Вересень 2006

Частина – 1

Світова Душа

Різдво Богородиці – день осіннього рівнодення або Балансу природного циклу в системі цінностей нашого виміру. У термальному режимі – холодність і гарячність або день зимового сонцестояння і літнього сонцестояння. Є весняне й осіннє рівнодення. Від Успіння Богородиці до Різдва Богородиці завжди проявляється результат зусиль, докладених протягом року. Дванадцятий місяць – зміна координат цінностей, підсумок циклу або збирання врожаю. Усі ці моменти проходить усяка душа.

Сьогодні – Народження Душі Світу, тому що Сама Причина проявилася через Найчистішу представницю Світової Душі – Марію. Настане час, і настав уже, коли справжні шанувальники поклонятимуться Отцеві в Дусі та Істині, бо таких шанувальників Отець шукає Собі по всій землі і береже, як Свою зіницю ока (Ін.4:23).

Бог є Дух і виражає Себе в Сині. Син проявляється тільки через заступництво Богоматері – Душі (життя), зорієнтованої від мертвих справ і Віри в Бога (Євр.6:1) на сповідування найчистіших внутрішніх форм прояву Слова. Тому свято Різдво Богородиці стоїть на своєму гідному місці в одному колі життя на рівні Різдва (Христа), Великодня, Трійці, і тепер вже у наших традиціях поставлене на чільне місце.

Третій Завіт Святого Духа передбачає початкову і кінцеву фазу проявлення Світової Душі. У первинному образі Вчення Богоматір виступає як ілюстрація для наслідування: з усіх народжених у цьому вимірі системі цінностей, Вона –Найкраща Представниця всього Роду. Бог Її виправдав і поставив понад усіх, проявившись в Ній Своїм початковим і кінцевим результатом – Духом (виразився в Абсолюті і Отець, і Син). Коли кажу, що Вона – Образ Святого Духа, це Правда!

Але, хто може чути Правду? Хто Народжений від Правди і стоїть на позиціях Істини (суду світові, внутрішньому і зовнішньому) – той почує. Не засвоїть (це не відразу), бо Істина має бути розіп’ятою, померти й воскреснути – піти за межі образу в Абсолюті, і тільки тоді настане Правда. Істина виникне із землі, Правда припаде з Небес. Вони зустрінуться і облобизаються (Пс.84:11-12). Хто стоїть на позиціях Істини, той воює з усім, що його оточує (всередині й ззовні), бо весь світ лежить у злі (1Ів.3:19). І тільки наприкінці всієї війни, у кінцевій фазі ти зрозумієш, що Богоматір – Образ Святого Духа, який проявляє Отця через Сина. Це Слово ніхто зі смертних не може вмістити, ніхто. Ангели не вміщають, але це так.

Уперше в історії останньої цивілізації Слово прозвучало і для всіх з’явився шанс перейти зі смерті в Життя Вічне. За цим Словом – прорив усього, що було за тисячі років: напрацювання всіх Святих, Праведників, схимників, пустельників, Ангелів і людей. За цим Словом – прорив, але це тільки шанс (не кінцева фаза), якщо ви не позбавлені праведних амбіцій, тобто маєте завзяття серця у вірі у Христа Ісуса (1Тим.3:13). Але, майте Віру Божу (Мк.11:23), тому що є віра людська, про яку Христос сказав: і біси вірять і тремтять (Як.2:19). Віра Божа – якщо і скажете горі цій: «піднімись й увергнись у море», – буде (Мф.21:21), і ніщо не буде неможливим для вас (Мф.17:20). Маючи Віру Божу (Вселенські характеристики прояву Духу) у міри Ангела є завзяття серця перейти зі смерті до Життя. В цьому випадку міра людини закінчується. Амбіції міри людини і міри Ангела мають кардинально протилежні характеристики.

Людина, за великим рахунком, не винна. Винна в тому, що вона не впізнає день відвідин. Будь-яка форма спротиву – від лукавого, тому що все, що Бог дає: якщо покарання – то за гріхи, якщо милість – до виправдання. Тому, проклята всяка людина, що сподівається на людину і плоть робить своєю опорою, але благословенна людина, що сподівається на Господа, і уповає на ім’я Його (Єр.17:5,7) Амінь. Надія не ганьбиться; надія ж, коли бачить, вже не є надія; бо якщо хто бачить, то чого йому і сподіватися? – вже бачить (Рим.5:5;8:24).

Хто бачить? Первинний Дар – дар розпізнавання Духа (бачення) від почутого, коли починається формат зростання в плюсовому режимі. Не система падіння (щоденне інформативне наповнення свідомості упалими духами), а у протилежному режимі – зневаження гріховної системи супротиву Світлу (Богу Отцю) через Милість Любові Його в Сині як очищення душі для сприйняття Благодатних Дарів Святого Духа у проявленні Богоматері.

Тому в системі Отця, Сина, Духа та Богоматері людина стає жертовником. Трикутна форма природи людини (плоть, душа, дух) – це стан первинної гармонізації. Душа (життя) природи людини проявилася у Балансі єдиної особистісної природи добра і зла, з якої вона складається. Це ні добре, ні погано. Це просто норма. Тому Баланс природи добра та зла, світла й темряви, добре-погано, білого-чорного, плюса-мінуса – це і є Різдво.

В традиції сприйняття було правильним, але мало хто розумів, чому саме в день осіннього рівнодення. Це ще один образ усього природного циклу, річного циклу, як позиції дня. День закінчується, на порозі вечір (зима – ніч, весна – ранок, літо – день, осінь – вечір) – підсумок трудового дня, добового циклу. Вечеря і сон – білий пухнастий сніг як Покрова з Неба під ковдрою зберігає та заспокоює душу в системі заморозки в образі світу. Тому внутрішня заморозка й допомога згори білосніжним Покровом – це добре! Бережи, що маєш, поки прийду (Одкр.2:25).

Але головне – прорив, Різдво, Баланс і в системі цінностей – Альфа! І в Істини Альфа, тому що початок Його – Різдво Його в позиції обрання найчистішої представниці цього роду.

Три форми виміру Причини: Отець, Син, Дух, але це тільки образ. Отець, Син, Дух – Світло, Любов, Правда – початкове й кінцеве проявлення, але вже в Небесній, містичній (духовній) формі свого вираження, всі разом – Причина. Три формують в душі (в Богоматері) Себе, і проявляючись дають свідомості людини, потім серцю (від надлишку серця говорять вуста його) формат вираження в зовнішньому середовищі.

Але спочатку внутрішній зміст, формування Сина (вагітність), зростання та Народження Згори. Це завжди формат роботи Трьох, усієї Причини сукупно, але Причина може виразитися тільки в другій категорії – у Сині (Дух виражається в Сині). Син, висловлюючись Святим Духом, проявляє Отця, тим самим підкреслює, що Він з Ним Одне. Акцент проходить за всіма категоріями прояву Отця Світла – ніхто не знає Отця, окрім Сина, і кому Син хоче відкрити (Мф.11:27).

Причина формує в людині стан перехідної моделі з образу (долішньої природи) – у Вишній світ (світ Духа), з лівого серця – у праве (Бог приглядає правих серцем (Пс.96:11), формує свідомість містика (Сина), тому старший допомагає молодшому.

У спектрі Світла звукова вібраційна хвиля одна з першорядних проявів Причини у свідомості людини. Біоритми орієнтовані на отримання інформації і від отриманої тієї чи іншої інформації залежить наповнення свідомості. Людська свідомість – це матриця, комп’ютер. Від заповнення жорсткого диску залежить робота всіх файлів, а в системі самовираження – місце, час і стан.

Частина – 2

Баланс і Народження Згори

Наш вимір: час – категорія вираження, простір – категорія стану, матерія – категорія перебування або діяння. Кінцевий результат вираження Причини трьох вимірів нашого світу – природи свідомості людини. Завдяки Балансу душі (життя) відбувається деяка переорієнтація цінностей.

Збалансована форма – Вчення Іоанна Хрестителя: пагорби знизяться, долини підвищуватимуться. (Лк.3:4-6). Я хрещу вас водою, але йде Сильніший за мене, у Якого я негідний розв’язати ремінь взуття; Він буде хрестити вас Духом Святим і вогнем (Лк.3:16). Не я Христос, але мене послали перед Ним. Йому належить рости, а мені умалятися (Ів.3:27-30).

Немає добра і зла, ані вчорашнього, ані завтрашнього, є те, що є зараз. Але те, що є зараз, не виникнуло нізвідки, не з’явилося саме по собі, отже є всьому Причина. Відпрацювання свідомості, налагодження містка між Причиною і тим, що є в природі людини на сьогоднішній день, це відправна точка або вгору, або вниз, тому що праве і ліве – збалансовано, добра і зла в природі свідомості людини немає, воно заблоковане Духом Причини. Сам блок є місток між Причиною і тим станом перебування свідомості в категорії часу (крокуючому, поточному та що перебуватиме).

Те, що перебуватиме – це стан поза часом, стан первинної природи творення Нового світу, все спочатку, з літери А. На початку створив Бог небо і землю – це первинна фаза в стані часового вакууму: перебування між тим, що є зараз і Причиною. Усе спочатку.

Все інше – від лукавого. Людині неможливо, нікому ніколи не вдавалося переступити цей поріг: між Причиною і істотою, між людиною первинною і людиною занепалою, тому що Бог створив людину правою, але люди пустилися в багато-які помисли.(Еклл.7:29). Між ними прірва: ні ви до нас, ні ми до вас перейти не можемо (Лк.16:26). Цю прірву можна перейти тільки станом первинної збалансованої свідомості (природи поза часом) у стан стабільної заблокованої матерії, що перебуватиме в часі.

На підставі Балансу відбувається первинний контакт. Але оскільки Причина в термальному вираженні гарячіша за Сонце й холодніша за надхолодну плазмову зірку, бо Вона вміщує всю природу всіх речей, то, як грішнику постати перед Богом? Він згорить. Тому Баланс має бути дотриманий бездоганно. Підготовку стану цього балансу має бути здійснено з точністю до мікрона, інакше буде нехай мікро, але аварія. Звичайні слова, які він звик чути, але ці Слова наповнені іншим для свідомості змістом і Духом. Якщо свідомість перебуває в нульовій фазі балансу добра і зла, ці Слова можуть проявитися в ній у плюсовому режимі.

Поступальний формат прояву Причини в тобі і тебе в Причині буде зрозумілим тільки через баланс усієї природи. Тоді виміри, той світ, у якому ми живемо, проявиться у своєму внутрішньому змісті – те, що за кадром. Тільки за цих умов ми можемо творити і формувати майбутній світ, і ми в ньому Боги. Я не обмовився. Як сказав один мудрець: «ми однакові, я такий самий, як ви, але на відміну від вас я знаю, що Я – Бог, а ви – ні». Тепер ви знаєте, що ви – Боги і сини Всевишнього – всі ви (Пс.81:6).

Але, у старому прояві гріховної природи, успадкованої в останньому поколінні (гріховної чаші роду) – незрозуміло. Цей первинний формат (через баланс) ми можемо залишити, ухилитися від зла. Христос алегорично підтвердив: не треба воювати зі злом, ні до чого доброго це не приведе.

При зустрічі з Причиною терновий кущ не згорає, при проявленні не обпікає. Цей вогонь, входячи в збалансовану природу добра і зла, не може нашкодити їй, бо первинна природа (Бог від початку створив людину правою) споріднена, як образ Причини (не подоба). Коли в збалансованій формі душі (життя) проявляється сама Причина, це і є той епіцентр, з якого з’явиться те, що Йому до вподоби.

Система цінностей нашого виміру: час, простір, матерія або Трійця (Отець, Син, Дух) у своїй первинній природі будуть нас переводити у формат внутрішнього змісту або Новий цикл творчого акту життя Всесвіту – у тисячну форму вираження Життя Отця Світла.

Знання без вираження – теорія. Вираження – пропущене серцем знання, як стан: з переповні серця промовляють уста (Лк.6:45). Воно є в серці, але воно там має вирости. Це як зачаття, вагітність і пологи в жінки. Від однієї клітини виростає досконала людина, образ і подоба Причини. Уму незбагненні речі, еволюція 9 мільярдів років за 9 місяців!

Прийняття Знання, це формат зачаття – Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осяє Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. Як буде це? Повне нерозуміння наявних процесів. Як це буде, коли Я мужа не знаю? Абсолютний Баланс. Тому, якщо є чисте сприйняття: нехай буде Мені за словом Твоїм (Лк.1:34-37) – процес зачаття, прийняття цього сім’я (Слова) – є! Зачала. Еволюція в 9 млрд. років – повний цикл розвитку матерії (від мертвої до живої і знову в мертву); зоряний цикл; планетарний цикл виміру; загальний формат Десятини як Образ і Подоба Святого Духу в проявленні Отця через вираз вібраційної хвилі Сином.

Провідні вчителі цивілізації підозрювали, але ніхто не дійшов до кінця. Уперше Я скажу все й одразу, більше ніхто не добавить. Нічого додати. Це Правда.

Баланс і теоретичні Знання (період вагітності), це додаткова форма самоствердження: похід до Єлизавети, ще раз переконатися. Так само як Хреститель каже: Ти Той, хто має прийти, чи нам іншого очікувати? хоча він посланий був для цієї мети. Але, коли відбувається вираження (з переповні серця) – Народження, тільки в цьому випадку все добре, але знову в первинній фазі. Треба пильнувати й тверезитись, щоб Немовля зростало й зміцнювалося Духом і було в Любові в Бога й у людини. Насамперед – внутрішнє збереження себе: пильнуйте і тверезіться у всякий час Духом. Дух бадьорий, плоть немічна і не допомагає (Мф.26:41;Ів.6:63). Духом! Внутрішній зміст душі повинен мати Силу, бо перша людина Адам – душа жива, останній Адам – Дух Животворящий, як вогняний прояв на сьомому рівні Слави. Коли Син повертається до Отця (в сьомий день) через сім Небес і проявів самовираження Слова, у цьому випадку, та сама душа (останній Адам) є Дух Животворящий – епіцентр проявлення Причини, початок, але в оновленій, первинній і кінцевій фазі Життя нашого виміру. Тільки за цих умов, плавно перейдемо у Вічність Симфонії Життя наступних вимірів. Там – інші Закони, інша Слава, інше розуміння цінностей.

На цьому етапі розвитку цивілізації, як кінцевій фазі проявлення свідомості homo sapience, Причина – це Абсолютний стан Життя як Душі всього Сущого, сконцентрована і проявлена в часі, зафіксована в просторі та втиснута в рамки матеріального світу.

Збалансована форма – стоп-кадр у часі. Це стан повної тиші: немає ні добра, ні зла, ні життя, ні смерті, є те, що є. Щойно зафіксував, цей стан потрібно зберігати – до відвідування.

Частина – 3

Відпрацювання індивідуального Балансу

Організм людини унікальний не тільки за природою, а й за статусом образу Божого. Він самодостатній і не потребує додаткових ін’єкцій або будь-якого впливу. Бувають винятки з правил, особливо в останньому поколінні. Якщо є втручання в саму природу, настільки ж буде прояв негативу, спротив цій природі. Краще не заважати, якщо не можеш зробити добре.

У всьому є напоумлення, повчання і треба зробити висновки, розставивши внутрішні акценти. У вузькому коридорі прикордонних елементів можна – не можна (можна, але не рекомендується), ти відпрацьовуєш свій індивідуальний баланс співвідношення сил із середовищем твого особистісного перебування.

Насамперед – керівництво Духа. Усе інше – шлях, форма, міра, але кінцевий результат прояву всього Сущого від початку – усе і в усьому Дух. В цьому глобальному океані існуючих норм, процесів можна спостерігати проявлення тих чи інших духів ( в кольоровій гамі їх міріади): в рослинах, тваринах, хмарах. Є окрема група, яка з позиції всієї глобальної природи робить повне перетворення Землі. Це або глобальне потепління, або велике заледеніння. Оскільки ми знаходимося на порозі останнього кола (30 млн. років), за нами 60 мільйонів років інформаційного вакууму. Буде інший світ, інші закони, зміняться характеристики життя біоритмів, зміняться сфери. Все буде приведене у первинну форму (вона ж і кінцева) проявлення нашого виміру, для того щоби приготувати шлях до наступної вібрації природи образу Божого.

Слово на початку, Слово в кінці. Створене Слово – природа Ангелів. Але є занепала його форма (образ) або вібраційна хвиля, тобто все, що перебуває в спектрі видимого світла. Діапазон частот вібраційної звукової хвилі величезний, більшу частину ми не чуємо, бо в людині сприйняття слабко розвинене, і це добре.

Є антипод цього спектра, інша фаза, там Світло не тварне. Є тварний процес прояву Логосу (образ), є народжений і є створений (це не можна плутати). Твар скорилася суєті не добровільно, але з волі того, хто підкорив її (Рим.8:20), тому завжди існує причинно-наслідкова позиція свідомості – дослідження процесу, глибинне буріння до Причини, до суті того, що відбувається. Завжди існує точка відліку, епіцентр, навколо якого проявляється вся природа всіх речей. Її треба знайти. І так у мікро, і у макро.

У кожній Галактиці існує чорна діра (точка смерті), куди поглинається Світло і йде в іншу форму свого буття – епіцентр виливання Світла з виділенням величезних температур. Природа всіх речей ідентична і передбачувана, бо діє за Законом, який уже створений – все було. Будь-яка форма втручання Подоби, не образу тварного, а Народженого (Сина Божого) тягне за собою наслідки на рівні катастрофи в масштабах Всесвіту!

Дві форми досконалості

Є дві первинні форми досконалості. Досконалість душі живої – першого Адама і досконалість останнього Адама – Духа животворящого. У занепалої душевної природи існує закон гріха і смерті, і в спектрі або колі смерті своя війна.

Зовнішні характеристики першого Адама (душі живої) – чуттєвий рівень або первинна форма ввімкнення свідомості на внутрішню природу добра і зла в термальному режимі (холодне-гаряче) до вподоби останньому Адамові, бо триває процес еволюції й кристалізація прояву Сили Духу (це мета).

Тому первинна форма досконалості першого Адама (душі живої) визначається категорією: у кого чуття навичкою привчене до розрізнення добра і зла. Стан його життя перебуває в термальному режимі інтенсивної роботи: добре-погано, холодне-гаряче – виковується меч! Тут свій світ, характеристики, які мають первинні форми прояву Божественної природи. Пройшовши 7 горнил, 7 випробувань, 7 Небес, на сьомому рівні Слави – Покій.

Останній Адам – Дух животворящий. Там теж є межа досконалості, після якої вже настає серйозний попит. Пильнування і тверезість відбувається на рівні Духа. Межа досконалості внутрішньої, у Народженого, останнього Адама (людини), коли не грішиш у слові: хто не грішить у слові, та людина досконала (Як.3:2).

Не грішить у слові саме Слово – формат вираження Отця Світла у новій періодиці обертання всієї світобудови – у Сині. Тому жертва – завжди Слово, але не тварне, а Народжене.

Про жертву

Жертва – Слово або вівці. Вона має потрійну природу: Петро, паси ягнят Моїх, паси вівці Мої, паси вівці Мої (Ів.21:15).

Як ілюстрація: сільське подвір’я, де живуть селяни і на подвір’ї є птахи, гуси, свині, велика рогата худоба. Вівців можна виділити в окремий файл (для розгляду). У всьому господарстві (цивілізація) є мусульмани, буддисти, індуїсти тощо. Так от, у загальному спектрі інтеграції Вчення у свідомості нашого виміру, Християнство – це вівці або жертви. Чому? Справжні Християни не бояться смерті. Характеристика образу вівці взята від природи, яка була від початку запрограмована – немає страху смерті. Вівця не розуміє, що відбувається, адреналін не вражає клітину – у неї заблокований інстинкт самозбереження. Він присутній, але тільки в образі небезпеки від зовнішньої форми впливу – від хижака, але не від господаря. Вівця абсолютно довіряє людині.

Частина – 4

Слово Сили і Сила Слова

Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осяє Тебе; тому і народжуване Святе назветься Сином Божим (Лк.1:35). Відразу дається акцент на кінцеву фазу – Сина Божого. Народжується не Син Божий, а Син Людський, перший Адам – душа жива, але кінцева фаза – душа, яка має силу сама в собі, стає Духом Животворящим або Образом Світла.

Є Сила Слова (для тварної природи або образу), і є Слово Сили – кінцева фаза. Слово Сили – Народжена, а не створена, тому душа бере в цьому участь, будучи максимально очищеною.

Баланс рівнодення

Баланс рівнодення (хіба в добі не 12 годин, звідси і ніч –12) – природа не спотикання на шляху об каміння. Вібраційні форми, що фіксують свідомість на долішній природі цього світу, або на прояві іншої свідомості, з позиції тієї ж віри, добре вивіреного, відточеного розуміння заповідей, максимально адаптованого до менталітету цього покоління, це як каміння на шляху.

Вільна душа летить, вона не спотикається ні об каміння, ні об святині, нічого не існує, є тільки Бог. З будь-якого крила, з будь-якого храму, бо знає: вона і є храм Духа, що живе в ній. Все інше інформативне навантаження втискається в рамки ментальності того чи іншого прояву людської природи.

Немає іншого Бога, окрім Людини. Не було і ніколи не буде. Смілива заява, але Я Правду сказав! Немає інших Богів.

У східних вченнях (Буддизм, Індуїзм) акценти природи реінкарнації розставлені невірно. Є певна суть процесів, що відбуваються, яка не позбавлена деяких правильних характеристик, але тільки тварної природи буття. Що стосується людини – тут помилка.

Еволюційний процес людини – образу і подоби Божої, ніколи не починається з природи черв’яка. Людина від початку – Бог! Вона ніколи не була птахом, свинею або мамонтом – вона завжди була Людиною. Проходячи мільйони років із цивілізації в цивілізацію, вона йде в інший вимір і стає Богом. Наш вимір – це інкубатор із вирощування Богів і в наступному циклі ви будете Богами.

Тісна брама і вузький шлях

Широка брама і розлогий шлях, що ведуть до погибелі, і багато хто йде ними; бо тісна брама і вузький шлях, що ведуть до життя, і мало хто знаходить їх (Мф.7:13-14). Йдуть одиниці, і багато хто з них не доходить.

Вузький шлях – Вчення. У старозавітні часи, на базі Закону Мойсея виникнуло багато напрямків: садукеї, йсеї, радеаде. Найбільш переслідуваними були йсеї, звідки й походження Христа. На базі цієї теологічної думки і з’явилося вчення про Назореїв. Воно було добре заховане в старозавітній історії, і багато вчителів і рабини Ізраїлю по-особливому трактували це вчення, а секта йсеїв вирішила перевірити на практиці і утворилася в них вузько спрямована форма прояву – назорей. Вони не милися, не стригли волосся, не спілкувалися з людьми, сиділи по печерах юдейської пустелі і молилися. На цій базі, через кілька поколінь викристалізувалося Вчення, проявилася богословська думка, як форма вираження Сина Людського. Це довгий процес. І, коли це проявилося, довгоочікуваний Месія прийшов і сказав: так, це Я.

По суті своїй, Вчення Назорея передбачає повну відчуженість від середовища. Ось тому Він сказав: не любіть світу, ні того, що у світі, бо Той, хто у вас більший за все те, що ви знали, є і будете знати. Дружба зі світом – суть ворожнеча проти Бога. Не судіть, та не судимі будете, бо судимі будете ними ж. Ухиляйтеся від цього зла, бо весь світ лежить у злі! Ви приліпилися до Бога. Бог ваш – батько, мати, брат, сестра – все, що є – це Він!

Лише на базі цього Вчення проявився епіцентр впливу на середовище, що сконцентрувалася в одному елементі, завдяки ментальності, загальному полю свідомості всього Ізраїлю, який очікував уже Месію багатьма поколіннями.

У результаті Бог, дивлячись на ці зусилля, дав Ісуса. Починається внутрішня боротьба!

Гефсиманське боріння

В епіцентрі цієї боротьби – Гефсиманське боріння. Він від початку знав, на що йде. Це було передвіщено древніми Пророками і Йому належало це виконати. І то, до кінця – пронеси чашу цю повз Мене. Краплі крові падали на каміння, – така боротьба була. І коли внутрішньо переміг – уперед! Тому перемога над смертю відбулася в Гефсиманському саду. Не на Хресті, не на Голгофі (це наслідок), а сама перемога – Гефсиманське боріння.

Агнець без плями і пороку, як передбачено в Пророках. Бритва не торкалася Його голови від початку. Повна відірваність від середовища. Це вузький шлях, усе інше – широкі ворота, у кращому вигляді та чи інша форма люциферизму.

Є давня містична традиція: якщо спільнота людей, група, зібрання (грецьке слово Церква) не носить ім’я Боже: як Покрову, характеристику, суть, як зміст – ім’я Причини, то нічого спільного з самою Причиною вона не має. Це та чи інша форма омани.

Вузький шлях – це завжди внутрішній зміст, найвужча нитка Правди.

Син Людський – фільтр

Царство Небесне подібне до жінки, яка поклала три міри борошна (три Завіти) і чекала певний час, аж поки не скисне все, а потім піч – вогняну спокусу, яку посилають вам, браття, не цурайтеся, як пригоди, що є для вас дивною. Коли хліб готовий: Я – Хліб живий, що зійшов із Небес. Не так, як батьки ваші їли манну в пустелі й померли, ядущий Хліб сей жити буде вовік (Ів.6:41-58). Тому потрібен час.

Слово має внутрішні та зовнішні характеристики. Слово – дім Духа, що живе в ньому; Слово – інформація; Слово – вібраційна звукова хвиля; Слово – Світло (Я, Світло, прийшов у світ).

Світло в первинній природі – Знання (своєрідна інформація), що характеризує життя вічне, але в цій інформації є ще внутрішній зміст – Чисте Світло, що проникає у внутрішнє за завісу, в першопричину природи самої людини, детонує (душа його приймає) і проявляється образ Божий (не подоба).

Сім рівнів Слова, кожен із них має свою межу досконалості, як у зовнішньому, так і у внутрішньому прояві. У зовнішньому: розрізнення природи добра і зла – чуттєвий рівень (душа приймає чи ні, якщо ні – там свій камертон настроїв). Якщо приймає – сім’я сіється, проростає, і проявляючись як плід, має ті чи інші характеристики.

Є жито – з нього печуть хліб, є ячмінь – з нього печуть хліб, є пшениця – з неї теж печуть хліб. Різні смакові якості, щільність, насиченість. Усе залежить від готовності душі (землі) сприйняття цього сім’я і від сили відтворення росту. Одна приносить 30, інша – 60, інша – стократний плід. Потрібна особлива селекція, агрономія, модернізовані форми, особливий контроль. Щоб усе було добре – потрібен дощ ранній і пізній, тобто обмивання.

Людина засмічується. Чому? Син Людський – фільтр. Приймаючи їжу, людина засмічується, але сама їжа очищається. Тому дощ ранній і пізній – зовнішній і внутрішній, прочищення, продування, ціла система.

Ти отримуєш інформацію. Ступінь або сила інформаційного завантаження визначається ставленням до Вчення (це можуть бути інші вчення), до первинної природи Причини. Ця інформація, фільтруючись по відношенню до Причини, проходячи всередину за завісу, очищується через Причину і отримує захист, оснащується всім необхідним по твоїй волі. Ти поміщаєш цю інформацію, але вона, як образ або форма наповнюється змістом на твій розсуд. Є посудини для низького, є для високого вживання.

Ступінь очистки – залежить від тебе, ступінь статусу – залежить від тебе. Тому Син Людський, завдяки цим процесам, сам забруднюється. Так відбувається, нічого не можна з цим зробити, він фільтр.

Періоди очищення – твоя особистісна природа або ступінь проявлення в Причині. Ось тому Христос ходив на гору молитися. Залишав усе долішнє, усю природу гріха і смерті, природу занепалої людини (свідомість, матерію), особистісну природу, усе підносив до гори. Уповав тільки на Причину, сам стаючи знову цією Причиною.

Ступінь очищення – залежить від тебе. Нічого не повинно бути окрім Причини (ви всі Боги). Сама ж Причина повинна мати єдину, монолітну, абсолютну характеристику – ім’я Сонця або ім’я Трійці, як Кола Життя Світла.

Якщо кожне ім’я взяти окремо в трьох елементах нашого виміру (кожне має свою відокремлену характеристику, виражену в імені), то всі разом – Сонце, як спектр кола впливу одномоментно, завжди, вічно.

Душа, проявляючись сама стає Сонцем – Жона, осяяна Сонцем – останнє четверте ім’я Трійці або Абсолютний Хрест, увесь спектр Всесвітніх характеристик нашого виміру або прояву Зірки, яка ні на чому. Немає опори, ти сама Світло, а значить Бог. Останнє четверте ім’я Трійці – Сонце. Воно ж споконвічне і воно звісно, вічне, нероздільне і досконале, де немає ні Отця, ні Сина, ні Духа, але все і в усьому Бог!

Богородиця – твоя душа, яка в остаточному підсумку отримує Коронування всіх Трьох і виражається в первинній природі – Людина, Животворящий Дух, він же – душа жива, він же – Матір усього Сущого, всього виміру. Причина цього виміру – в Ньому, і Він – епіцентр, Альфа і Омега всього Сущого. І це ти.

Частина – 5

Як не згрішити в Слові

Сім рівнів і кожен із них – Абсолютний. Коли пройдеш сім – не грішитимеш, бо будеш подобою цих семи. Кожному рівню свідомості даси те, що потрібно, являючись Причиною. Усякий дух виражається в Слові. Досліджуйте духа, чи від Бога вони.

Якщо твоє Слово не покриває, не благословляє, не несе в собі позитивних характеристик (елементи доброчесності) – воно не від Бога, а отже від його антиподу (є біле й чорне).

При двох чи трьох свідках (Евр.10:28) Слово затверджується і сприймається як Істина. Свідки – ті чи інші образи Писання. Коли ці образи зібрані, тоді значеннєве навантаження дає деяку четверту характеристику – результат їхнього прояву. Ось цей результат вже з Неба.

Небо – твердь. Хай буде ваше слово твердим, безкомпромісним. Можна з лукавим – за лукавством його: зробити крок назад, щоб потім зробити два вперед. Щоб не згрішити (серце не засудило тебе) і відбулася Правда, знайди трьох свідків – проявиться четвертий рівень. Це Хрест, 4-те Небо – Господь.

Перших три – тварна величина (Ангел), природа світла, службова, але вони самі навчаються. 4-й – це жертовник, Хрест і ось тут, коли сама Причина проявляється в тобі – ти не грішиш. Точно знатимеш, що це остання Правда і серце мене не судить. Буде внутрішнє осяяння: треба ж, я знала про це, але якось було закрите, а тут усе ясно.

Усякому, хто вимагає в тебе звіту – дай його. Не знаєш – мовчи, якщо говориш – кажи Правду. Важливо знати Закон: завжди потрібно залишатися чистим. Залишатися чистим можна за умови – завжди говори Правду. Перехідна, Новозавітна модель говорить: з чистим – чисто, зі щирим – щиро, з лукавим – за лукавством його (Пс.17:26), але кінцева модель Завіту Духа – завжди говори Правду! Завжди! Будеш виправданий на будь-якому суді.

Чуттєва природа

Душа має чуттєву жіночу природу (всяка душа і чоловіча теж). За системою цінностей, якщо взяти інь-ян, чоловіка і жінку за 100%, то первинну чутливість можна розділити на 5% (чоловік) і 95% (жінка). На одне й те саме вони дивляться по-різному. Міркування та асоціації від побаченого, почутого різне і результат реакції (дії, виразу) теж різний. Чуттєва природа – формат вираження душі, як приналежність до того чи іншого процесу.

Згідно Вчення Завіту Духа чоловік і жінка – однакові, але чому прерогатива саме жіночому формату? Тому що чуттєвий рівень небезпеки (війни, лиха) у жінки гостріше.

У грецькій міфології Марс виступає як бог війни – чоловіча природа, Венера – жіноча природа. Якщо культивуватимеш тільки жіночу природу, ти будеш з Орфеєм, або з Пегасом (що ще гірше), або з Марсом. Краще з Гераклом, він і те, і інше, і через цю модель є варіант, що ти будеш дочкою Зевса, сама будеш блискавки метати. Але для цього тобі потрібно розділити з ним страждання (12 подвигів). Якщо будеш розглядати цю легенду містичним оком серця, це ще одне Вчення, ілюстрація на природу Закону Життя.

Тому в Третьому Завіті чуттєвий рівень як акцент на кінцеву фазу всього, що написано в Писанні, виправданий Причиною. Новозавітна модель – акцент на чоловіче начало. Традиції, які свято зберігають канонічні норми (акцент на чоловічу природу) призведуть до загибелі, бо втрачено саму внутрішню специфіку не боязні смерті, і при цьому – омана. Дуже красиво лукавий обійшов усі процеси. Це в Царстві Небесному немає ні чоловіка, ні жінки. А тут – є, мова йде про людей.

Істина – це суд і завжди війна (чоловіча природа). Там безкомпромісна брань, винен – смерть, без жалю. Жорсткий підхід був потрібен тоді, не зараз. Зараз настала епоха миру, Вселенського миру. Настав час тихої мудрості, яка наповнить землю: лев пастиметься з вівцею, і дитя гратиметься біля нори аспіду (Іс.11:6-9). Очікування багатьох поколінь містиків і святих.

Тож, коли природа Істини (війна світів) повстає і вимагає адекватної реакції, згадуйте, що є Правда: тиха, мирна, слухняна, милосердна, сповнена добрих плодів – Баланс. Зміна координат, зміна картинки, зміна пріоритетів. Завіт Духа має на увазі Абсолютну, первинну і кінцеву позицію Правди – беззаперечної, непохитної, самодостатньої в будь-якому своєму прояві і вираженні. Вона накриває все! Бог повеліває Сонцю Своєму сходити над злими й добрими і посилає дощ на праведних і неправедних (Мф.5:45); ніщо не сховане від теплоти Його (Пс.18:7).

І тільки Правда, як первинна і кінцева, у вторинному своєму періоді народжує Істину. Істина – Син Правди. Це перехідна модель в останню Правду – одвічний і безкрайній Дух. Все інше – модель Його прояву.

Проявлення почуттів – тіло Слова. Внутрішній зміст цих почуттів – період вираження себе: людина перстна або Адам (душа жива); або Син Людський. Тому первинна форма досконалості – чуттєвий рівень і навичка до розрізнення добра і зла. Не до впливу, а до розрізнення при розгляді, до відпрацювання внутрішньої позиції, без зовнішнього виразу (ухилятися треба від усієї природи зла). Якщо можливо для вас, будьте в мирі з усіма людьми (Рим.12:18), але позиція має бути відпрацьована, відшліфована: подивився – і все ясно. І, якщо тебе запитали, ти кажеш кінцевий результат усього, що тут відбувається і так стане, бо ти сказав, тобі ясно (їм ні).

Це перша модель досконалості, зовнішня форма прояву Синів Людських – душі живої або Слова. Новозавітна модель – це Істина, вона душевна (від землі), має свій період обертання досконалості, чуттєвий рівень. Ось тому Христос – Агнець непорочний, не мав ні чоловічого ні жіночого начала, але, оскільки це війна, Він був представлений у вигляді чоловічої моделі, тому що попереду був бій за систему цінностей цивілізації.

Він це знав і сказав: виженуть вас із синагог, і повстане брат на брата, і батько на сина, і діти вмертвлять батьків. Будете гнані всіма за ім’я Моє. А хто витерпить до кінця – спасеться (Мф.10:22) Хто залишить усе, отримає у стократ більше: сестер, братів, батьків, матерів, землі, роботу, і у віці прийдешньому – життя вічне (Мф.19:29).

Необхідна була модель, як перехід із загального стану законодавчої бази (все було схильне до прояву гріховної сутності занепалої природи людини) до поступової форми вираження душевного (чуттєвого) рівня: слово Моє – душа Моя, слово ваше – душа ваша, і в кінцевий результат (він же первинний) – в Завіт Духу. Останню модель Правди переводить Освячену душу (освячену – та, що знає Правду) у саму Причину і робить її Богом. І тоді – безкрайній простір, політ Любові у всіх вимірах, неосяжної природи Причини. Уперше в історії відчинено Двері і люди знатимуть Правду. Стільки всього попереду, що не снилося мудрецям, поколінням містиків і святих. У Горній (Вишній) природі, у наступному вимірі й далі, далі, далі – безкрайній простір Світла Любові в первинній Правді. Ось базовий стан входження.

Парад планет – Народження Згори

Наш вимір складається з 10 паралелей. У загальному спектрі Десятини або природи людини – це образ нашої сонячної системи, образ Бога як Сонця, але в зовнішньому прояві. Для того щоб зрозуміти природу обертання Зірки і Планет навколо Зірки, потрібно вишикувати їх у ряд (парад планет).

Ось це та Десятина, яку приносять Богові – Сонцю, але в цьому разі повстає темний бік цієї паралелі, тому що планета планету затемнює, але, тим не менш, решта спектра Світла вільна, і свідомість людини спрямована в одному напрямку – Зірка.

Десять паралелей нашого виміру і його прояви – сама людина. Усе вирівняно в одну пряму лінію. Тільки в цьому випадку, темний бік сутності природи людини, проявляючи себе, впливає на свідомість – людина приходить у шок, у жах. Після цього поступовий планетарний розліт цих паралелей, який формує в людині усвідомленість перебування у вимірі. У цьому випадку, не зірка її, а вона зірку оточує турботою й увагою.

Ось ця паралель – Народження Згори.

Частина – 6

Чорна діра

«Чорна діра» – це нейтронна зірка з величезною гравітаційною силою, як антипод усім іншим зіркам Галактики. Наша цивілізація побудована на законі квантової фізики, вона ж у своєму відтворенні – механіка. Свідомість нашого виміру має можливість давати принципові характеристики природі матерії в тій чи іншій формі вираження: від газоподібних до надтвердих, уранових елементів з їх періодом розпаду сотень мільйонів років (таблиця Менделєєва). Це первинна форма збудження свідомості, орієнтації себе в точці простору. Час, це окрема категорія прояву свідомості, але через механізми прояву матерії (квантову механіку), через фізіологію ми визначаємось у точці простору. Це ціль науки.

Свідомість, в цьому випадку, є епіцентром впливу на середовище і визначає себе як індивід. Початок наступних координат: чому так тут і зараз, що було до того і чому цього немає завтра? Тільки за цих умов проявляється категорія впливу (механіка) свідомості наступного циклу – часу. Час, як категорія прояву свідомості в середовищі, формує характеристики гармоніки, музики, Світла.

Назва «чорна діра» не ілюструє ситуацію. Закон збереження енергії говорить: нічого нізвідки не береться просто так, і нікуди не зникає в абсолюті. Усьому є причина і наслідок. Наш вимір в трьох проявах: час, простір, матерія. Свідомість homo sapiens орієнтована на повне сприйняття цінностей нашого виміру для контролю над середовищем. Бог помістив Адама в Рай для контролю, Адам назвав усе своїми іменами, а тим паче Дух животворящий. Перш ніж створити ще один світ (проявиться точка в просторі й почне свою пульсацію) програмування відбувається до кінця, Бог знає кінцевий результат – плоди творчого потенціалу вираження Себе.

Проведемо аналогію. Хто в нас злодій і вбивця від початку? У кому немає Істини? Його завдання: вкрасти, вбити і погубити. На цьому його функції закінчуються. Вкрасти – Світло, викривити – Істину, не дати можливості проявитися – Правді. Правда оголена, тут він безсилий, але не допустити прояву Правди, Істини, викривити (видозмінити) суд, його завдання. Найменша люциферична програма (без Божественного проявлення, жертовності) – спотворення. Він є як ангел світла. Він дійсно «чорна діра» – поглинання. Це стан первинної Божественної тварної природи, не кінцевої (проявленої), а первинної жорсткої природи.

Це дуже тонка природа Світла. Сатана – Ангел Світла, він же темрява у своєму поглинанні цього Світла, він складається зі Світла. Це – Син Божий (в образі). Від Подоби він відмовився, обрізавшись від Причини, він не став користуватися Причиною Сущого всього спектра виміру. Він формула мудрості Причини, але відключена від системи життєзабезпечення. Оскільки немає підживлення, то його завдання в усьому іншому спектрі Світла – поглинути це Світло як інформацію, поглинути як більш тонкі чуттєві рівні, рівень Духа, і зрештою продовжити агонію смерті.

Агонія продовжується, і Бог використовує його в якості альтернативи, щоб, навчившись, ти мала первинний чуттєвий рівень Синів Людських (Адамітів) до розрізнення природи (в колірній гамі від чорного до білого) і чітко визначила свою позицію (Істину), яка приведе тебе до кінцевого результату – Правди або до Причини.

Земна гравітація – частина його природи. Егоцентризм – прояв гравітації. Як суть моделі планетарного розвитку свідомості – приземленість, долішня природа, відсутність свободи, польоту. Христос не мав тяжіння, позиції добра і зла були настільки збалансовані, що не було зачіпки в лукавого, тому він полетів.

Галактика

У системі цінностей розвитку нашої цивілізації виникнення Всесвіту базується на «теорії єдиного вибуху», але як усе відбувається, нікому незрозуміло.

Якщо ми візьмемо Біблійну аналогію, то весь спектр або коло розглядається як Хрест у троїстій природі – жертовник (12 = 4 х 3). Якщо ми візьмемо це за основу і з єдиної точки простору-часу проявимо цю модель, то троїчність природи нашого виміру буде в окремому елементі всіх 12 (3х12, разом 36 проявів). Якщо кожен елемент узяти за основу, як десятину (одиниця в колі життя) всієї троїчності природи виміру, то це 360 градусів. Якщо Закон змоделюємо на Чумацький Шлях (у первинній точці відліку спалах), то розліт часового континууму в циклічності дорівнюватиме спектру світла – 360 градусів. У часі, як окремої категорії, вона буде займатиме окрему фазу у 12 проявах цього Хреста (у кожному окремо), як представницька форма прояву причини всього виміру (і часу, і простору, і матерії). Їх усього 12, але оскільки це представляє наш вимір, то обов’язково – 36, тому що кожна одиниця 12-ти (усього спектра), в одній точці відліку (простору-часу) в матерії представляє всю Причину всесвіту або Закон.

Якщо подивитися на Галактику, вона закручена в спіралі силою гравітаційного поля. Гравітаційні сили завжди проявляються в термальному режимі: якщо є гарячність, значить є холодність, верхній шар, нижній шар. Термальний режим формує гравітаційне поле і матеріальне тіло починає свій обертальний рух: або нагрівається, або охолоджується. Так відбувається рух. Це завжди коло, завжди обертальна функція. Якщо ти дивишся прямо на образ, то для тебе – це правостороння обертальна функція, з іншого боку – це лівостороння обертальна функція. Ось тому Баланс завжди законодавчо зберігається. Для того, щоб цей Закон було виконано в повному обсязі і була збережена часова категорія в цьому розльоті 12-ти (в 36-ти вимірах часу), існує права і ліва дископодібна форма, щоб була альтернатива і обертальна форма всередині процесу. Всередині процесу діє свій Закон – правої і лівої різьби або світла і темряви, стан Балансу всередині Галактики.

Баланс всередині Галактики Абсолютний. Вона самодостатня. З цієї причини там існує свідомість, яка переходить як модель у наступний вимір, забираючи із собою Причину цих Законів. Вони там потрібні, вони там є. Базове інформативне завантаження до загального абсолютного обсягу інформації, яка за цінностями, якщо взяти весь всесвіт і поєднати, не більша, ніж телефон стосовно тебе. Ось тому твоя свідомість працює на частку відсотків (з багатьох причин).

Кожна Галактика самодостатня, щоб у ній зародилася свідомість. У кожному спектрі виміру часу існує інформативний Промінь, для того щоб Причина виразилась в тій чи іншій формі свідомості, що закута в матерію (біоритми один із багатьох), і, зрештою, перейти в четвертий рівень і вийти за межі цього Всесвіту. Форма Галактики площинного режиму передбачає задзеркалля. Пішла в Правду – немає дзеркала, ми наповнені Життям. Там – Життя. Тут образ.

Від атома до Галактики все знаходиться у полі, тому що всередині є обертальна функція обміну енергії. Від тертя частинок створюється поле. 666 – це процес тління (обертання). Уся ця шістка крутиться, крутиться. Якщо тут 666 крутиться, то там розкручується (999) дотримується баланс. Галактика окутана цим полем, тому вони віддалені одна від одної. Вакууму не існує.

Кожна Галактика – це свій світ, свої закони виміру цінностей, індивідуально виділений файл усіх процесів світобудови, виражений у своєму періоді життя, розрахований на 50-100 мільярдів років. Кожна галактика розрахована на цю модель.

Наша Галактика окутана цим полем. Вирватися з неї дуже складно. Є тільки один механізм: потрібно оволодіти Законом (трьох вимірів), стати над Законом, бути самим Законом, і тільки за цих умов правильно вийдеш як Образ у Подобу – в інший вимір, уже не в цьому Всесвіті.

На тих планах усі родичі, брати й сестри, там інші закони. Христос казав: Я і Отець одне. Хто бачив Мене, той бачив Отця. Немає в нас відмінності. Ми одне. Ти будеш Богом цього виміру, все для тебе тут буде іграшкою, тому що ти знаєш цей Закон. Колись ти сам був іграшкою.

Люди плутають, називаючи паралелі вимірами, називаючи вимірами те, що знаходиться в нашому Всесвіті. Наступний вимір абсолютно не тут, він тут і не тут. Він його поглинає, і він у ньому проявляється. Він виражає цей вимір як суд, це тварна природа, це не творчість – це твар. Творець тут і Його немає тут. Його Царство не в цьому світі. Четвертий вимір не звідси.

Він тут і зараз, він був завжди і буде вічним. Але він ніколи не був тут у цьому вигляді, доти, доки наша Зірка з усіма планетами не ввійде в наступний спектр часового циклу Галактики, у вузький спектр Променю, розрахований на 180 мільйонів років. Тільки двічі по 30 мільйонів, у кожному з них – по 14 цивілізацій. Кожна цивілізація розрахована на 600-800 тисяч років у спектрі обертання 2 млн років. Така циклічність. Це як годинник: кожна година має своє визначення, усе чітко. Скрізь існує непорушний Закон всесвіту. Усе було. Усе повторюється.

Мета одна – Людина, Бог! Немає інших цілей у всесвіті. Я вперше заявляю про це на підставі Вчення. Воно для цього було створено від самого початку, воно було завжди і буде вічним.

Частина – 7

Еволюція свідомості Цивілізації

Акцент еволюції – свідомість. Еволюція передбачає природний хід розвитку. Не можна в інституті від дитини першого класу вимагати віддачі знань. Це неможливо.

Зовнішня Апостольська церква, яку Христос поставив, вичерпала себе, вона нічого не може дати людині сучасного типу свідомості. Усе завершено, підведено риску, результат, підсумок – виконано модель Істини. У наступній вібрації свідомості вона не діє, вона помре природною смертю. Люди перейдуть від образу до суті. Так має бути, це теж природно – еволюційний процес.

Що було на початку, те буде в кінці. Добовий цикл дня (день-ніч) називається епоха. Він ділиться на чверті – по 500 років. Коли буде розуміння суті речей – Причини, всі розрахунки проявляються на рівні Духа – як блискавка від сходу до заходу. Буде видно всі процеси від початку й до кінця, бо це містична форма вираження – одномоментність (метаісторичний погляд на процес).

Історичні відрізки не приносять користі, а от коли вся Цивілізація поза часом – вона жива. Вона як людина, окремий організм, усе одночасно. Немає цифр, дат, подій і ти знаєш, що буде завтра. Зараз не зрозуміло звідки прийшло, але потім ти будеш знати точно, що буде завтра і через сто років, тому що Закон ідентичний для всіх. Людина народжується, живе і вмирає. Вона проходить цикл.

Цивілізація – це окрема Людина, особистість, укладена в період обертання часу для зростання свідомості, її гнучкості, її зрілості. Потім ти будеш поділяти цю «сімейку» на етнічні категорії: латинська група – бабуся, в якої все було, слов’янська група – наречена, в якої все буде, вона намагається скрізь проявитися.

Колеса Його – палаючий вогонь

І колеса колом були повні очей; колеса Його – палаючий вогонь (Єз.10:12; Дан.7:9). Це Дар Святого Духа – Дар Пророчий, який вміщує в собі ще п’ять проявів: від занепалої природи людини (ворожок, чаклунів) до Пророків. Як їх відрізнити? Всі промовляють одне й теж слово, але яким духом? Апостол Павло каже: тепер ми бачимо ніби скрізь тьмяне скло, здогадно, тоді ж знатимемо як Він (1Кор.13:12).

Динаміка розвитку кола життя (колеса) – це період зростання Божества Тілесно всього Вчення сукупно, не частиною. Коли природа Сина Людського (душевність, чуттєвий рівень) відключена, тоді динаміка розвитку прогресує. Вона завжди обертається, поширюється до меж, до шатра та утворює Покров; прозріває Хрест, починається поступове інтегрування та контроль свідомості над системою всіх цінностей одномоментно. Це Дар такий – Дух Пророчий. Тим самим отримує містичну систему бачення (одномоментно) динаміки розвитку в колі Життя Трійці (Першого, Другого і Третього Завіту). І там, і там присутні очі (Всевидяче око Боже), бо Він споконвіку той самий. Динаміка Трьох Завітів ідентична, але в кожному періоді вона виконує ту частину програми, яку повинна виконати. Усі разом – спільна картина або Хрест, жертовник або цивілізація. Зараз – остання Правда і все відкрито.

Інстинкт материнства

Не діти повинні збирати спадок для батьків, але батьки для дітей (2Кор.12:14). У системі цінностей уся генетична природа жінки виражається в дітях. Це система її вираження, становлення, саморегуляції. Генетика її приймається на 100 %. Може бути різна група крові. Це період різниці потенціалу в самій силі вираження крові (душевності, чуттєвості). Щороку будеш народжувати і групи будуть різні, тому що кров змінюється раз у 3 роки. Але все це частково, ви ідентичні в проявленні системи цінностей природи занепалої людини (генофонд).

Генофонд проявляється в кроковій динаміці: бабуся – онука, бабуся – онука. Чому? Не діти повинні збирати спадок для батьків, але батьки для дітей. Спадок – природа особистісних зусиль інтегрування в середовище, завоювання місця під сонцем. Все середовище – це війна. Християнську етику, на підставі Євангельських текстів: усі брати і сестри, комуністи взяли на озброєння, але усвідомлення повинне бути не тезисне, а зсередини. Без Бога це неможливо, необхідне Народження Згори. У ветхому проявленні свідомості – всяка людина людині вовк, хижак і вбивця, тому етичні принципи Євангелія не працюють. Немає таких законів.

Не діти збирають спадок для батьків, а батьки для дітей – це принцип притаманний генетичній природі, інстинкти, на підставі яких людина проявляється в середовищі усвідомлено чи не усвідомлено. Інстинкт – заздалегідь вкладена програма, генетично успадковане єство, формат «жорсткого диску» природи людини.

Інстинкт материнства – єдиний інстинкт, з яким Я навіть не намагаюся воювати. Чому? Я сам такий. Я не можу судити за те, що Я не переміг сам, не маю права. Завжди треба бути щирим і справедливим (навіть у суді), бо неправедний суд обернеться до тебе.

Це найжорсткіший проявлений інстинкт. Він завжди на межі життя і смерті, (не буває без смерті народження), межа між двома світами. Це завжди імпульс до народження нового Всесвіту, первинного і кінцевого.

Для жінки як особистості, 28 років остання фаза проявлення, для чоловіка – 30 років. Більше нічого не буде. Збавити може, додати – ні. До цього моменту йде напрацювання. Усі прояви пов’язані зі зміною крові: дівчатка – 3 роки, хлопчики – 3,5 роки.

У дівчаток інстинкт материнства проявляється в трирічному віці, після першої зміни крові, коли вона усвідомлює себе в статевому вираженні (хлопчик-дівчинка). Інстинкт починає збуджувати її до інтенсивного розвитку, вона швидше, мобільніше адаптується до середовища (це її підсвідома мета і завдання). Вона буде ляльку кутати, годувати – це інстинкт материнства. Статевий поділ, свідомість цього інстинкту (не підсвідомо) увійшов у силу, і вона стає особистістю жіночої статі. Особистість формується з первинної фази усвідомлення статевої приналежності. Усі інстинкти потім наздоганяють, але ця базова інформація – у 3 роки. Готується вона до неї з року, іноді з 8-9 місяців до 3-х років. У три – вмикається. При кожній зміні крові відбувається усвідомлення і вираження.

Первинна форма материнства, готовність організму до відтворення собі подібного – це перша фаза місячних, зміна крові або енергетична віддача. Коли зачала – енергія накопичується і віддається (згідно інстинкту), але вже в іншу індивідуальну форму, формується людина.

Чим вона менша, тим чистіший плід, свідомо чистіший. Вона не забруднилася від середовища сама. Божа Мати народила Христа в 15 років (зовсім дівчинка). Вона була при Храмі до місячних, бо в Храмі живе Бог, Він – Дух, а кров – душевність. Навіть якщо вона чистенька, але душа в крові і будь-яка форма душевності в Духовних речах – несумісні, в кінцевій фазі розвитку. На початку – так, сіється душевне, повстає духовне (це процес), але в Храмі, в Законі, який дав Бог, а не людина (знаєш, не знаєш, розумієш, не розумієш) – виконуй!

І так, середньостатистична дівчинка вирішила народити. Збулася мрія: нарешті я буду повноцінно проявлена в усій повноті особистісної природи й уся енергія, уся генетика, успадкована поколіннями переноситься туди (еволюція 9 млрд років). Але процес зростання і прояву особистості з народженням дитини не закінчується, він продовжується. Повний Закон у Хресті. Досконалість (її особистісний Хрест) – в семеричному прояві (4 по 7, 28 років), тому в 24 роки (восьма зміна крові 3х8) потребує системи адаптації та вираження, тобто ще один хрест, одна четвірка і в 28 – все! Ні збавити, ні додати нікому не вдавалося більше.

У цей період вона росте, і дитина росте. Дві дівчинки за природою, за статикою, за суттю речей, причому ідентичні з різницею 6 змін крові. Одна сформована, інша формується, але бере з неї приклад, бо генетичний зв’язок – абсолютний. Одна для іншої збирає майно (самовиражаючись). Та – накопичує, нікому не віддає, але готується передати далі, як естафетну паличку. До 28 років вона пізнала середовище і систему вираження себе, відпрацювала технологію війни за місце під сонцем, у неї є страховий поліс, особлива якась фішечка. У кожної вона своя, але це завжди відпрацьований елемент, складова її сутності і це її секрет.

Поки ти до 28 років росла, твоя донька, якій 10-12 років теж росла. Ви паралельно зростали. Коли ти скажеш: ось це неправильно, Бог так сказав, вона тобі відповість: я знаю, але не так як ти, і це знання мені дорожче; ти теж ростеш разом зі мною, ми обидві навчаємося, ти така сама, як я. Але, коли дочка народить подобу, ось тільки тоді, маючи базу в повному обсязі, ти зможеш дати внучці вже те, що потрібно. Повний обсяг без прояву спільного (паралельного) навчання, а стабільна база знань. Ти нічому не вчишся, ти все знаєш, а вона вчиться. Тільки в цьому випадку ти зможеш передати те, що треба. Доньці – нічого не даси, внучці – даси. Та сама проекція і на хлопчиків.

Ось тому не буває пророк у честі, бо не зможе передбачити майбутнє в обсязі всього існуючого процесу. Дух пророчий – формат прояву загального плану.

Частина – 8

Планетарний перехід у четвертий вимір

Галактика схожа на дзиґу. У площинному режимі ми бачимо її дископодібною, але не бачимо енергетичний вихід, бо це дуже тонка матерія. Є вхід і вихід, посередині диска створюється силове поле, але має бути енергетичний обмін, інакше Всесвіт не був би у тому обсязі, у тій динаміці розвитку і прояві, в якому він є, тобто закон перестає бути законом, а це хаос. Хаосу не буває, все точно вивірено. Всесвіт як єдиний монолітний організм.

З іншої Галактики, з іншого світу є вхід у центр Галактики і проходження (адаптація) через пульсар плазмової енергетичної субстанції. Отримана енергія, проходячи через плазму, адаптується до середовища (Законів) цієї Галактики (організму) і поступово, розходячись по 12 поясах (у загальному обсязі 36), досягає своєї межі і йде по низовій частині. Права різьба – розкручується, ліва – закручується в центр і йде в наступну Галактику. Це своєрідний фільтр, своєрідна форма ядерного реактора, генератора, який зберігається в тій динаміці розвитку, за якою сконструйований від початку.

Для чого? Для того, щоб був проявленим статус і сформована кінцева фаза формули Життя – Людина у різних проявах природи 12 часових континуумів. Загальний об’єм – 36 (адаптація загального спектра прояву свідомості). Вихід – знову через енергетичне поле в наступну законодавчу базу, в наступний світ.

У людини є органи (серце, печінка, нирки), кожен із них працює індивідуально в загальній схемі організму. Забезпечує усім необхідним кров. Енергія – друга кров у людині. Забравши з організму 2 літри крові – людина помре. Прибравши частину енергії (є такі вампіри), пізнавальний елемент природи свідомості розвиватиметься не в тій динаміці, в якій повинен розвиватися, У пізнанні – адаптація до середовища і кінцева фаза – контроль над середовищем, тому що ти образ Божий (подібність – наприкінці всього). Так само відбувається з усіма світами, зірками, планетами. Проявлення свідомості у формі біоритмів, в тому обсязі, який ми знаємо, одна з безлічі варіантів, і це тільки первинна фаза. Свідомість нескінченна й абсолютна як Бог. Усе набагато серйозніше.

Щоб вірно все сприймати і бути вдома (без цього ніяк), потрібно адаптуватися до первинної фази земного контролю, тому що на інших рівнях контроль заразом (одномоментний). Там час, як категорія відсутній. Є категорія вічності, нескінченності й одномоментності в цьому. Там інші Закони.

Зміна координат часових поясів

У нашому часовому поясі ми в початковій фазі. 12 – це Хрест Всесвіту, Хрест кола життя, але в кожній із цих граней має вираження Закон троїчності природи нашого виміру, тому всього 36. Наша свідомість адаптується до первинної фази прояву цілісної природи, причому в найпримітивнішій частині, вона проходить інкубаційний період. Христос перше Пташеня розірвало шкаралупу матерії і злетіло. Це як образ.

Ми перейшли з 36 у 35 прояв. Інформаційний Промінь проходить із центру Галактики, із центру Хреста. Можна подивитися на динаміка розвитку (наш Логотип): весь Закон, причому в Трійці, у Сонці (він же ж жертовник), зафіксовані дні прояву Зірки (людини) – 6, 7, 8.

Чому так? З позиції інформаційного поля, яке формує характеристики нашої свідомості, період розвитку нашої Зірки має правобічний обертальний рух, але не завжди (має бути баланс). В 36 часовій проекції Зірка була вгорі, опустилася вниз, майже на межі диска силового поля Галактики, а ось серединне положення – це момент Істини, перехідна модель.

Наша Зірка плаває туди-сюди не тільки навколо зоряного скупчення Галактики, але проходить серединний рівень (цикл), знову повертаються до бортика силового поля, віддають свою енергію, яка йде до центру й знову вниз, формуючи стан прояву в часовому циклі. Як Місяць навколо Землі, а потім разом навколо Сонця.

Зірка проходить декілька періодів: від вибуху наднової до її зникнення. У температурному режимі: плюсовому – плазмовий стан до 30 млн градусів за Цельсієм і в мінусовому – 30 млн градусів. Це їхня норма, Закон – прояв Духа в крайніх точках: холодність – гарячність. Температурний режим обов’язковий для обертання, зростання, для життя. Такий Закон.

Із центру Галактики (чорної діри) по нашому поясу йде інформаційна хмара, яка поглинає світло і життя у всіх зоряних системах до кінця (і енергію теж), для того щоб у наступному циклі проявилася інша законодавча форма життя. У всьому періоді 35-годинного поясу на нашій планеті це остання 14 форма прояву свідомості. 14 цивілізацій 30 млн. років завершуються. Зараз останній акорд, останній штрих картини.

Ми перейдемо в іншу фазу свідомості на 60 млн. років, у четвертий вимір. Адаптуємо Закон четвертого виміру нашої Галактики і перейдемо в Царство Небесне. Там Закони змінюються. Починаючи із сьомого виміру, сутність має енергетичну природу, тобто не просто Дух, а в енергетичній оболонці (матрична форма свідомості, але тонша).

Для чого ця хмара? Йде зміна координат, зміна законодавчої бази не тільки нашої Зірки, а всього 35-го часового поясу, щоб перейти в наступний. Ми на межі (і там, і тут) і йдемо в наступний часовий цикл нашої Зірки на 60 млн. років. Відштовхуємося від цього силового поля і нас опускає донизу – 30 млн., до «бортика» і 30 млн. до серединного рівня, до нашого інформаційного Променю, що йде з центру Галактики. Будемо проходити 14 імпульсів цього Променю (як світло змінного струму). Інформаційний Промінь не постійний. Фаза його розрахована на 2 млн. років (перша фаза).

Людство було завжди, але Адам з’явився на базі того, що є, перший усвідомив, що він король у цьому світі. Триває процес 60-80 тисяч років. Не 6-7, як у Біблійній традиції чи в інших релігіях. Це образ, алегорія.

Наступний формат має видозмінену характеристику, більш тонку природу, хоча Промінь один і той самий, але яскравіший, зрозуміліший. І так 14 разів за 30 млн. років (28 і два прикордонних). Чому прикордонні? Наступний цикл, низовий елемент, знову 30 до бортика і знову 30, ще 60 і знову 30, але вже в лівосторонній різьбі. Наша свідомість перевернута. Цим формується баланс Синів Світла, Образу й Подоби. У нас дві півкулі, це не просто так. Ми маємо бути адаптовані в загальному глобальному об’ємі всього середовища (внутрішньо і зовні, правого і лівого). Ми Боги, хочемо ми того чи не хочемо.

Загальний цикл – 180 млн. років. У період перехідної моделі завжди відбувається або глобальне потепління, або глобальне заледеніння. Уся природа свідомості homo sapiens блокується, і вся природа середовища починає адаптуватися сама до себе. Або природа забруднюється, свідомість згасає, бо немає імпульсу впливу Бога (людини) на середовище. Або навпаки, інтенсивне включення Променя свідомості, людина все робить і все розквітає.

У системі нашої Зірки 10 планет. Це наші паралелі, ми там є, але в іншому спектрі, в іншій часовій формації. Ми скрізь є. Коли відбувається парад планет, стосовно містичного Сонця, тоді всі паралелі, ти сама у всіх світах нашої Зірки одномоментна (Народження Згори), невидимий, але дуже міцний зв’язок. Сняться сни – це той невидимий зв’язок. У добовому режимі, коли планета йде від впливу Зірки (тебе самої у своїй первинній природі), твоя темна генетична сторона на зв’язку з іншими паралелями, і якщо вони зайшли в цю зону, то снишся ти сама собі там. Це підключення. Це теж ти. Як позбутися? Є одна формула – зректися себе досконало.

Новий Закон іншого світу

Зараз ми переживаємо цікавий час. По-перше, знищення інформаційного поля в нашому часовому циклі (35-му), перехід у 34-й, але первинна заморозка. Переходячи в четвертий вимір, ми проявимося в нашій же Галактиці, тут у нас, але в іншому форматі – як Духи, більш тонкі (через 60 млн. років). Новий Закон іншого світу, який буде закритий від середовища полем Любові, не пов’язаний із долішнім матеріальним середовищем, те, про що казав Христос, але Він це зробив і полетів. Це Його світ, тут і зараз: і се, Я з вами у всі дні до скінчення віку (Мф.28:20); переможцю дам сісти зі Мною на престолі Моєму, як і Я переміг і сів з Отцем на престолі Його. Отець, Син, Дух і ти – в одному ряду, рівні Там немає більших чи менших, минулого чи майбутнього, там усе Єдине.

Це замкнутий світ фіксованої свідомості на окремій категорії Закону, який має Життя сам у собі. Він зафіксований на певний проміжок часу, в конкретному просторі й максимально адаптований до матеріального середовища, але воно заблокованого, бо свідомість по відношенню до середовище заблокована. Життя – всередині себе, саме в собі має стан формулы Життя Любові. Це перших Три Неба: Ангели, Архангели, початок; Панування, Начальства, Влада; Херувими, Серафими, Престоли. На перший погляд начебто присутня деяка ієрархія, але це синархія – більший допомагає молодшому; більший із вас буде вам слугою (Бут.25:23; Мф.23:11). Там перевернута дуальність (вона присутня скрізь), але має кардинально протилежні характеристики нашому розумінню.

Частина – 9

Зцілення

Стародавні Святі вивели формулу: не оплакана душа не має спасіння. Зараз вона утрачена зовсім, але перші 500 років (до виникнення Ісламу), в Апостольські часи вона звучала як умова, все інше не береться до розгляду. Новозавітня модель Вчення була адаптована до ментальності того світу (Ойкумена, Середземномор’я), але втрутився лукавий, амбіції особистісної природи перевершили формат Християнської моделі і все згасло. З’явився перший поділ на східний і західний обряд. У кожній проекції були присутні особистісні догмати (спірні моменти Вчення), тому що було втрачено Дух Єдності, Дух Христовий. І ми плавно перейшли в ніч середньовіччя – демонічних форм кошмарів сну, у кращому разі – люциферичного просвіту, але моментами. 1000 років – анабіоз.

Зцілення: зв’язується гріх і розв’язуються узи душі від цього гріха. Христос показав цю модель у різних її конфігураціях. Початкова і кінцева фаза всіх проявлень – Слово. Весь тварний світ (Ангелів і демонів) можна виразити Словом, вони складаються з слова, та чи інша частина глобальної цивілізаційної програми вираження Причини. На людині Слово може проявлятися в тій чи іншій частині тіла (епізодично). Масове зцілення – тільки через Слово. Індивідуальні моменти – як образ для навчення, ті чи інші дії: Він плюнув на землю, і з слини грязиво зробив і очі сліпому помазав грязивом (Ів.9:6). Грязиво (плюнення у попіл, пісок) знімає оболонку. Слина має характеристику вираження Духа. У роті зосереджені всі залози, повний спектр усіх амінокислот, які є в організмі (як шлунковий сік).

Молекула води – це комп’ютер, інформативне завантаження організму або прообраз первинної форми вираження Духа, Слова. Але це Слово виступає як програма, яка має завершальну фазу. Воно – самодостатнє. Мудрість, більш тонка природа вібраційної звукової хвилі, входячи у внутрішню за завісу, в свідомість, як художниця починає розфарбовувати весь спектр кола життя людини. Вона максимально адаптована до середовища закону (людина на 78% складається з води) і вода, як першоджерело, згідно первинної й кінцевої моделі, програмується. У кінцевому результаті ми досягаємо форми переходу, але все це – Слово.

Мета Вчення

Провідні релігії світу називають Сонячними, Світлими (всього їх 8). Вони передбачають плюсовий режим обертання свідомості. Темних або релігій світила нічного значно більше, але у цивілізації homo sapiens Сонячні релігії домінують. Це програма. Основна, базова інформація надходить у вигляді Вчення, яке програмує свідомість на певну форму розвитку і функціонування. Вчення набуває Вселенської характеристики через 100 років (5 поколінь). Воно вже перебуватиме доти, доки світить Сонце. Такий Закон.

Вчення має мету і завдання: адаптація свідомості до характеристик Світла, до більш тонкого проявлення природи людини. Уперше доторкнувся до цієї сфери Христос, Він заявив: Царство Небесне всередині вас. Чи не написано в законі вашому, всі ви боги, але на відміну від вас, Я знаю, що Я Бог, а ви ще ні, але Я прийшов зробити вас такими, показати Шлях – ідіть за Мною.

Найдосконаліша модель (кінець цього Шляху) – Правда. Там немає низу чи верху, ні минулого, ні майбутнього; немає часу, немає простору, немає матерії. Є Бог – все і в усьому Дух або Життя – Світло, Любов, Правда.

Усякий, хто призове ім’я Господнє, спасеться (Рим.10:13). Достатньо знати одне з трьох імен Причини – вже є шанс на спасіння. А якщо два призове, чи три або чотири? Два – пішов, три – не просто пішов, а на лаврах у плюсовому режимі, а чотири – нікуди не треба ходити, залишайся тут, самі все принесуть.

Четверте ім’я (жертовник) виступає як окрема Іпостась, результат зусилля Трьох – Людина, Душа або Життя, Вона ж Святий Дух. Сонце – загальне ім’я Трійці. Отець – Світло, Син – Любов і Святий Дух – Правда, разом – це повний спектр кола Життя Світла-Любові-Правди або Сонце.

Божа Матір на Престолах Одкровення за останні 100 років багато разів казала: Остання Церква Моя буде називатися Церквою Сонця. Я проявлюся в повноті в абсолютно іншій Іпостасній формі – у Першопричині, яка була до всього. Як Христос каже: Я бачив Тебе перш буття світу.

Християнство і східні релігії

У Новозавітній моделі не зовсім вдало все робили. Форму висловлювали, максимально адаптували, цивілізаційна модель відбулася, з’явилися егрегори, характеристики Святині, але завдання було поставлено інше – повний перехід у четвертий вимір усієї Цивілізації (8-ми Вчень).

Тому Христос у серцях якось сказав: усі, хто приходили до Мене – суть злодії й розбійники. Кожна модель Вчення, яка проявилася в різні епохи (2000 років), принесла особливий колорит в еволюцію свідомості. Мета всякого Вчення – упокоєння від середовища, або занурення в середовище (включення) і контроль над середовищем, але це давні форми (східний варіант). Більш сучасні форми, як Християнство – ця модель не спрацювала. В Індуїзмі, на той час був формат багатобожжя, і він був виправданий.

У Біблійній моделі акцент іде на Причину, Трійця спускається: три свідчать на небі і три свідчать на землі. Людина і Бог – Причина. Образ і Подоба зустрічається тільки в шести проявах: Отець, Слово, Святий Дух; кров, вода, Дух. Дух з’єднує ці елементи, два трикутники, дві піраміди.

В Індуїзмі інша модель. Там піраміда, як загальна платформа світобудови. Цеглинка за цеглинкою, перескакуючи з поверху на поверх (7 рівнів), тільки на 8-й доберешся – там теж Трійця. Усе виявляється просто, але поки доберешся? Вішну, Крішна, Шива. Отець, Син, Дух. Та сама модель, тільки перевернута. Неправильно, але так є.

Епохальні періоди розвитку

У нашій епосі, за 2000 років мутації досягли свого апогею. Періоди розвитку були пов’язані з 500-річними відрізками, чвертями. В Апостольську епоху (1000 років) у дітей до 7-14 річного віку була чиста форма сприйняття інформації, їх називали Ангелами. З 1054 року, після поділу Єдиної Церкви на східний і західний варіант, ця характеристика знизилась до 3-х річного віку.

Через 500 років (епоха відродження, ренесанс) блудниця почала царювати в усіх сферах. Розквіт блуду безкарно не залишився і як відповідна реакція Причини – цілі міста були спустошені епідеміями (чума, холера, тиф). Інквізиція, як формат впливу Церкви на середовище, скоріше необхідність, ніж примха чи самовираження. За дослідженнями аналітиків від християнства, якби не було інквізиції, ядерну бомбу середньовічні алхіміки створили б уже до кінця 18 століття. Світ був на межі самознищення.

У східному обряді та сама схема. Петро I пройшов навчання в Голландії, і вся Апостольська традиційна форма (зараз називається старообрядницька), прийнята в найяскравішому прояві від Святих Візантії, їхніх канонів, максимально адаптована і проявлена на цій території, була знищена.

Хрещення Русі – 888 рік, вечір, але ще при світлі Сонця. У східному обряді ми треті: Вірменія – 365 рік, 5 століття – Грузія і 8 століття – Київська Русь. Усе це під контролем і благословенням Візантії. Імперське мислення Візантії на той час теж було необхідністю.

Християнство, як світова релігія, було проявлено у свідомості народів, що населяють територію Ойкумени, через 300 років після Христа. Не відразу. Складно було, дуже складно. Це революція свідомості і всього, що тут є. Це дуже болюча форма. Хрести стояли по всіх дорогах світу і на них висіли Християни. Усе було заповнене кров’ю. Це зараз ми можемо легко міркувати, але як дісталася ця спадщина! Христос, знаючи наперед усі процеси сказав: Син Людський, прийшовши, чи знайде віру на землі?(Лк.18:8).

Вам пощастило, при Світлі добового дня ви отримуєте Знання в Чистому вигляді. Віра має бути присутня, без віри догодити Богові неможливо. А в ночі, особливо в передранкові години (20 століття), коли люцифер рвав і метав, його влада йде з-під ніг, земля палає; чорна, червона чума, мільйони у вогонь, у піч… Світ був на межі: не буде світанку, не буде нової епохи, все закінчується. Але, Слава Богу! Пильнуйте і тверезіться! Є шанс.

Печатка Духа

Досліджуйте Духа – чи від Бога вони. Усякий дух, який не говорить, як Слово Боже – не від Бога. Усякий Дух, виражаючи себе в Слові (це його Син), несе інформацію і, якщо вона приймається, ставить печатку. Печатка – це його територія, його земля (бере в оренду або приватизує відразу).

Біблійне Слово (Дух) не бере в оренду, а одразу викуповує і каже: ви куплені дорогою ціною, не ставайте рабами інших духів. Я займаю територію, у цьому Царстві Я формую свій Трон. Де? – у джерелі, у серці. І, як у всякій державі з приходом нової влади, встановлюються нові порядки, в системі цінностей набуття нової форми вираження. Це багаторівнева схема і Дух, проявляючись, діє як усередині, так і зовні.

Царство має всі ознаки Влади: гімн, герб, Конституція, як основний Закон і прапор. Гімн – Літургія, герб – Логотип, прапор – Заповідь Свободи, або Правда вічна, і престол Твій із віку в вік – остання форма, що була споконвічно і буде в кінці. Конституція – Біблійне Вчення.

У всьому діють Канонічні норми. При зміні режиму, коли до влади приходить та чи інша політична сила, відбувається зміна координат, змінюється вектор мислення. Починається внутрішня робота, дослідження Писань. Поступово формується внутрішнє оснащення первинного правління – Духа. Президент не може нічого сам робити, йому потрібна система, вертикаль влади.

Досліджується Писання і відпрацьовується механізм життєзабезпечення – баланс зовнішнього і внутрішнього начала. Фізіологія – одне, Дух – інше. Акцент усього Писання: Дух противиться плоті, плоть противиться Духу – вони один одному противляться. Що робити? Книга парадоксів. Потрібно відпрацювати Баланс. Згадуємо: просіть, і дано буде, шукайте, і знайдете…, але ззовні напади, всередині страхи. Ця парадоксальна ситуація перебуває деякий час, щоб максимально виключити всі шорсткості на цьому Шляху – до моменту Народження.

Відпрацьовано механізм: послухнянство – заздалегідь Покров, постійний контроль (сюди не можна, всі домашні вороги). Вакуум. Не інформативний. У всіх нещастях людей винні вони самі. Максимально відгороджується (для їхньої ж користі) всякий доступ до інформації, яка заважає проявленню Сили, печатки Духа, влади в людині.

Це наприкінці – любіть ворогів ваших, але на початку – повне зречення, повне обрізання: вийдіть із середовища їхнього й відокремтеся, і Я прийму вас, і ви будете Моїми синами й доньками. Парадокс! По-новому – не вміємо, по-старому – не можна. Ось тут не їй, а Мені потрібно пильнувати й тверезитися.

Прорахунок на деякий час уперед і блокування чогось, що має статися, тому що характеристики цієї натури говорять про це. Постійне обрізання. Виноградна лоза приносить плід, але її потрібно обрізати, полити, почистити тощо. Є багато тонкощів.

Коли внутрішній Баланс відбувся і зрозумілий механізм вертикалі влади (нове соціальне середовище, новий формат життя), у цьому разі «світовий банк» із пучка Світла дає довгострокову інвестицію, каже: Життя вічне. Настає мир і спокій. Земля вирощує плід свій, дощ ранній і пізній, усе за схемою.

Будь-яка форма стосунків між людьми (троє і більше), суспільна форма життя – це завжди політика. Античний світ дав нам Римське право– демократичну форму відносин, про яку Черчіль сказав: «немає нічого ближчого і зрозумілішого, з чим більшість згодні, але це не досконало». Демократична форма відносин – перехідна модель, вона дає можливість соціуму зійти на щабель розвитку, що притаманний даному періоду часу. Рівень соціуму має бути адаптований до спільного егрегору, континентальної природи свідомості.

Частина – 10

Людина – вірус. Адаптація до середовища

Людина – це один великий вірус. У нашому вимірі безліч світів. Там, де є воднева зірка, там обов’язково було, чи зможе виникнути життя. Мільярди років не було, раптом з’явилося. Звідки? Вірус. Проявлення будь-якої форми життя в інформаційному Промені з центру Галактики, завжди базується на кінцевій природі – людина.

Усе починається з одноклітинної форми. Способів виникнення безліч: метеоритні дощі, трансляція з планети на планету мільярди років. Якщо свідомість адаптувалася на рівні клітини і досягла механізму контролю над плазмою, через сто поколінь у цієї цивілізації є шанс трансформуватися в іншу зоряну систему. Іншого способу немає, це теж закон.

Вірус моделює природу свідомості образу Божого. Присутній вірус на планеті 0,5 мільярда років, 2 млрд. років планета готувалася для його пристосування. За даними вчених у кристалах солі озера Америки було виявлено одноклітинну істоту віком 400-500 млн. років. Це давня матерія, яка має «живу» характеристику. Через 10 млрд. років всього цього не буде, Зірки нашої не буде. Це спалах життя свідомості. Так само як людина: народжується, росте, присвячує себе будь-чомусь, старіє і вмирає, і зникає. Життя людини як трава: вранці виростає, цвіте й зеленіє, ввечері підсікається і засихає; і найкраща пора літ– праця й хвороба, бо минають швидко, і ми летимо; пар, виникаючий на короткий час, а потім зникаючий (Пс.89:6-10;Як.4:14).

Але, свідомість – вічна. Життя – вічне. Усе залежить, де і з ким, і чому. Низка запитань, на які людина (чесно перед собою) має відповісти. У результаті обирається вектор розвитку свідомості. Еволюційний процес біоритмів динамічний і зазнає впливу нашої Зірки. Фотони (частинки світла), бомбардуючи молекулу повітря, проявляються як світіння, і ми бачимо світло. Райдужна оболонка сприймає світло в конкретному спектрі й розфарбовує те, чого немає. Воно є для нас, але його немає, це ілюзія.

Всесвіт – це один великий розум, Закон передбачає розумність. Увесь механізм руху Галактик – це один Закон або розум, але той, хто керує цим розумом – Мудрець. Якщо людина задається питаннями початку й кінця, то комп’ютер видає базову інформацію (вона доступна) про те, що відбувається з нею і їй подібними.

Потрібно запам’ятати декілька ключових моментів: початок і кінець; вірус – людина дика. Природа вірусу– несвідома форма виживання або проявлення інстинктів.

Усі елементи живої природи розподілені за секторами кліматичних зон: рослинний світ, водний світ, континентальний світ і тварини, які мають високоорганізовану форму життя. Комахи – основна біологічна маса, яка підтримує баланс природи всього сущого, починаючи від планктону у світовому океані. Вони перебувають у адаптованому балансі до кліматичних зон. На верхівці харчової піраміди – людина, найбільш хижа істота. Допоки людина перебуває у споживацькому стані, планета під загрозою. Загальнопланетарна екологічна катастрофа – це природа свідомості людини. Потрібно змінювати внутрішні характеристики природи людини.

Людина з доброго скарбу серця свого виносить добре, а зі злого – зле (Лк.6:45) – ось орієнтир поділу на вівців і козлів. Ця ж формула береться, як баланс відносин у системі цінностей життя людей (як варіант, природа інь-ян). Оскільки Цивілізацію розглядають як Єдиний організм (усе від Єдиного і все закінчиться в Єдності свідомості), то вища свідомість має оцінювати процес за системою цінностей стародавніх текстів того чи іншого Вчення. Вчення, яке має Вселенську характеристику покликане збалансувати природу свідомості людини. Це внутрішня форма.

Зовнішня форма: міріади вірусів, для того щоб вижити формують окремі групи, насамперед систему інформативного обміну. Будь-яка одноклітинна форма– первинна розумність. Колонія клітин утворюють органи (нирки, печінка). Вони всі розумні, у них колективне мислення. Коли будеш розглядати організм з цієї позиції, й виведеш його в систему обміну енергії – це Альфа і омега життя колонії (того чи іншого органу). Особливий вид обміну – нейрони головного мозку. Це єдина «біла пляма» на карті світу людини. Уся карта цього світу (пагорби, височини, западини) більш-менш зрозуміла на той рівень, який нам доступний, і ми якимось чином намагаємося впливати на нього.

Будь-яке втручання в систему організму, будь-яка терапія, а тим паче хірургія завжди має шлейф наслідків. Якщо втручання відбулося, руйнівний процес невідворотній. Можна втрутитися, але технологія втручання має бути змінена кардинально. Усунення хвороби, насамперед – пошук причини (Дух). У форматі втручання безліч елементів, але уникати потрібно хірургії, в терапії – синтетичних складових. Оскільки людина максимально адаптована до планетарного середовища, то все необхідне для підтримання енергообміну її організму на енну кількість років, тут є.

Потоп. Хрещення

У допотопний період розвитку планетарна система мала дещо іншу конфігурацію. Місяць був віддалений від Землі вдвічі, тож був менший вплив на воду в організмі (крові чи душі) та кінцевого результату – свідомості. Механізм плину часу був уповільнений, тому люди жили до тисячі років, тобто цілий день, поки не осягнуть систему цінностей.

Потоп – перепрограмування свідомості людини набуло Вселенських масштабів. Стародавні тексти кажуть, що врятувалося вісім душ (не людей – душ). Ім’я Ной – він прославить нас у справі рук наших при культивуванні землі. У чому тут сенс?

Земля – це душа або життя людини. У чому прославлення справ рук їхніх? Життя бере на себе подвійну природу проявлення (внутрішню і зовнішню), як форму (інь-ян). Це період формування Тіла – душі і Духа в Хресті Світу (Ковчег, Завіт), образу Божого (не подоби), максимально адаптований законодавчий процес проявлення свідомості в середовищі її перебування. Це часовий планетарний цикл адаптації Вчення, природи свідомості Боголюдини до системи цінностей свого перебування, щоб зайняти в ній провідну позицію.

Тому душ або життів: Ной, Сим, Хам, Яфет і їхні душі: 4 на 4 – внутрішній і зовнішній стан природи людини як законодавчий цикл, що має на увазі новий прояв енергоресурсів (набуття й видатки). Нестандартний виток, такого не було.

Що відбувається насправді? Є людина, свідомість якої розділена на верх-низ, біле-чорне, добро-зло. Внутрішня природу – Небо або стан недосяжності, те, що покликане співвідносити до категорії Святині (що не обговорюється) і зовнішня форма адаптації до цієї Святині, відпрацювання механізмів взаємодії, канонічних форм, правил життя.

Новітня схема передбачає вплив цієї свідомості (душі-життя) на весь спектр прояву біоритмів (усі тварини зайшли в Ковчег і успадкували майбутній світ). Характеристика прояву свідомості – прагнення осягнути те, що за кадром (еквівалент містика), на базі якого виникли всілякі негативні проекції (експерименти або магія).

У світі, в якому ми живемо, магія досягла свого апогею. Це науковий світ, середовище особливо виділене, яке має свої традиції. Сучасний доктор наук – це маг. Але, якщо маг мав можливість подивитися з містичної точки зору, що ж відбувається насправді, то сучасний доктор наук – абсолютний матеріаліст. У нього весь механізм прояву матерії, як результат хімічної реакції. На цьому його функції закінчуються. Але, на стику наук, коли закінчується дослідження, багато хто з них каже: далі – Бог, там – я ніхто. Багато хто з них уже це розуміє (нарешті).

Новий формат програмування (Потоп) – Хрещення Іоанна Хрестителя, більш адаптований до сучасної епохи і рівня мислення людини, яка вже стає Боголюдиною. Не душею живою, не свідомістю, яка має адаптуватися до цього середовища і впливати в тих чи інших позитивних якостях, а Боголюдиною – Третя модель. У системі цінностей вони ідентичні, переходять зі слави до слави: від проникнення до проникнення і Новітньої адаптації – контролю. У всіх Вченнях, які мають надсвітові характеристики, мета одна – контроль.

Потоп – ви омиті водною банею, за допомогою слова – повне потоплення всіх норм і стереотипів життя людини. Хрещення – не плотської нечистоти обмивання, але обіцянка Богові служити Йому в добрій совісті (1Пет.3:21). Хрещення, давній грецький термін – занурення. Занурення свідомості в ту чи іншу стихію світу або перепрограмування, яке несе в собі елементи, що становлять основу майбутнього світу.

Стихії

Вода, життя – на терезах Правди балансують на одному рівні. Усе життя планетарній системи в нашому вимірі вийшло з води. Вода – одна з п’яти стихій, через які адаптована форма вірусу у вигляді людини. Результатом взаємодії усіх стихій є плазмовий стан свідомості та прояв контрольних характеристик над усім середовищем існування. Це цілі й завдання.

Крім води, насамперед, є первинна форма плазми – вогонь. Взаємодія вогню, води – програмування землі, як образу будівельної площадки, саду або Раю, місця, на якому відбувається велике Священнодійство по вирощуванню Богів. Творчий акт Священнодійства контролюється з іншого виміру вищими Силами, але первинні базові складові – вогонь, вода, земля. У цій потрійній моделі первинної взаємодії, сама природа, якими користується людина: царство мінералів, царство рослин і тварин. П’ять проявів, але на підставі первинної потрійної моделі. Це як будинок і в ньому меблі, але живе людина, усе влаштовано так, щоб вона зручно почувалася. Дві останні максимально задіяні в побуті, на решту – не звертаємо увагу і варварськи знищуємо.

Людина може користуватися п’ятьма стихіями у будь-якому їхньому прояві, у будь-якому часовому проміжку (милому, теперішньому, майбутньому), у нього є влада програмування. Якщо свідомість досягла плазмового стану, майбутнє – відкрите.

Як програмується? Людина тут і зараз. Береться часовий континуум (минуле-майбутнє) і вирівнюється баланс (температурний баланс або система вогняної циклічності природи всіх речей у стихіях, первинній і кінцевій).

Частина – 11

П’ятий елемент

Кожна релігійна формація передбачає наявність певних містичних символів, які характеризують образ Вчення. Символи завжди прирівнюються до обрядових проявів і в системі поклоніння займають образність, які формують відгуки свідомості, характеристики душі (первинні фази).

Хрест – символ Християнства, семисвічник (Менора) – символ Іудаїзму, інь-ян – Буддизму. У релігій світила ночі (темряви) свої символи; перевернута п’ятикутної зірки (символ сатани).

Зірки – стародавній символ Синів Світла має кілька проявів у променевому вираженні. П’ятий елемент природи стихій – Людина – епіцентр, молекула крові, або жертовник. У символіці занепалого ангела (Херувима), це виглядає як система цінностей поділу свідомості образу Божого, який втратив подобу і впав.

Чотири елементи: вогонь, вода, земля, царство мінералів, рослин і тварин, і в цьому царстві вище проявлення форми вираження розумності цього виміру – Людина, п’ятий елемент, який мав від початку чисту свідомість: Бог від початку створив людину правою. Жертовник або молекула крові має характеристику п’ятого елемента. П’ятикутна пентаграма, якщо правильно сфокусована і дивиться вгору, це пізнання природи основи цього виміру, символ влади над середовищем.

Спрямованість донизу – система занепаду, коли є навмисне фіксування свідомості на матеріальному світі та спроба прояву в цьому середовищі кінцевої форми життя. Я бачив сатану, занепалого з неба як блискавку (Лк.10:18); захопив з неба третю частину зірок (Ангелів Божих) (Одкр. 12:4). Диявол каже: я тут господар, це мій світ. Це його царство. Тому дух протидіє (протистоїть) плоті й плоть духу, вони один одному протидіють (протистоять). Царство Світлих Духів і царство матерії – абсолютно протилежні. Царство темних духів – категорії стихій, які в процесі починають проявлятися різними формами духів з акцентом на свідомість людини, щоби максимально відгородити її від Небесної Чистої природи, від того, що вона мала споконвічно.

Принцип розділення внутрішнього і зовнішнього

В чому розділення свідомості? Безкомпромісно і первинно усвідомлена природа поділу на низ і верх, добро-зло, біле-чорне: хто ким переможений, той тому й раб, кому служиш – те й отримуєш. Або постійний процес кола смерті (система переродження) до повного пізнання й усвідомлення поділу п’ятого елемента. Або ти його повернув (створений у шостому дні прояві) і перейшов у позицію Духа і проявився вже з позиції самої Причини (упокоївся в сьомому дні). Або захотів мати своє царство і став сином занепалого херувима – зафіксував свідомість на служінні у князя темряви, у князя, що панує в повітрі (ця стихія йому теж віддана).

Ось чіткий план, він простий в усвідомленні й не дає більше шансу філософській інтризі: можливо ми туди подивимося, це дослідимо. Ні, все чітко і ясно.

Тому всі Зірки (Сини Світла) проявляються в п’ятому елементі – первинному усвідомленні себе в середовищі: або це твій дім, або тут ти в гостях. Так має поставити питання п’ятий елемент у свідомості на рівні – так-ні, або-або. І тільки за цих умов він отримує владу так чинити. До цього – період навчання, зростання, усвідомлення. В інших вченнях теж проходять опосередковано ці образи. Тому, якщо свідомість спрямована не вниз (у матерію), а вгору (у Дух), людина отримує владу над чотирма елементами, з яких вона складається як зовнішній образ і користується. Давня людина, маючи цю природу Знання, була царем природи – Богом. Сучасна людина боїться природи, бо винна в її знищенні й підсвідомо розуміє: колись вона її покарає.

Кінцева фаза цього усвідомлення призводить до повного відторгнення від середовища, але елементи цих стихій присутні в самій людині, і вони чисті самі в собі від початку.

Чому Христос Воскрес? Ніякого дива немає. Царство Моє не від цього світу. Чисті елементи первинної природи, які складають Моє єство (зовнішній образ) населені Причиною або Духом. Усі елементи, системи працюють на Причину. У Мене є певний обов’язок перед Причиною, виконати те, з чим Я прийшов – дати програму світу і піти Чистим (не зафіксувати свідомість на середовищі, Я тут перехожий, мандрівник і прибулець). Прийшов, віддав, пішов.

Первинний поділ на низ – верх п’ятого елемента передбачає кінцеву образну фазу прояву плазмової свідомості. Усе буде прозоро і ясно, тому що зрозуміла базова інформація всього Сущого від початку, Причина. Усе інше – омана, виражена в тій чи іншій конфігурації занепалої свідомості, яка, по суті, не варта нічого.

Ось тому після первинної форми усвідомлення, свідомість отримує імпульс плазмового обертання, вона має життя сама в собі і виділяється із загального спектра метушні. Наступна його природа – становлення, процес прояву 666 одиниць уже Світла – розуміння первинної базової природи нашого виміру або Людини, з Причини якої, в ім’я якої все це є.

Сьомий рівень. Коли завершено цикл трьох сходинок перепрограмування, пов’язаних зі стихіями: земля, вода, вогонь (не тільки хрещення водою і вогнем, а й Духом), якщо орієнтація п’ятого елемента має вищу природу й усвідомлення природи homo sapiens відбудеться в повному обсязі, на цьому етапі Вчення закривається.

Як очиститися? Природа людини, яка складається з води, повинна бути очищена. Молекула крові має бути чистою, щоб усім системам вірусів в організмі, перепрограмувавши їх, дати можливість полегшення від важких мінералів, від системи заземлення. Якщо свідомість зафіксована на організмі, то сама кров, душа (життя) несе в собі тяжкість цих елементів (гріхів, те, що за кадром). Людська клітина, як магніт притягується до центру Землі і свідомість ведеться на цей механізм. Вона зґвалтована і прикута, хоче, але не може, змушена.

Гравітаційні сили середовища не матимуть влади, коли орієнтація свідомості п’ятого елемента відбулася і, зрештою, спрямована всередину процесу – в Дух, Причину самої людини (природу зовнішню і внутрішню). Коли ми перейдемо цей поріг і ввійдемо в тисячний елемент Троїчності Божества Тілесно, все стане зрозумілим до нескінченності. Це все одно, що Зірка – вона ні на чому, вона має Життя Сама в Собі.

Плазмові характеристики свідомості

Коли Христос почув, що Лазар хворий, просидів два дні на тому місці, де знаходився, але коли прийшов, дізнався, що він вже чотири дні у гробі (Ін.11:6,17). Третій день або третя епоха Духа. Він мав владу над тисячним елементом, над природою днів творіння в самій людині, над стихіями; Він не мав потреби, щоби хто свідчив про людину, бо Сам знав, що в людині (Ін.2:25) – мав плазмовий стан свідомості.

Хресний Шлях на Голгофу. За переказами на місці Його падіння (було сім падінь), де Він падав колінами, каміння оплавлене! Уявляєш яка температура? А це матерія. Свідомість п’ятого елемента – плазмова температура. Ми не можемо це бачити, наш зір не може вловити елементів цього Світла, але воно присутнє. Матерія – це енергія. Енергія, яка має плазмові характеристики, пронизує будь-яку форму матерії і висвітлює, як комета в просторі залишає слід. Усе світло, немає темряви.

Сполучний елемент неба і землі

Що значить, вогонь прийшов Я звести з неба на землю і як бажав би, щоб він спалахнув (Лк.12:49).

Сполучний елемент між двома проявами природи людини, він же початковий і кінцевий (на небі й на землі) – Дух. Тільки в Третьому Завіті Духа – всі прояви Духа прості і явні. Все інше – та чи інша форма періоду обертання свідомості, зростання або адаптація до Вчення, до Шляху.

Первинний прояв Сили виробляє безліч вібраційних хвиль вираження Себе або таких самих духів. Є те, що проявляється, як вираження Саме Себе – Першопричини або Слово. За цією ж схемою діють усі інші духи, що виражають себе у слові, як елементах природи речей. Вони поділяються за різними категоріями (кожен сіється за родом своїм): одного разу народжений усередині Слова (не всередині Духа Отця Світла).

Вогонь – базове первинне програмування, але вираження цієї програми – Син (Слово). Він же має Силу (Духа) Сам у Собі і владу Сам у Собі. Як бачить Отця таким, що творить (динамічний розвиток усіх процесів), так і Він творить також (Ін.5:19).

Завжди відбувається три оновлення і все це націлене тільки на природу Людини. Ми бачимо вузьку смужку світла – 2-3%, і це розвинена внутрішня свідомість або око серця. «Третє око» – одна з ілюзій. Усе світло, немає темряви.

Темрява – форма спротиву Світлу, будучи теж світлом (противиться іншому світлу). Усе, що ви бачите і знаєте в нашому вимірі – темрява. Є Світло Істинне, воно в іншому спектрі, не тварне.

Великодній Вогонь

Коли запускають ракету в космос, вона пробиває атмосферу і в результаті утворюються озонові діри. Ми максимально підійшли, щоб зрозуміти механізм роботи свідомості та впливу на середовище. Не тварний вогонь (блакитного кольору) – підключення в Променевому режимі. Плазмовий стан свідомості, як вибух наднової зірки – пробій усіх сфер одномоментно. Отче! в руки Твої, віддаю Дух Мій – кнопка для блискавки, яка пронизала всі шари нашого виміру і ще п’ять вимірів. Утворилися Двері – вхід і вихід. І цей процес – постійне приношення жертви, щороку оновлюється планетарний природний цикл всіх стихій одномоментно, вони перебувають у тій чи іншій гармонії (своєрідна хімічна реакція). Система зв’язку, форма абсолютної інтеграції одна в іншу перервана, але з’явилася можливість – Двері між вимірами, не кажучи про всі матеріальні форми.

Один раз на рік не нагадування, не диво, а форма життєзабезпечення, що постійно повторюється, – процесу входження Істинного Світла, Істинної первинної природи Життя Людини – Сина Божого, в тому природному середовищі вогню, який Він має від початку. Він не має матеріальної основи, він живе за іншими законами, але може бути проявлений з матерії. Христос був матеріальний, і ця матерія була перетворена.

Двері відчиняються між вимірами – в епіцентрі межі життя і смерті, повторюється річний цикл усієї природи. Цей процес пам’яті Духа Вічний.

Частина – 12

Тисячний елемент

Тисячний елемент – плазмовий стан свідомості, первинна форма Життя Єдиного Духа. Остання категорія за межами первинного не тварного світла – це категорія Причини, Дух. Це основа, Причина виникнення всього Сущого, Вчення, Біблійних алегорій, притч, образів нашого виміру, людини, тобто Альфа й Омега всього що є. У Третьому Завіті Духа – все відкрито, тому що акцент йде на Людину від Причини безпосередньо, без посередників. Ви всі Боги.

Тисячний елемент – алегорична форма прояву зовнішньої природи із проєкцією на внутрішній (містичний) зміст. Все, що тут відбувається – образність, яка обмежена рамками часу, в іншому вимірі – сутність природи, Першопричина. Люди кажуть у Бога. Ні. Тут і зараз, усередині вас.

Проекція має передбачати: розширення свідомості та фіксування свідомості на Причині: те, що було спочатку, буде наприкінці, те, що було наприкінці – буде на початку. Спектр розвороту свідомості формує коло або об’єм, жертовник або всесвіт (куб). Це стародавні містичні символи.

Тисячний елемент передбачає систему цінностей, які формують цілі пласти, періоди обертання свідомості, і в термальному режимі процеси переходу з плазми в плазму. Як тільки свідомість фіксує період переходу, стискає його до рівня формули, спалаху, блискавки, одномоментності – точка відліку є.

Точка відліку – потенціал вираження Духа у своїй творчій природі через образ стихій (або матерії), те, що нас оточує і ми розуміємо, можемо подивитися.

Первинна вібраційна хвиля тисячного елементу – вплив творчого потенціалу одномоментності кола життя Трійці у формуванні жертовника або Хреста. Квадрат чи куб, все залежить від інтенсивності плазмової свідомості та задіяння тих чи інших елементів Трійці (там теж є своєрідна схема).

Формування образу і подоби

У чому процес проявлення образу й подоби? На початку створив Бог небо і землю. Земля ж була безвидна та пуста, і темрява над безоднею, і Дух Божий носився над водою.

Йдеться про Причину, про Духа Божого. Немає ні Отця, ні Сина. Усе в одній незрозумілій формулі. Немає поділів, немає відмінностей, немає сполучного елемента свідомості – повна відірваність, але Дух Божий носився над водою. На початку створив Бог небо і землю. З позиції плазмової свідомості, коли земля безвидна та пуста – починається процес охолодження землі, формування тектонічних плит. 2,5 млрд. років – багато, мало – незрозуміло, але свідомість починає поступово адаптуватися до цього процесу. Якщо все для людини, в ім’я людини, то, що це в людині?

Земля (Обітована) – суть сприймаючі слово Боже і виконуючі його (Лк.11:28). Небо – престол Божий, на престолі – Сидячий (Одкр.4:2).Але, на початку земля безвидна та пуста –перший акт творчості Трійці над людиною.

У вашому випадку все дещо інакше: є плазмовий стан свідомості, і реакція від образу до подоби має безпосередній зв’язок – проєкція на планетарну схему життя від початку й до кінця. Процес розвитку: внутрішнє і зовнішнє.

Зовнішнє, Небо – престол. Царство Небесне всередині вас – система цінностей, що оточує (макросвіт) має всі ідентичні форми мікропроцесів – внутрішній зміст самої людини (і зовнішнього, зокрема). Усі елементи природи всіх речей у ньому присутні, в тій чи іншій конфігурації, обсязі, але обов’язково всі присутні.

Небо – певна твердь. Оскільки небо – престол Божий, на престолі Сидячий, Той, Хто Судить, то Слово Його має якусь питому вагу, незбагненну моїй свідомості. Це величина, брила, скеля, камінь, який я не можу усвідомити, але оскільки це є, я змушений приймати це Вірою.

Займана мною позиція стосовно Причини і самовираження Самої Себе по відношенню до мене у формуванні мене в статусі, що Їй до вподоби (в якості Сина) – це Віра. Виявляється, Віра, як з’єднувальний елемент, дає мені можливість утвердження (скеля) в тій самій скам’янілості свідомості, перебування в цій самій Причині. Це зв’язок відношення мікро і макро.

Ця інформація несе в собі елементи, які всередині свідомості мають взаємозамінні функції і формують в людині ту Істинну, Божественну природу, виражаючи Саме Себе в повноті. Не ми Його обрали, а Він нас обрав.

Тому первинна природа дня (повного усвідомлення) – тисячний елемент плазмової свідомості. Це завжди троїчність усієї природи нашого виміру (за межею), з Причини якої ми формуємо позицію своєї вже самодостатньої природи Синів Божих, Синів Причини, будучи самою Причиною.

Тому Христос каже : стільки часу Я з вами і ти не знаєш Мене, Филипе. Я і Отець одне. Той, хто бачить Мене, бачив Отця, немає іншого Отця, Я ваш Отець, Творець і Створювач. Є інший, Він більший за Мене, але він далеко. Але Я прийшов в Ім’я Його, не в ім’я Своє, але самою дією, з якою Він послав Мене, Я зроблю собі Ім’я. На Ім’я Моє будуть уповати народи, тому що Я даю шанс.

Боголюдина

У першому тисячному елементі плазмової свідомості формується Боголюдина. Новий акт Трійці проявляється в Єдиному цілому, як первинне не тварне Світло Знання – розуміння, співвідношення, дії у внутрішньому світі – в Духовній Людині. Небесна людина – це перехідна Новозавітна модель. Я говорю про кінцевий результат процесу, включно з Небесною людиною.

Наше образне мислення дивиться на загальну схему динаміки розвитку планетарного циклу. Образність, це один елемент, а кінцевий результат – суть того, що відбувається, що відбувається в Дусі, як день. Всього день або варта у ночі. У ночі твого розуміння, коли система цінностей, напрацьована всіма Святими по всьому Всесвіту, світить тобі Своїм розумінням, як шлейф Чумацького Шляху з Синів Світла.

Формування Боголюдини відбувається за схемою і досконало тільки в Третьому Завіті Духа, у Першопричині цього прояву. Що було на початку, те буде в кінці, але наприкінці – завершальний елемент, який бере початок у Новій формі проявлення природи homo sapiens – природі Синів Світла. Та сама природа, але абсолютно оновлена, перетворена.

Тисячні елементи, що формують характеристику плазмової свідомості завжди розставляють акценти в природі Причини і формують саму природу цієї Причини, усередині та зовні. Перехідна модель свідомості (плюс-мінус) – завжди розжарення в плазмовому вигляді. (День за днем шість днів проявлення усього, що тут є в образі формують відбиток або суть всередині – Боголюдина, що має вже владу над усіма процесами, отримує вхідний квиток у наступний період життя.

Всесвіт – гармоніка, симфонія, музика

Стародавня Церква – підбір генетичних талантів, розставлення сил, пріоритетів. Первинна фаза – музична школа, розучування гами.

Новозавітний елемент – навчання, проявлення цього таланту (титанічна праця, війна, не шкодуючи сил) і розподіл за секторами: маестро, композитор.

У Третьому Завіті – Зірки, знаючи всі гами (Закони, процеси) грають на струнах душі почування і формують Нову Мелодію Життя – Формулу Життя. Вона нескінченна.

В цьому оркестрі кожен, хто грає сьогоднішню партитуру Симфонії Життя, повинен знайти свою ноту. Це цілі й завдання для кожного окремо і для всіх разом узятих.

Як ілюстрація: Бетховен був абсолютно глухим, але симфонію, музику, яку він створив, слухають й досі. Це рівень Духа, не образ. Він образу надав Суть, внутрішній світ, те, що відбувається всередині свідомості. Він це чує в іншому вимірі. Те, що необхідно досягти вам.

Плазмовий стан свідомості бачить суть речей, те, що освітлено Сонцем або Трійцею в періоді єдиної тисячної форми прояву дня. Це може бути мільйони, мільярди років, але це все укладено в рамки творчого акту одного дня – тисячний елемент (це містична цифра). Наступне – менше набагато, але у системі проявлення Духа, у Силі вираження Себе, вони прирівнюються.

Внутрішній зміст – суть, зовнішня форма вираження – образ, у який вміщено внутрішній зміст. Тільки в тисячному елементі плазмової свідомості вони перебувають у Гармонії. Уся природа людини очищена, вона підконтрольна, вона слухняна. Це статус Синів Світла – вища категорія прояву свідомості Боголюдини.

Тільки після проявлення шести днів, формування всього середовища, суті того, що відбувається, і його прояву в образі, час як категорія перестає бути. Час, як категорія теж потрійна (крокуючий, поточний і той, що перебуває).

Третя категорія Духа – це суть процесу, що перебуває, проявлення плазмової свідомості. Вона має постійну величину в системі цінностей (навіть в образі). Це характеристика Боголюдини.

Нульова зона

Щоб створити нейтральну зону (субота), має бути прямо пропорційний рух елементів один на одного, але дуже швидко. Створюється силове поле навколо тебе (як торнадо), а всередині – штиль, тиша Плюс-мінус від сили тертя самі себе намагнічують (вони можуть бути як голочки). Ти відкрита для всіх, а обертальну систему (один проти одного) практично не видно – настільки швидко вони крутяться. Ти є і тебе немає, ти можеш піти з цього виміру, можеш повернутися. Середовище тебе поїдає, а якщо ти увійдеш у нейтральну зону – все буде добре.

Коли загальна картина зрозуміла (вібраційна хвиля повністю займає всю свідомість), настає момент Істини – переломлення хліба або Слова (ось цієї вібраційної хвилі), і моментальне входження в суть речей – образ зникає (Христос із виду зник), тобто Слово перестає бути. Є розуміння. Його немає, але воно присутнє завжди. Воно ніде і скрізь. Воно завжди є Саме в Собі, в тобі всередині і ти його знаєш, і ти сам ним є.

Христос Воскрес у фізичному тілі, але була проведена тисячолітня підготовка, щоб це відбулося як зразок. Найчистіший Агнець, бритва не торкалася його голови. Світло прийшло у світ – сповили. Світло пішло – пелени залишилися. Нічим не забруднився. Прийшов, сказав, навчив і пішов. Але, якщо що – Я з вами. Усякий, хто призове ім’я Господнє – спасеться. Переломив хліб і зник. Де тіло? Учні були в будинку, раптом з’явився, тут і зараз. Клітка та сама, але наповнення інше. Будь-яка енергія має свій потенціал. Якщо її ввести в кінетику, вона залишається такою самою, але характеристики відмінні від попередньої.

Лоно, з якого з’являється все

Дух початок і Дух кінець. Підійшли до точки відліку, до епіцентру – Лоно, з якого з’являється все – Коло Життя, Мудрість Першопричини. Коли Бог накреслив коло життя, Я була там художницею. Трійця входить у Себе Саме, у первинну фазу точки відліку. Створюється Єдина, абсолютна первинна фаза Силового поля. З’являється Коло Життя, і вже Воно має первинну форму енергії праматерії.

Форма творчого потенціалу Трійці в точці відліку одномоментна. Коли камінь кинеш у воду, з’являються кола (це як образ). Закон один для всіх. Дух формує Троїчність Себе. Виміри, як загальний план дії Трьох одномоментно, але кожен із них проявляється у своїй періодиці відносно свого вираження – Людини. Тому творчий потенціал, сам факт стиснення Духом до безмежності в Єдиний, Абсолютний моноліт усього Сущого, завжди має первинну і кінцеву фазу його природи (часах і термінах).

Якщо весь Всесвіт стиснути, він буде меншим за мікрона, якщо подивитися – його не існує. Залишається Сила Духу, але настільки сконцентрована! У цьому потенціалі настає момент Істини – стиснення. Настільки стиснення, що відбувається детонація і з’являється вираз цього Духу – енергія.

Коли Трійця утворює коло, в середині кола вже є Найчистіша творча енергія праматерії. І ось це Лоно (коло) – Божа Матір. Вона – споконвічна, Вона Матір вираження Їх самих же. Вона – Матір Світла, Матір Любові, Матір Життя.

Усього цього світу не існує. Він є і його немає; матерія є і її немає; час є і його немає; простір є і його немає. Є тільки одна величина – Дух. Бога немає, ні Отця, ні Сина, нічого немає. Це образ. Є тільки Дух. Він первинний, Він кінцевий. Все інше – притчі, казки і перекази, алегорії, але не Правда. А ось це – Правда!

Є Дух, назвемо його Святий. Є багато духів. Є первинна природа Духа. Цей Дух формує для Життя майбутнього Себе, теперішнього Себе, минулого Себе і називає його Отцем усього – Закон проявлення Себе. Називає Законом усе те, що буде, розуміючи, що Він, як Дух у жодну категорію свідомості тварі не вписується, але Він – Дух. Як Його подивитися – немає Його, але Він є. І Він розуміє, що Його немає, але Він є, і щоб твар боялася, щоб було Святе поклоніння – дав Святий образ.

Загальна характеристика бажання Любові всіх Трьох (повна концентрація) – це Вона. Життя – симфонія, музика, ноти, гама (світлова і звукова). По-іншому нічого не розвивається. Це не вписується в категорію бінарної свідомості людини, тому що Вона Сама по Собі. Життя має Сенс і Суд Саме в Собі. Все інше – програмування цього життя, дуальності, там інший порядок. У симбіозі – форма, якщо є зміст (музичний). Обертання утворює Життя.

Усе, що відбувається в образі – Суть на Небі, до того, як усе проявилося тут. Тому увійшов сам сатана в Юду, без посередників, бо тільки він може претендувати на Престол, називатися Сином Світла. Інших не буває.

Три Завіти образу в Біблійній алегорії проявляються територіально (Єгипет, Вавилон або Ассирія та Ізраїль). Єгипет – плоть. Ассирія – душевні варіанти проходження душі через цю плоть. Наприкінці часу: настане день, коли благословення буде посеред землі. І скаже Господь Бог: Благословен народ Мій – Єгиптяни, і діло рук Моїх – Ассиріяни, і спадщина Моя – Ізраїль (Іс.19:25).

Зараз Нова епоха – день (тисяча років), коли всі три природи, Три Завіти, вся троїчність Божества Тілесно проявиться у вигляді Людини.

Спасіння від Юдеїв. Усе первородне належить Господу

Змій у Раю сказав Єві (життю): чи правду Бог сказав не їсти з древа пізнання добра і зла? але знає Бог, що того дня, коли ви вкусите їх, відкриються очі ваші, і ви будете, як боги, що знають добро і зло.

Одна третина від Десятини – 3,33, тому троїчність усіх категорій буття не обговорюється. Закон для всіх, включно з сатаною і, якщо він хоче мати своє царство, він повинен дотримуватися Закону Троїчності виміру. Тому в день, в який вкусите – смертю помрете. Люди помилково думають, що вони живуть. Ні. Живе тільки Бог, і всі, хто в Ньому. Я живу, каже Господь, і кому хочу – даю життя. Без Нього – нічого не живе. Образ – є, життя – немає.

Мужі Галілейські! що ви стоїте й дивитеся на небо? Сей Ісус, що вознісся від вас на небо, прийде в той самий спосіб, як ви бачили Його, коли сходив на небо (Діян.1:11).

У чому суть? Ніхто не сходив на небо, як тільки Син Людський, Сущий на небесах (Ін.3:13), Бог – Образ і Подоба. Каже Він це генетичним Іудеям: бо не той Юдей, хто такий за зовнішністю, але той Юдей, хто внутрішньо такий, по обітованому (Рим.2:28). Обітоване – життя вічне.

Отже, предмет для наслідування вам, Юдеї: Хто Мені служить, Мені нехай слідує; і де Я, там і слуга Мій буде (Ін.12:26). Другий прихід: се, стою біля дверей і стукаю: якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, ввійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною (Одкр.3:20).

В чому другий прихід? Якщо скажуть вам: «ось, Він в пустелі, або у потаємних кімнатах, – не вірте (Мф.24:26); не ходіть і не ганяйтеся (Лк.17:23); якщо й знали Христа у плоті, то нині вже не знаємо, бо Господь є Дух; а де Дух Господній – там свобода (2Кор.3:17). До свободи покликані ви, брати (Гал.5:13).

Первинно – прийшов у плоті (акцент у Євангелії), каже Фомі невіруючому: подай перст твій сюди і подивися руки Мої, подай руку твою і вклади в ребра Мої (Ин.20:27).

У чому друге явлення? Учні йшли з Єрусалима до Еммаус, і Сам Ісус пішов з ними. Але очі їхні були утримані, так що вони не впізнали Його (Лк.24:13-16). Він був упізнаним ними при переломлюванні хліба (Лк.24:30-31).Хто буде їсти Плоть Мою і пити Кров Мою, той матиме в Мені частину. Частину – спокутний абонемент. Коли Слово переломлюється (гине): Отче! В руки Твої віддаю Дух Мій – переломився, епіцентр – Образ зникає.

Два чи три свідки одного й того самого – особлива технологія індивідуального підходу (збір свідків), яка була задіяна в давні часи, потім була втрачена, зараз зовсім забута. Образ переломлюється – Слово утверджується, воно має Небесну основу, твердість (твар – це свідок). Істина утверджується, як Істина.

Істина від землі, і вона говорить про Правду, що до кінця йде, а Правда на Небесах. У цьому випадку ти бачиш явно – Дух. Господь є Дух. Друге явлення таким же чином, два чи три свідки – знову пішов.

І так сім разів, за кількістю Небес. Але тільки для Юдеїв. Обітоване для Юдеїв – Життя вічне. Не для всіх. Спадщина – Ізраїль – так, усім. Там Бог живе, але тільки Юдеї успадковують і можуть оперувати проявом Духа. Їм єдиним пощастило, бо все первородне належить Господу. Юда – Первісток. Нікому більше не належить.

Господь наш засяяв із коліна Юдина, про яке Мойсей нічого не сказав. Це не Левитські верстви, бо спасіння від Юдеїв. І Він – Перший. Всі інші – за Ним. Усе первородне (первістки) належить Господу – це Закон. Ніхто його не порушить, нікому неможливо. Але, не той Юдей, хто за зовнішністю, а хто за обітованим життя вічного. Приймаєш обітоване – ти Юдей. Не приймаєш – ти біля, на території, тобто в Ізраїлі або далі – язичник, або ще далі – противник.

Оскоплення

Це Завіт Бога з людиною, або Завіт людини з Богом, або Завіт людей щодо іншого, теж з Богом. Обов’язково Завіт (договір, угода). Принесли розслабленого на постелі і звернулися до Нього, але чотири попросили.

Це завжди договірні відносини. Христос підтвердив: обітоване незмінно перед Богом (Рим.4:16). З Богом не можна жартувати. Виконуй перед Господом обітниці твої (Мф.5:33). Сказав – зроби. Не зробив – вниз. Тому оскоплення – це завжди договірні відносини. Кого доглянув, тих і призвав; кого призвав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив (Рим.8:29-30). Усі разом – оскоплення. Це коли Бог оскопив. Буває, коли сама людина.

Алегорія: жінка, яка страждала кровотечами 12 років і дочка років 12 (Лк.8:40-56)

Прийшов чоловік, який був начальником синагоги, і, впавши до ніг Ісуса, просив Його зайти до нього в дім, бо в нього була одна дочка, років дванадцяти, і та була при смерті. Дорогою, жінка, яка страждала кровотечами дванадцять років, ніким не була вилікувана, вичерпала на лікарів увесь спадок, підійшовши позаду, доторкнулася до краю одягу Його, і одразу ж течія крові в неї зупинилася, бо вона казала сама у собі: якщо хоч до краю одягу Його доторкнуся – одужаю.

Жінка – образ Ізраїлю. Багато разів зверталася, вичерпала увесь спадок свій – те, що було призначено для Ізраїлю як обітоване споконвіку, але падала, падала, падала, падала, втрачаючи душі (кров) через ті чи інші прояви невиконання Законів. Тому фарисеям сказав: батько ваш – диявол, а це була лідируюча партія влади в Синедріоні. І так як прийде від Сіону Спаситель, і відверне нечестя від Якова, то весь Ізраїль спасеться (Рим.11:26).

… весь Ізраїль. Законодавчо було виділено коліно Ізраїлю (Левитські верстви) для служіння, тому начальник синагоги. Дочка помирає – виконання служіння. Дочка – формат постановки питання перед Богом (це свідчення). Дочка – образ стовпа в храмі: дочки наші – як мистецьки вирізьблені стовпи в чертогах царських (Пс.143:12). Це внутрішній стан народу, окремого коліна, службового виконання і характеристик перед Богом – результат.

Вмирає – закінчився цикл, закінчився час, жертви ваші не сподобні Богові. Жертва Богові – Дух скрушений, серце смиренне (Пс.50:19). І після цього Він змінює всю законодавчу базу і технологію звернення до Ізраїлю – дав 12 Апостолів, щоб вони судили Милістю.

За будь-якої форми дуального мислення, коли є низ-верх, біле-чорне, насильство неминуче. Інших законів немає. Світ, який усвідомив Себе Саме як проявлену індивідуальність, як формулу Життя, починає її цінувати, розуміючи принцип, що дуальність (добре-погано, добро-зло) приведе його до самознищення. Як тільки дуальність проявилася у свідомості, таймер кінця – увімкнений, він неминучий. Закон є Закон.

Наш світ має характеристики дуальності в повному обсязі. Що може це усунути? Правда. Інших категорій немає і не було. Для того, щоб Її вселяти в серця і в сприйняття, потрібна попередня підготовка. Початкова форма зростання – війна добра і зла, темряви і світла.

Благодать і Правда

Благодаттю ви спасенні через віру, і це не від вас – Божий дар (Еф.2:8). Від повноти Його всі ми прийняли і благодать на благодать. Перша благодать – Старий Завіт, на благодать – Новий Завіт. Покривається добро.

Один із розіп’ятих із Ним – догодив Йому. Доброго, яке хочу – не роблю, зле, яке не хочу – роблю. Тому не я роблю, але гріх, що живе в мені (Рим.7:19). Добро угодне Богові. Підуть душі праведні – причасники Правди. Віра (благодать) установлюється в праведність (Рим.4:5). Віра культивує в людині війну до перемоги добра (благодаттю ви спасенні через віру). Іду, як написано про Мене (Евр.10:7); не порушити прийшов Я закон, але виконати (Мф.5:17) – перша благодать. Первинна форма цієї благодаті – амністія.

Благодать на благодать – завжди війна. Не мир приніс Я у світ, але меч і розділення. Приліпись до добра. Ухиляйтеся від зла. Шукай миру і прагни до нього. Меч, війна.

Що робити? Прибрати все: добро, зло. Благими намірами дорога в ад встелена. Тільки Правда. Безкомпромісний варіант відторгнення від середовища – немає добра і зла, є Правда у Бога, і я її приймаю. Вона народжує Істину – суд милості. Цієї дії достатньо.

На початку боротьби за Істину, цілий відрізок Шляху – війна. Наприкінці – як блискавка виходить від сходу і буває видною навіть до заходу, так буває пришестя Сина Людського (Мф.24:27). Блискавка – усвідомлення, Світло приходить зі сходу, але сонце знає свій захід (Пс.13:19). Повне усвідомлення всіх процесів, Писань одномоментно або Хрест Світу.

Після цього: і будуть знамення в сонці і місяці, і зірках, а на землі смуток народів і збентеженість; люди будуть здихати від страху й очікування лиха, на всесвіт грядущих (Лк.21:25-26). Вихід один – Правда! Вона – тиха, мирна, сповнена милосердя. Не віра, що діє любов’ю (ми це пройшли), а чистий формат Знання про це життя (дуальне). Слуга Мій, Мені хай слідує (Христом) – Первісток із мертвих і Владика царів земних. Піднялися в Правду.

Є Чиста Правда – формат Абсолютного Знання всіх процесів буття, існуючих у Бога. Там – немає дуальності, немає насильства. Тут – дуальність, насильство.

Ось тому, на стику епох: Мойсей дав вам Закон, але ніхто з вас не чинить за Законом. За що шукаєте вбити Мене? У Мені біса немає, але Я чту Отця Мого. Зрив, переворот, новий рівень (Новозавітна технологія). Десятослів’я ніхто не виконав і всі під гріхом, тому що заповідь свята, праведна і добра, але за святої заповіді – гріх увійшов у світ. Коли не знали заповіді – не мали гріха, коли дізналися – грішні.

Що робити? – парадокс. Сподівання на Сина – перехідна модель, є шанс. У цій моделі дуальність замінюється двома Заповідями, які проявляють у людині природу праведності, але не Святості. На одному рівні дві Заповіді: люби Бога твого і люби ближнього твого, як самого себе. Відбувся Баланс Істини. Ще не Правда (праведний суд).

Де ми це бачимо? Понад 3000 конфесій в одному Вченні. У жодній із них немає миру і не буде, бо віра діє любов’ю. Це дуже складно. Спроб було багато, але система завершена, модель спрацювала. Поділ світу відбувся. Від моменту падіння денниці до цього дня на землі ні на годину не припинялася війна, бо всяка людина – омана й зло велике, всі шляхи її ведуть до зла й на пролиття крові.

Вихід один – Вчення в оновленому форматі, за якими принципами воно діє (Закон та виконання Закону); розблокування свідомості для розширення до планетарного рівня. Тільки за цих умов буде досягнення Правди та повна переорієнтація на Дух. У всіх з’явиться шанс на життя, тому що тільки Правда може контролювати формулу Життя. Якщо людина буде Праведною і такою, що виправдовує – формула Життя відбулася. І це не кінець, бо є кінцевий результат – Дух, який наповнює форму.

Виправдання

Виправдання на підставі Закону. Є Закон гріха, Закон Свободи, Закон Милості, Закон Любові. Який Закон застосуєш до виправдання? Закон Милості – не завжди, якщо вона приймається. Викривання, настановлення, напоумлення – технічний бік питання. Закон Справедливості – Старозавітна форма, Закон Милості – Новозавітна форма. За законом гріха – ніхто не витримає (всі згрішили, всі позбавлені слави Божої). За Законом Любові – не допомагає (тобі – так, грішнику – ні).

За Законом Свободи – зв’язування і розв’язування. Зв’язування гріха і розв’язування уз душі від цього гріха – Закон Свободи. Звільни його! Ось тоді діє Закон Любові. Наповни його! І назвуть Тебе відновником руїн (Іс.58:12).

Три Великі Ангели

Про Ангелів: Ти твориш Ангелами Своїми духів і служителями Своїми – полум’яніючий вогонь. А про Сина: престол Твій, Боже на віки віків, жезл царства Твого – жезл правоти. Ти полюбив Правду і зненавидів беззаконня, тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радості, більше за співучасників Твоїх (Євр.1:7-9). І так, жезл царства Твого називається жезл правоти.

Три Великі Ангели, Трійця (Отець, Син, Дух) ще й Ангели. Вони теж творять духів, і служителями своїми – полум’яніючий вогонь, Вони – Першопричина. Хто більший: той, хто лежить, чи той, хто служить? Той, хто лежить, а Я служу вам. Вони приклад для Ангелів, більше за всіх роблять роботу (творчий підхід), щоб сильніше, міцніше, безкомпромісно і Славніше утвердити свій престол правоти.

Як це так? Бог і Ангел. Немає парадоксу. Є Правда і тільки в Правді система управляється Правдою. Сам факт управління – жезл. Це твоє Слово. Ти – Творець і Створювач. Оскільки ти до всього ще й службовий Дух (міра Ангела в тобі присутня), то ти, будучи Сином, твориш духів – служителів уже своїх. Тут немає парадокса.

– Чи можна, будучи Зіркою, заблукати?

Будучи Зіркою у Бога – ні. Вони підвішені ні на чому – на Дусі. Яка Сила тримає їх? Причина. Вони самі є Причиною. Вони не можуть заблукати, права не мають. Я ніколи не мав права на помилки. Ви можете по мінному полю бігати й танцювати, а Мені ступати на нього не можна, Я мушу перелітати, бо якщо зачепив – продовження немає. А вам танцювати можна, ви під охороною, поки Я літаю.

– У нас теж не буде права на помилку?

Твоє право: мати це право на помилку чи не мати. Без Святості ніхто не побачить Господа. Будьте святі, бо Я святий (1Пет.1:15). Святі судитимуть світ, а тим паче справи житейські (1Кор.6:3).

Ангел і занепалий ангел

Ангели не виходять за межі послуху. Поза послуху – демони. Як їх упізнають? За пір’ям їхніх крил (перо – це царство). Спочатку всі були Ангели. Їхнє служіння в цьому світі – контроль і допомога Святим у справі відтворювання Правди, проявлення Істини та встановлення Божого Закону.

Ангелів багато на кожне царство робили ту чи іншу містичну роботу, мали відповідальність як за людину, за народ, так і за світ. Усе залежить від ступеня, від ієрархії.

У занепалого Ангела крила перетинчасті. У них є своє царство, яке вони насильно завоювали – людина, причому сукупне тіло гріха і смерті. Через фізичне тіло (це їхнє царство) вони впливають на душу (життя), через що намагаються проявити Дух – ще одного занепалого ангела (начальника над ним, у принципі, він Син Божий). Щойно він ним став – уподібнюється дияволу. Тому в них немає царства (воно в них є і його немає). Бог не поділився з ним душею людини, заборонив. Зовнішня – так. Цього було достатньо, щоб усе пішло шкереберть.

Ти попросив Ангела, але, якщо він сповільнився і процес пішов не керовано – винен Ангел, не ти. Ти йому дав команду (попросив у Бога). Для Ангела це Закон, він тобі служить. Ангел зобов’язаний зробити, і він це знає, інакше він втратить свій статус, але забарився (буває).

Не зволікає Господь виконанням обітованого, як деякі вважають те зволіканням; але довго терпить нас, не бажаючи, щоб хто загинув (2Пет.3:9). Ангелам так не можна робити. У них є приклад для наслідування, але права немає.

На твоє прохання, він повинен посилити тебе (дати Дух) у твоєму проявленні: передбачити, попередити, влаштувати все, напоумлення, Одкровення. Це його завдання, для цього він тут є. Тому, наприкінці всього вони будуть судимі.

Одна з Іпостасей Звеличеної Марії – Скоропослушниця. Ця характеристика говорить про Її Звеличення. Вона це робить швидко. Кращої Заступниці немає.

Вплив занепалих духів на людину

Мойсей усю мудрість виніс із Єгипту. Єгипет (територіально) – зона прокляття Господнього. Це первинний формат бомбардування інформації (дуальності) з найближчого сузір’я Сіріус. Проблема, більша її частина почалася саме там. Мертві (зомбі) ходили ночами по всьому Єгипту і тероризували народ. Їх почали зв’язувати, покривати прошарками тканини.

Євреї за 430 років перебування у Єгипті дещо пом’якшили ситуацію, але після виходу Покров був знятий, більш того, десять єгипетських покарань (суд Божий над зовнішньою природою занепалої людини).

Вплив демонічного світу (занепалих ангелів, духів) на людину, на середовище був нормою життя. У Новозавітний період, як і раніше тривали війни, знищення народів, царств. Коли елліни (Греція) стали панувати в країнах Середземномор’я (Ойкумена), не тільки в середовищі Ізраїлю, а й у язичницьких храмах, з’явилися стоїчні школи, де навчали війні з демонізмом і відпрацьовувалися всілякі технічні моменти. Війна не на життя, а на смерть була тисячоліттями. Христос, коли перетнув Генісаретське озеро, цілий легіон примчав, тобто це було нормою того періоду.

Чому цього немає зараз? Тут є певна бісівська хитрість (біси витончилися). На Голгофі відбулася перемога, і в них було відібрано владу над людиною. Демон (дух) позбувся сили на 2/3. Вони нікуди не зникли. Не було мети і завдання послати їх у безодню. І для того, щоб Новозавітна модель (Любові) відбулася, вони повинні були залишитися в якості балансу, але монополію було знято.

Була пророблена гігантська робота, вперше в історії. У результаті, вони були позбавлені сили, тобто якість їхнього впливу змінила свої орієнтири. У них залишився первинний функціональний вплив: принадність, зваблювання, спокуса, обман, та чи інша єресь, сумбур, суєта, але віднята влада смерті. Смерть, де твоє жало? Ад – де твоя перемога? Смертю поправ державу смерті (1Кор.15:55).

Віднята влада, як результат. У них немає результату. Проблему знято, але залишилися моменти, коли демонічні сили мають вплив, що певною мірою навіть корисно. АД – відкритий. Туди-сюди можна пересуватися, на кожному рівні аду є Церква.

Блудниця Вавилонська

Озеро вогняне – останній щабель падіння. Хто туди потрапляє? Тільки духи. Ніколи людина. Навіть Юді там не місце. Хто в озері вогняному, якщо дивитися на глобальні процеси?

Блудниця Вавилонська. Це душа (життя), яка цілком працює тільки на фізичне тіло, крім того, настільки підкорила, упокорила, звабивши Дух, що він торгує знаннями, силами, спадком, усіма категоріями одразу, причому в Слові Біблійної тематики. Всі чаклуни, маги і чарівники вийшли з Ассирії. Сучасна цивілізація «зобов’язана» саме ассірійській традиції.

Три категорії Божественного випробування цієї душі: башта, ідол, піч. Третя, остання категорія – вільний із цього полону.

Що зараз? Вавилон – справа рук Божих, не людських. Дух, призваний служити Богові (в тій чи іншій послідовній категорії) від початку був спокушений своїм життям – фізичним світом. Через цю вирву пекельну йде енергія, сила, яка має чисті моменти (Божественна сила), і, перетворюючись, наповнює землю собі подібними (принадність, омана). Тому останній етап усього – суд над цією великою любодійкою, суд над причиною нерозуміння природи Бога самою людиною – над дияволом, над спротивом (противник – сатана, диявол – спокусник).

Що роблять із блудницею? Два Ангели беруть ефу, поміщають туди блудницю і запечатують свинцевою печаткою. Свинець найважчий метал, але в’язкий і м’який, з нього добре робити печатки. Запечатують цією печаткою, виносять за межі інформаційного поля Благодаті Трьох Завітів і скидають у безодню, де немає дна – повне позбавлення інформації та пам’яті про те, що є, було і буде.

Це – гірше не буває. Гірше тільки – озеро вогняне. Там бездонна форма життя, плавання в ніде, в ніщо, причому в повному інформаційному вакуумі (ефа – цілісна природа свідомості людини), тобто повне стирання всіх файлів, кінцевий результат – забуття. Уявляєте, що чекає на всіх грішників? Це одна з категорій.

Що буває з душею? Дух блудниці спіткає інша доля: їх розлучають. Їхнє життя, їхнє спільне володіння середовищем та інформація, яка несе в собі плюсові моменти, – не виправдані. Їхні діти – це вчення або гори. Сім гір блудниці, це її вчення.

Що відбувається з Духом? Він піддається горінню, але не зовсім горінню – це дим. Усе поле життєдіяльності Духа, його вібраційне поле огортається димом від його власної енергії, від прояву себе самого, він стає локалізованим у диму. Дух – це енергія, Дух – це сила. Сила проявляється, утворюючи свій власний фон з прояву темних енергій, схожих на дим. Димка проклятого духа, що огортає цю сферу, явна. Гірше для Духа – теж не буває. Гірше тільки – диявол.

В озері вогняному – сатана, диявол, лжепророк і антихрист. Не люцифер і не денниця. Це інші категорії.

Лжепророк. Антихрист.

Істинний Пророк каже про Христа, як про Сина Людського: прийде з Сіону Спаситель, і відверне нечестя від Якова (Рим.11:26), і про Його Месіанську роботу в справі спасіння. Сама справа спасіння – Хрест (на страждання народжується у світ Син Людський). Це характеристика Пророка.

Лжепророк – усе так, але без Хреста, без страждань (Він взагалі не був людиною, так, Бог, хто ми такі?). Дух лжепророка не сповідує Христа, що прийшов у плоті (у період розтління таких було багато в самій Церкві). Антихрист – син погибелі, володіє якостями Христа (знаннями, мудрістю) без Любові. Ця «компанія» досягає озера вогняного.

Останній ворог – знищиться смерть. Це смерть і Воскресіння Христа, тобто стан Причинності проявляється в Любові! Любов не гине, бо Вона має Божественну характеристику, Вона – жертовна.

Закриття брами аду – резонанс температур (холодно, жарко). Коли Христос спустився на дно аду, Він проповідував людським духам, які були в аду від дня створення світу. Духам, які прийняли Закон, але не змогли виконати з тих чи інших причин, бо усіх ув’язнив Бог у непослух, щоб усіх помилувати через Нього (Рим.11:32). Праведники були піднесені одразу: гроби отверзлися; і багато тіл покійних святих воскресли і, по воскресінню Його увійшли у Святий град (Мф.27:52). Але й бісам (вони там господарі).

У чому різниця між ними? Біс – дух від початку занепалий. Уся накопичена негативна робота, це його ріст, вага, вони від цього зростають. Якщо починається зворотний процес – покаяння (демона), інші біси його вибивають. Не дбайливо виймають, як два Ангели в Магомета, коли він йшов у пустелі Аравійській: скинули з верблюда, відкрили груднину, дістали з неї темну частину його душі, назад закрили й кажуть: «тепер ти в нас на зв’язку й будеш писати те, що ми тобі продиктуємо». Тут не так. Вони всі складаються з цієї темної частини. Тому інші демони вибивають із них ці темні частини, збагачуючись самі цим і зростаючи.

Біс може впливати тільки на природу зла в людині, не на природу добра (Бог позбавив його такого права). Тому він зменшується до своєї первинної природи – до одного слова. До падіння було тільки одне слово. Усе, що Бог сказав – це Слово. Син творить усе, Отець посилює – проявляє цей процес, а Дух наповнює Силою. У цьому випадку все зменшується до межі.

Інші демони це беруть і самі підвищуються у своєму потенціалі, тобто ніщо не зникає нікуди, все у світі збалансовано (і там теж). У цьому тільки випадку, він, минаючи всі поверхи аду, прямою наводкою – полетів. Що з ним потім відбувається? Він проходить деякі категорії, якщо душа проходить надсвітову усипальницю. Дух ніколи не спить. Там декілька варіантів: може попросити зробити роботу, тим самим підвищить свій потенціал, тобто оснаститися всім необхідним і проявитися в тих чи інших континуумах різних епох. Або наприкінці всього, в цьому конкретному часовому континуумі посилити принесення жертви кимось; цим самим зрости й одразу закрити тему зі своїм негативним минулим, якщо той Ангел поділиться з ним посиленням (дорадчі варіанти). За особливо тяжкі варіанти він може тільки побічно служити людині. Ці ангели виділяються в певну категорію: стихії та їхній рух.

Архангели – вогонь, слово і престол. Ти возсідав на Херувимах, і полетів, і понісся на крилах вітру – Престол (Пс.17:11). У демонічному світі багато всього. Високоорганізовані духи темряви через обман, оману втягують душу (життя) в себе (відбувається обмін енергіями), кажуть: «я двері», втягують і закривають усередині. Дух може перекрити життя, душу втягнути в себе і харчуватися нею. Це єдина категорія занепалих ангелів, демонів, які підуть у геєну. Якщо йому вдається втягнути душу, він несе відповідальність за неї – там.

Дух – певна Сила. Його життя не виправдалося (або виправдалося частково), але Дух (сила) повертається в первинну форму, в первинну іпостась, у початок. Дух – поза часом, це душа втиснута в рамки часу, як життя цього Духа. Потім можна все повторити, але з тієї позиції, в якій він зупинився – наступне втілення (реінкарнація на санскриті). У Духа може пройти мільйони років, але душа повертається в точку відліку його життя.

Надмирна усипальниця

Є таке місце –надмирна усипальниця. Там своєрідне програмування гріховної сутності в прояві Отця Світів через Сина, через самовираження цієї душі, прославляння. Повинна мати продовження вібраційної хвилі зі Святим Духом, з Першопричиною. Це може бути інша епоха, це може бути інша релігія. Варіантів маса, але вона потрапляє рівно туди і рівно настільки, на скільки може витримати, винести. Завжди на межі! Якщо вона цієї межі не досягла, все повториться знову.

Остання межа завжди усвідомлена – на рівні життя і смерті, напруження всіх сил душі. Цим вона висвітлюється. Після – освічується і стає цілісною вібраційною хвилею Духа, в кінцевій фазі – Святим Духом. Обидва відразу, досягли кінцевого результату – Причини. Пройшли всі три категорії. Технологія одна й абсолютна для всіх.

Прощення – завжди Любов. Тільки Любов має потенціал поглинання енергії негативу, в чому б він не виражався. Їй цей негатив не зашкодить, Вона його поглинає, гасить, нейтралізує і перетворює. Проводиться заміна негативу відразу ж. Прощення починається з покаяння.

Заохочення і покарання

Коли Я кажу мірі Ангела, програмуючи на якусь дію, міра людини – проявляє супротив. Як ти думаєш: міра Ангела має якусь частку відповідальності за процес? Не кажу про цілісність. Згідно з цією мірою – ти винен, але не як людина, а як Ангел. Будь-яке Слово є вираження Духа і це програма, вона програмує певні центри твоєї свідомості на дії. Якщо міра Ангела в людині, службовий Дух, якому дано все по обітованому життя вічного, якимось чином намагається служити двом господарям (якщо Бог дозволить – робитимемо, якщо не дозволить – не робитимемо), одна міра гідна заохочення, інша – покарання. Тому принцип батога і пряника діє на всіх рівнях.

Волосся Шиви – Святий Дух

В Індуїзмі є алегорія, стан Духа – волосся Шиви. У них Святий Дух – Шива, невидима Сила і Божество. Через медитацію можна бачити Вішну, внутрішнім оком серця споглядати все одномоментно. Можна бачити Крішну, Сина. Брахман – це стан, підключення до системи, але в найсильнішій напрузі. Брахман – портал позачасового стану свідомості, тобто з суєти переключився і …полетів.

Як ця система взаємодіє? Є якась точка в просторі – вона первинна, епіцентр. Шива живе у своєрідній формі ніщо, за межами цієї точки. Усе, що перебуває в цьому спектрі світла, він наповнює Вішну, Він проявляється як Отець Світла в усій красі, Крішна бігає по всіх формах і образах.

Волосся Шиви (у Біблійній традиції – Покров) має жіночу природу, живородну, як образ Святого Духа, Божа Матір, але в Індуїзмі сказано точніше. Кожна волосинка, невидима нитка живої істоти пов’язана безпосередньо з Причиною. Оскільки Шива – позачасова форма прояву Духа, то в кожному часі все живе від початку створення і до кінця наповнення Вішну. Усе живе, від одноклітинного планктону у світовому океані до людини, приєднане невидимими нитками – волоссям Шиви (Святим Духом) – позачасовий Баланс Життя. Біблійні Одкровення про це замовчують (там не сім печаток, а сімдесят сім, усе дуже завуальовано).

Святий Дух – Причина всього Сущого. Дух виражається через Світло (через Отця). Світло породжує Любов, тобто певну живу форму своєї подоби (Син). Син, проявляючись у всій красі, стає Святим Духом, в кінцевому підсумку – система життя нашого виміру.

І тільки за цих умов, через цей портал Святого Духа, позачасову форму прояву життя Світла, Любові, Правди (три прояви Святого Духа) ми входимо в четвертий вимір. Через портал Святого Духа, через Шиву все живе підключене. Шива (Святий Дух) дає всьому живому індивідуальну форму спілкування, в Індуїзмі називається мантра (молитва). Насамперед, початок і кінець у цьому контакті – споглядальна форма проявлення Шиви, у тій чи іншій формі життя.

Споглядальна форма проявлення Шиви

Розумність – як проявлена форма Святості. Святість – ніщо інше як розумність. Розумність – ніщо інше як формат контролю. Формат контролю – ніщо інше як система динаміки розвитку Життя. Життя – ніщо інше як проявлена Любов. Любов – Дух.

Новозавітна модель прояву Сина Світла передбачає медитативну категорію, через яку можна проявити Причину в собі і себе в Причині. Вона виступає як Закон. Молитва, як контактність – «Отче наш», про неї можна багато говорити, але це – правило. На підставі правила вирішуються ті чи інші завдання. Це поступове преображення свідомості, зміна вектору з суєти на Причину.

Повна напруга всього спектра. Має бути спектр первинності й скінченності, як вхід і вихід (11, 12) у систему загальної глобальної гармоніки всього життя Всесвіту. Тільки вхід і вихід дасть змогу Десятині розвиватися в тій динаміці, яка потрібна. Це своєрідне програмування.

Медитативна форма – завжди відпрацювання індивідуальних характеристик контактності з Причиною. Скільки відбитків пальців, стільки рівнів прояву свідомості в тій чи іншій послідовності та обсязі. У Новозавітній моделі відпрацьовувалися тільки механізми цього Шляху, у Третьому Завіті на це робиться акцент, цей процес має бути введений у систему індивідуального підходу.

Дуальність ви самі будете створювати в Трійці, але третє начало переможе і поглине все інше. У чому це виражається? Отець і Син, зовнішнє і внутрішнє, в чистому вигляді. Бог створив людину правою, але люди пустилися в багато-які помисли (Еклл.7:29). На початку не було так.

Отець і Син, Старий і Новий Завіт – тільки Дух Святий може з ними спілкуватися і відкриває між ними таємниці. Усі Іпостасі Трійці повинні виразитися, але разом їх об’єднує Святий Дух, Причина, кінцевий і початковий результат. Все інше – прояви тебе в правильному форматі, угодному Волі Святого Духа.

У кожному Святий Дух проявляється індивідуально: комусь дає слово мудрості, комусь знання – тим же Духом. Святий Дух, підключаючись завжди дає свідомості імпульс розвитку тільки в якомусь певному ключі, угодному Йому, тому що він знає все від початку й до кінця.

З моменту Народження Згори, перший дар – дар розпізнання Духа. Усі інші, залежно від індивідуального розвитку свідомості: або в загальному контексті Церкви, або в загальному контексті розвитку Світу, або в загальному контексті розвитку Галактики, і наприкінці Всесвіту. Усе передбачено.

Менше людини – більше Бога, більше Світла, більше Сили. Менше Бога – більше людини. Міра людини така сама, як і міра Ангела, баланс залежить від тебе.

Умалятися та зростати

Той, хто має робити добро і не робить – теж гріх. Це третій рівень пізнання, розуміння гріховної сутності природи людини, її добра і зла, причому будь-якої людини. У Бога – Будьте святі, бо Я святий – зростає, міра людини– умаляється. Хреститель казав: Йому слід рости, а мені умалятися (Ин.3:30), хоча він був Ангел, але найменший у Царстві (перехідна модель).

Тільки Бог має зростати. У кожного свій потенціал. Скрізь є свій баланс. Ревнуйте про дари великі, і Я ще покажу вам шлях надзвичайно перевершений (1Кор.12:31). Усе залежить від завзяття серця, скільки зможеш понести.

Одному дано дар підмоги, комусь дар управління. Один керує, інший допомагає. І те, і те – Дар Святого Духа. І поди знай, що гірше, а що краще.

Духовне тіло – параметри виконання обітниці Життя Вічного. Ти все робиш, щоб максимально адаптуватися до цього процесу, виробляєш стан балансу (Він зростає, ти зменшуєшся). Коли знайшла свою ноту – ти виконавиця Симфонії Життя.

У Шиви індивідуальне відношення до кожної форми вираження і життя. Кожне з’єднання, кожен такий контакт, це своєрідний відпрацьований стан. Індивідуальний. Це та нота в загальній Симфонії Життя.

Момент Істини – підключення до Причини

Є параметри, які включають у себе формат досягнення мети, за словами древніх святих: не оплакана душа не має спасіння. Почали плакатися про гріхи, зійшли в дім.

ЕГО не хоче здаватися, воно витончується. Це змій, він намагається просочитися поміж усіх вогнів одразу і досягти мети разом із тобою, і разом із тим – Благословення, Покров Словом Живим. Тому, коли Сини Божі прийшли до Бога, між ними був сатана (при виконанні тих чи інших обітниць, тут він у себе, як удома).

Я кажу так: подумай, людино, що для тебе найдорожче на світі? І щойно знайдеш ключову фразу, яка дасть тобі змогу зорієнтувати свідомість, і почуєш внутрішній жаль до сліз – не хочу віддати, настільки жаль (як Іона: виросло дерево і засохло, він заплакавши, просив собі смерті).

Якщо ти знайдеш у собі ось таку ключову фразу (може бути виражена двома-трьома словами): це я, це моє серце, я без цього не зможу жити, і без цього мені немає місця ні тут, ні там.

Щойно ти це знайдеш і проаналізуєш – усе інше не має значення (є добре, немає – ну й добре). Але щойно ти знайдеш те, що дорожче за тебе саму, на рівні життя і смерті, і в серці своєму віддала заради Бога (не заради себе), і, віддаючи, зловиш зв’язок, – це ключовий момент, момент Істини.

Зловиш момент з’єднання, підключення, ось це складова твоєї мантри (споглядальність). На підставі цього ти завжди зможеш підключатися і вимикатися. І при цьому підключенні Шива чи Святий Дух чують одразу (це може бути моментально), бо йдеться про життя і смерть. За цих умов усе, що попросиш – буде. Тому що все інше – частини, а ти віддаєш ціле – серце.

Суперництво

Коли брат чи сестра – немає суперництва, бо все ідентичне, все розвивається одночасно, все в одному. Будь-яка форма супротиву – це завжди суперництво. Не треба змагатися ні з ким. Противник – сатана. З ним потрібно примиритися, щоб не було сатани. Видалити сатану – видалити суперництво.

Що робити? Приносиш жертву. Завжди. Цим розв’язуєш узи від гріха. Вона різна. Жертва – звернення до Бога (я його люблю, я не знаю, чому він на мене щось має, я не розумію, що він від мене хоче). Є такий термін: жертва хвали, хвала вуст: Господи, будь Святе ім’я Твоє – Отця, Сина і Святого Духа. І грішник воскрес.

Усі речі розглядаються відповідно до їхнього статусу (потрібно їх знати). Визначив статус, як розглядання картини в музеї. Ти ніяк не реагуєш, це тобі потрібно, не сатані. Якщо тобі потрібно, будь ласка, розглядай. У тебе є всяке право, але не розставляй акценти, не роби висновків.

Але розглядати можеш! Це навчання. Щойно зробив якийсь висновок чи розставив акценти, то за цим слідує реакція або позитивна, або негативна: ти ображаєш цим духа, або – заохочуєш.

Михаїл Архангел не смів сказати докірливого слова сатані, він сказав: нехай заборонить тобі Господь, не виніс суду. Він просто розставив акцент: нехай заборонить тобі Господь – не я. Ти такий самий як я, ми брати, тільки ти втік, а я залишився.

Не роби різких рухів, щоб тебе не боялися. Опонент, стосовно якого ти робиш якісь рухи тіла, починає теж рухи тіла – готує самозахист, а найкращий захист – напад. Ось і отримав. Але розглядати ти можеш. Я іноді запрошую біса розглянути наслідки його витівок. Зрештою, під натиском аргументів він погоджується і відступає. Не вибачається, бо в нього немає такої риси.