, і перші останніми (Мф.20:1-16).

Денниця, це результат: потрібно так проявити свідомість гнучко, щоб не відбувалося, але завжди дотримуватися Заповіді: більший з вас нехай буде всім рабом і всім слугою; про найменших більше піклування (Мф.23:11).

Влада є і на Небі, і на землі. Система влади людини над людиною, заснована на амбіціях, називається ієрархія. З позицій Неба, більший із вас, нехай буде всім рабом і всім слугою – синархія, зворотний процес. Царі земні панують над народами і вельможі їхні благодійниками називаються, але між вами хай не буде так: хто з вас більший, нехай буде всім слугою і всім рабом (Лк.22:25; Мф.20:26). Синархія – Влада Духа Любові.

Будь-який інший дух нічого спільного з Богом немає. У людей, у церкві, у державному устрої будь-якої системи, де існує дуальність свідомості, тотально все – від лукавого. Тож у якому ми світі живемо?

Випробовуйте себе, чи у вірі ви; самих себе досліджуйте (2Кор.13:5). День до дня передає світло, ніч ночі – розуміння (Пс.18:3). Я хочу, щоби у вас це відбилося, як так і амінь; у Путі досліджування із дня в день, це важливо, це схема, структура. Бог її створив, поставив, затвердив на рівні: так і амінь. Ніхто інакше не зайде, ходитимуть колами, петлятимуть, але не увійдуть. Це Єдина, Абсолютна, без помилок схема.

При переході, коли відчувається Богозалишеність (весь світ проти, біси розривають) повинно проявитися терпіння Іова. Вам пощастило, ви народилися в епоху Світла. Нині зі сходу (початок, де сходить Сонце) від Бога, з Причини у світ входять духи праведників, Ангели. Ніч минула. Прямим потоком йдуть. Бісам зараз важко, триває останній бій по усім параметрам. Ми повинні перемогти, тому що епоха Духа передбачає – все або нічого. Компромісів не буде. Третій елемент (Дух) – єдність у цілісності: немає добра і зла; не хочу знати, що робить моя права рука чи ліва, добро робить чи зло. Бог – покладання моє!

Участь людини у трьох природах. Фізичний світ – сини прокляття, смертні, орієнтовані на плоть, дуальна свідомість. Це перші 2 тисячі років, перший потоп синів прокляття, все що в них: суть зло у всякий час.

Друге – душа або слово. Душевне, якщо воно земне, воно бісівське. Тут – момент Істини і поділ на вівців і козлів. Слово – внутрішній прояв чуттєвого рівня. Ще 2 тисячі років.

Третій варіант – одна епоха, третій день, ніч не враховується у праведників. День Духа, третя Іпостась – все або ніщо, Знання Першого та Другого прояву в Абсолюті: немає нічого таємного, щоб не стало явним. Все явне – є Світло (Лк.8:17).

Отже, три дні чи 6 тисяч років – макропрограма Причини надсвідомості homo sapiens, проявлення образу та подоби. Але, хто які знання вибере? Священик і чаклун користуються одними й тими ж схемами, але у них різна орієнтація. За нестачу відання будуть судимі народи (Ос.4:6). Відьма відає ділами свого господаря, Священик відає ділами свого Господа. Усі останні – просто люди.

Враховуються лише служителі, ангели темряви та Ангели Світла. Позиція для тих та інших, хто має відання, лише одна – Причина. Не Знання, а прояви цих Знань у священнодійстві. Людина – це поле діяльності і у сил темряви, і у Сил Світла (біле священство і чорне священство). Причина – Дух, кожен орієнтований на причину. Все інше – суєта суєт і томління духу, навіть у християнстві.

Чорний всесвіт – древо. Дух цього древа впав і захопив за собою знання про цей чорний всесвіт. Він нахилив це древо, щоб люди насичувались плодами його з позиції дуальності. Падіння денниці у чуттєвий душевний рівень, плоть. Почуття – прояв інстинктів. Інстинкти – прояв поділу тих чи інших форм, систем, клітин. Зрештою – все смерть. Все, що понад те, що Я кажу – від лукавого. Навіть Ангел з Неба прийде, і скаже не так – повели йому піти в прірву, і не сміє не послухатися, піде.

Давид каже: сльози мої були хлібом для мене день і ніч (Пс.41:4). Сльози – хліб покаяння. Побачив – спокусився, інформація увійшла у свідомість і біс, який усередині, у підсвідомості вплинув на цей образ, продовживши картинку в серіалі або дії. Коли побачив кінцевий результат, смерть – покаявся, вода злилася, інформація, хліб або тіло, слово покаяння і повернулося все в тишу, на круги свої.

Дух Христа є Дух пророчий. Це не Дух Сина Людського, і не Дух Сина Божого. Пророк, посланець – труба. Вигукуй голосно і не утримуйся; здіймай голос твій, подібно трубі, і покажи народові Моєму беззаконня його (Іс.58:1). Остання, золота труба про Христа, ювілейне Пророцтво – завершальний цикл всього, що думає Бог про тепер і зараз.

Три дні відвідування

У кожен час, у кожній епосі є частковість (індивідуальність), а є загальні, глобальні прояви природи Причини у цивілізації (мікро і макро). Незалежно ні від чого епоха настала, цикл повторюється. Бог каже фарисеям: коли бачите хмару, що підіймається із заходу, одразу кажете: дощ буде, коли дме південний вітер, кажете: жара буде. Лице землі і неба розпізнавати вмієте, як же часу цього не пізнаєте, чому належить бути? (Лк.12:54-56).

Час – категорія. Хто мислить категоріями вічних цінностей, той завжди тримає руку на пульсі часу – впізнати епоху, день відвідування свого. Для кожної душі людини, яка є образом Божим, де б вона не народжувалась, в житті (70 років, за більшої міцності 80 років) є три дні відвідування. Завжди три дні відвідин, бо всі часи та терміни у Причини. У якому б проміжку часу, в яку б епоху не народилася людина, вона повинна пізнати Істину.

Пізнав перший день – пільговий прохід. За душу сплачено, за Дух тим паче. Мінус (обрізання) – фізичне тіло.

Другий день – мінус душа, штормитиме. Душевне, якщо воно земне, воно бісівське. Так як кажете, що бачите і знаєте, то гріх Я залишаю на вас (Ін.9:41). Ось це лишається.

Третій день – залишається лише Дух та плата за 75%. У нього немає вибору, як тільки стати Сином Божим, інакше він не підніметься. В Абсолюті відкинути все, що маєш: хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем і слідувати за Мною, а Я йду до Отця Мого, і вже ви (скільки вас є в тобі) не побачите Мене (Лк.14:26; Ін.16:10).

У цю передсвітанкову епоху (ХХ століття), першорядне завдання сатани – тотально знищити світ, починаючи з винаходу ядерної бомби і закінчуючи психотропними препаратами, через культуру, музику, слово. Нині на землі залишились одиниці Святих. Темрява і морок скрізь, особливо в так званій «церкві». Передранкова година була найважчою. Маю надію, нині все буде інакше: потрібно все поставити на місце, з голови на ноги. Важко, але треба.

Важко дається остання природа, Дух: все є, і це знаю, і це розумію, іншим розповідаю, але головного немає. І ось цей третій день відвідування – нарешті відбулося! Душа завжди готова, але біси не дають. Біси – це система, рейтинг цінностей, який середовище хотіло б проявляти в людині. Визначаються реакцією на середовище, на слово, на інформацію. Гріховна чаша – ступінь гордості людської. Системність полягає у тому, що 6 тисяч духів пітьми (легіон) живуть в одній ємності. 6 – по числу шести днів творіння. У Бога один день, як тисяча років (2Пет.3:8). Кожен рік – критерій життя та смерті.

Добовий цикл: зима – ніч, весна – ранок, літо – день, осінь – вечір. Добовий цикл: життя і смерть, падіння і воскресіння. Людина частина цього світу і підпадає усім небезпекам так само, як і все інше в цьому світі, що складається з біоритмів. Але оскільки все було спочатку, то дні і літа життя визначені. Падіння денниці, як контроль над усім, у проекті всього відразу. Контроль Причини над людиною– 6 днів або 6 тисяч років або три дні.

Скільки людей у світі, стільки ж контролюють духи пітьми, занепалих духів (за кількістю років). На кожен рік свій біс. Рік у рік він змінюється, однакового немає. Дванадцять бісів (12 років) утворюють одного демона. 60 бісів (до шістдесяти років) утворюють вогняного демона, який має владу і вплив на природу свідомості людини (не над душею), але цим вона впливає на її життя (душу). Страшний демон приходить на землю раз на 60 років. Але раз на тисячу років (вранці чи ввечері) приходить найстрашніший, сам, без посередників. Сама галантність, сама ввічливість, сама краса, сама досконалість. Багато хто з нього ікони пише, у рамки вставляє і тисячу років підносять прокляття.

Тому третій день – немає вибору, як тільки стати Сином Божим, навіть не Сином Людським. Син Людський щодня платитиме за все, пільг не буде. Закон є Закон, його не можна порушувати.

Всі найспокусливіші якості (їх безліч) в людині є: «ах, яке блаженство знати, що я досконалість, знати, що я ідеал».

Частина – 13

Іуда

В одному Апокрифі описаний епізод, коли після Воскресіння Христос був явлений учням і вони із жалем згадали про вчинок Іуди, но що Христос сказав: Іудо, Іудо, якби ти звернувся до Мене, Я би пробачив тебе. Ось тому у свій час Він казав учням своїм, що Йому належить йти до Єрусалиму, бо не буває, щоб пророк загинув поза брамою Єрусалиму; бути відкинутому старійшинами, першосвященниками і книжниками, і бути вбитим, і на третій день воскреснути; але горе тій людині, якою Син Людський зраджується: краще було б цій людині не народитися (Мф.16:21, Лк.13:33; 9:22, Мф.26:24).

Багато містиків у різні часи бажали знати про долю Іуди, намагалися здійснити містичний пролом у таїнство, проникнути в ситуацію, після того як він удавився та впав у безодню. Дерево росло прямо над яром, на дні яру було гостре каміння, на яке він упав і черево його розсіклося (образ повного падіння). Деяким це вдавалося, але як тільки втручався у цей процес (у людини) елемент особистої зацікавленості, містичної, але користі, виправданої любов’ю до Христа, до Вчення, показані картинки не відповідають дійсності, тому що є особистісна хвильова форма спотворення променю, яким подається інформація.

Один із таких містиків (4-5 століття), пустельник (40 років жив у пустелі сам), коли його навідали братія із найближчого монастиря, розповів видіння з цього приводу. Є міжнародний Біблійний інститут, який збирає й зберігає свідчення на Біблійні теми, особливо пустелі Аравійської (південний захід Ізраїлю). Там є гори у вигляді катакомб (застиглі русла річок), де за часів гонінь мешкали перші Християни (пустельні жителі), здебільшого адепти секти Назореїв, яка вважалася «великим злом» Вчення, починаючи з часів Соломона. Вони були повністю обрізані від середовища, тому називалася «секта Назореїв». На той час їхній підхід до Вчення був радикальним: вони закликали вірувати і виконувати Закон Мойсея саме так як написано, у чистому вигляді, без викривлень, хитромудрості. У Законі Мойсея є посилання: бо немовля від самого черева до смерті своєї буде назорей Божий (Суд. 13:7). Це особливе Божественне, заздалегідь визначене обрання самої Причини. Не всі здатні перебувати в цій обітниці.

Іудея вважалася наполовину язичницькою країною, хоча ті ж євреї, але у них був чіткий кастовий поділ (як у Індії). Тому Назореї сповідували єдність у цілісності, всього Ізраїлю як формат Тіла Бога. Але соціум та правила життя, оточені язичницьким світом, диктували свої умови. Рим колонізував Ізраїль, Іудею, Ойкумену (весь цивілізований світ того часу). Синедріон, мудреці Ізраїлю, фарисейська еліта плели політичні інтриги і тримали весь Ізраїль у послуху з однією метою: зберегти зовнішньополітичний мир і, зрештою, дружити з Римом, щоби пережити цей час з найменшими втратами (як у них це зазвичай буває).

Підготовка до приходу Месії, нового Божественного програмування, як виконання Закону у чистому вигляді, велася саме в секті Назореїв.

На Нікейському Соборі (325р.) були представлені всі напрацювання Християнського світу, але тільки 5-7% з них увійшли в Канон Новозавітного Вчення, який благословили 318 Єпископів. Вони керувалися заповіддю: мала закваска квасить все тісто, тому за найменшим відхиленням від норми, свідчення переходили до категорії Апокрифа, але при цьому всі Писання Богодухновенні.

Так ось, у одному Апокрифі є опис. У сфері підконтрольної Причині, а все Їй підконтрольне, є окремо виділений світ: острів у вигляді голої скелі у абсолютно чорному, за складом води, морі. Вода – слово, образ людського прокляття майбутніх поколінь християн нашого світу; місце, як згусток їх психологічних атак і прокльонів про цю душу. Скеля – віра, він вчинив за своєю особистісною вірою. Острів – це та абсолютно індивідуальна форма вираження душі (або землі) у системі надмірних (надводних) цінностей, у яких людина себе виражає. Це її визначення, її віра, внутрішній статус.

З абсолютно чорними завжди небесами, світло зірок не проникає туди. Атмосфера складається з туги та жаху. І оскільки це душевне тіло (у фізичній їжі не має потреби), то 2 тисячі років муки внутрішніх протиріч, ті людські прокляття розривають його, і він ними дихає, вони наповнюють його. Гірше не буває. Уявляєш долю?

Усі Святі того світу, розуміючи наскільки серйозне питання спасіння душі і, що віра без діл мертва, молилися про те, щоб Бог не дав їм Духа Іуди, ціною життя не зрадити ідеали Любові цього Вчення.

За дві тисячі років у цьому морі з’явилося багато островів. Зрадників Вчення виявилося більше, ніж очікувалося, і долю Іуди розділили багато містиків, яких повів люцифер. На найвищих рівнях, у момент Істини, без дороговказу Зірки не пробитися. Христос наголошував: людям це неможливо.

Дно «пекла» з усіма його бісами, язиками полум’я – дитяче лепетання, у порівнянні з тим, яку долю отримав Іуда. Це не озеро вогняне, ні. Це незрівнянно гірше, не вписується в жодну категорію, ні в яку законодавчу базу Вчення. Там немає демонів, там немає сатани. Там абсолютна туга самотності та прокляття. У «пеклі» рух, весело жити: наркотики, алкоголь, є з ким поговорити, вирує суєта, але там – гірше не буває.

Вічного нічого немає, але тут особливо виділена автономна форма, яка підконтрольна лише Причині. Йдеться про Причину, він зрадив Причину. Поки Причина не пробачить, ніхто не в змозі. Коли останній грішник залишить ворота аду і двері зачиняться, Я сподіваюся, що наприкінці всієї програми Причина займеться цим.

Слово прокляття

Людина – суцільний вірус. Вірус – первинна та кінцева, най життєздатніша форма біоритмів. Але оскільки все складається зі Слова і все розглядається від Причини, то хімічний склад клітини та її адаптація до середовища, це і є гарант виживання. І що більше нестиковка, незбалансована природа вірусу, не адаптованість, то потужніший імунітет, до повного збалансування, виживання.

Біологічна форма вірусу – це не біда. Як Христос каже: не бійтеся тих, хто вбиває тіло, а душі убити не можуть, але бійтеся, хто душу і тіло може занапастити в гієні. Гієна – вогонь, який не має нічого спільного з матерією.

Вірус, який виражається в проклятті, у слові або в вібраційній хвилі (навіть не звуковій) – енергетичній, дуже тонкій і жорсткій хвилі, що бере в лещата, що блокує подальший прояв програми, ось це біда.

Те враження вірусами, яке було вночі (останні тисяча років), зробило мутації. На сьогоднішній день вирішується питання: повне знищення, спалювання всього (у містичній термальній печі), виділення загальнопланетарної свідомості в окрему категорію і почати все спочатку або знайти вакцину проти цього вірусу. Цей вірус вражає людину зсередини – душу. Повне розбещення і це слово прокляття – слово спокуси. Вірус, якого треба боятися!

Сучасні технології дозволяють знаходити сироватки, антивірус. Але майбутній світ зіткнеться із хворобами, проти яких не знайдеться сироватки чи протиотрути. Їх ще буде чотири-п’ять. Вони заслані (згори чи знизу), їм немає сенсу адаптуватися до середовища, щоб вижити, вони все поглинуть у себе. Біоритми – їх сировинна база, харчова піраміда, в якій вони займуть лідируючу позицію. Останнім навіть адаптуватись не потрібно, але це півбіди.

Біда – вірус прокляття, але це для Істинних Християн не біда. Найбільше лихо – прокляття Господнє. Не людське, не Ангельське, а прокляття Господнє.

Людина – суцільній вірус. Вірус – первинна і кінцева, най життєздатніша форма біоритмів. Оскільки все складається зі Слова і все розглядається причиною на рівні однієї клітини, то адаптація до середовища куди він потрапив, тобто хімічний склад клітини, це і є його гарантією виживання. Чим більша відсутність зв’язку, незбалансована, неадаптована природа вірусу, тим міцніший імунітет виживання.

Біологічна форма вірусу – біда, але не велика. Христос каже: не бійтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не спроможних вбити; а найбільше бійтеся Того, Хто може і душу, і тіло погубити у геєні (Мф.10:28). Геєна – вогонь, який нічого спільного не має із матерією.

Вірус, який виражається у проклятті, в слові або у дуже тонкій і жорсткій вібраційній хвилі, навіть не звуковій, а енергетичній, що блокує наступні прояви програми, ось це біда. Те ураження вірусами, яке було у ночі ( останні тисяча років) породило мутації. На сьогоднішній день вирішується питання: виділення загальнопланетарної свідомості у окрему категорію і у містичній термальній печі повне знищення, спалювання всього. На решті попелу – все спочатку або знайти вакцину проти цього вірусу. Цей вірус уражає людину зсередини – душу, повне розтління. І це слово – слово прокляття, слово спокуси. Ось це вірус. Ось цього треба боятися.

Сучасні технології дозволяють знаходити сироватки, антивірус, але майбутній світ зіштовхнеться із хворобами (буде ще чотири-п’ять, три вже є, п’ята у дії), проти яких не знайдеться протиотрута. Це вже заслані (зверху чи знизу) мутації на «контрольний постріл», бо усе вже вражено, їм немає сенсу адаптуватися до середовища, щоби вижити, вони все поглинуть в себе. Біоритми їх сировинна база, харчова піраміда, у якій вони займуть лідируюче положення. Останнім навіть адаптуватися не потрібно. Але це півбіди.

Для Істинних Християн найбільша біда – прокляття Господнє. Не людське, не Ангельське, а прокляття Господнє.

Зараз буде Абсолютний і кардинальний поділ у таких крайніх немислимих досі розбіжностях та формах, які не можна охопити людською свідомістю. Людський мозок для цього не пристосований, він не має такої програми, щоб можна було якимось чином спрогнозувати ситуацію. Прокляття Господнє – це немислимі речі, вірус, який має закінчену форму ураження Духа. Вже не душі, не фізичного тіла. Це невиліковна форма.

Я не маю на увазі процес розвитку цивілізації, людства в цілому. Це завжди індивідуально. Під цей жорсткий контроль і удари підпадають містики, насамперед. Для усіх існує у схронах пам’яті Причини такі моделі.

– Душа, у цьому випадку, розпадається?

Що у твоєму розумінні «душа розпадається»? Розпад матерії зрозумілий. Розпад душі, що це? Душа – це життя духа. Акцент прокляття повинен мати місце, куди воно посилається. При розпаді це місце залишається? це щось є? Немає місця (немає людини), немає проблем. Прокляття завжди діє на щось чи на когось. Є гріх на смерть; зірка від зірки різниться у славі. Завжди повинен бути проведений скрупульозний аналіз процесу. Слово має вагу, силу, що виражає його Духа.

Термін чаклун, зрозумілий? Є дерево: тополя чи осика. Дерево, зазвичай, засохле, не має життя (без Бога), без підживлення. Воно не має сучків, воно вирвано із землі живих і заточене (направлене) на служіння, кілок, який тліє (сам по собі) за будь-якого вогню. Людина розглядається Причиною як дерево: його зміст, його внутрішня природа і все залежить від результатів, які плоди воно приносить. Тому осиновий кілок без гілок, без сучків, без кореня, навіть від роду свого, заточений на служіння. Мобільна ситуація: літаючий крилатий демон завжди уражає в точку, в серце, але уражає тільки те, що не захищене Причиною – поза Тіла Церкви, поза Хреста, поза послухнянства, поза Євангельської програми. Не все уражає, тільки те, що можна і дозволено уразити. Ось тому переховується Праведник у башті і розпечені стріли лукавого не можуть уразити його (Притч.18:11; Єф.6:16).

Башта – Христос; Праведник – Віра (що Бог захистить), тому незаконне прокляття не увінчається успіхом. Світлий містик, який на служінні у Бога або Ангел (залежить від Сили) може дати захист будь-якому грішнику і жодний біс (чаклун, відьма) нічого не зможе зробити. Зуби поламає, але вдіяти нічого не зможе. Людина сама себе заганяє, її ніхто туди не посилав. Бог завжди надає людині вибір і каже, як правильно. Кожен вибирає і успадковує те, що успадковує.

– Дитина може бути заражена вірусом?

Якщо мати заражена, дитина автоматично заражена. Бог карає провину батьків у дітях до третього або четвертого покоління. Будь-яка душа точно знає, куди йде, на що йде і чому. З моменту появи людини на світ, вона винна, не винних не буває. Критерій винності завжди визначає Причина. Ступінь винності знає лише душа (до втілення і у момент повноліття). Після – пів року ця винність пред’являється. Це може бути раніше, але частково, але вирок винності пред’являється у повноліття. Душі по послуху не проявляються. Це виключено.

Сон – паралельний світ душі, життя. При переході, «двері» відкриваються і всі сторонні вібраційні форми (духи), ти можеш чути. Останній світ зберігається містичного вогню. Зараз у світ сходять світлі, але й темні вогні, які блокували свідомість людей. Світ спав тисячі років. Тих, хто пильнував було дуже мало, одиниці.

Ці темні вогні (панують у повітрі) настільки спалили через випромінювання психо-поля людини середовище перебування, що вона стала невпізнанною. Повітря за останні 40-50 років набуло жорсткість і порожнечу. Інші енергії, інші технології життя, інші думки у людей, тому діти народилися не адаптовані до цього середовища, надто динамічно відбуваються зміни в атмосфері. Період, коли безслідно зникають цілі види тварин і рослин, тому що не можуть адаптуватися до нового прояву, і їх корисні властивості, їхнє випромінювання не впливає на молекулу повітря, вона від цього порожніє. Жорстке космічне випромінювання та формат важких елементів первинної природи космосу уражає цю молекулу ще сильніше. Запуск у космос десятків тисяч ракет, супутників руйнує озоновий прошарок. Він відновлюється мільйони років, щоб приготуватися до наступного галактичного проміння свідомості. Земля – живе космічне тіло. Результат освоєння космосу з позиції технократизму не буде дорівнювати нулю, він буде лише від’ємний. Туди можна проникнути, маючи інші розроблені технології (Я їх знаю).

Тому діти, які народжуються останнім часом, дуже тонко сприймають середовище, тому що їхня клітина позбавлена внутрішнього захисту, імунітету. Наш організм складається з того, чим ми харчуємось, що п’ємо, чим ми дихаємо, тому така деградація. Все, що ми поглинаємо в себе, не ми їм харчуємося, а воно нами. Воно порожнє, воно не має тих властивостей, яких потребує клітина організму, і сама клітина виснажується, вона не має імунітету до нових форматів життя, тим більше до сходження таких духів.

Накопичена психо-енергія сил пітьми зруйнувала тут практично все, і якби не сходили останніми днями цілим потоком Благодатні Духи, світ був би вже знищений. Не треба зброї, не треба атома. Це психо-зброя, і демони (духовні сутності), які в цьому живуть, буквально знищили б саму суть людської природи, його душу і блокували б у людині Дух. Вони їх просто розділили б.

Людина переходить на нову якість життя. З одного боку спонукання Духа, з іншого боку – плаваюча його душа. Якби не захист Неба, світ давно був би знищений. Весь світ давно живе в кредит, його вже немає багато років, але усвідомлення цього, звісно, спізнюється. Таємні влади світу, які контролюють цивілізацію, блокують будь-яку інформацію про ступінь загрози над Людством з позиції темних сил, духів.

Церква, яка має вирішувати всі ці проблеми, але вони цього не роблять. Константинополь та Ватикан розуміють ступінь небезпеки того, що відбувається, але мовчать, бо час втрачено. Вони лише констатують ті чи інші прояви та тихенько моляться (може минеться). Не минеться.

Є Сім Ангелів Світу або сім воріт, через які ходять Праведні Духи або енергії Святого Духа від Причини, намагаються боротися та розблокувати цю систему. Війна триває і скоро буде фініш: або-або. У новому форматі все буде інакше, Я знаю. Йде повне, дуже швидке преображення на всіх рівнях.

Частина – 14

Зберігання себе у чистоті Вчення

Хочу розставити акценти та дати рекомендації. Священні Писання – це Біблія, усі знають. Священні Передання – це спадщина Святих, які зробили свій містичний внесок у справі Божій. Сама справа – це війна із духами пітьми і виправдання душі перед Богом.

Усе, що було до 1054 року ( поділ на схід та захід) і увійшло у Канон, тобто затверджено Церквою та вважається за Святиню, увійшло до скарбниці Християнських традицій – корисно для дослідження, настановлення, напоумлення у Вірі. Починаючи із бібліотечки, яка іменується «Житіє Святих» до різного роду повчання тим чи іншим нормам Християнства, акцентів, які перш були розставлені Святими Пророками, Апостолами Старого і Нового Завітів, будь-які форми Одкровень, інтерпретацій до 1054 року, це корисно.

Все що після, як на сході, так і на заході, потребує ретельного розгляду та уваги, тому що мала закваска квасить все тісто (1Кор.5:6). Я хочу, щоб ви зберігали себе в Чистоті Вчення.

Чистота Вчення передбачає ступінь проявлення Духа і Благодаті. Апостол Павло каже: вченнями різними й чужими не захоплюйтесь; бо добре благодаттю зміцнювати серця, а не їством, від якого не отримали користі ті, що займалися ними (Євр.13:9). Потрібно утримувати себе в Чистоті. Старозавітний пророк теж сказав: писати багато книжок – кінця не буде, і багато читати – втома для тіла. Вислухаємо сутність всього: бійся Бога і заповідей Його тримайся, тому що у цьому все для людини; бо всяку справу Бог приведе на суд, і все таємне, чи добре воно, чи лихе (Еккл.12:12-14). Однозначно принесуть користь Священні Писання і Священні Передання, які Церква успадкувала до розділення на схід та захід, до того часу, поки темрява не покрила землю. Ніч, добовий цикл, тисяча років морок й пітьма.

Древо Життя

Дерево життя – кротке Слово. Хто проявив це Древо Життя як Вчення, як Знання? Ісус Христос – плід цього Древа, але не саме Древо. Древо – Образ Божої Матері. Він первісток із мертвих (Одкр.1:5) – перший Плід цього Древа. Але всі, хто пройшов Його Шляхом, мають Його Духа Народжені від Неї – від Небесної Церкви, Святого Духа. Листя дерева – для зцілення народів (Одкр.22:2). Це Святі, Праведники, що досягли досконалості.

Дух виражає Вчення. Людина нічого не може зробити від себе, якщо не буде з нею Бог, тому Він Никодиму, вчителю Ізраїлю, сказав: повинно вам Народитися Згори від води та Духа (Ін.3:5-7), ось тоді тільки дізнаєтесь, чи від Бога Вчення.

Древо Життя посеред Раю, посеред Абсолютного Знання про Життя і усьому дає Вічне Життя. Це прообраз Божої Матері, Святого Духа, але це наприкінці, повне усвідомлення ще попереду. Великі містики давніх часів вважали, що це означає Ісус Христос. Частиною так, якщо не сказати здебільшого, тому що Він – первісток, найдорожчий, найдорогоцінніший, Людина, яка була від початку.

Агнець стоїть на горі Сіоні і з ним 144 тисячі (плодів цього Духа), у яких ім’я Отця Його написане на чолах (Одкр.14:1). Сіон – Вчення або гора, містичний Еверест, і хто туди зійшов, той підкорив світ. Вершина йде за хмари, за всі видимі та невидимі форми тих чи інших Святинь, яким поклоняються люди.

В Апокаліпсисі Древо Життя займає гідне місце у Небесному Єрусалимі, Матері усім нам і поміщене в повному обсязі: від першого Адама до останнього; із Раю в Небесний Єрусалим. Древо Життя по той і інший бік річки води Життя. Два світи, два виміри, два формати: душа жива і Дух Животворчий. Святі – елемент, що пов’язує Причину і наслідок. Там немає храму. Храм Його – ми, і світильник Його Агнець; Я світло світові, ходіть у світлі, поки світло з вами.

Первинна, закрита форма Слова, яка всередині Отця – та Ріка Життя. Далі Небесного Єрусалима вона не тече. Вона має свій замкнутий цикл тільки на базі цього первинного Абсолютного Досконалого Чистого формату Вчення, продиктованого Святим Духом, невимовним Словом, яке людині не можна переказати. Росте це Древо, насичуючись соком, цією вологою. Плоди Древа, Божої Матері – Сини Світла.

Будь-який формат служіння Церкві передбачає співтворчість нарівні з Причиною і це надто Відповідально. Смертні навіть не підозрюють, наскільки. Ідуть на «служіння» не заради Слави Божої, а заради слави людської, але незнання Законів не звільняє їх душі від відповідальності. Все набагато серйозніше. Я бачив багатьох «пророків», теологів, які мають вчені ступені, написали богословські праці, які вивчаються в семінаріях, і вони були на дні аду. Тому що всяку справу Бог приведе на суд, добра вона чи лиха, і за всяке бездумно сказане слово людина дасть звіт, а тим більше за такі Слова. Вони скоїли серйозні злочини. Це не економічні злочини.

Співтворчість з Богом багато до чого зобов’язує, це виключно прерогатива Синів Світла! І жодна твар не сміє туди дивитися, тому що Бог сказав: Я ні з ким не поділю Слави Моєї. І це справедливо, бо Він Бог. Писання попереджає: не всякому духу вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо всякий дух, що не говорить як Слово Боже, не є від Бога (1Ін.4-3). Але хто знає, як Бог говорить Своє Слово? Ніхто не знає Отця, окрім Сина і кому Син хоче відкрити (Мф.11:27), тому це «але» завжди присутнє.

У Літургії 77 Іпостасних імен Божої Матері (це лише Вчення, їх незрівнянно більше). 77 – Ліствиця Якова, Ангели сходять; вікно, двері: віднині бачитимете небо відкритим і Ангелів Божих висхідних та низхідних до Сина Людського, що служать Йому (Ін.1:51). Це Шлях. Дух говорить про Дух Утішитель, який прийде, бо Я йду до Отця Мого (Ін.16:7-10). Це одне з Його служінь. Акцент на Вчення – формат Древа Життя, проекція 77 сторін.

Стократний плід

На графіку принесення 100 кратного плоду є три зупинки, три проекції, три прояви: плоть, душа, дух; Старий, Новий, Третій Завіт. За усю історію Старого Завіту принесли 100 кратний плід лише 3-4 Пророки, всі останні – 30, максимум 60 кратний плід. У Новозавітну епоху принесли переважно 60 кратний плід, таких десятки, можливо сотні. Хвиля Третього Завіту всіх бісів перекине, тому що даються діамантові розсипи, коштовності, про які мріяли давні Пророки та Святі.

Новозавітні акценти: хто не збирає зі Мною, той марнотратить статок Мій. Христос полюбив нас не за заслуги і не за ділами, а коли ми були ще грішниками (Мф.12:30;1Ін.4:10). Хто може оцінити це кредитування? Немає такого критерію і такої шкали цінностей. Тому, згідно Вчення, всі повинні принести 100 кратний плід і менше не можна. Це Народження Згори. Без Народження Згори ніхто не увійде до майбутнього світу, йому там немає місця.

Новозавітна модель передбачає деяке очікування, деякий час, як у приповісті про боржника (Мф.18:23-35). Цар покликав раба й каже: ти мені винний десять тисяч талантів, хочу отримати; а як він не мав, чим заплатити, то пав і почав згадувати усю домову книгу, прикриватися дітьми. Цар пробачив йому. Раб зустрів товариша, який винний був йому сто динарій, і посадив його в темницю, поки не віддасть боргу. Приятелі подивилися на це все, доповіли царю. Тоді государ кличе його й каже: злий раб! увесь борг я пробачив тобі, тому що ти упросив мене; чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? Тому він наказав продати жону його, дітей його і все, що має, і заплатити, а самого посадити в темницю, поки не віддасть усього боргу сповна. Акцент на Заповідь: яким судом судите, таким будете судимі (Мф.7:2).

Сучасна модель вище, славніше, чистіше, більше і незрівнянно серйозніше, не треба прибавляти і примножувати, як у приповісті про таланти (Мф.25:14-30). Деякий хазяїн дому, відправляючись в чужу країну, призвав рабів своїх і доручив їм спадок свій: один отримав п’ять талантів, другий два, третій один (най приближений); за збігом певного часу, повертається господар і вимагає у них звіту. Той, що отримав п’ять талантів приніс інші п’ять талантів, господар каже: гарно, добрий і вірний раб! увійди в радість господаря твого і прийми в управлення п’ять міст, бо я воцарився над тією країною. Так сталося, Бог дав, я взяв і мені потрібні гарні менеджери, мені потрібна команда, ти заслуговуєш такого заохочування. Другий – також, по мірі сил. Третій каже: я знав, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав, і жахнувшись якогось майбутнього покарання (раптом не справлюсь), зарив талант твій у землю; ось тобі твоє. Не думаю, що я згрішив. Господар каже йому у відповідь: ні, друже, такі менеджери мені не потрібні. Візьміть у нього талант і віддайте тому, хто має десять талантів, бо всякому, хто має дається і примножується, а у того, хто не має забереться і те, що має; а негідного раба побийте при мені та викиньте у тьму зовнішню. Це Новозавітна модель, вона дає перспективу розвитку, формат додання, множення. Наступна модель проявляє Життя у всьому відразу і назавжди. Хто не сприймає – списується, останній варіант життя: або – або.

Все є Світло. Пітьмі немає місця, всьому дана оцінка. Це дещо ускладнює ситуацію, але й полегшує одночасно. Віддай Мені Моє, і більше Мені від тебе нічого не треба. Це не милість, не справедливість, це проявлена Святиня і ставлення має бути як до Святині.

Ви шанс майбутньому світу, і Я хочу, щоб ви були на вістрі всього. Вогонь містичного Вчення у первинному своєму форматі, який має Абсолютно всі критерії та містичні характеристики в Одкровенні Святого Духа, проявиться по усьому лицю Землі. Слов’янська етнічна група домінуватиме у майбутньому світі, все буде під її контролем. Все інше, що є у цьому світі, помре природною смертю, воно себе зжило. Мутації тих святинь, які були дані Богом світу, набули незворотного процесу. Вони розтлівають серця і душі людей, не консолідують, не збирають, а поділяють, розривають, убивають. У людей немає альтернативи. Людина з дуальним мисленням все пізнає у порівнянні. Дайте їм це порівняння. Це стратегія.

Частина – 15

Антихрист

Анти – протилежність, точна копія, але навпаки. Новозавітна модель – Христос, а дзеркальне зображення – антихрист. Кажуть: «з’явилося багато антихристів», це явне перебільшення. На той час вчення ніколаїтів було стихійним лихом, що уражало тіло Християнства зсередини, тому Нікейський Собор прийняв Символ Віри. Акцент: Ісус з’явився в плоті, щоб всі знали і щодня повторювали.

У майбутньому світі цього не повинно бути. Останній ворог знищиться – смерть; Мудрість наповнить землю: лев пастиметься з вівцею і дитя гратиметься біля нори аспида (1Кор.15:26; Іс.11:8). Зараз Нова ріка, буквально потік Духів сходить на землю, Духів давніх Святих і Праведників. Все, що було напрацьовано за 50 поколінь (генетична п’ятидесятниця), цього достатньо, внутрішнє і зовнішнє все приготовлено. Біси це знають, сатаніють, сатана лізе на стінку, так звивається, як ніколи за всю історію.

Три образи смерті

Ревність по дому Твоєму з’їдає мене (Пс.68:10). Ревнощі за Покоєм, Одкровенням. Намагаються тебе втягнути у метушню, а ти не хочеш. Хто мені на небі? і з Тобою нічого не хочу на землі (Пс.72:25). Захотіти треба до смерті. Тільки на основі Покою може бути Одкровення. Це інший світ, інше змістовне навантаження на ті ж Писання: солодке Світло і приємно для очей бачити Сонце (Еккл.11:7). З цього моменту починається зростання, розвиток. Все інше – не має значення, втрачає всякий сенс, більш того ще й навантажує.

Є три варіанти смерті. Смерть для синів прокляття – здихання, випустив дух. Для Сина Людського – смерть (три дні) для гріха (в одному прояві всієї ветхої природи) та народження для праведності, або Народження Згори. Для Святих (воскресіння для праведності було) – Успіння, короткий блаженний сон, прокинувся в іншому вимірі, вдома, в сім’ї. Ти й так із нами, але в Дусі, а тепер явно. Щодня вмирають, але не всі, а ті, хто має завзяття Боже. Заснув – помер, прокинувся – воскрес, і знову нічого особистого, як човник.

Третя П’ятидесятниця Духа

Третя П’ятидесятниця – Образ Святого Духа, проявлення Синів Світу або Синів Божих, бо усі, що водяться Духом Божим, суть Сини Божі (Рим.8:14). Третій та останній аргумент праведності Божественного суду – проявлення Святості у Богові Отця, аби у всьому славився Отець наш Небесний (1Пет.4:11). Цифровий варіант – це Євангельський, біблійний формат, їхнє поєднання, накладання одного на іншого, і що в результаті; у чому ці жертвоприношення та як вони проявляються у приємному благоуханні Господу, як вони служать іншим.

100 кратний плід – це Десятина або Народження Згори в Славу Синів Божих до наступної П’ятидесятниці, повного зростання в сім’ї Синів Світла: від Немовляти до Мужа Досконалого, який має повний вік Христовий. 5 по 30 – п’ять проявів природи буття (вогонь, вода, земля, повітря, царство мінералів), виконання Старого Завіту. Народження Згори – маленький, але спадкоємець всього, Син Божий. Трійця у трьох П’ятидесятницях, тому весь формат повноліття Сина повинен мати три П’ятидесятниці (3х50). Повноліття (30 років) в усіх проекціях: плоть, душа, дух.

Характеристики зростання Сина Божого: здобуття влади над усім виміром, над п’ятьма формами початку і кінця всього, що є в людині як Образі та Подобі. Подоба зростає повним віком Отця Світів і в кінці каже: Я і Отець – одне (Ін.10:30). Христос розставив акценти на проекції прояву п’яти сфер нашого буття (п’ять мудрих і п’ять нерозумних) і все узяв під контроль. П’ять мудрих керують усім статком, усім, що є тут.

Останній п’ятий аргумент – природа людини у останній Десятині, шість одиниць від 144 до 150. Це Хрест Сина Божого. Тут Хрест не тільки Сина, а й Його Жони (Церкви), останній аргумент перемоги. У цьому випадку – Бог все і в усьому, не залишиться нічого непідкореним (Євр.2:8).

Хрест останньої Десятини (п’яти) дає владу над природою всіх речей, включаючи всю природу людини або біоритми (біосфера). Це вже не первинні фази творіння вогонь, вода, земля, а Бог є вогонь поядаючий, вода – Слово, земля – Життя двох, проявлення несумісних перших двох природ.

Вже всі Сини Божі, всі під контролем старших братів і насамперед над кожним контроль Отця, тому що мова йде про відповідальність. Сім ступенів захисту на кожну дію. Сьома – повне відключення і Покій.

Розвиток вже духовного Тіла Світла відбувається на підставі Десятин (Десятина до Десятини). Остання вібраційна хвиля (додавання та примноження) духовного Тіла до 140. Формат останньої Десятини (від 140 до 150) – Абсолютний контроль, вираз Себе Самої; Людина – останні Шість одиниць.

Перша природа Хреста – Отець, Син, Дух і проявлений Син (четвертий), який бере на Себе Хрест Причини і стає частиною здобуття влади над усім всесвітом (куб, квадрат) – четвертий вимір. Четверта частина, орел, що летить, бере на себе Хрест відповідальності за шість проявів: створив Бог людину за образом і подобою Своєю, чоловіка і жінку створив їх. Дає владу від Себе особисто (двом), як Образу і Подобі вже Його Самого. Він стає Єдиним і неподільним Богом над усім виміром після принесення останніх шести одиниць, як процес Його особистісного творіння всього виміру – сказав Бог і стало так. Бере відповідальність, контроль над усім, що відбувається. Це називається повноліття.

Наступна вібраційна хвиля – ця Десятина збільшується у цьому процесі до тисячних проявів. Він здав всі нормативні форми, став Причиною від імені Трійці, єдиний Його особистісний початок у трьох колах Життя (Він і Причина – одне). Він первинний і кінцевий формат Причини та її самовираження.

Коли йдеться про тисячні фази, у цьому випадку, Сам Творець творить Свій світ, тобто дні, як тисячі років. Починається творчість, але це вже Його особисті проблеми, і ніхто не має влади та права Його засудити. Він має владу над цією глиною, як Сам хоче. Горщик не може Йому нічого сказати, як Йому із ним чинити.

Прояв Святого Духа – зростання маленького Сина до повного віку Отця, новий формат прояву Променю Життя та його контроль над усім світом, над усією природою всіх речей, над землею та небом, і усе, що у водах нижче землі. Це може бути в іншій системі, паралельній нашому виміру, там, де такі ж як і ви.

Переможцю дам сісти зі Мною на Моєму престолі, як і Я переміг і сів на престолі з Отцем Моїм Небесним на престолі Його (Одкр.3:21). Не всі, лише 144 тисячі. 144 – ті, хто підтягує, виховує, служать, упокорюються, поки ти не приймеш егіду, силу і владу всіх відразу, поки не виразяться всі в тобі.

Останні шість – твоя проблема, ось це вже серйозно! Допомоги ні звідки не чекай, сам на сам. Звичайно, все під контролем Отця, Він уважно спостерігає. Неправильний крок – всесвіт руйнується. Але помилок не буває.

108 поверхів аду. Цей аргумент приймається лише від Синів Світла. Це та форма заступництва, яка є дієвою. У всьому іншому вони з нами, у нашому вимірі (в аду) у різних його періодах. Потім йдуть поневіряння. І лише після цього – Всесвіт Світла, Ангели, Сини Божі.

Все інше – списується. Син Світла відповідає за весь вимір, за весь спектр життя, немає нічого, за що Він не ніс відповідальності. Якщо Він бере відповідальність, це Його статок і у своєму майні Він господар: що робити – вирішує сам, без посередників. Це аргумент. Все інше на тих рівнях – суєта суєт.

Суд на Небесах

Завжди має бути індивідуальний підхід до розгляду. На терезах зважуються аргументи, те, що є фактично. Не твоя думка, не твій жаль.

Епідемії, війни, природні чи техногенні катаклізми, як правило, це Верховний суд присяжних ухвалює рішення долі Цивілізації, де задіяні всі десять паралелей у нашому вимірі, і всі учасники.

Два злочини: в одній камері в’язниці сидять двоє людей: один вкрав курку (їсти хотів), інший обікрав банк. Підхід до них із боку закону різний, у них різні статті обвинувачення і різна відповідальність. Це аналогія, як відбувається суд на Небесах.

Є гріх до смерті, про нього ніхто не просить і не молиться, Ангели не можуть заступатися за цю людину. Його не прощають, його спокутують. Так буває у виняткових випадках, коли Син Світла заступається і дає кредит часу для спокути. Він може скасувати вирок, але може дати кредит часу. Якщо відкупив, все добре.

Зроби баланс злих справ та добрих справ, все має бути збалансовано. У містиці штампів не існує. Існують основні законодавчі норми, але за Законом кожен випадок розглядається індивідуально.

Епідемії спалахували, бо всі сплять, тисяча років ночі і на престолі сам диявол. Коли його ставленик, політичний лідер демон (Ленін, Сталін), країна потопає у крові. Але кожен народ гідний того правителя, якого має (антична аксіома). Людина народилася у той час і в тому місці, а батьків і батьківщину не обирають. Тому за кожне слово дасть людина звіт у день суду (Рим.14:12).

Містичне вінчання

Вінець – спасіння, але в єдиному цілісному форматі двох абсолютно різних природ (чоловіча та жіноча). Ви укладаєте договір про нейтральність, тому що вінець – Царство Небесне, а в Царстві Небесному немає ні чоловіків, ні жінок. Прояв Вінця серед Ангельських чинів – досягнення Причини. Тому вияв близькості, яку формують ваші особисті інстинкти, з цим боріться день у день, доки досягнете одну з форм Блаженств – безпристрасність. Це не відчуженість, коли біси крутять, а ти не реагуєш. Ні, це неправильно. Безпристрасність – коли нічого не крутить, ні всередині, ні ззовні. Після досягнення цього ступеня, настає Коронування. Ви досягли свого вінця, об’єднані як Брат і Сестра, як Муж і Жона, Наречений і Наречена, Цар і Цариця, разом як одне ціле, створив Бог людину за образом і подобою Своєю, чоловіка і жінку створив їх (Бут.1:27).

Частина – 16

Святиня

Якщо хочеш мати категорію Священика на віки за чином Мелхиседека, обрізання є обов’язковим. Це останній Біблійний аргумент. Не за чином Аарона – це послідовність, згідно з програмуванням родового потоку (плюс-мінус на три-чотири покоління, один раз у плюсовому режимі), а зовсім з іншої категорії, позиції. Іншого виходу немає ні в кого. Ця програма діє вже дві тисячі років. Біси все підмінили, люцифер витончився, і люди цю програму виконують. Тому повне обрізання (є виняток із правил).

Через Другу Іпостась, Господа Животворчого, який проявляється у Сині Людському і через Образ Сина Людського проявляється формат Отця. Бога не бачив ніхто, ніколи; Єдинородний Син, сущий в недрі Отчім, Він явив (Ін.1:18), явив Отця Світів.

До приходу Сина для всього світу Бог був чимось недосяжним і, як правило, «страшилка». У Законі Мойсея про те, що Він Люблячий, ніде не сказано. Виконати Закон людині неможливо, тому страх Божий (акцент) – є початок мудрості (Пс.110:10). Не сама мудрість, а початок. За всю історію в Ізраїлі були одиниці таких мудрих, хто наблизився і підглянув у замкову щілину, але ще не увійшов, тому що увійде тільки Син.

Так ось, зворотний зв’язок, кому Син хоче відкрити? Відкриває і Старозавітний Бог, не така вже «страшилка», тому що є замісна жертва, і ми бачимо, що все добре. Але, ми пізнали також, після того як Син Людський Воскрес, цей Дух Господній (останній Адам) – Дух животворчий (все і у всьому) контролює перше, друге і третє і являється Причиною всьому.

Так як у Нього є все, і Він у всьому, як Причина і зміст всього, а Син у недрі Його, явив Його, то виявляється, що Отець і Син спілкуються між Собою тільки їм одним відомим Святим Духом. Вони обидва Духи, а синтезуючий елемент Їхнього злиття і нероздільності є Святий Дух, Якого ніхто із людей не знає і бачити не може, доки цей елемент, що зв’язує (те, що в недрі Отця) не відкриє, не дасть з волі Своєї Духа у Дарах Його; поки ти не заслужиш особливої Милості. Коли проявиться у твоєму вже зростанні як Сина Отець Світів у повному обсязі, тільки тоді буде Усиновлення – все таємне стане явним.

Всі інші духи, які в цьому вимірі, можна дослідити, якимось чином акцентувати на них увагу (будь-який дух виражає себе), але Святий Дух тільки між двома: Отцем і Сином, Першим і Причиною. Це їхній Дух, один на двох. Отець може призвати, бо Він все і у всьому і до Сина ніхто не приходить без волі Отця, але до Отця ніхто не приходить, як тільки через Сина. Це дороговказна Зірка.

Зміцнює складові і зв’язки Святий Дух, який від Отця до Сина, від Сина до Отця. Він більше ніде не проявляє Себе, ніде не перебуває. Так як Він один у своєму роді, і Він від Причини, а Бог каже: будьте святі, бо Я святий, то Його назвали Святим, тому що Він від Отця виходить до Сина і від Сина зворотно до Отця. Більше нікуди.

Бог є Світло, Світло, яке має постійну величину, як аксіому. Це Світло являється непохитністю або Причиною, недосяжністю, Святинею, форматом твого поклоніння: все у тобі повинно бути у смиренні перед цією Святинею. Світло – щось пульсуюче, діюче, що розвивається, є своєрідна динаміка, але оскільки це Світло має ще і постійну величину у цій динаміці, то для всього іншого (що туди або звідти) називається Святиня. Святиня від слова Світло, тільки тому що це постійна величина.

Десятина Богу

Від нуля до дев’яти – це цифри, тому Десятина (у цифровому варіанті) від нуля, від Причини: створив Бог людину за образом і подобою Своєю до останньої Причини. Створення як Єдність у цілісності відбулося, але їх всього дев’ять. Божа Мати, Єдина Абсолютна первинна форма чистої Душі – це третій рівень, не перший і не другий.

Все у світі має свою ідентифікацію та стандартизацію. За стандартами Вчення береться до уваги повнота енергоємності нашого виміру. Людина – це причина того, що існує. Наша Зірка взята за Причину – Господь Бог ваш є Сонце (Пс.83:12). Мова йде про людину, створену за образом і подобою Його, як прояв планетної системи.

Третя від Сонця – Земля. У Сонячній системі 10 планет, хоча всього 12, але одна, як Іуда, ходить по іншій орбіті і потрапляє до нашого поля зору один раз на 365 років. Ще одну планету відкрили нещодавно, вона на межі між системою нашої Зірки, в орбіті її випромінювання (уваги) та іншим космосом. Це людина і природа її законодавчих проявів у Причині. Плазмовий стан нашої Зірки на поверхні 2,5 мільйона градусів ( горить водень), таким має бути плазмове проявлення Людської природи у Першопричині.

Є так звана Хресний Шлях Христа на Голгофу. На цій дорозі є місця, де під тяжкістю Хреста та від ударів бичів Він падав на коліна. Каміння, якими вимощена бруківка були оплавлені вогнем. Людина, в її Дясятинній природі отримує систему цінностей – вона Образ і Подоба Божа. Цей аргумент оплавлення каміння – Його плазмовий стан поділу клітини, випромінювання.

Другий аргумент – Плащаниця (Туринська), на якій проявився Лік Людини. Структура волокна матерії Плащаниці служила негативом. Якої сили і тонкощів повинне бути випромінювання енергії, яка пройшла цю Плащаницю по Воскресінню, проникла все на атомарному рівні, що сама матерія відбилась, як на фотографії!

У третьому варіанті – планета Земля. За основу береться Десятина Богу; решта – прикордонні елементи. Це єдино правильний аргумент: що у мікро, те й у макро. Закон цього виміру ідентичний для всього. Час як категорія – це проявлення форм і образів у твоїй свідомості, щоби прославився Отець твій Небесний, у Причині Себе як Сущого від початку.

Земля – живе тіло, близьке нам у системі наших особистісних форм життя (біоритмів). Палець вколола – болить, якщо на Марсі бомбу підірвати – не болить, але це теж ти. Все, що знаходиться в орбіті впливу нашої Зірки – це ти сама. Всі планети населені, але тільки в паралельному світі. Там існує розумне життя, але тільки інший формат життя, інші характеристики. Але і це ми, тому що вплив нашої Зірки – Абсолютно на всі сфери життя природи людини як образу Божого, це цілісний організм. Так слід розглядати. Ось тому з третьої категорії, категорії Духа, з плазмового стану Зірки, яка виразилася через тебе, все вирівнюється в одну стратегію (парад планет). Ось цей формат – Народження Згори, образ, але у ньому Істина.

Троїчність природи Трійці як виміру, має Абсолютний вплив на нашу форму життя. Біоритми – це най немічна межа прояву людської природи, але у цьому немічному (глиняному) рівні добре проявляється система затримання води. Випромінення енергії нашої Зірки, у містичному форматі – Господь Бог ваш є Сонце, а це лише образ. Тому про найменших більше піклування (1Кор.12:24).

Планета Земля – третя у орбіті впливу Сонця. Третя – це система проявлення Духа. Дух – початок і кінець, Альфа і Омега, Причина всього Сущого. Завдання: плазмовий стан клітини і, зрештою, Дух – як третя природа Божества Тілесно. Іншого виходу немає та інших Законів немає.

Паралельних вимірів немає, є паралельні світи нашого виміру. Ми най немічні через причину недосконалості нашого прояву в біоритмах і про нас найбільше піклування. Одна паралель, але вона об’єднає все, тому що немічне Боже сильніше за все інше (1Кор.1:25). Навіть місяць, як перехідна модель, був заселений. Земля, алегорично – це материнське лоно для прояву душ.

Людина – образ і подоба, а оскільки Бог все і у всьому, то проявившись одного разу у цій точці, проходячи всі дзеркальні моменти, цей промінь досягає всіх меж одномоментно. Єдине, час як категорія, тут грає роль у досягненні мети в просторі. Час визначено характеристикою випромінення Зірки (300 тисяч км в секунду). Єдиний аргумент не стикування ваших паралелей у житті – час. Від планети до планети світло проходить деяку відстань, час: за секунду 300 000 км, але і там, і там, і там. Із різницею у часі – ти сама. Коли відбувається парад планет – час завмирає; залишається лише випромінення Зірки, ціле направлений стан Духу – Народження від Духа, від самої Зірки.

Адаптація до стану, що завершено певне коло життя у часі, це дежавю. Ти йдеш вниз ще по одному колу або вгору по наступному, але по колу завжди. Якщо відбувається дежавю, зупинись, звернись до Неба з проханням: я не хочу в мінус, я хочу в плюс. Це Воля серця, а серце – джерело життя.

Дух Отця

Дух, Яким взиваємо: Авва, Отче! Сей самий Дух свідчить духу нашому, що ми – діти Божі. А якщо діти, то й спадкоємці, спадкоємці Божі (Рим.8:15-16). Дух, Яким взиваємо: Авва, Отче – Дух Отця, що стосується безпосередньо спадку Сина у плані всього Отця.

Зірка від зірки відрізняється в славі – різні вікові категорії. Первинна форма має інші характеристики. Це насамперед Святий Дух або Лоно Божої Матері. Мама водить за руку в садок доти, доки ти не закінчиш Небесний дитячий садок, Небесну школу, Небесну семінарію, Небесну академію і не вийдеш з Небесної академії Херувимом, Серафимом і завдяки диплому не займеш гідне місце – Престол Отця. Ось тільки після цього – Авва, Отче – Дух Отця. До цього – Мама Марія.

Одкровенням можна вважати лише те, що входить у проявлення, аргументацію, доповнення (інший образ) пояснення Священних Писань. Все останнє – від лукавого. Одкровення – це завжди Суд Милості. Не суд справедливості. Суд справедливості готує тебе до вищого ступеню – Царства, до останнього третього суду (вирок) – Третього Завіту, повноті, до Святині: будьте святі, бо Я святий. Тільки тоді служіння, причому у повному обсязі. До цього – практика між курсами.

Усі, хто пройшов П’ятидесятницю і відбулися уводини в Тіло, став его частиною (Освячення), Народження Згори, пошлю вам Духа Утішителя, і Він прийшовши викриє світ про гріх, і про правду, і про суд … і майбутнє сповістить вам (Ін.16:8-13), бо все уже було.

Нічого не може робити людина, якщо не буде із нею Бог. Дух викриває світ про гріх, про правду і про суд, що князь світу сього засуджений. Як засуджено? Аргументи. Це все Дух, Його робота.

Частина – 17

Церква Христова

Апостольська Церква тільки одна. Сім Церков, що знаходяться в Ассії, це інше. Це сім золотих світильників, які є суть сім Духів Божих (Одкр.1:11-12). Семисвічник – за кількістю семи Небес. В цих Церквах проходить служіння, послідовне перетворення Духа Христового, але Церква одна – Церква Христова, Вічна, Єдина, Абсолютна, Неподільна та Свята.

Священні Писання формувалися в 325 році на Нікейському Соборі 318 Єпископами того часу, де були представлені всі напрацювання Християнського світу, як формат Єдиного Абсолютного Вчення.

Воля Собору – Воля Божа і постанови Соборів виконувались в Абсолюті всією Церквою. Одностайність стверджувалося за Істину в останній інстанції. Найменший сумнів хоч у одного – відставляли. Сумнів не в тому, що там написано, а що там немає домішки лукавого (людини), що це Істинно Слово Боже. Сумніви неприпустимі, тому що це Священні Писання, закладається основа на віки, на тисячоліття, помилки бути не повинно, і вони це розуміли.

Усі рішення соборів, прийняті після поділу Церкви (1054 р) – від лукавого, оскільки на кожному з цих соборів виносилися анафеми. Їх було винесено один на одного стільки, що і православ’ю, і католицизму горіти в гієні вогненній вічно. Це вже були просто люди і всі їхні рішення – від лукавого.

Зі всього спектру представлених праць увійшли до Канону 66 книг: для спасіння – достатньо. Більше – для досліджень, для вивчення у семінарії, не для народу. Це додаткова інформація, що затверджує Істину Канону. При духовних суперечливих питаннях на них не можна посилатися, тільки на Канон.

Генетика. Хвороби та зцілення

Є чотири групи крові. Перша група – універсальна. Мова йде про генетику. Цивілізація розглядається як Дерево: стовбур, гілки, але ці гілки іноді перетинаються, змінюється генофонд. Зіштовхуються одні й ті самі гени, які спали тисячу років, але вони колись були єдині. Нашарована тисячолітня інформація утворює мутаційну третю природу (гріховна чаша). При зіткненні, наступна гілочка має зовсім іншу природу (перші три групи крові). Четверта група рідше зустрічається, це додаткова форма, схрещення першої та третьої.

Перша група від початку (стовбур) – сильна, універсальна. Третя група через мутацію мінімум 3 тисяч років (друга – третя), і вони знову зіткнулися і утворили щось досконаліше, тому що перша – абсолютна, вона не мутувала. Але, дійшовши останніх часів, перша втратила ту силу, імунітет, здатність домінувати чи гасити іншу групу. Третя пройшла вже дві мутації і, зустрічаючись із першою, утворює виділену групу. Четверта – мутаційна, витончена, вона стала сильнішою, ніж перша. Завдяки цим мутаціям збуджувався імунітет (перемога, перемога, перемога). Зустрічаючись з першою, перша не може поступитися, тому що вона архаїчна, і вони утворюють четверту.

Резус у системі цінностей – це покоління. Перше покоління чи четверте, п’яте – позитивний резус; друге, третє – негативний резус. Один вік, п’ять поколінь. Із них 2 позитивних, 3 негативних, або навпаки (рідше зустрічається). Зазвичай, перше і останнє позитивний, у середині – негативний.

Гріховна чаша накопичується, змінюється структура енергії, вона затемняється. Коли гріхи перевищують потенціал людини (того Садівника у Раю), тобто він не зберігає себе, не пильнує, не тверезиться (кривить душею), кров починає мутувати, і з плюсового формату йде в мінус. При Народження Згори не тільки доля (малюнок на долоні), але й група крові та резус може змінитися.

Коли утворилися держави, кланові спільноти, поділ мов, але люди зустрічалися, розмножувалися. На стику епох завжди відбуваються змішання (війни, міграції). 25 – 50 поколінь – з’явилася наступна група, наступний цикл. Ця кров вже має особливу характеристику, не схожу на предків.

Все підлягає мутаціям. Одне дерево, дві гілочки – вони розійшлися: схід – захід, але минуло тисячу років. Адаптація до середовища різна, різні кліматичні зони, різні гріховні чаші, різні випробування Бог дав тому й іншому народу, різні мови та різні розуміння світобудови. Це душа. Душа в крові, кров адаптується до ситуації, до середовища і змінює свою характеристику: в плюс, в мінус, заряджуючись, розряджаючись. На стику, через тисячу років, вони не впізнають одне одного.

Аналогія, розлад шлунку. Шлунковий сік не зміг зорієнтуватися до хімічного складу того, що ти проковтнув: не зміг взяти в полон і розпочати обробку, надто велика молекулярна схема. Не принесло користі, шлунковий сік відмовився, не зміг, він не зорієнтувався, комп’ютер не працює. Ось так і тут, вони відмовилися впізнавати один одного, як два різні світи.

Суть у програмі: національній, етнічній орієнтації на майбутнє, і це в душі кожної людини. Людина покликана зберігати ті чи інші принципи, хоча і ті і ті язичники, але принципи у кожного свої: одні сонцю, інші місяцю поклоняються. При стику мутації неминучі. Це програма.

Рак крові – це блокування протоку енергії: немає прийому, немає віддачі. Робота крові чи якогось органу на власних ресурсах. Вони виснажуються, переходять в іншу якість, і в цьому випадку відбувається локалізація цього місця, він розвивається за своїми законами, відмінними від решти організму. Ракова клітина теж живий організм. Рак крові – це блокування душі, як життя. Людина зациклилася на якійсь ідеї, вона у небезпеці ураження. Немає протоки, є інформаційне блокування лише на рівні ідеї-фікс, блокування на рівні шизофренії якогось порятунку, відходу від чогось. Нав’язлива ідея, це свій окремий маленький світ, у який вона сама себе загнала і заблокувала; розвивається як автономне життя, відокремившись від середовища: середовище не проникає, і вона у середовище не проникає. Є велика вірогідність захворіти на рак крові.

Якщо не буде зовнішнього захисту, покрову, чи слова підтримки на рівні: молодець, закінчуй свою справу, ми це будемо проявляти, але, якщо надії ніхто не дає (нікому це не потрібно, залиш) – все, поразка пішла. Життя – це випромінення, поглинання, дихання. Якщо блокування, воно починає працювати автономним життям.

Людський організм – це механізм, який працює тисячоліттями за добре налагодженою поколіннями системі цінностей. Ось це та норма, яка існує. Відхилення від норми й блокування (вхід у себе) загрожують раковою хворобою. Та сама клітина, але мутувавши, розвивається за іншими законами, не так, як весь світ.

Вилікувати можна Благословенням. Його віри не потрібно. Розблокування більш сильним Духом, м’яким Словом. Приспав пильність свідомості та розблокував (стер час) первинною формою інформації про людину. Біблія це про неї. Людина прийняла первинну форму інформації і вважає її вищою, ніж себе. Інформація її поглинула й виправила (не вона її).

Одержимість. Грань підсвідомості дуже тонка і іноді дає збій. Вона розкривається при стресі чи якомусь перевантаженні. Її можна тримати лише зусиллям, спокоєм, у певному збалансованому режимі ставлення до середовища, до ближнього, далекого. Покій. Стрес руйнує перетинку (вона відновлюється), всі біси виходять і підсвідомість поглинає свідомість, тобто всі паралельні світи людини приведені у хаос через прокляття, їм не час виходу. Правильний вихід – Народження Згори. Правильне формування кола життя всього виміру і людини, яка входить у свою первинну матричну форму (нульовий цикл), у єдність усіх десяти. Це плюсовий режим. Мінусовий режим: те саме священнодійство, та сама програма, але з точністю навпаки, тобто конкретне прокляття служителів тьми. Коли ця перетинка руйнується штучно, людина хворіє «чорною хворобою», тобто одержимістю її формами у паралельних світах, і в цьому випадку – хаос.

Виправити – налагодити Баланс: прибрати прокляття, відновити перетинку між свідомістю та підсвідомістю. Свідомість – орієнтація в образі світу; підсвідомість – паралельні світи (ще дев’ять, крім цього), твої паралельні форми існування десь там, але з якими ти в постійному зв’язку, але вони сильніші, ніж тут, тому що там уже все було. Якщо є прокляття, має бути Благословення за тією ж силою і трохи сильніше. Все відновлюється, прокляття немає влади. Даєш захист, Покров, крізь неї не можна пробитися.

Усі нервові закінчення закінчуються на шкірі людини, щоб утримувати організм у чистому вигляді, так звана система швидкого оповіщення про збій; контролює всі відчуття, береже людину від усіляких впливів ззовні. У кого нервові закінчення заховані глибоко, з тих чи інших причин, людина не реагує на термальні крайнощі, захист організму не працює.

Хвороби виникають від психологічного стресу, це не нерви. Нервові закінчення лише на рівні фізичного тіла і, як сигналізація сповіщає свідомість на рівні рефлексів, щоб ти відреагувала. Психіка – ще один захист організму.

Хвороби зцілювати просто. Прокляття і Благословення, Життя і смерть – основа, від якої виходить добре і лихе, всі хвороби та всі Милості. Містична схема лікування, вікова. Звертаюся до людини, але до неї майбутньої та минулої, до Світлового Тіла, Бога, до Нього самого у вічності. Це не тут і не зараз, може бути не в цьому світі, не в цьому віці, десь там і кажу: «зійди до свого партнера, тому що, якщо ти цього не зробиш, ти там зникнеш, бо цей тут помре». Той розуміє, заради власної безпеки треба зійти. Я кажу: «тепер все зроби, як належить і можеш повертатися». Людина в мить перетворюється, все минає.

Усі хвороби від гріха, потрібно знайти причину. Причина знаходиться на підставі діагнозу, тому що всі органи людини, включаючи волосся та нігті мають містичну характеристику. Людина – це піраміда, цілий світ і у всьому є схема. Потрібно налагодити схему (містичну) всередині, ресурси, а це дуальний момент: прокляття – благословення. Схема проста, але її потрібно знати, тому що в одному випадку допомагає вогонь, в іншому випадку – вода.

Вроджені (спадкові) хвороби передаються від батьків. Це вже прийнято батьками на підставі їхньої особистісної природи. Хвороба настільки адаптувалася в організмі, що імунітет змирився і прийняв як природного мешканця, він її не витісняє. Відображається за генетичною лінією наступному поколінню і може проявитися у третьому поколінні, у онуках. Кроковий варіант, один і той самий формат: перший випадає, другий формат уражається, причому у більш витонченій формі.

Частина – 18

Гармоніка і кротке Слово

Від сина прокляття до Сина Божого – Син Людський, від 0 до 100. Гармоніка розвитку за кольоровою гамою, семирічне прояв зростання до 49. П’ятидесятниця – Покій. Наступний оборот, але внутрішній відлік, як результат семирічних сходжень цієї гармоніки йде по десятинах: 10, 20, 30, 40, 50 або за стихіями людської природи. Людина – частина природи, похідна нашого виміру.

Гармоніка зовнішньої природи людини піднімається-опускається по енергетичним центрах (чакрам). Це все один і той же Син Людський: помер для сина прокляття, і із душі живої стає Духом Животворчим. Рід Адама: посіяне насіння, виростає дерево до принесення 100 кратного плоду.

Вібраційна хвиля – Слово, носій Духа. Слово приймається як інформація. Найсприйнятливіше Слово для слуху – тихе кротке Слово. Чим вище звукові децибели, людина ставить захист, бар’єр. Коли люди кричать один на одного, вони один одного не чують, відбувається лише самовираження. Чим тихіше виражається Слово з позиції нічого особистого, суботи або Покою, тим швидше інформація досягає свідомості опонента (прийняття і засвоєння), тим скоріше прояв господаря цього Слова – Духа. Кротке Слово дає Життя. Вираз бісів (децибели) несуть лише руйнування.

Ось тому є настанова жонам: хай буде прикрасою вашою не зовнішнє плетіння волосся, не ошатність в одязі, але затаєна серця людина у нетлінній красі кроткого і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом (1Пет.3:3-4). Жона – Церква Божа.

Послухнянство – шлях смирення. Послухи даються для смирення всіх людських амбіцій. Коли смиренність досягає свого апогею, відбувається вибір між життям і смертю. Усвідомлений вибір, коли є два елементи, два світи відразу. Перевертається сторінка історії і ти переходиш на новий рівень. Ти посвячуєшся у Одкровення, у таємниці Неба, в таємниці іншого виміру, іншого світу, в таємниці Писань, Славу Божу і поступово долучаєшся до цієї Слави. Коли ця Слава проявляється в тобі, ти отримуєш від цього Духа, від Причини особистісне Благословення у вигляді Одкровення (маленьке, велике не має значення), це називається Народженням Згори. Одне Благословення на все. Це ні з чим не можна порівняти. Чується не вухами. Це всередині, кожна клітина розуміє суть речей, ти раптом все знаєш. Відчуття, що до цього моменту ти був у фойє, але раптом відчинилися двері і ти увійшов до зали, музика грає явно. Раніше було з кимось, а зараз із тобою це сталося.

Усі ми знаємо частиною, а все у Бога. Це долучення до розуміння. Розуміння, коли відбувається зворотний зв’язок: одного разу сказав Бог і двічі чув я це, всередині і ззовні. Скільки не кажи, що цукор солодкий, доки не спробуєш – не зрозумієш.

Прославлення – Слава, все, що дихає, хай хвалить Господа! Почитай останні шість Псалмів. Все вже було. Вчення відбулося. Третій Завіт – це Завіт Радості Святого Духа; Заповіт Світла – кінцевої Правди. Істина все осудила Милістю. Залишилася Правда, а Вона лише у Бога. Вона не в цьому світі і не в цьому віці. Заповіт Синів Світла – завершальна фаза вчення, яка переводить в інший вимір. Там все інакше. Те, над чим зараз докладаєш нелюдське зусилля, там це природно.

Кривизни виправляться і нерівні шляхи зробляться гладкими (Лк.3:5). Церква – це Тіло Господнє. Церква Свята, щоби з нею не відбувалося, але служителі її, більшістю своєю, настільки далекі… Божественне проявлення – Ліствиця Якова, сходження Бога, 77 сходин. Якову наснився сон: по сходинам Ангели сходять і піднімаються. Він став Ізраїлем. По цій Ліствиці спустився сам Бог.

Хула на Духа

Хулить Духа може той, хто Його має. Ти отримала Одкровення, воно від Духа – ти Освітилася, але якщо ти Святиню знехтувала, глумилась над Нею (у чому б це не виражалося) – це хула Духа, Його Одкровення, Любов до тебе з дарами Його. Це забирається, воно йде і не повертається. Хула на Духа не прощається, але спокутується. Ніхто тобі не допоможе, ніхто тобі не суддя в цьому. Даєш обітницю, каєшся, вимолюєш доти, допоки Бог тебе все-таки не пробачить, і не дасть тобі Його знову. Це стосується лише Освячених. Смертні Його не мають. Послання Іуди адресоване Освяченим, які мають цей Дух, для Ангелів, акцент саме еліті – Синам Божим. Хула на Духа спокутується, причому ти йдеш відразу два поприща: спокутуєш і повертаєшся на круги своя, у нуль, стаєш збалансованою формою.

Від людини залежить лише одне – надати себе, тобто відкинути себе, очистити посудину, щоб Бог наповнив Собою. Відкинути – ти помер; перевернули сторінку, все від початку. Зовнішні прояви – межа послухнянства. Все інше – робота Святого Духа над тобою у проявленні Сина Божого. Бог вирощує Сам Себе без тебе. Твоє завдання контролювати себе, щоб ти не втручався нікуди, щоб тебе не було ніде, бо ти – людина гріха та смерті, мертва. Тому вибір, що тобі дорожче: слава людська чи Слава Божа.

Інформаційний Промінь

51 поверх аду, цей світ незрівнянно кращий, ніж те, що нижче за нас. Тут той дар, від якого починається прояв душі живої – друга П’ятидесятниця. Раніше і тут, у цьому вимірі був не 51 поверх, був 30, після Мойсея – 40-й. П’ятдесятий рівень приніс Христос, наша епоха. Людство на цьому рівні набула Божественного статусу душі живої. Ми перейшли на цей рівень у первинній фазі. Кожна людина тут отримує індивідуальну якість, тому 51.

П’ятдесят – символ звільнення. Христос переміг сатану і дав усім таку можливість, але кожен індивідуально підходить до Причини, це його вибір. Якщо хоче, то за схемою, яку Він приніс – схемі воцерковлення; все інше не допомагає. Кожному дав такий Дар – можливість проявитися вище, і ще вище. До цього не було такої можливості ні в кого, не було такого Дару. П’ятдесятий поверх був набагато вище, він зараз опустився у наш вимір.

Первозданний світ – 25 одиниць Світла (Бог Землі). Первинний формат homo sapiens живе на рівні інстинктів, вони не розуміють жодних законів, але вони чисті самі у собі. Світ був підготовлений на 25 проявах, але під контролем Бога Землі (24 – Закон і людина, як проекція на Закон) до першого інформаційного Променю. Поступово потенціал Духу почав підвищуватися, і спускатися одночасно. Хтось піднімається, хтось опускається. Підвищується потенціал Духа, не інтелект. Це сукупна людина, вся її природа. Поки вона конструюється, до 25 – на рівні тваринних інстинктів. Як тільки є перше підключення інформаційного Променю поєднання з макросвітом, з природою Духа, з Причиною – ти вже людина.

Інформаційне програмування Духа зробило із несвідомої людини (тільки інстинкти) людину розумну. Інформаційний Промінь несе у собі весь спектр гуманності.

25 мільярдів – повний цикл завершення законодавчої бази Променю, весь вимір або одна людина в 25 мільярдах населення (повне число). Потім йде перетворення і якісно інший рівень – ще 25, і з нуля.

Всього 30 – повноліття, повнота Божественної програми. 30 циклів або 30 мільйонів років, із них 14 – вираження Сили Божественної природи двох седмиць, Отця і Сина, проявлені Духом, але в макросвіті.

Один раз на 2 мільйони років проявляється Промінь, причому програмування має шестирічну програму: 600-700 тисяч, 60-70 тисяч та 6-7 тисяч років. Завершується завжди Сьомим рівнем, Покій або вилученням. Сьоме тисячоліття, сьома сотня, сьомий десяток – вихід у фінал. Хто встиг, той встиг.

Через 60 мільйонів років Промінь свідомості прояву гуманоїдної форми повториться на цій планеті. Так буде багато разів, але людини як такої не буде, образу навіть не буде. 60 мільйонів років – інформаційний вакуум. Проявлення людської природи завершується.

Душі залишаться із Духами, зодягнуть духовні тіла, завершення циклу. Душа – це життя Духа, і вона його огортає в іншому вимірі, не тут. Цей вимір — інкубаційний період, вони його залишають і переходять на вищий рівень. Програма завершується за будь – яких обставинах, вона буде завершена однозначно.

Перейдуть ті, хто має цей потенціал, інші просто зітруться. Духи повернуться всі, душі – ні. Весь потенціал повернеться, справа кожного буде випробувана у вогні. Перехід на інший рівень завжди через вогонь – Бог є вогонь. Все буде випробувано вогнем, і хто будував на камені – обпалиться, але загартується і перейде; хто з дерева, сіна, соломи – згорить, але дух спасеться із цього вогню. Дух не згоряє, для нього вогонь — дім рідний, а душі згорять, тобто усі справи життя згорять. Ті, що згорять, через 60 мільйонів із Надсвітової усипальниці проявляться знову, у новому циклі.

Ті, хто має потенціал Духа, перейдуть далі, тому що вони вже в убранні душі, яка має Божественну природу і здатні до індивідуального відтворення Себе Самого. Вони самодостатні.

Ця епоха – останній акорд. Якщо цивілізація складе іспит, набереться достатня кількість, яка візьме під контроль Новий цикл, то шанс є у всіх, всі підуть. Якщо ні, цикл завершиться.

Частина – 19

Творчий підхід Ангела до виконання послуху

Відносини між протилежностями, це проявлення природи однієї і тієї ж людини. Від любові до ненависті – один крок. Любов – кінцевий продукт усіх проявів людської природи у повному обсязі. Якщо Любов відкидається, а святе місце пустим не буває, то все повертається на початок, відбувається мінусове перетворення, з точністю до навпаки.

Ангел – службовий Дух. Духи не народжуються. Духи творяться. Ти твориш Ангелами Своїми духів і служителями полум’яний вогонь (Євр.1:7). Ангелу дана влада творити світ духів, весь спектр проявлення, які йому потрібні на служіння, виконання послухнянства. Твар – тимчасовість, певний цикл. Коли Ангел не може виконати послухнянство з тих чи інших причин (не зі своєї вини), у цьому випадку повертається на початок шляху послуху і чекає зручного моменту. Послух повинен бути виконаний будь-якою ціною. Дух тихості: Ось, Отрок Мій, любий Мій, до якого благоволить душа Моя. Покладу дух Мій на Нього, і сповістить народам суд; не заволає і не піднесе голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях; тростини надломленої не переломить, і льону, що куриться, не погасить; провадитиме суд за істиною; не ослабне і не знеможе, доки не доставить суду перемогу (Іс.42, 1-4).

Щоб робити щось у країні та давати перспективу розвитку, потрібно знати перспективу розвитку світу. В такому випадку є розуміння у якому стані знаходиться країна. Підключаєшся до ментального поля Землі і формуєш певну монаду свідомості (ближніх, дальніх) згідно принципам, цілям і завданням. Або протистанеш всьому (куди котиться країна) і виділяєш якусь автономну форму із іншої (зворотного зв’язку) загальноприйнятої ідеологічної структури. У цьому випадку, приготуйся страждати, біси будуть бити, але вона повинна бути завершена, виражена, затверджена і отримані плоди. Плоди будуть альтернативою всьому останньому. Так як Царство твоє не від світу цього, то будуєш іншу систему з протилежними ідеалами, але користуєшся всім, що тут є. Оскільки йдеться про життя та смерть, не повинно бути комплексів, норм вираження, поведінки. Важлива мета.

Вся інформація минулого, майбутнього та сьогодення існує у ментальному полі Землі. Все залежить від завдання, послуху, з яким ти посланий. Послух розкладається на спектр, перш за все, щоб вписатися в програму Біблійного Вчення, тому що матрична форма ментального поля складається з цієї програми і є однією із складових загальної глобальної програми. Коли розмежування за спектром відбулося, є Біблійні акценти (Старозавітні, Новозавітні – не має значення) і у послухнянстві проявленні, підключення відбулося.

Освячення передбачає спадщину всього: всіх сфер, усієї природи Духа, глобального, Абсолютного та неподільного. У цьому випадку йде диктування процесу, банк даних відкритий, ти отримуєш будь-яку інформацію, яка тебе цікавить. Отримуєш у картинках, видіннях, осіяннях (раптом все стає ясно). Картинки починають оживати зсередини, все видно – початок і кінець, всі питання, які можуть виникнути. Якісь моменти, які можуть стати на заваді або вплинути, вони відразу обрізаються або ставляться на контроль. Проявляється ще один Дух (Ангелами Своїми Ти твориш духів) – ставиш конкретний захист, потім він знімається. Дух, який колись був створений, входить у структурність Живої форми (Церкви) і завжди може бути затребуваний, завжди на роботі. Так оживає та зростає система.

Будь-який формат людської свідомості проявляється у трьох категоріях. Три дні –часові параметри. Будь-яка інертність підходить до свого фіналу: або спокій, або збудження. Три дні – максимальний формат виконання всього.

Спочатку в Дусі, потім форма думки, виражається чуттєвий рівень, відбувається збудження – детонація, яка передається на фізичне тіло у вигляді тих чи інших Сил. Господь Бог є Бог усіляких сил, Він не по силі не дає. Виконав, Сили залишають, упав, все відійшло. Але доки не виконав, Сили є рівно стільки, скільки потрібно. Тому три рівні або три дні.

Завжди все на благо. Якщо трапляється щось недобре, не треба говорити, що недобре, тому що в інших буває ще гірше.

Ворог людини – диявол, дуже хитра бестія. У його арсеналі безліч усіляких спокус, а на підставі спокус весь спектр подальших проявів: через ті чи інші форми чуттєвого рівня завоювання уваги людини. Більше того, оскільки він хитріший за решту духів, що існують у світі, у нього є технології, які не були проявлені. Не принципи, а технології. Принципи досягнення мети одні й ті ж самі: звабити, вбити і занапастити, але технології – це інше. Людина немічна. Дух пильнування і тверезості тобі каже, що ти завжди тримаєш руку на пульсі, завжди готовий до будь-яких форм прояву ворога, тобі відомі його наміри. Він тільки подумав, а ти вже знаєш, що він думає і що хоче зробити, бо все було, у ментальному полі Землі всі технології проявлені вже. В такому випадку, знаючи стратегію, свої цілі та задачі, ти відпрацьовуєш свою технологію протидії, протиотруту від цієї епідемії, яка вражає свідомість, розбещує душу, віддаляючи її від Причини і, зрештою, вбиває людську природу.

Так як це нові технології, у них мають бути задіяні ще і нові методики. Розробка методик і є творчість тих Духів, які у цьому беруть участь. Все закільцьовується в систему (всі духи підключені один до одного) – вся система оживає. Якщо і Дух є, і розуміння є, але немає системи – машинка не працюватиме. Все має бути у системі.

Суд розпочнеться з Дому Божого. Маючи аргументи (Одкровення), яке як зброєю (меч обоюдогострий) вражає всередині і ззовні, потрібно йти туди, де стара система інертно ще працює і показати їм альтернативу, ввести свідомість у систему цінностей, до яких вони прагнуть. Але не у формі протистояння ідеологічної концепції Вчення. Завжди індивідуальний підхід до душі, яка перебуває у пошуку Істини.

Маючи базову Біблейську інформацію, насамперед, потрібно знати зсередини форму та прояви, на що в їхньому Вченні ставиться акцент. Релігійна форма будь-якого Вчення для вас стає ясною, тому що все відкрито.

На сході релігійна думка має систему, відпрацьована схема впливу егрегора, тому вони розвиваються швидше, динамічніше, ніж усі інші. Вони при дверях Істини, яка називається Християнством. Нинішнє християнство втратило цю властивість, тому що вважають себе чимось вищим, їхня гордість не дозволяє проявити вібраційну хвилю у внутрішній людині. Східні Сонячні релігії проявляють цю вібрацію і свідомість формує правильне співвідношення. Як Христос сказав: язичники в серці своєму самі собі закон, бо за своєю природою законне роблять.

Християнство – це найвища категорія зі всього спектра, що існує у релігійній думці цього виміру. Волхви не дарма приходили зі сходу. Це лідери прояву релігійної думки, які були на сході того часу, коли був день. Потім була ніч. Але коли був день, вібраційні хвилі проявлення Причини у форматах тих чи інших Вчень були підключені. Релігійна думка працювала, і духовність як загальна форма проявлення цієї природи була незрівнянно вищою, ніж зараз. Вночі останнього тисячоліття все було втрачено і останні зерна мутували настільки, що вони стали замість хліба – отрутою, що розбещує душу.

Східні релігії мають дуже сильний егрегор. Підключившись і увійшовши до цього егрегора, людина починає проявляти свідомість у повному обсязі, там динаміка має постійну величину, постійні оберти. Вони всі при Дверях, у них є всі шанси на спасіння. Двері треба тільки відчинити.

Що стосується християнства, нашої ментальності. Це завжди ломка тисячолітніх стереотипів, тому що внутрішні ідеали Християнство втратило тисячу років тому. Втрачені всі принципові моменти про внутрішній зміст взаємовідносин людини з Богом. Все, що дійшло до сьогодення, його не можна виправити, це треба ламати.

Знаючи концепцію вираження того чи іншого Вчення, згідно з базовою Біблійною інформацією нескладно скласти схему, як правильно проявити Новий формат Вчення, який акцентує не на фізичний світ, а на внутрішню людину, яка є образом Божим. Коли цей образ Божий, як система буде засвоєний і проявлений, тоді наступний етап – формування Подоби, певні містичні цінності або зростання повним віком Христовим. Після цього – служіння. Богу служать лише Ангели. Людина не може цього робити, тому що все, що в ній – брехня та зло велике, а до Бога ніщо нечисте не ввійде.

Коли 100 кратний плід принесений і духовне Тіло проявлене, тоді починається служіння. Одночасно навчання і служіння. Переходячи із слави до слави, із неба у небо зростає потенціал від немовля до старця. Служіння усіх проявлень має місце і запитаний у будь-якій конфігурації: інколи немовля, інколи старець або юнак, бо Бог все і у всьому. Така схема. Вам потрібно підходити до цього вдумливо, згідно Вчення і призвання.